Справа № 2 - 757 / 2009 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

З липня 2009 року Смілянський міськрайсуд Черкаської області в складі:

головуючої судді Зайончковської І.А.

при секретаре Павлику В.Ю.

з участю адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про повернення авансу та відшкодування моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків та стягнення моральної шкоди, завданих пошкодженням майна,

встановив:

На підставі рішення суду від 31 січня 2008 року за ОСОБА_4 в порядку спадкування визнано право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 та присадибну земельну ділянку площею 0, 30 га.

Згідно розписки від 1 березня 2008 року ОСОБА_3 передала ОСОБА_4 2500 доларів СІЛА за придбання вказаного будинковолодіння та земельної ділянки.

Позивач, збільшивши в судовому засіданні свої вимоги в частині моральної шкоди, просить зобов’язати відповідача повернути їй сплачений аванс, що становить на даний час 19250 грн., моральну шкоду в сумі 13000 грн. та витрати по справі.

На підтримку своїх вимог в судовому засіданні вона пояснила, що між сторонами була домовленість про нотаріальне оформлення договору протягом 3 місяців, оскільки відповідач не мав правовстановлюючих документів на земельну ділянку. На підтвердження наміру укласти договір в майбутньому були передані вказані кошти та їй в користування - будинок і присадибна ділянка. Потім цей термін неодноразово було продовжено ще на певний час також з підстав відсутності документів. Оскільки зараз суттєво змінились обставини, а договір до цього часу не посвідчено, позивачка не має наміру купувати будинок, а тому вимагає повернення авансу та стягнення моральної шкоди, що полягає у нервовому напруженні через тривалу невизначеність ситуації, неможливість на даний час придбати необхідне для сім’ї житло, необхідність звернення до суду з позовом.

Відповідач позов не визнав, пояснивши, що виникла потреба у переоформленні державного акта на право власності на земельну ділянку, так як його було видано з порушенням, і це вимагало певного часу. Від укладення договору, умови якого були визначені сторонами, він не відмовляється, а тому отримані кошти необхідно вважати завдатком, який не підлягає поверненню, оскільки договір не відбувся не з його вини.

В зустрічному позові, після збільшення вимог, він просив стягнути шкоду заподіяну його майну в сумі 4860 грн., так як ОСОБА_3 почала переобладнання будинку, але не завершила його, витрати за користування нею протягом 12 місяців будинком в сумі 4200 грн., витрати по відновленню електропостачання до будинку в сумі 1568, 39 грн., моральну шкоду в сумі 10000 грн., яка виникла внаслідок пошкодження майна, витрати за надання спеціалістом висновку в сумі 600 грн. та судові витрати по справі.

ОСОБА_3 зустрічний позов не визнала, посилаючись на те, що вартість відновлювального ремонту завищена, ці роботи вона почала проводити, так як збиралась там проживати, та за згодою ОСОБА_4, електролічильник вона не заміняла і електропостачання в будинку було. Також між ними не було ніякої домовленості з приводу її оплати за користування будинком.

Заслухавши сторони, їх представників, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 570 ЦК України якщо не буде встановлено, що сума сплачена в рахунок належних з боржника платежів є завдатком, вона вважається авансом і якщо надалі сторонами не укладено договору купівлі-продажу обумовленого майна, сплачена сума авансу підлягає поверненню.

Відповідно до діючого законодавства завдаток підтверджує факт виникнення договірних зобов’язань і видається в рахунок майбутніх платежів. Судом встановлено, що попередня домовленість з приводу укладення договору між сторонами відбулась, проте продавець не мав правовстановлюючого документа на земельну ділянку, а тому не можна вважати, що передані кошти являлись завдатком на виконання угоди, що відбулась між сторонами, з врахуванням також того, що фактично час нотаріального посвідчення договору визначено теж не було. Таким чином ОСОБА_4 повинен повернути отриманий від ОСОБА_3 аванс, так як договір не відбувся не з вини останньої як боржника.

Відповідно до ст. ст. 23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях яких вона зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї. Оскільки відповідач повинен був повернути їй в добровільному порядку отримані кошти, але через його відмову вона вимушена була звертатись до суду за захистом свого права, суд вважає, що моральна шкода стороні заподіяна була. Проте при вирішенні питання про розмір відшкодування суд враховує характер та тривалість порушення прав, зміну курсу валют в сторону збільшення, наскільки суттєво це вплинуло на стан здоров’я позивачки, а також те, що їй було відомо про відсутність документів на майно, яке являлось предметом договору, і вона сама погодилась на відкладення його нотаріального оформлення на невизначений час.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, що її завдала. Згідно висновку спеціаліста визначені пошкодження в будинку, наявність яких не заперечують обидві сторони, а також вартість відновлювальних робіт, проти розміру яких заперечує відповідачка за зустрічним позовом. В судовому засіданні спеціалістом були надані пояснення з приводу методики проведення розрахунків, а також ОСОБА_3 та її представником не надано доказів іншої вартості таких робіт і про витребування їх клопотання ними не заявлялось, а тому відшкодування матеріальної шкоди повинно здійснюватись відповідно до вказаного висновку спеціаліста.

В судовому засіданні, з письмових доказів та пояснень свідка-працівника Смілянського РЕМ, також встановлено, що за час користування будинком відповідачкою було замінено лічильник, в зв’язку з чим до позивача Смілянським РЕМ були застосовані штрафні санкції та необхідні кошти на поновлення енергопостачання до будинку, а тому дані вимоги також підлягають задоволенню з підстав завдання матеріальної шкоди майну позивача, з врахуванням також того, що ключі від будинку знаходились лише у ОСОБА_3

При вирішенні питання про відшкодування витрат за користування будинком, суд виходить з того, що відповідачка за зустрічним позовом займала будинок з дозволу самого позивача, який передав їй ключі, та з приводу її дій ніяких претензій не пред’являв, в тому числі і вимог з приводу оплати користування. Вказані обставини не були також оформлені ніяким договором, в тому числі і усним, який би давав ОСОБА_4 підстави на такі вимоги, а тому, з врахуванням наявності наміру ОСОБА_3 придбати вказаний будинок та земельну ділянку в майбутньому для власних потреб, суд вважає, що дані вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. ст. 23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях яких особа зазнала у зв’язку з пошкодженням її майна. Факт заподіяння шкоди майну визнають обидві сторони, але при вирішенні питання про розмір відшкодування необхідно також виходити з принципів розумності та справедливості, а тому суд враховує, що ОСОБА_4 мав намір продати спадковий будинок, не маючи належних документів та розуміючи, що при цьому його нотаріально посвідчити неможливо. В даних обставинах обидві сторони діяли необачно, що потягло для кожної з них негативні наслідки.

Відповідно до задоволення основного та зустрічного позовів підлягають стягненню витрати по справі в частині судового збору та ІТЗ, при чому витрати за проведення дослідження спеціалістом відшкодуванню не підлягають, оскільки не надано доказів їх понесення.

На підставі ст. ст. 23, 1166, 1167 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 59, 60, 213, 215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Стягнути ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аванс в рахунок майбутнього укладення договору купівлі-продажу в сумі 19250 грн., моральну шкоду в сумі 1000 грн., а також витрати по оплаті судового збору в сумі 332, 50 грн. та за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

Стягнути ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 6428, 39 грн., моральну шкоду в сумі 1000 грн., а також витрати по оплаті судового збору в сумі 100 грн. та за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

В решті позовних вимог по зустрічному позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайсуд шляхом подачі в 10 денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження та поданням протягом 20 днів після подання такої заяви - апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана і в 10 денний строк з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про його оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі його оскарження - після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасоване.

Головуюча: