Справа №22-а-84/07 Головуючий у 1-й інстанції Борейко СВ.
Категорія: 42 Доповідач в апел. інстанції Шашкіна С. А.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого: КотаІ.Н. суддів: Шашкіної С. А., Бакуса В.Я. при секретарі: Мамчиць О. з участю позивача, представника позивача, представника відповідачів ЛВК 48 та Підприємства ЛВК Данилишина СП., представників ЛВК №48 Пона Н.О., УДДУПВП Тайстра В.Ю.,
розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Львові адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Львівської виправної колонії №48 на постанову Сихівського районного суду м. Львова від 13 грудня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської виправної колонії №48, Підприємства Львівської виправної колонії №48, Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань у Львівській області,
встановила:
У березні 2006 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Львівської виправної колонії №48 ( підприємства) про стягнення заборгованості по заробітній платі та інших виплат. В обгрунтування позовних вимог покликався на те, що працював у відповідача старшим інженером енергомеханічного відділу, звільнений з 6 лютого 2006р. При звільненні відповідач не виплатив йому належних виплат біля 5000 грн, коштів за несення служби у нічний час, у вихідні та святкові дні, матеріальної допомоги, виплат за особливі умови служби . Просив стягнути заборгованість по заробітній платі в сумі біля 2 000 грн, а також середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Під час розгляду справи неодноразово уточнював позовні вимоги.
У листопаді 2006 року подав відповідно до КАС України позов до Львівської виправної колонії №48, покликаючись на те, що під час його служби йому не надавали інформації щодо його грошового забезпечення та не були донараховані кошти, тому просив стягнути на його користь за особливі умови служби 50 відсотків - 5959, 48 грн., за безперервний стаж в кримінально-виправній системі - 812, 54 грн., матеріальну допомогу в сумі 3853, 06 грн., доплату за несення служби в нічний час - 1272, 52 грн., компенсацію за несення служби понад установлений законодавством робочий час -17443, 52 грн., середньомісячний заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку - 1148, 28 грн., компенсацію за форменне обмундирування - 566, 32 грн., за моральну шкоду 30000грн., індексацію та компенсацію по жовтень 2000р. 8789, 14 грн.
Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 13 грудня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто на його користь з Львівської виправної колонії №48:
невиплачену надбавку за безперервний стаж в КВС 812, 54 грн,
матеріальну допомогу в сумі 3853 грн 06 коп,
компенсацію за несення служби понад установлений законодавством робочий час 17443 грн 52 коп,
компенсацію за форменне обмундирування 566 грн 32 коп,
за несення служби в нічний час 1272 грн 52 коп,
а також 5567, 87 грн компенсації за час затримки виплати заробітної плати,
всього 29 515, 83 грн. В решті вимог відмовлено.
Постанову оскаржили обидві сторони.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 покликається на її неправильність, оскільки суд безпідставно відмовив у стягненні: коштів за особливі умови служби в сумі 5959, 48 грн.; моральної шкоди в сумі 30 000 грн.; індексації та компенсації в сумі 9530, 90 грн.; середньомісячного заробітку по час фактичного розрахунку.
В загальному його вимоги станом на 8.02.2007р. становлять 83816 грн. 65 коп. Просить постанову скасуватиі постановити нову про задоволення його вимог у повному обсязі.
В апеляційній скарзі відповідач ЛВК 48 просить скасувати постанову, оскільки висновки суду щодо наявності заборгованості не відповідають обставинам справи, позивач був офіцером внутрішньої служби і на нього норми трудового законодавства не поширюються. Фінансування посади, на якій він працював, провадиться з Підприємства ЛВК 48, яке є окремою юридичною особою. Подані ОСОБА_1 розрахунки проведені самостійно і не відповідають діючому законодавству. Просить скасувати постанову і закрити провадження у справі.
Вислухавши доповідача, пояснення позивача і представників сторін, перевіривши матеріали справи і докази у межах заявлених вимог і межах, зазначених у ст. 195 КАС України, колегія суддів вважає, що постанову суду слід частково скасувати, виходячи з наступного.
Встановлено, що ОСОБА_1 з грудня 2000р. перебував у трудових відносинах з ЛВК 48, працюючи на різних посадах.
Згідно з наказом Державного Департаменту України з питань виконання покарань №84 о/с від 1 жовтня 2001 р. йому було присвоєно звання лейтенант внутрішньої служби і з того часу він проходив службу у Львівській виправній колонії №48 на посаді старшого інженера енерго-механічного відділу ЛВК №48 (а.с. 149, 144 т.2).
Як ствердив представник Управління ДДУПВП, ОСОБА_1 проходив службу саме у Львівській виправній колонії №48, а не на Підприємстві ЛВК №48, наведене вбачається також із штатного розпису Львівської виправної колонії №48, у якому значиться посада старшого інженера енергомеханічного відділу (а.с. 155-158 т.2).
Як встановлено, окремо штатний розпис посад по Підприємству ЛВК не складався. Та обставина, що згідно штатного розпису дана посада за джерелом утримання значиться-з виробництва, не означає, що позивач проходив службу в окремій юридичній особі -Підприємстві ЛВК і що обов'язок виплачувати грошове забезпечення має нести Підприємство, а не ЛВК №48.
Наказом УДДУПВП №8 о/с від 24.2. 2003р. йому було присвоєно звання старший лейтенант внутрішньої служби.
Наказом Управління ДДУПВП №8 о/с від 6 лютого 2006 року він був звільнений з органів кримінально-виконавчої системи в запас за п.64 „ж" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ за власним бажанням (а.с. 18).
Як ствердив ОСОБА_1 спірним періодом щодо виплати йому доплат і надбавок до грошового забезпечення є період саме з 1 жовтня 2001 р.
У зв"язку з проходженням ОСОБА_1 служби в органах кримінально-виправної системи грошове забезпечення йому виплачувалось на підставі відповідного спеціального законодавства - Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, Указу Президента України „Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ" від 4 жовтня 1996р. №926/96 (а.7-11 т.2), Положення про умови та порядок грошового утримання осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затверджених наказом МВС України від 9.12.1997р.№854 ( т.2 а.с. 224-255), Інструкції про порядок застосування нормативно-правових актів з питань грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи, затвердженої наказом Державного Департаменту України з питань виконання покарань від 18.10.2004р. №203 ( надалі Інструкція №203). Пунктом 4 наказу ДДУПВП від 18.10.2004р.№203 було визнано таким, що не застосовується в органах і установах кримінально-виконавчої системи наказ МВС України від 10.06.1999р.№149 „Про затвердження Інструкції про порядок застосування нормативних актів з питань грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ".
Відповідно до п.1.2. Інструкції №203 грошове забезпечення складається з окладів грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення.
До окладів грошового забезпечення належать посадові окладі та оклади за спеціальним званням. Додаткові види грошового забезпечення включають надбавки, доплати, премії, одноразові й щомісячні винагороди, матеріальну допомогу та грошову допомогу при звільненні. Поряд з окладами грошового забезпечення в обов"язковому порядку виплачуються надбавки за вислугу років до окладів грошового забезпечення, щомісячна надбавка в розмірі 100 відсотків грошового забезпечення, а також грошова допомога при звільненні.
Встановлено, що ОСОБА_1 щомісячно отримував посадовий оклад в розмірі 105 грн, підвищення посадового окладу за особливі умови служби, що передбачено п.3.1.Інструкції №203, згідно з якою у кримінально - виконавчих установах закритого типу середнього рівня безпеки, де тримаються чоловіки, які раніше відбували покарання у виді позбавлення волі в розмірі, що становить 10 відсотків окладу, тобто 10, 5 грн., осклад за спеціальним званням - 115 грн., надбавку за вислугу років 10 відсотків - 23, 05 грн, а також 100 відсоткову доплату 243, 05 грн. ( розміри зазначені за період з липня 2004р.)(а.с. 47-52т.1).
Відповідно до п.3 Указу Президента України „Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ" від 4 жовтня 1996р. №926/96 надано право керівникам органів внутрішніх справ у межах асигнувань, що виділяються на утримання цих органів, установлювати, зокрема, за особливі умови служби, кваліфікацію, професійний ризик та виконання особливо важливих завдань - до 50 відсотків окладів грошового забезпечення.
Згідно з п.7.1.1.Інструкції №203 даний вид надбавок, що не відноситься до підвищення посадового окладу за особливі умови служби за п.3.1 Інструкції, виплачується за рішенням керівника. Отже керівнику органу кримінально-виправної системи було надано право, а не покладено обов"язок установлювати позивачу даний вид надбавки у межах асигнувань, що виділяються на утримання цих органів. Оскільки керівником органу, де проходив службу позивач, даний вид надбавки не встановлювався, висновок суду про відмову у задоволенні цієї вимоги позивача є правильним по суті і відсутні підстави для стягнення на користь позивача цієї надбавки в розмірі 50 відсотків окладів грошового забезпечення в розмірі 5959, 48 грн.
Ухвалюючи постанову, суд виходив з права позивача на отримання надбавки за безперервну службу в кримінально-виправній системі.
Згідно з п.7 Указу Президента України №926/96 надбавки за безперервну роботу встановлено саме для працівників підприємств, установ, організацій, навчальних закладів МВС України у розмірах згідно з додатком №11 до цього Указу, яким врегульовані й питання грошового забезпечення, й оплати праці іншої категорії -працівників, однак ОСОБА_1 в оспорюваний період не був працівником установи, а проходив службу.
Відповідно до п.7.10. Інструкції №203 порядок і умови виплати такої надбавки визначаються Головою Департаменту.
Пунктом 7.10.1 Інструкції передбачено, що особам рядового і начальниького складу кримінально-виправної системи, які мають високі результати в службовій діяльності, за рішенням керівника органу чи установи виплачуються щомісячні надбавки за безперервну службу в кримінально-виконавчій системі у відсотках до грошового забезпечення, залежно від стажу роботи, у таких розмірах : понад 5 років - до 10 відсотків. Встановлено, що на підставі рішень кадрової комісії ЛВК 48 за листопад та грудень 2005 року та відповідних наказів по ЛВК ОСОБА_1 у ці місяці виплачувалась дана надбавка у розмірі 5 відсотків. ( а.с. 214-215 т.2). З матеріалів справи також вбачається, що відповідними наказами від 15.04.2003р. та від 9.12.2004р. на позивача накладались дисциплінарні стягнення ( а.с. 147 т.2). Оскільки керівник органу до листопада 2005 р. не приймав рішень про встановлення ОСОБА_1 таких доплат, які не мають обов"язкового характеру, суд першої інстанції необгрунтовано задоволив позовні вимоги про стягнення з ЛВК №48 надбавки за безперервну службу в сумі 812, 54 грн, а тому постанову у цій частині слід скасувати і постановити нову про відмову у заявлених вимогах.
Відповідно до п.21 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ для цих осіб встановлюється 41-годинний робочий тиждень. У необхідних випадках вони несуть службу понад установлену тривалість робочого часу, а також у вихідні та святкові дні. Оплата праці в понадурочний нічний час, у вихідні та святкові дні провадиться відповідно до законодавства.
Згідно з п.1.6. Інструкції №203 при залученні осіб рядового та начальницького складу до несення служби понад установлений законодавством робочий час грошове забезпечення за несення служби за цей час виплачується у розмірах, передбачених законодавством України про працю, з розрахунку посадового окладу й окладу за спеціальним званням.
Пунктом 8.2. Інструкції №203 передбачено, що особам, які виконують службові обов"язки в нічний час, виплачується доплата у розмірі 35 відсотків посадового окладу. Годинна ставка обчислюється шляхом поділу місячного посадового окладу на кількість робочих годин у даному місяці, виходячи з норми тривалості робочого часу в годинах на місяць при 41-годинному робочому тижні.
Як вбачається з матеріалів справи, графіків нарядів, чергувань, затверджених керівником установи, планів проведення різних заходів, письмових наказів, за період з жовтня 2004р. по січень 2006р. позивач дійсно залучався до служби в понаднормований та нічний час, а саме по періодах:
жовтень 2004р - 40 годин понаднормованих, 16 год.нічних;
листопад 2004р. відповідно 64 (24); грудень 2004р. - 56 (24);
січень 2005р. 64 (24); лютий 2005р. - 64 (24); березень 2005р. 48(24);
квітень 2005р. 48 (24); травень 2005р. -16(8); червень 2005р.- 72(24);
липень 2005р.- 32(16); серпень 2005р. - 40 (16); вересень 2005р. 32 (16);
жовтень 2005р. 64 (24); листопад 2005р. - 32 (16); грудень 2005р. 56 (24);
січень 2006р. - 40 (16) які підялгають оплаті відповідно до чинного законодавства.
Доводи відповідачів про те, що всупереч вимогам п.8.2.6.Інструкції №203
робота у нічний час, як і понаднормована, не відображена у табелях обліку часу роботи, а
відтак відсутні підстави для нарахування, є безпідставними, оскільки зібраними доказами
безспірно встановлено, що у зазначений період позивач дійсно залучався до такої на
підставі наказів, графіків тощо. Покликання відповідачів, що у разі залучення до роботи він вправі був писати рапорти і брати відгули також не є підставою для непроведения нарахувань, т.я. як вбачається з табелів обліку робочого часу позивач працював визначену кількість годин - по 8 щодня з понеділка по п"ятницю, надання жодних відгулів у табелях не відображено. Відтак є підстави для стягнення з ЛВК №48 зазначених виплат у визначених законом розмірах - подвійній оплаті за понаднормовані і 35 відсотків окладу за нічні.
При визначенні сум колегія суддів виходить з вимог п.3 Інструкції №203, згідно з якими підвищення посадових окладів, передбачені законодавчими та іншими нормативно-правовими актами з питань грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу утворюють новий посадовий оклад. Підвищення посадових окладів, передбачені законодавством, у кожному разі обчислюються від основного посадового окладу. Розміри підвищень посадових окладів, виражені у відсотках, складаються, і посадовий оклад збільшується на отриману суму відсотків. При виплаті особам рядового і начальницького складу надбавок та інших додаткових видів грошового забезпечення, які обчислюються від посадових окладів, беруться до розрахунку підвищені посадові оклади, якщо не передбачено інше. Оскільки позивач, крім посадового окладу отримував передбачене п.3 Інструкції підвищення посадового окладу в розмірі 10 відсотків за особливі умови служби, слід виходити з підвищеного посадового окладу в розмірі 115. 5грн., а за понаднормовані ще й з врахуванням окладу за звання 115 грн., що дорівнює 230, 5 грн.
Таким чином, з врахуванням норми робочого часу, слід визначити такі суми до стягнення:
доплата за понаднормовані:
жовтень 2004р.230, 5грн:168год(місячна норма годин) х 2(подвійна)х 40 год
понаднормованих = 109, 6 грн.
листопад 2004р. 230, 5грн: 176год. х 2 х 64 год. = 167, 68 грн.
грудень 2004р. 230, 5 грн : 183 год. х 2 х 56 год. = 140 грн.
січень 2005р. 230, 5 грн.: 151 год. х 2 х 64 год. = 195, 84 грн.
лютий 2005р. 230, 5 грн : 160 год. х 2 х 64 год. = 184, 32 грн.
березень 2005р. 230, 5 грн : 175 год. х 2 х 48 год. = 125, 76 грн.
квітень 2005р. 230, 5 грн : 168 год х 2 х 48 год = 131, 52грн.
травень 2005р. 230, 5 грн : 152 год х 2 х 16 = 48, 64 грн.
червень 2005р 230, 5 грн: 159 год х2 х72год= 208, 8 грн.
липень 2005 р. 230, 5 грн : 168 год X 2 х 32 год = 87, 68 грн.
серпень 2005р. 230, 5 грн : 175 год х 2 х 40 год = 105, 6 грн.
вересень 2005р. 230, 5 грн : 176 год х 2 х 32 год = 83, 84 грн.
жовтень 2005р. 230, 5 грн : 168 год х 2х 64 год = 175, 36 грн.
листопад 2005р. 230. 5 грн : 176 год х 2 х 32 год = 83, 84 грн.
грудень 2005р. 230, 5 грн : 176 год х 2 х 56год = 146, 72грн.
січень 2006р. 230.5 грн : 159 год х2х40год= 116грн, всього 2111, 2 грн.
доплата за нічні:
жовтень 2004р. 115, 5 грн : 168 год (місячна норма годин) х 35%х16год. нічн.=3, 85грн. листопад 2004р. 115, 5грн: 176год. х 35% х 24 год. = 5, 51 грн. грудень 2004р. 115.5 грн : 183 год. х 35% х 24 год. = 5.28 грн. січень 2005р. 115, 5 грн.: 151 год. х 35% х 24 год. = 6, 43 грн. лютий 2005р. 115, 5 грн : 160 год. х 35% х 24 год. = 6, 06 грн. березень 2005р. 115, 5 грн : 175 год. х 35% х 24 год. = 5, 54 грн. квітень 2005р. 115, 5 грн : 168 год х 35% х 24 год = 5, 78 грн. травень 2005р. 115, 5 грн : 152 год х 35 % х 8 = 2, 12 грн.
червень 2005р 115, 5 грн. : 159 год х 35 % х 24 год = 6, 1 грн.
липень 2005 р. 115, 5 грн. : 168 год X 35 % х 16 год = 3, 85 грн.
серпень 2005р. 115, 5 грн.: 175 год х 35% х 16 год = 3, 7 грн.
вересень 2005р. 115, 5 грн. : 176 год х 35 % х 16 год = 3, 68грн.
жовтень 2005р. 115, 5 грн.: 168 год х 35 % х 24 год = 5, 78 грн.
листопад 2005р. 115. 5 грн.: 176 год х 35 % х 16 год = 3, 68 грн.
грудень 2005р. 115, 5 грн.: 176 год х 35% х 24 год =5, 51 грн.
січень 2006р. 115.5 грн. : 159 год х 35% х 16 год = 4.07 грн., всього 76, 93 грн.
На думку колегії суддів, не можуть бути задоволені вимоги позивача про стягнення зазначених доплат за період з 1 жовтня 2001р. до жовтня 2004р., оскільки жодними належними доказами не доведено коли саме, скільки годин ОСОБА_1 працював у нічні години чи понаднормовано, тому суми стягнення цих виплат слід зменшити до вищезазначених.
Указом Президента України ( п.2) №926/96 передбачена виплата матеріальної допомоги, така виплата не пов»язана з наявністю фінансування, тому така підлягає до стягнення. Пунктом 10.3 Інструкції передбачено, що матеріальна допомога нараховується з окладу за штатною посадою з урахуванням підвищень посадових окладів, окладу за спец, званням, процентної надбавки за вислугу років ( 23, 05 грн. від 230, 5 грн.), щомісячної 100 відсоткової надбавки, додаткових видів грошового забезпечення, включаючи, доплати, надбавки у тому числі у разі донарахування судом за нічні та понаднормовані) Встановлено, що у 2002р. позивач був у відпустці з 22.07. по 20.08.02, у 2003р.- з 15.07 по 16.08.03р., у 2004р.- з 21.06 по 21.07.04р., у 2005 - з 07.12.05 по 06.01.06р.
Відповідач, заперечуючи право позивача на матеріальну допомогу, покликаючись на скрутний фінансовий стан, приблизно визначив, що ця допомога могла б складати у 2002р. 440, 50 грн., у 2003р. 473, 5 грн., у 2004р. 473грн., у 2005р. 461 грн. На підставі даних про грошове забезпечення позивача слід стягнути матеріальну допомогу : за 2002р. - 440, 5 грн., за 2003-2004 p.p.- по 473, 53 грн., за 2005р. 576, 65 грн., всього 1963, 21 грн.
Вирішуючи адміністративний спір, суд вірно встановив, що позивачем не доведено жодними доказами спричинення моральної шкоди і підставно відмовив у задоволенні цих вимог. Позивач просив також стягнути середній заробіток за час непроведения повного розрахунку, однак вимоги ст. 117 КЗпП України до даних правовідносин застосовуватись не можуть. Підстав для скасування постанови в цій частині такожє не вбачається. Судом постановлено стягнути суму за речове майно ( формене обмундирування), по суті відповідачами постанова у цій частині не оспорюється.
Що стосується вимоги про стягнення індексації і компенсації, то, як встановлено, фактично позивач просив стягнути компенсацію у зв»язку з несвоєчасною виплатою йому частини грошового забезпечення з врахуванням приросту індексів споживчих цін у зв»язку з інфляцією, оскільки дійсно відповідачем за період з жовтня 2004р. недонараховувались вищезазначені суми за понаднормований час та нічні, слід стягнути зазначену компенсацію у зв»язку з інфляційними процесами, з врахуванням недовиплачених сум і відповідних індексів споживчих цін, а саме:
жовтень 2004р. (109, 6+ 3, 85 )= 113, 45 х о, 298= 33, 81грн. листопад 2004р. 173, 19 х 0, 278 = 48, 15 грн. грудень 2004р. 145, 27 грн х 0, 248 = 36, 03грн. січень 2005р. 202, 27грн.х 0.227 = 45, 92грн. лютий 2005р. 190, 38 грн.х 0, 215=40, 93грн. березень 2005р. 131, 3 грнхО, 195=25, 6 грн. квітень 2005р. 137, 3 грн х0.187= 25, 68грн. травень 2005р. 48, 64 грнх 0.18= 9.14грн. червень 2005р 214, 9грнх0.173=37, 18грн.
липень 2005 р. 91.53грнх0.17- 15, 56грн. серпень 2005р. 109, 3грнх0.17= 18, 58грн. вересень 2005р. 87.52грн хО. 165=14, 44грн. жовтень 2005р. 181, 14x0, 155= 28, 08грн. листопад 2005р. 83, 84 грнх0, 141= 12, 34грн. грудень2005р. 87, 52 х 0, 131 = 19, 94грн. січень 2006 120, 07 х0, 117 = 14, 05, всього 425, 43 грн.
Компенсація на разові виплати не нараховується.
За наведених обставин слід частково скасувати постанову суду, ухвалену з порушенням норм матеріального права і постановити нову постанову.
Керуючись Указом Президента України „Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ" від 4 жовтня 1996р. №926/96, Інструкцією про порядок застосування нормативно-правових актів з питань грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи, затвердженої наказом Державного Департаменту України з питань виконання покарань від 18.10.2004р. №203, ст. ст. 160 ч.3, 198 , 202, 207 КАС України, колегія суддів,
постановила:
Апеляційну скаргу Львівської виправної колонії №48 задовольнити частково, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Сихівського районного суду м. Львова від 13 грудня 2006 року скасувати частково і постановити нову постанову, якою:
позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Стягнути на користь ОСОБА_1 з Львівської виправної колонії №48 :
-матеріальну допомогу в сумі 1963 грн 21 коп.,
компенсацію за несення служби понад установлений законодавством робочий час 2111, 2 грн;
за несення служби у нічний час - 76 грн 93 коп;
компенсацію втрати частини грошових доходів у зв"язку з порушенням термінів їх виплати в сумі 425 грн 43 коп. тобто загальна сума, що підлягає стягненнню на користь ОСОБА_1 разом з компенсацією за форменне обмундирування в сумі 566 грн 32 коп становить 5 143 грн 09 коп.
Відмовити у стягненні на користь ОСОБА_1 надбавки за безперервну службу у кримінально-виправній системі.
В решті постанову Сихівського районного суду м. Львова від 13 грудня 2006 р. залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного мсяця з дня складання постанови у повному обсязі.