Справа № 22-а-435/11 Головуючий у 1 інстанції: Зима І. Є.
Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2011 року м.Львів
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого - судді Бойко С.М.,
суддів : Петрички П.Ф., Зверхановської Л.Д.,
секретаря - Глинського О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом, відповідно до Закону України "Про внесення змін до розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов"язаних із соціальними виплатами" від 02.12.2010 року, справу за апеляційною скаргою Шевченківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради на постанову Шевченківського районного суду м.Львова від 18 березня 2009 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Шевченківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання дій протиправними, зобов"язання вчинити дії, стягнення коштів,
в с т а н о в и л а :
12.11.2008 року позивач звернулася до суду з позовом, який уточнила заявою від 24.02.2009 року (а.с.26) про визнання неправомірними дій відповідача та стягнення з нього в її користь щомісячної допомоги по догляду за дитиною, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення ним трирічного віку в розмірі не менше від прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років, за період з 01.01.2007 року по 01.03.2009 року, а також зобов"язати відповідача проводити нарахування та встановити з 01.03.2009 року їй розмір щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Постановою Шевченківського районного суду м.Львова від 18 березня 2009 року позов задоволено частково. Суд вирішив визнати неправомірними дії відповідача та стягнути з нього в користь позивача 5 968 гривень 26 копійок невиплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.07.2007 року по 01.03.2009 року, а також зобов"язати відповідача проводити нарахування та встановити з 01.03.2009 року позивачеві розмір щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Постанова мотивована тим, що після ухвалення рішень Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та від 22.05.2008 року, було відновлено дію норми ст.15 Закону України "Про державну допомогу сім"ям з дітьми" про виплату вказаного виду допомоги у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Постанову суду оскаржив відповідач. Просить її скасувати в частині задоволених судом вимог позивача з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права і ухвалити в цій частині нову, якою відмовити позивачеві у задоволені вимог.
Свої доводи обґрунтовує тим, що суд не застосував положення ст.ст.99, 100 КАС України і безпідставно задовольнив позовні вимоги, заявлені поза межами річного строку, встановленого ст.99 КАС України. Крім того, апелянт не визнає себе відповідачем по даній справі, оскільки не є головним розпорядником бюджетних коштів.
Порушення норм матеріального права, на думку апелянта, полягає у неправильному застосуванні судом до спірних правовідносин по виплаті вказаного виду допомоги за 2007 рік норми ст.15 Закону України "Про державну допомогу сім"ям з дітьми" про виплату вказаного виду допомоги у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, оскільки нарахування вказаного виду допомоги позивачеві, як застрахованій особі, визначено постановою Кабінету Міністрів України №13 від 11.01.2007 року, якою затверджено порядок призначення і виплати допомоги при народженні дитини та загальнообов"язкового державного соціального страхування, і якою вони керувались при нарахуванні та виплати допомоги позивачеві, оскільки вона є обов"язковою до виконання у відповідності до ст.117 Конституції України, а тому немає жодних правових підстав визнавати їхні дії неправомірними.
Апелянт зазначає, що при здійсненні виплати допомоги у 2008 році вони керувались ст.15 Закону України "Про державну допомогу сім"ям з дітьми", в редакції Закону №107-УІ від 28.12.2007 року, яка визначала, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім"ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень, а тому саме норму цього Закону суд повинен був застосувати при вирішенні спору за 2008 рік.
В судове засідання сторони не з"явились, хоча були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило, а тому це дає суду право у відповідності до ст.41 КАС України розглянути справу на підставі доказів, які є в матеріалах справи, у відсутності осіб, які беруть участь у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
У відповідності ст.99 КАС України, в редакції чинній на момент звернення позивача до суду, адміністративний позов можна було подати до адміністративного суду протягом одного року, який обчислювався з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У відповідності до ст.100 КАС України, в редакції чинній на момент ухвалення оскаржуваної постанови, пропущення строку звернення до адміністративного суду було підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, за умови, якщо на цьому наполягала одна із сторін.
Враховуючи те, що позивач про порушення свого права повинна була дізнатись при отриманні щомісячних платежів вказаного виду допомоги, а також після ухвалення Конституційним Судом України рішення від 09.07.2007 року, під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач наполягав на застосуванні ст.ст.99, 100 КАС України (а.с.22), але суд не застосував норми ст.100 КАС України до вимог, заявлених позами межами річного строку, колегія суддів вважає, що строк поновленню не підлягає, оскільки позивачем не наведено причин його пропуску, які б суд міг визнати поважними.
Таким чином, у відповідності до ст.100 КАС України, в редакції, чинній на момент ухвалення постанови, в задоволенні позовних вимог за період з 01.07.2007 року по 12.11.2007 року необхідно відмовити за пропуском строку, а тому колегія перевіряє законність ухваленого судового рішення в межах строку, визначеного ст.99 КАС України, за період з 12.11.2007 року по 01.03.2009 року.
Судом встановлено, що допомога по догляду за дитиною, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення ним трирічного віку була призначена позивачеві, як застрахованій особі.
У відповідності до ч.1 ст.13 Закону України від 21.11.1992 року «Про державну допомогу сім»ям з дітьми», в редакції Закону №2334 від 22.03.2001 року, із змінами, внесеними на момент призначення позивачеві допомоги та розгляду справи в суді, право на державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має особа, яка фактично здійснює догляд за дитиною.
У відповідності до ч.1 ст.14 цього Закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно.
До 01.01.2008 року норма ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» підлягала застосуванню тільки для виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, які не були застраховані в системі загальнообов»язкового державного соціального страхування. Виплата вказаного виду допомоги регулювалась Законом України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», зокрема ст.43 цього Закону.
У відповідності до ст.43 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі в розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи.
Пунктом 7 статті 71 Закону України «Про державний України на 2007 рік»з 01.01.2007 року дію ст.43 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»зупинено, а розмір вказаної допомоги застрахованим особам визначено абзацом 3 частини 2 статті 56 Закону України «Про державний України на 2007 рік», у відповідності до якої в 2007 році він дорівнював різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. N 6-рп/2007 положення абзацу третього частини другої статті 56 та пункту 7 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» визнано неконституційними.
У відповідності до ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. У відповідності до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов”язковими до виконання на всій території України.
Таким чином, положення абзацу третього частини другої статті 56 та пункту 7 статті 71 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік” втратили чинність з 09.07.2007 року і з цього часу відновлено дію ст.43 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», яка підлягає застосуванню до спірних відносин за період з 12.11.2007 року по 31.12.2007 року (в межах строку, встановленого ст.99 КАС України).
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що він не може бути відповідачем у спірних правовідносинах, оскільки вказаний вид допомоги призначають та виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (ч.1 ст.5 Закону). Міністерство праці та соціальної політики України у відповідності до Положення про Міністерство праці та соціальної політики України, затвердженого Указом Президента України від 30.08.2000 року, є лише головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення, соціального обслуговування населення, яке здійснює в межах своїх повноважень контроль за додержанням законодавства щодо надання пільг, забезпечує через систему підпорядкованих йому органів реалізацію прав громадян на соціальний захист своєчасного та адресного надання соціальної допомоги (абзац 6 пункту 3). Тому позивач правильно звернула свої позовні вимоги саме до Шевченківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач має право на отримання державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в межах строку, встановленого ст.99 КАС України, а саме: за період з 12.11.2007 року по 31.12.2007 року (до закінчення дії положення абзацу третього частини другої статті 56 та пункту 14 статті 71 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік”), відповідно до статті 43 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», у розмірі встановленого ст.62 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік” прожиткового мінімуму на одну особу, який з 01.10.2007 року становив 532 гривні 00 копійок, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
З січня 2008 року така допомога виплачувалась позивачеві відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми»із змінами, внесеними пунктом 23 розділу 2 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», в розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім»ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень 00 копійок, що підтверджується письмовими поясненнями відповідача (а.с.20-21).
Законом України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»(п.25 розділу 2) виключено ст.43 зазначеного вище Закону і внесено зміни до ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми»(п.23 розділу 2), яка з 01.01.2008 року встановлювала розмір допомоги на дитину до досягнення нею трирічного віку і для застрахованих осіб теж, а відтак її норма є спеціальною для регулювання спірних відносин за вказаний період.
Положення п.23 розділу 2 Закону України від 28.12.2007 року „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»не були визнанні Конституційним Судом України неконституційними рішенням від 22.05.2008 року, а тому висновок суду першої інстанції про задоволення вимог позивача за період з 01.01.2008 року по 01.03.2009 року, а також про встановлення позивачеві з 01.03.2009 року розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, не відповідає вимогам закону. Суд допустив в цій частині порушення норм матеріального права, не застосувавши закон, який підлягав застосуванню. На цій підставі постанова суду підлягає скасуванню і в частині задоволення вимог позивача за період з 01.01.2008 року по 01.03.2009 року та встановлення такої допомоги у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років з 01.03.2009 року, з ухваленням у цій частині нової постанови про відмову в задоволенні позову за вказаний період.
З метою захисту порушених прав позивача та згідно положень ч.2ст.11, п.2 ч.2 ст.162 КАС України, колегія суддів вважає за необхідне обрати способом захисту порушених прав позивача - зобов"язання відповідача провести нарахування та виплату позивачеві недоплаченої щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 12.11.2007 року по 31.12.2007 року в розмірі, визначеному ст.43 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», із врахуванням вимог ст. 62 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік”, оскільки вона встановлює розмір прожиткового мінімуму для осіб на 2007 рік, а тому в цій частині постанову необхідно змінити.
Керуючись ст.ст.195, 198 ч.1 п.3, 202 ч.1 п.4, 205 ч.1 п.3, 207 КАС України, Законом України "Про внесення змін до розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов"язаних із соціальними виплатами" від 02.12.2010 року, колегія суддів
п о с т а н о в и л а:
апеляційну скаргу Шевченківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради задовольнити частково.
Постанову Шевченківського районного суду м.Львова від 18 березня 2009 року в частині визнання неправомірними дій відповідача та стягнення з нього в користь позивача допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.07.2007 року по 12.11.2007 року та з 01.01.2008 року по 01.03.2009 року в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, та зобов"язання проводити нарахування і встановлення з 01.03.2009 року позивачеві розміру щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, скасувати і постановити в цій частині нову постанову, якою відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог за вказаний період.
В іншій частині змінити постанову.
Зобов"язати відповідача провести перерахунок позивачеві державної допомоги по догляду за дитиною, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за період з 12.11.2007 року по 31.12.2007 року, відповідно до ст.43 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», в розмірі встановленого ст.62 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та виплатити вказану допомогу з врахуванням проведених їй виплат за цей період.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до касаційної інстанції - Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий:
Судді: