Червоноармійський районний суд Житомирської області    

                            Справа № 2-311/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 11 жовтня 2011 року                                                смт. Червоноармійськ

Червоноармійський районний суд Житомирської області в складі:

                                                  головуючої-судді                                         Рябенької Т.С.                                                                           при секретарі                                             Володіній В.В.                                                                           з участю представника позивача             ОСОБА_2                                                                                  відповідача                                                ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Червоноармійську цивільну справу за позовом Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди, завданої державі,-

                                                        В С Т А Н О В И В :                                                                                Позивач, Володарсько - Волинська МДПІ Житомирської області, звернувся до суду  із зазначеним позовом до відповідача, ОСОБА_3, мотивуючи його тим, що останній, працюючи головою селянського ( фермерського ) господарства "Аліна", яке розташоване відповідно до установчих документів за адресою: Житомирська область, АДРЕСА_1 та будучи службовою особою підприємства СФГ "Аліна", на яку покладено відповідальність за організацію та здійснення контролю за правильністю обчислення, утримання та своєчасністю сплати податків, зборів інших обов"язкових платежів до бюджетів та цільових фондів в порушення вимог ст.11 Закону України "Про систему оподаткування" № 77/97 ВР та п. 10.1 ст.10 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97 від 03.04.1997 року в період часу із серпня 2006 року по грудень 2008 року включно, діючи умисно, протиправно, шляхом незаконного заниження податкового зобов"язання внаслідок не відображення в загальній декларації з податку на додану вартість СФГ "Аліна" сум податкових зобов"язань, обрахованих з вартості реалізованих товарів не власного сільськогосподарського виробництва, ухилився від сплати до бюджету ПДВ на загальну суму 1 125 413 грн., що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у великих розмірах, чим завдав матеріальної шкоди державі у вигляді ненадходження до державного бюджету податку на додану вартість в сумі 1 125 413 грн. Вироком Червоноармійського районного суду від 10 вересня 2010 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні вказаних порушень закону.

На підставі викладеного, керуючись ст.67 Конституції України,  п.10.1 ст.19 Закону України "Про податок на додану вартість", Законом України "Про державну податкову службу в Україні", пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2118-ІІІ, ст.ст. 28, 50-51 Кримінально-процесуального кодексу України, ст.1166 Цивільного Кодексу України, позивач просить суд стягнути в дохід держави з ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 1 125 413 грн.                              В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві та просила їх задовольнити.

          Відповідач, ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що дійсно він є засудженим згідно вироку Червоноармійського районного суду Житомирської області від 10 вересня 2010 року. Крім того, визнав, що в період часу із серпня 2006 року по грудень 2008 року включно внаслідок не відображення в загальній декларації з податку на додану вартість СФГ "Аліна" сум податкових зобов"язань, обрахованих з вартості реалізованих товарів не власного сільськогосподарського виробництва, було нанесено збитків державі на загальну суму 1 125 413 грн. Вказав, що за завдану шкоду має відповідати не він, а СФГ «Аліна», як юридична особа.                                                                      Заслухавши пояснення сторін,  з»ясувавши всі обставини справи та перевіривши надані суду сторонами докази, судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.                                Статтею 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.                              Згідно ч.3 ст.10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом.                                                                                                                                  Позивач, пред’являючи позов, послався на те, що відповідач, будучи засновником, одноосібним власником та головою селянського фермерського господарства “Аліна”, здійснюючи керівництвом його діяльністю, розпоряджаючись його майном та фінансами, тобто являючись службовою особою зазначеного підприємства, яка постійно обіймає у ньому посаду, пов’язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов’язків, - умисно, протиправно, шляхом незаконного заниження податкового зобов”язання внаслідок невідображення в загальній декларації з податку на додану вартість СФГ “Аліна” сум податкових зобов”язань, обрахованих з вартості реалізованих товарів не власного сільськогосподарського виробництва, ухилився від сплати до бюджету ПДВ на загальну суму 1 125 413 грн., чим заподіяв державі збитків на вказану суму.                                                                                                                         Вироком Червоноармійського районного суду Житомирської області встановлена вина відповідача у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.212, ч.4 ст.27, ст.366, ч.4 ст.27, ч.2 ст.264, ч.2 ст.366, ч.4, 5 ст.191, ст..222, ч.2 ст.364, ч.3 ст.358 КК України (а.с.9-30).                                                            Згідно ч.3 ст.134 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, якщо шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.                                                  Суд не приймає до уваги твердження відповідача щодо того, що позов має пред’являтися не до нього, а до СФГ «Аліна», оскільки відповідно до п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»від 27.03.1992 року № 8, особа, яка відповідає за шкоду, заподіяну з вини іншого, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи. Не буде суперечити закону пред’явлення за вибором потерпілого вимог про відшкодування шкоди безпосередньо до винної особи, якщо за законом межі відповідальності останньої та особи, яка за неї відповідає, однакові.                                                            За положеннями ст.61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.                                                  З огляду на вище викладене, суд вважає, що позов Володарсько-Волинської міжрайонної ДПІ Житомирської області підлягає задоволенню, а шкода заподіяна державі підлягає відшкодуванню в повному обсязі, оскільки дії ОСОБА_3, який її заподіяв, були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є встановленою його вина, що підтверджується вироком суду.                                                                                                               Відповідно до ст.ст. 79, 81, 88 ЦПК України на користь держави  з відповідача підлягають стягненню судові витрати у вигляді державного мита в сумі 1700 грн. та 120 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на користь Червоноармійського районного суду Житомирської області.                                                                                                                                  Керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 60, 61, 79, 81, 88, 209, 212-215,  218, 223 ЦПК України,  ст.134 КЗпП України,  Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»від 27.03.1992 року № 8, суд, -

                                                             В И Р І Ш И В  :

          Позов Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди, завданої державі, задовольнити.                                                                                                                                            Стягнути з ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 1 125 413 (один мільйон сто двадцять п’ять тисяч чотириста тринадцять) гривень в дохід держави.                                                  Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави  1700 грн.  витрат по сплаті державного мита  та 120 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду  справи на користь Червоноармійського районного суду Житомирської області.                                                  Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення.                                                                                                                                               Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:Т. С. Рябенька