Справа № 2 - 59 / 2009 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 квітня 2009 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді Зайончковської І.А.

при секретарі Діхтяренко І.Г., Павлик В.Ю.

з участю адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2

провівши відкрите попереднє судове засідання в залі суду в м. Сміла по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, 3-тя особа з самостійними вимогами ОСОБА_5, про визнання права власності та поділ спадщини та за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про встановлення факту тривалого опікування, матеріального забезпечення та допомоги спадкодавцю, який перебуває у безпорадному стані через тяжку хворобу, зміну черговості одержання права на спадкування, визнання права власності на спадкове майно та поділ його в натурі,

встановив:

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько ОСОБА_3, ОСОБА_4 та брат ОСОБА_5 - ОСОБА_6, що мав у власності АДРЕСА_1 мотоцикл К-750 д.н. НОМЕР_1, земельний та майновий паї. Спадщину після смерті спадкодавця прийняли всі сторони по справі, подавши відповідні заяви до нотаріальної контори.

Позивач ОСОБА_3 просив суд провести поділ спадкового майна, оскільки сторони в добровільному порядку не можуть дійти згоди з приводу цього, а також нотаріусом йому відмовлено в оформленні спадщини через наявність спору між ними та братом їх батька.

Позивач ОСОБА_5 просив встановити факт тривалого опікування та матеріального забезпечення спадкодавця, який перебував у безпорадному стані через тяжку хворобу, визнати його спадкоємцем першої черги на рівні з дітьми померлого, оскільки останній хворів, не мав засобів до існування, а вони не надавали йому ніякої допомоги та не підтримували з ним родинних відносин. В той же час таку допомогу надавав брату саме він, а тому просив визнати за ним право на 1/3 частину спадкового майна та виділити йому в натурі будинковолодіння, а відповідачам в рівних частках все інше майно. Також він просив стягнути з відповідачів судові витрати по справі в загальній сум 1965 грн. 72 коп.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 позов ОСОБА_5 не визнали, посилаючись на те, що вони підтримували з батьком родинні відносини, він до моменту його госпіталізації через напад, самостійно пересувався, не потребував постійного догляду та матеріальної допомоги.

Заслухавши сторони та їх представників, свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно ст. ст. 1261, 1268-1270 ЦК України сторони за основним позовом є спадкоємцями за законом першої черги, які спадщину прийняли належним чином, а тому кожен з них в рівних частинах набув на неї право. В разі наявності спору з приводу поділу спадкового майна вони мали право на звернення до суду з таким позовом. В судовому засіданні позивач просив провести поділ спадщини згідно вимог закону.

Відповідно до ст. 1259 ЦК України фізична особа, що є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду отримати право на спадкування разом зі спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалась, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу, або каліцтво був у безпорадному стані. Таким чином законом визначено умови зміни черговості спадкування, а саме: надання тривалий час будь-якої допомоги, в тому числі матеріальної, та безпорадний стан спадкодавця. Згідно роз’яснень, наданих у Постанові Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику у справах про спадкування", безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

На підтримку своїх позовних вимог ОСОБА_5 посилався на те, що він протягом 2-х останніх років до смерті брата, надавав йому кошти, в тому числі на придбання ліків, привозив продукти харчування, провідував його, підтримував родинні стосунки, лікував в тому числі під час його перебування в реанімаційному відділенні перед смертю, оскільки ОСОБА_7 мав захворювання шкіри, серця та підвищений тиск, не міг самостійно утримувати господарство, не мав засобів до існування, в зв’язку з чим перебував у безпорадному стані. В той же час його діти з ним не спілкувались, матеріальної допомоги чи по господарству не надавали, залишивши його фактично у такому стані.

В судовому засіданні встановлено, ОСОБА_7 розірвав шлюб з матір’ю сторін за основним позовом ОСОБА_12, 25 липня 2005 року, а фактично став проживати в АДРЕСА_2 у будинку, отриманому ним у спадщину після смерті матері, з 1997 року. Маючи з 2005 року співмешканку ОСОБА_8, він іноді, переважно в зимовий час, проживав в її будинковолодінні в м. Сміла. 7 березня 2007 року з ним стався напад, після якого він знаходився у реанімаційному відділенні лікарні, де і помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Навіть при наявності протиріч в показаннях свідків, наданих ними суду, та їх суб’єктивного ставлення до обставин і подій, встановлено, що ОСОБА_7 проживав в с Березняки в будинку сам до дня, коли з ним стався напад та після чого він став потребувати медичної допомоги, до ліжка прикутий не був, самостійно займався господарством та утримував худобу, хоча можливо і не здійснював за нею належного догляду, продавав молоко, обробляв земельну ділянку, хоча і з допомогою сторонніх осіб. На протязі всього цього часу усвідомлював значення своїх дій та керував ними, адекватно сприймаючи зовнішнє оточення та приймаючи рішення щодо свого життя та побутових питань. З пояснень всіх свідків, як з боку ОСОБА_3, так і ОСОБА_5, вбачається, що він самостійно пересувався, їздив на базар, практично самостійно задовольняв побутові потреби, хоча отримував від сестри та сусідів Маслових допомогу у пранні та готуванні їжі. Свідок ОСОБА_9 підтвердила той факт, що брат майже кожного дня приходив до неї або приїздив на велосипеді, хоча вона проживає в тому ж селі на значній відстані від нього.

Виходячи з наведеного суд критично оцінює посилання ОСОБА_5 та лікаря ОСОБА_10, яка є його знайомою, на те, що ОСОБА_7 переніс декілька інфарктів, оскільки це не підтверджено ніякими медичними документами, в тому числі і довідками чи історіями хвороби про перебування в зв’язку з цим на лікуванні, а такий запис лікарем в амбулаторній картці було зроблено на підставі пояснень самого хворого. Приходячи до такого висновку, суд також враховує пояснення свідка ОСОБА_11 про те, що наявний у ОСОБА_7 псоріаз вразив дрібні суглоби, що могло вплинути на його ходу та рухливість руки, які ОСОБА_10 вважала проявом перенесеного інсульту.

Крім того ці пояснення спростовуються медичними документами Смілянської міської лікарні № 2, де померлий проходив систематичне лікування в зв’язку з хронічним поширеним псоріазом, та показаннями завідуючого стаціонарним відділенням цієї лікарні ОСОБА_11 про те, що перебуваючи на лікуванні у 2004-2007 роках ОСОБА_7 не скаржився на наявність інших хронічних хвороб чи погане самопочуття не пов’язане з псоріазом. Це підтверджується і медичними картками стаціонарного хворого, де відсутні вказівки на необхідність проведення консультацій іншими спеціалістами. Також з пояснень лікаря, що був лікуючим у ОСОБА_7 у 2007 році, коли він проходив лікування з 15 січня по 13 лютого 2007 року, тобто фактично за 1, 5 місяця до смерті, вбачається, що зафіксований тиск при оформленні його на лікування відповідав його стану здоров’я та віку і не свідчив про наявність гіпертонічної хвороби. Виходячи з медичних документів, він також зазначив, що витрати на лікування були незначними, і необхідність в ньому не була постійною, так як після лікування наставали періоди ремісії. Крім того свідок підтвердив факт відсутності потреби у сторонньому догляді, так як хворий самостійно себе обходив, рухався і перебіг даної хвороби, на його думку, не давав йому права на встановлення групи інвалідності.

Всі вказані обставини не свідчать про наявність тяжкої хвороби, в тому числі і з врахуванням відсутності даних про встановлення спадкодавцю інвалідності, як і похилого віку чи каліцтва спадкодавця.

Таким чином судом не встановлено перебування спадкодавця у безпорадному стані, який не дає можливості самостійно забезпечити умови свого життя, вимагає стороннього догляду та піклування. Навіть з пояснень самого ОСОБА_5 вбачається, що він працював та постійно перебував в іншій місцевості до січня 2008 року, а тому разом з братом не проживав, ніякого догляду за ним не здійснював, так як і сам має хронічні захворювання та потребує лікування, а сам факт надання ним йому матеріальної допомоги, хоча її розмір та постійність безспірними доказами не доведена, не надає права на зміну черговості в спадкуванні, оскільки перелік підстав може бути прийнятий лише в їх сукупності. Крім того, сестри померлого, що проживали в цьому ж селі, не підтвердили факту як свого опікування померлим, так і опікуванням ним ОСОБА_5 в розумінні вимог закону.

Виходячи з наведеного суд також не вбачає підстав для встановлення факту тривалого опікування особою, що перебуває у безпорадному стані, через тяжку хворобу, та зміни черговості одержання права на спадкування.

Суд також вважає, що звернення позивача за основним позовом до суду було обґрунтованим, оскільки при наявності заяви ОСОБА_5 про прийняття спадщини, існував спір про спадщину, що викликало пропозицію нотаріуса про звернення до суду, а також позов було заявлено про поділ майна, чого не може бути зроблено в нотаріальній конторі.

В зв’язку з відмовою в задоволенні позову ОСОБА_5 з нього на користь відповідачів підлягають стягненню витрати по справі за надання правової допомоги.

На підставі ст. ст. 1261, 1262, 1259, 1268-1270 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 59, 60, 213, 215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Визнати за ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом право власності на 1/2 частину АДРЕСА_1 на 1/2 частину земельної ділянки площею 3, 05 га для ведення товарного сільгоспвиробництва згідно державного акта на право приватної власності на землю ЧР № 13-02-321 від 20 жовтня 1999 року на ім’я ОСОБА_7, на 1/2 частину майнового паю в сумі 3443 грн. або 0, 115 % в колективній власності на майно КСП ім. Щорса с. Березняки, Смілянського району згідно свідоцтва про право власності на майновий пай ЧЕ-ХШ № 194442 від 5 серпня 2005 року на ім’я ОСОБА_7, на 1/2 частину мотоцикла К-750 д.н.НОМЕР_1 що належав ОСОБА_7 на підставі технічного паспорта НОМЕР_2 від 28 квітня 1976 року.

Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про встановлення факту тривалого опікування, матеріального забезпечення та допомоги спадкодавцю, який перебуває у безпорадному стані через тяжку хворобу, зміну черговості одержання права на спадкування, визнання права власності на спадкове майно та поділ його в натурі залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 судові витрати по справі за надання правової допомоги в сумі по 500 грн. кожному.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайсуд шляхом подачі в 10 денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження та поданням протягом 20 днів після подання такої заяви - апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана і в 10 денний строк з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про його оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі його оскарження - після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасоване.

Головуюча: