Справа №22-а-1012/11 Головуючий у 1 інстанції: Грицьків В.Т.
Категорія: 70 (10.3.1) Доповідач: Бойко С.М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2011 року м.Львів
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого - судді Бойко С.М.,
суддів : Курій Н.М., Зверхановської Л.Д.,
секретаря - Колодки М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом, відповідно до Закону України "Про внесення змін до розділу "Прикінцеві положення " Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов"язаних із соціальними виплатами" від 02.12.2010 року, адміністративну справу за апеляційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Трускавецької міської ради на постанову Трускавецького міського суду Львівської області від 09 березня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Трускавецької міської ради про визнання дій неправомірними і виплату недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
в с т а н о в и л а :
25.01.2010 року позивач звернулася до суду в порядку адміністративного судочинства з позовом про визнання дій відповідача неправомірними та зобов"язання його виплатити позивачеві недоплачену щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення нею трирічного віку, як застрахованій особі в системі загальнообов"язкового державного соціального страхування, за період з 01 січня 2007 року по 03 жовтня 2007 року.
Постановою Трускавецького міськрайонного суду Львівської області від 09 березня 2010 року позов задоволено частково. Суд зобов"язав відповідача провести перерахунок та виплатити різницю між нарахованою відповідно до вимог ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми», в редакції від 22.03.2001 року та виплаченою допомогою за період з 09.07.2007 року по 03.10.2007 року.
Постанова мотивована тим, що після ухвалення рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, було відновлено дію норми ст.15 Закону України "Про державну допомогу сім"ям з дітьми" про виплату вказаного виду допомоги у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Постанову суду оскаржив відповідач. Просить її скасувати в частині задоволених судом вимог позивача з підстав порушення судом норм матеріального права та ухвалити в цій частині нову, якою відмовити позивачеві у задоволені вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує на те, що управління правомірно, в межах наявних фінансових ресурсів здійснювало виплати, передбачені Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»у порядку, розмірі та у спосіб, визначених діючим законодавством України на момент проведення відповідних виплат.
В апеляційній скарзі апелянт не вказує на безпідставне поновлення судом строку, встановленого для звернення до суду із вказаним позовом, а тому законність ухваленого судом рішення в цій частині, колегія суддів не перевіряє в силу ч.1 ст.195 КАС України.
В судове засідання сторони не з"явились, хоча були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило, а тому це дає суду право у відповідності до ст.41 КАС України розглянути справу на підставі доказів, які є в матеріалах справи, у відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом,
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а постанову суду в частині задоволених вимог позивача скасувати з підстав порушення судом норм матеріального права, оскільки таке порушення призвело до неправильного вирішення спору.
Судом встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку була призначена позивачеві, як застрахованій особі, і виплачувалась щомісячними платежами у 2007 році в розмірі не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, відповідно до абз.3 ч.2 ст.56 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік».
У відповідності до ч.1 ст.13 Закону України від 21.11.1992 року «Про державну допомогу сім»ям з дітьми», в редакції Закону №2334 від 22.03.2001 року, із змінами, внесеними на момент призначення позивачеві допомоги та розгляду справи в суді, право на державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має особа, яка фактично здійснює догляд за дитиною.
У відповідності до ч.1 ст.14 цього Закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно.
До 01.01.2008 року норма ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» підлягала застосуванню тільки для виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, які не були застраховані в системі загальнообов»язкового державного соціального страхування. Виплата вказаного виду допомоги регулювалась Законом України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», зокрема ст.43 цього Закону.
У відповідності до ст.43 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі в розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи.
Пунктом 7 статті 71 Закону України «Про державний України на 2007 рік»з 01.01.2007 року дію ст.43 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»зупинено, а розмір вказаної допомоги застрахованим особам визначено абзацом 3 частини 2 статті 56 Закону України «Про державний України на 2007 рік», у відповідності до якої в 2007 році він дорівнював різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. N 6-рп/2007 положення абзацу третього частини другої статті 56 та пункту 7 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» визнано неконституційними.
У відповідності до ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. У відповідності до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов”язковими до виконання на всій території України.
Таким чином, положення абзацу третього частини другої статті 56 та пункту 7 статті 71 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік” втратили чинність з 09.07.2007 року і з цього часу відновлено дію ст.43 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», яка підлягає застосуванню до спірних відносин за період з 09.07.2007 року по 03.10.2007 року.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що він не може бути відповідачем у спірних правовідносинах, оскільки вказаний вид допомоги призначають та виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (ч.1 ст.5 Закону). Міністерство праці та соціальної політики України у відповідності до Положення про Міністерство праці та соціальної політики України, затвердженого Указом Президента України від 30.08.2000 року, є лише головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення, соціального обслуговування населення, яке здійснює в межах своїх повноважень контроль за додержанням законодавства щодо надання пільг, забезпечує через систему підпорядкованих йому органів реалізацію прав громадян на соціальний захист своєчасного та адресного надання соціальної допомоги (абзац 6 пункту 3). Тому позивач правильно звернула свої позовні вимоги саме до Шевченківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач має право на отримання державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку , за період з 09.07.2007 року (з дня набрання рішенням Конституційного Суду України законної сили) по 03.10.2007 року (виповнення дитині трьох років), відповідно до статті 43 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», у розмірі встановленого ст.62 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік” прожиткового мінімуму на одну особу, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Суд першої інстанції допустив в цій частині порушення норм матеріального права, не застосувавши закон, який підлягав застосуванню. На цій підставі постанова суду підлягає скасуванню, з ухваленням у цій частині нової постанови про задоволення вимог позивача за період з 09.07.2007 року по 03.10.2007 року.
З метою захисту порушених прав позивача та згідно положень ч.2 ст.11, п.2 ч.2 ст.162 КАС України, колегія суддів вважає за необхідне обрати способом захисту порушених прав позивача - зобов"язання відповідача провести нарахування та виплату позивачеві недоплаченої щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 03.10.2007 року в розмірі, визначеному ст.43 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», із врахуванням вимог ст. 62 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік”, оскільки вона встановлює розмір прожиткового мінімуму для осіб на 2007 рік.
Керуючись ст.ст.195, 198 ч.1 п.3, 202 ч.1 п.4, 205 ч.2, 207 КАС України, Законом України "Про внесення змін до розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов"язаних із соціальними виплатами" від 02.12.2010 року, колегія суддів
п о с т а н о в и л а:
апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Трускавецької міської ради задовольнити частково.
Постанову Трускавецького міського суду Львівської області від 09 березня 2010 року скасувати в частині задоволених вимог позивача і прийняти в цій частині нову постанову.
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов"язати управління праці та соціального захисту населення Трускавецької міської ради нарахувати позивачеві державну допомогу по догляду за дитиною, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за період з 09.07.2007 року по 03.10.2007 року, відповідно до ст.43 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», в розмірі встановленого ст.62 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та виплатити вказану допомогу з врахуванням проведених їй виплат за цей період.
В іншій частині постанову суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до касаційної інстанції - Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий:
Судді: