Справа № 22-1172 2007р.        Головуючий у 1-й інстанції: Черненко LB.

Категорія:   34                              Доповідач: Белінська І.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

26 червня 2007 року                                                Колегія суддів судової палати у

цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

Полежая В.Д.(головуючий),

Кодрула М. А.,

Белінської І.М. ,  при секретарі - Шевченко Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в М. Кіровограді справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Кіровського районного суду М. Кіровограда від 2 березня 2007 року у цивільній справі за її позовом до ОСОБА_2про поділ майна подружжя,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2006 року ОСОБА_1. звернулась до суду з позовом доОСОБА_2. про розподіл майна.

Зазначала,  що за час перебування в зареєстрованому шлюбі з відповідачем вони придбали холодильник,  СВЧ-піч,  телевізор та бойлер,  загальною вартістю 5154 грн. Після припинення сімейно-шлюбних відносин виникла необхідність у розподілі цього майна.

Посилаючись на ці обставини,  просила визнати за нею право власності на 1/2 частину зазначеного майна та розділити його,  залишивши його в натурі відповідачу та стягнувши з нього на її користь грошову компенсацію за належну їй частку в сумі 2577 грн.

Рішенням Кіровського районного суду М. Кіровограда від 2 березня 2007 року позов задоволено частково: спірне майно,  яке є спільною сумісною власністю,  виділене кожному із сторін в натурі відповідно до його частки та стягнуто з відповідача на користь позивачки 161 грн. грошової компенсації за більшу вартість майна,  яке припало на його частку.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції через порушення норм цивільно-процесуального права,  яке призвело до ухвалення незаконного і необгрунтованого рішення. Вказується на те,  що внаслідок неналежної оцінки доказів суд дійшов висновку про те,  що поділ майна фактично відбувся ще до її звернення до суду шляхом вивезення нею з квартириАДРЕСА_1телевізора та СВЧ-печі,  що не відповідає дійсності. Крім того,  суд не вирішив питання щодо розподілу понесених нею судових витрат та вийшов за межі її позовних вимог,  оскільки вона просила визнати за нею право власності на 1/2 частину спірного майна,  а не виділяти майно їй у користування.

Заслухавши доповідь судді-доповідача,  пояснення ОСОБА_1.,  заперечення проти апеляційної скаргиОСОБА_2.,  дослідивши докази,  що є в матеріалах справи,  колегія суддів вирішила,  що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1. щодо розподілу майна,  яке є спільною сумісною власністю колишнього подружжя,  суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того,  що частки кожного із сторін у цьому майні є рівними,  тобто кожному належить Vz частина спірного майна. Такий висновок відповідає дійсним обставинам справи,  встановленим на підставі пояснень сторін,  та положенням  ст. 70 Сімейного Кодексу України. Відповідачем право власності позивачки на '/г частину спірного рухомого майна не оспорювалось,  а тому визнання за нею такого права в судовому порядку не було необхідності.

Вирішуючи питання щодо способу та порядку поділу спірного майна,  суд правильно застосував положення  ст. 71 СК України,  зокрема ч.1 цієї статті,  згідно з якою майно,  що є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя,  ділиться між ними в натурі. Оскільки відповідач заперечував проти такого способу поділу майна,  який запропонувала в позовній заяві позивачка,  а саме: все майно в натурі присудити відповідачу,  стягнувши з нього на її користь грошову компенсацію за належну їй частку,  суд правильно застосував норми матеріального права,  поділивши майно в натурі. При цьому суд першої інстанції дав належну оцінку доказам,  які сторони надавали щодо обставин фактичного поділу спірного майна,  який відбувся у травні 2006 року. Доводи позивачки про те,  що свідок ОСОБА_3. дала неправдиві пояснення в судовому засіданні та про те,  що вона в силу вад зору не могла чітко бачити,  яке саме майно вивозилось нею,  є безпідставними,  не доведеними ніякими доказами. У той же час,  висновок суду про те,  що фактично спірне майно було поділене між сторонами ще до звернення позивачки до суду з цим позовом,  грунтується на всебічному,  повному,  об"єктивному та безпосередньому дослідженні наданих доказів у їх сукупності. Колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції положень  ст. 212 ЦПК України.

Безпідставними є і доводи апеляційної скарги про те,  що суд не вирішив питання розподілу судових витрат,  оскільки рішення з цього приводу ухвалене.

Таким чином,  перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах,  встановлених  ст. 3ОЗ ЦПК України,  колегія суддів вважає,  що підстави для його скасування відсутні,  оскільки рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та цивільно-процесуального права.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.  ст. 303,  304,  307,  308,  309,  313-315 ЦПК України,  колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1. відхилити,  а рішення Кіровського районного суду М. Кіровограда від 2 березня 2007 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня набрання нею законної сили.