Справа №22-а-854/11 Головуючий у 1 інстанції: Грицьків В.Т.
Категорія: 87 (10.3.3) Доповідач: Бойко С.М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2011 року м.Львів
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого - судді Бойко С.М.,
суддів : Курій Н.М., Зверхановської Л.Д.,
секретаря - Колодки М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом, відповідно до Закону України "Про внесення змін до розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов"язаних із соціальними виплатами" від 02.12.2010 року, справу за апеляційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Трускавецької міської ради на постанову Трускавецького міського суду Львівської області від 09 березня 2010 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Трускавецької міської ради про стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,
в с т а н о в и л а :
25.01.2010 року позивач звернулася до суду з позовом про зобов"язання відповідача здійснити перерахунок та виплату недоплаченої допомоги по догляду за дитиною, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст.15 Закону України "Про державну допомогу сім"ям з дітьми" за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та нарахування компенсації у зв"язку з порушенням строків виплати допомоги.
Постановою Трускавецького міського суду Львівської області від 09 березня 2010 року позов задоволено. Суд вирішив зобов"язати відповідача провести перерахунок виплаченої позивачеві грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року відповідно до вимог ст.15 Закону України "Про державну допомогу сім"ям з дітьми", в редакції від 22.03.2001 року, та виплатити їй різницю між нарахованою відповідно до цього Закону та виплаченою допомогою за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, а також нарахувати та виплатити позивачеві компенсацію втрати частини грошових доходів у зв"язку із порушенням строків виплати допомоги, відповідно до вимог ст.ст.1-3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв"язку з порушенням строків їх виплати".
Постанова мотивована тим, що після ухвалення рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, було відновлено дію норми ст.15 Закону України "Про державну допомогу сім"ям з дітьми" про виплату вказаного виду допомоги у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Постанову суду оскаржив відповідач. Просить її скасувати з підстав порушення судом норм матеріального права та ухвалити нову постанову, якою відмовити позивачеві у задоволені позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує на те, що управління правомірно, в межах наявних фінансових ресурсів здійснювало виплати, передбачені Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»у порядку, розмірі та у спосіб, визначених діючим законодавством України на момент проведення відповідних виплат.
В апеляційній скарзі апелянт не вказує на безпідставне поновлення судом строку, встановленого для звернення до суду із вказаним позовом, а тому законність ухваленого судом рішення в цій частині, колегія суддів не перевіряє в силу ч.1 ст.195 КАС України.
В судове засідання сторони не з"явились, хоча були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило, а тому це дає суду право у відповідності до ст.41 КАС України розглянути справу на підставі доказів, які є в матеріалах справи, у відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а постанову суду скасувати з підстав порушення судом норм матеріального права, оскільки таке порушення призвело до неправильного вирішення спору.
Судом встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку була призначена позивачеві, як застрахованій особі, і виплачувалась щомісячними платежами у 2007 році в розмірі, який дорівнював різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, відповідно до абз.3 ч.2 ст.56 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік» (а.с.9,10, 12).
У відповідності до ч.1 ст.13 Закону України від 21.11.1992 року «Про державну допомогу сім»ям з дітьми», в редакції Закону №2334 від 22.03.2001 року, із змінами, внесеними на момент призначення позивачеві допомоги та розгляду справи в суді, право на державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має особа, яка фактично здійснює догляд за дитиною.
У відповідності до ч.1 ст.14 цього Закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно.
До 01.01.2008 року норма ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» підлягала застосуванню тільки для виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, які не були застраховані в системі загальнообов»язкового державного соціального страхування.
Виплата вказаного виду допомоги застрахованим особам регулювалась Законом України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», зокрема ст.43 цього Закону.
У відповідності до ст.43 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі в розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи.
Пунктом 7 статті 71 Закону України «Про державний України на 2007 рік»з 01.01.2007 року дію ст.43 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»зупинено, а розмір вказаної допомоги застрахованим особам визначено абзацом 3 частини 2 статті 56 Закону України «Про державний України на 2007 рік», у відповідності до якої в 2007 році він дорівнював різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. N 6-рп/2007 положення абзацу третього частини другої статті 56 та пункту 7 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» визнано неконституційними.
У відповідності до ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. У відповідності до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов”язковими до виконання на всій території України.
Таким чином, положення абзацу третього частини другої статті 56 та пункту 7 статті 71 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік” втратили чинність з 09.07.2007 року і з цього часу відновлено дію ст.43 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», яка підлягає застосуванню до спірних відносин за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що він не може бути відповідачем у спірних правовідносинах, оскільки вказаний вид допомоги призначають та виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (ч.1 ст.5 Закону). Міністерство праці та соціальної політики України у відповідності до Положення про Міністерство праці та соціальної політики України, затвердженого Указом Президента України від 30.08.2000 року, є лише головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення, соціального обслуговування населення, яке здійснює в межах своїх повноважень контроль за додержанням законодавства щодо надання пільг, забезпечує через систему підпорядкованих йому органів реалізацію прав громадян на соціальний захист своєчасного та адресного надання соціальної допомоги (абзац 6 пункту 3). Тому позивач правильно звернула свої позовні вимоги саме до управління праці та соціального захисту населення Трускавецької міської ради.
Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що позивач має право на отримання державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку , за період з 09.07.2007 року (з дня набрання рішенням Конституційного Суду України законної сили) по 31.12.2007 року (закінчення бюджетного року), відповідно до статті 43 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», у розмірі встановленого ст.62 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік” прожиткового мінімуму на одну особу, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
У відповідності до ст.2 Закону України №1282-12 від 03.07.1991 року „Про індексацію грошових доходів населення” індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними у гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов”язкове державне соціальне страхування.
У відповідності до абзацу 8 пункту 3 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року в редакції постанови Кабінету Міністрів України №170 від 12.03.2008 року, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не є об”єктом індексації.
Враховуючи те, що позивач отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, як застрахована особа, і судом визнано право позивача на отримання такої допомоги за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року відповідно до статті 43 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», то допомога за цей період підлягає індексації у встановленому законом порядку. При вирішені цієї позовної вимоги суд керується нормою, закріпленою в ч.1 ст.2 Закону України „Про індексацію грошових доходів населення”, оскільки цей закон має вищу юридичну силу, ніж постанова Кабінету Міністрів України №170 від 12.03.2008 року, що відповідає вимогам ч.4 ст.9 КАС України. Крім того, зміни, внесені до ч.2 ст.2 „Про індексацію грошових доходів населення” Законом №107-17 від 28.12.2007 року, якими встановлено обмеження щодо індексації грошових доходів населення, визнані за рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року неконституційними. Таким чином, вимога позивача про індексацію допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року підлягає задоволенню теж.
Суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, не застосувавши закон, який підлягав застосуванню. На цій підставі постанова суду підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про задоволення вимог позивача за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
З метою повного захисту порушених прав позивача та згідно положень ч.2 ст.11, п.2 ч.2 ст.162 КАС України, колегія суддів вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог і обрати способом захисту порушених прав позивача - зобов"язання відповідача провести нарахування та виплату позивачеві недоплаченої щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року в розмірі, визначеному ст.43 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», із врахуванням вимог ст. 62 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік”, оскільки вона встановлює розмір прожиткового мінімуму для осіб на 2007 рік.
У зв"язку з тим, що відповідач звільнений від сплати судового збору відповідно до п.34 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", судовий збір в розмірі 03 гривні 40 копійок, сплачений позивачем при зверненні до суду з позовом, підлягає компенсації за рахунок державного бюджету.
Керуючись ст.ст.11 ч.2, 195, 198 ч.1 п.3, 202 ч.1 п.4, 205 ч.2, 207 КАС України, Законом України "Про внесення змін до розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов"язаних із соціальними виплатами" від 02.12.2010 року, колегія суддів
п о с т а н о в и л а:
апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Трускавецької міської ради задовольнити частково.
Постанову Трускавецького міського суду Львівської області від 09 березня 2010 року скасувати і прийняти нову постанову.
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Зобов"язати управління праці та соціального захисту населення Трускавецької міської ради нарахувати позивачеві державну допомогу по догляду за дитиною, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, відповідно до ст.43 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», в розмірі встановленого ст.62 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" прожиткового мінімуму для працездатних осіб, провести індексацію цієї допомоги за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та виплатити її позивачеві з врахуванням проведених раніше виплат за вказаний період.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до касаційної інстанції - Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий:
Судді: