Справа №22-570/2007
Категорія: 12
Головуючий у 1 інстанції: Стародуб О.П
Доповідач: Бакус В.Я.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2007 колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого: судді Бакуса В.Я.,
суддів: Кота І.Н., Мікуш Ю.Р.,
при секретарі: Мамчиць О.В.,
з участю: представника ВАТ Комерційний банк „Надра" Прасковича М. І., представника ТзОВ „Маркет Універсал ЛТД" Данилевича Д.О., представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю „Маркет Універсал ЛТД", відкритого акціонерного товариства „Комерційний банк „Надра" на рішення Личаківського районного суду м. Львова 28 грудня 2006 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Львівський молочний комбінат" до ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідача приватний нотаріус ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та усунення перешкод, за позовом ОСОБА_3 до ТзОВ „Львівський молочний комбінат", ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ТзОВ „Маркет Універсал ЛТД", треті особи на стороні відповідачів: Львівське БТІ та ЕО, приватні нотаріуси - ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_9 про визнання права власності, визнання договорів недійсними та усунення перешкод, за позовом ТзОВ „Маркет Універсал ЛТД" до ТзОВ „Львівський молочний комбінат", третя особа на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання рішення недійсним, -
встановила:
оскаржуваним рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 28 грудня 2006 року задоволено вказаний вище позов ОСОБА_3 та визнано за ним право власності на не житлові приміщення по АДРЕСА_1; визнано недійсним договір купівлі - продажу не житлових приміщень по АДРЕСА_1 між ДП „Фірмова торгівля молокомбінату" та ОСОБА_1, посвідченого 20.08.2002 р. приватним нотаріусом ОСОБА_7, договір купівлі - продажу цього ж приміщення між ОСОБА_1 та ОСОБА_5, посвідченого 04.10.2002 р. приватним нотаріусом ОСОБА_7, договір купівлі - продажу цього ж приміщення між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, посвідченого 18.10.2002 р. приватним нотаріусом ОСОБА_8, договір дарування цього ж приміщення між ОСОБА_6 та ОСОБА_1, посвідченого 11.04.2003 р. приватним нотаріусом ОСОБА_7, договір купівлі - продажу не житлових приміщень по АДРЕСА_2 між ДП „Фірмова торгівля молокомбінату" та ТзОВ „Маркет Універсал ЛТД", посвідченого 11.10.2002 р. приватним нотаріусом ОСОБА_9 Скасовані реєстраційні посвідчення видані ОСОБА_1, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ТзОВ „Маркет Універсал ЛТД".
Постановлено виселити ОСОБА_1 з приміщення по АДРЕСА_1, а ТзОВ Маркет Універсал ЛТД" - із приміщення по АДРЕСА_2 та зобов'язано їх не чинити перешкод в користуванні цими приміщеннями.
Відмовлено в задоволені позову ТзОВ „Львівський молочний комбінат" до ОСОБА_3 про визнання недійсним договорів купівлі - продажу спірних приміщень, укладених 22.05.2005 р. між ДП „Фірмова торгівля молокомбінату" та ОСОБА_3 та усунення перешкод в користуванні приміщеннями.
Також відмовлено в задоволені позову ТзОВ „Маркет Універсал ЛТД" до ТзОВ „Львівський молочний комбінат" про визнання недійсним рішення правління ВАТ „Львівський молочний комбінат ( реорганізованого в подальшому в ТзОВ „Львівський молочний комбінат") № 9 від 25.02.2000 р. про дачу згоди ДП (дочірнє підприємство) „Фірмова торгівля молокомбінату" на відчуження спірних приміщень.
Апелянти ОСОБА_1 та ТзОВ „Маркет Універсал ЛТД" просять рішення суду скасувати, а справу направити на новий розгляд у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин справи, невідповідності висновків суду обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначають, що ними придбані спірні приміщення у відповідності до вимог закону, підстав для визнання угод, на підставі яких ними придбані приміщення, недійсними не було, а визнавши такі не дійсними, суд не застосував наслідків цьому.
Відмовляючи в задоволені вимог ТзОВ „Львівський молочний комбінат" та ТзОВ „Маркет Універсал ЛТД" судом необгрунтовано не взято до уваги покази свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 (членів правління ВАТ „Львівський молочний комбінат" станом на час прийняття правлінням рішення № 9 від 25.02.2000 року) про відсутність їх на засіданні правління 25.02.2000 p., а відтак, рішення правління про згоду на відчуження дочірним підприємством спірних приміщень не відповідає Статуту товариства та Положенню про правління, оскільки прийняте з порушенням кворуму і є недійсним.
Крім того, апелянти зазначають, що приміщення по АДРЕСА_1, яке знаходилось у власності ОСОБА_1, було надане в оренду ВАТ КБ „Надра" згідно договору від 07.05.2003 p., проте судом не було залучено банк до участі в справі, хоча даним спором зачіпляється його інтереси.
З цих же підстав і ВАТ КБ „Надра", як апелянт, просить скасувати рішення суду, а справу направити на новий розгляд.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи, законність і обгрунтованність рішення суду в межах позовних вимог та в межах апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають до задоволення.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З обставин справи випливає, що засновником та власником Дочірного підприємства „Фірмова торгівля молокомбінату" був ВАТ „Львівський молочний комбінат" (на час розгляду справи реорганізований в ТзОВ „Львівський молочний комбінат").
ДП „Фірмова торгівля молокомбінату" 22 травня 2000 року продало ОСОБА_3 не житлові приміщення по АДРЕСА_1 та на АДРЕСА_2 за ціну відповідно 31 235 грн. та 18 000 грн.
Задовольняючи позов ОСОБА_3 суд виходив з того, що ДП „Фірмова торгівля молокомбінату" було власником цих приміщень, а відтак мало право продати спірні приміщення.
В той же час суд не звернув уваги на те, що відповідно до цих договорів купівлі -продажу (а.с. 148, 168 т.2) продавець, в особі директора ДП „Фірмова торгівля молокомбінату", відчужував спірні приміщення і діяв на підставі Статуту ДП „Фірмова торгівля молокомбінату" і протоколу № 9 засідання Правління ВАТ „Львівський молочний комбінат" від 25.02.2000 р. ( відповідно до якого останній дав згоду на відчуження спірних приміщень).
Відповідно до п.5.4 Статуту ДП „Фірмова торгівля молокомбінату" підприємство мало право за згодою Засновника продавати юридичним особам та громадянам засоби виробництва та інші матеріальні цінності, а п.10.2 передбачено, що директор підприємства має право укладати самостійно договори на суму до 1 млрд. крб. ( що становить 10 000 грн.), а більше 1 млрд. - за погодженням із засновником.
Підпунктом 8.4.5 Статуту ВАТ „Львівський молочний комбінат" передбачено, що до компетенції Правління віднесено погодження продажу майна дочірним підприємством.
Згідно п.п.8.4.2 Статуту ВАТ „Львівський молочний комбінат" та п.5.11 Положення про Правління ВАТ „Львівський молочний комбінат" засідання правління правомочне, якщо в його роботі приймає участь більше 5-ти членів.
В той же час, в матеріалах справи маються покази чотирьох членів Правління ВАТ „Львівський молочний комбінат", які ствердили, що вони були відсутні на засіданні Правління від 25.02.2000 р. і згоди такої не давали.
Будь-яких документів, які б свідчили про визнання зазначених вимог Статутів та Положення про Правління не чинними, немає, але зазначеного суд не врахував.
Крім того, виносячи оскаржене рішення та задовольняючи позов ОСОБА_3 суд вирішив питання про права та обов'язки ВАТ Комерційний банк „Надра", який не брав участь у розгляді справи, оскільки такий використовує спірне приміщення на підставі договору оренди від 07.05.2003 р.
Оскільки судом першої інстанції допущено порушення процесуального права, що є безумовною підставою для скасування рішення суду і передачі справи на новий розгляд, рішення слід скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно й повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, встановити дійсні права та обов'язки сторін, і залежно від встановленого ухвалити законне й обґрунтоване рішення.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 311, 314, ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
апеляційні скарги ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю „Маркет Універсал ЛТД", відкритого акціонерного товариства „Комерційний банк „Надра" задовольнити.
Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 28 грудня 2006 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим суддею.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ухвали законної сили.