Справа № 2 - 1820 / 2009 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 липня 2009 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі: головуючої судді Зайончковської І.А.

при секретарі Павлику В.Ю.

провівши відкрите попереднє судове засідання в залі суду в м. Сміла по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання угоди купівлі-продажу укладеною та визнання права власності на будинковолодіння,

встановив:

15 лютого 2009 року між сторонами була укладена угода купівлі-продажу будинковолодіння АДРЕСА_1, та присадибної земельної ділянки за вказаною адресою площею 0, 22 га.

Позивач просить визнати такий договір дійсним, оскільки відповідач не виконує зобов’язань по його нотаріальному посвідченню, посилаючись на відсутність коштів на переоформлення документів та проживання в іншій області.

Відповідач позов визнав повністю, пояснивши, що повністю отримав кошти від позивача та не має претензій до будинку та земельної ділянки, що являлись його спадщиною, але державний акт на присадибну земельну ділянку він до цього часу не отримав, а також проживає в іншій області і не працює, в зв’язку з чим не може займатися оформленням договору нотаріально.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

За ст. ст. 638-640, 655 ЦК України договір є укладеним в момент досягнення сторонами згоди по всіх істотних його умовах та за договором купівлі-продажу одна сторона передає майно та отримує кошти, а інша - отримує майно та сплачує за нього кошти.

Судом встановлено, що на момент надання розписки, сторони домовились по всіх.істотних умовах та позивач передав кошти, а відповідач - майно та документи на нього, так як перший користується будинком та присадибною земельною ділянкою, а колишній власник - не має претензій до нього та майна.

Таким чином договір між сторонами фактично відбувся 15 лютого 2009 року, оскільки сторони досягли домовленості по всіх істотних його умовах і виконали всі необхідні дії для його вчинення.

Суд вважає, що не оформлення належним чином договору, незважаючи на обставини, а які посилається відповідач, порушує права позивача та не впливає на саму його суть. Саме з таких підстав, коли одна сторона, не вчиняючи ніяких дій, фактично відмовляється від нотаріального посвідчення договору, ст. 220 ЦК України передбачає можливість визнання його дійсним в судовому порядку.

На підставі ст. ст. 220, 638-640, 651, 655 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 130, 213, 215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Визнати дійсним договір купівлі-продажу будинковолодіння АДРЕСА_1, та земельної ділянки за вказаною адресою площею 0, 22 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, яка належить відповідачу на підставі рішення Смілянського міськрайсуду від 24 вересня 2008 року, що відбувся 15 лютого 2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 та земельну ділянку за вказаною адресою площею 0, 22 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайонний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження та поданням протягом 20 днів після подання такої заяви - апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана через Смілянський міськрайонний суд і в 10 денний строк з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про оскарження рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі його оскарження - після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасоване.