Справа № 2-511/ 2009 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 травня 2009 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі: головуючого судді Зайончковської І.А.

при секретарі Павлику В.Ю.

з участю адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла справу за позовом ОСОБА_2 до приватного підприємця ОСОБА_3 про зміну підстав розірвання трудового договору і стягнення розрахунку при звільненні та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про припинення дії трудового договору,

встановив:

7 червня 2008 року за трудовим договором ПП ОСОБА_4 прийняв на роботу водієм-експедитором ОСОБА_2 Посилаючись на те, що з 24 липня 2008 року ОСОБА_2 на роботі не з’являвся без поважних причин фактично здійснюючи прогули, а він без працівника не може зняти трудовий договір з реєстрації в службі зайнятості, ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про припинення дії вказаного трудового договору з 6 серпня 2008 року відповідно до п.4 ст. 40 КЗпП України, стягнення заподіяної йому моральної шкоди у сумі 4418, 86 грн. та витрат на правову допомогу в сумі 480 грн.

В свою чергу ОСОБА_2 звернувся з позовом про припинення дії трудового договору з 6 серпня 2008 року, зазначення підставою звільнення ст. 38 КЗпП України, зобов’язання відповідача повернути йому належно оформлену трудову книжку, стягнення з ПП ОСОБА_5 середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 6 серпня по 19 листопада 2008 року в сумі 1047, 86 грн., моральної шкоди в сумі 2000 грн., а також витрат по справі за надання правової допомоги в сумі 1400 грн.

ОСОБА_4 позов ОСОБА_2 не визнав повністю, посилаючись на те, що останній був відсутній на роботі з 24 липня 2008 року без достатніх підстав, та до того ж не знав чи задоволено його заяву про надання щорічної відпустки, а тому фактично теж був відсутній з 1 по 23 липня 2008 року на роботі безпідставно. Звільнення за власним бажанням могло відбуватися лише при відпрацюванні 14 днів, що він проігнорував, допустивши тим самим прогули. Трудову книжку йому було повернуто одразу після оформлення його на роботу, а тому моральна шкода теж не заподіяна. Що стосується затримки розрахунку, то вона виникла з вини самого працівника, який не з’являвся на підприємство.

ОСОБА_2, не визнаючи позов ОСОБА_5 пояснив, що по 1 серпня 2008 року включно перебував у відпустці. З’явившись 4 серпня 2008 року в понеділок на роботу він написав заяву на звільнення за власним бажанням, але датою звернення зазначив 23 липня 2008 року за погодженням з ОСОБА_4, щоб минув двотижневий строк на відпрацювання. Ніяких пояснень з приводу порушення ним трудової дисципліни в нього не вимагали, а також йому не була повернута трудова книжка. Під час попереднього розгляду справи належні кошти при розрахунку в сумі 897, 74 грн. йому буди виплачені, а тому загальний розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку та отримання трудової книжки становить 1047, 86 грн. на 19 листопада 2008 року і в цій частині позовні вимоги ним не збільшувались. Так як він через відсутність трудової книжки не може працевлаштуватися чи зареєструватися в центрі зайнятості, йому заподіяна моральна шкода в сумі 2000 грн.

Заслухавши сторони, представника позивача ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Виходячи з письмових доказів по справі, 23 липня 2008 року ОСОБА_2 була подана заява про звільнення за власним бажанням, а тому він повинен був бути звільнений 6 серпня 2008 року з припиненням дії трудового договору. Проте наказом від 8 серпня 2008 року його звільнено за прогули за ст. 40 п.4 КЗпП України.

Разом з тим відповідно до ст. ст. 147, 148, 149 КЗпП України звільнення є дисциплінарним стягненням, яке застосовується у відповідні строки та при наявності пояснень від порушника. З пояснень сторін та письмових доказів вбачається, що текст наказу змінювався, в резолюції керівника на заяві працівника про звільнення, є необумовлені виправлення в даті, акти про виявлення прогулів оформлені неналежним чином, пояснення у ОСОБА_2 з приводу порушення не відбирались. При таких обставинах він повинен бути звільнений за власним бажанням на підставі його заяви, що не суперечить поясненням сторін в судовому засіданні про наявність між ними домовленості з приводу порядку звільнення.

Відповідно до вимог ст. 47 КЗпП України трудова книжка працівнику повинна бути видана належно оформленою в день звільнення. Посилання ОСОБА_5 на те, що вона була провернута ОСОБА_2 одразу після укладення трудового договору, суд не може прийняти до уваги, так як це спростовується поясненнями працівника, актом перевірки територіальної державної інспекції праці № 23-01-51/302 від 11 вересня 2008 року, яким встановлено, що вона зберігається в сейфі приватного підприємця, приписом від 1 вересня 2008 року про те, що вона повинна бути повернута працівнику, письмовими поясненнями колишнього працівника ПП ОСОБА_5, що фактично керував роботою його філії в м. Сміла ОСОБА_6 в сукупності з іншими доказами, про те, що трудова книжка ОСОБА_2 була передана в м. Черкаси, де зберігалась і решта трудових книжок. Крім того, трудова книжка містила записи про інші місця роботи позивача, і втрата її буде вимагати від нього підтвердження свого трудового стажу. Також відсутність трудової книжки позбавила ОСОБА_2 можливості працевлаштуватися чи стати на облік у центрі зайнятості, що вплинуло на матеріальний стан його сім’ї, а тому підлягають частковому задоволенню його вимоги щодо відшкодування моральної шкоди відповідно до вимог ст. 237 і КЗпП України, яка передбачає її стягнення при вчинення роботодавцем дій, що порушують права працівника.

Виходячи з наведеного датою звільнення в трудовій книжці повинно бути зазначено 6 серпня 2008 року, проти чого не заперечують сторони.

Згідно вимог ст. 117, 235 КЗпП України з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні та затримки видачі трудової книжки за період з 6 серпня 2008 року по 19 листопада 2008 року в сумі 1047, 86 грн., оскільки суд не може виходити за межі позовних вимог позивача.

На підстав наведеного підлягають частковому задоволенню вимоги ОСОБА_5 в частині припинення дії трудового договору. Що стосується його вимог про відшкодування моральної шкоди з підстав залишення працівником не виконаної роботи після звільнення та необхідності витрачати робочий час на вирішення спору в суді, то позивачем не було надано ніяких доказів її заподіяння та розміру.

В зв’язку з задоволенням позову ОСОБА_2 на його користь з відповідача підлягають стягненню судові витрати по справі за надання йому правової допомоги в сумі 1400 грн.

На підставі ст. ст. 3, 47, 115, 116, 233, 235, 237і КЗпП України, керуючись ст. ст. 10, 59, 60, 213, 215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позови задоволити частково.

Припинити з 6 серпня 2008 року дію трудового договору від 7 червня 2007 року, укладеного між приватним підприємцем ОСОБА_7 та ОСОБА_2, зареєстрованого в Черкаському міському центрі зайнятості 14 червня 2007 року № 27105.

Зобов’язати приватного підприємця ОСОБА_3 видати ОСОБА_2 належним чином оформлену трудову книжку із зазначенням дати звільнення 6 серпня 2008 року та підставою звільнення ст. 38 КЗпП України.

Стягнути з ПП ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 1047, 86 грн., 800 грн. моральної шкоди, 1400 грн. судових витрат по справі за надання правової допомоги.

В решті позовних вимог ПП ОСОБА_5 відмовити.

Стягнути з ПП ОСОБА_5 на користь держави судовий збір в сумі 51 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайсуд шляхом подачі в 10 денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження та поданням протягом 20 днів після подання такої заяви - апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана і в 10 денний строк з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про його оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі його оскарження - після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасоване.

Головуюча: