ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" жовтня 2011 р. Справа № 5008/287/2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, суддіДемидової А.М.,
суддівКоваленко С.С. (доповідач), Воліка І.М.
розглянувши касаційну скаргу РВ ФДМ України по Закарпатській області
напостанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.07.11р.
у справі№ 5008/287/2011 господарського суду Закарпатської області
за позовомРВ ФДМ України по Закарпатській області
доВАТ "Виноградівське виробничо-торгове об'єднання "Гроно", СПД ФО –ОСОБА_1
провизнання права державної власності, визнання правочину недійсним та усунення перешкод у користуванні спірним майном
За участю представників сторін
від позивача не з'явилися,
від відповідача не з'явилися
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 11.05.2011 року у справі № 5008/287/2011 (суддя Івашкович І. В.) відмовлено в позові Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області до ВАТ "Виноградівське виробничо-торгове об"єднання "Гроно" та фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про визнання права державної власності, визнання правочину недійсним та усунення перешкод у користуванні спірним майном.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.07.2011 року у справі № 5008/287/2011 (судді Дубник О.П., Скрипчук О.С., Паровик Т.С.) рішення господарського суду Закарпатської області від 11.05.2011 року залишено без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, РВ ФДМ України по Закарпатській області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, посилаючись на порушення та невірне застосування судами норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, відповідно до положень ВАТ "Виноградівське виробничо-торгове об'єднання "Гроно" та підприємцем ОСОБА_1 договору купівлі-продажу від 19.10.2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Виноградівського районного нотаріального округу ОСОБА_2, та зареєстрованого в реєстрі за №1935, ВАТ "Виноградівське виробничо-торгове об'єднання "Гроно" передало, а підприємець ОСОБА_1 прийняв у власність комплекс будівель недобудованої бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1" буд. б/н в урочищі "ІНФОРМАЦІЯ_1" в м.Виноградів Закарпатської області.
Як зазначено у даному договорі комплекс будівель належить продавцеві на підставі рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 15.09.2005 року по справі № 2-1501/05, яке набрало законної сили 17.10.2005 року, зареєстровано в Виноградівському бюро технічної інвентаризації 18.10.2006 року за номером запису 196 в книзі 1-ф, занесено до Єдиного реєстру прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером 16422774.
Згідно рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 15.09.2005 року по цивільній справі № 2-1501/05 задоволено заяву ВАТ "Виноградівське виробничо-торгове об"єднання "Гроно" та визнано це Товариство власником недобудованого нерухомого майна - бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1", що складається із прохідної "Б", двох фінських будиночків "В", "Г", одного садового будиночка "Д", огорожі № 1, № 2, недобудованого будинку бази відпочинку на 15 сімей, яка розташована в м. Виноградів в урочищі "ІНФОРМАЦІЯ_1".
Вказане рішення в силу норм ст. 141 Конституції України України, ст. 223 ЦПК України набрало законної сили і є обов'язковим до виконання, тобто має безумовний та беззаперечний характер допоки не буде скасовано в установленому законом порядку, а факти встановлені даним рішенням загального суду відповідно до ст. 35 ГПК України, мають преюдиційне значення для господарського суду - не доводяться знову при розгляді даної справи.
Як встановили суди попередніх інстанцій, на підставі вказаного рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 15.09.2005 року року, за ВАТ "Виноградівське виробничо-торгове об'єднання "Гроно" 18.10.2006 року було зареєстровано право власності на комплекс будівель недобудованої бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1".
За таких обставин, в силу норм ч.ч. 1, 4 ст. 182, ст. 331 Цивільного кодексу України, абз. 1ч. 1 ст. 1, ч. 5 ст. З, ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в редакції чинній на день укладення між сторонами оспорюваного договору купівлі-продажу від 19.10.2006 року ВАТ "Виноградівське виробничо-торгове об'єднання "Гроно" було власником комплексу будівель недобудованої бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1".
Суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про недоведеність позивачем факту невходження спірного об"єкту - бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1" до статутного фонду ВАТ "Виноградівське виробничо-торгове об"єднання "Гроно", створеного в процесі приватизації майна цілісного майнового комплексу державного підприємства Виноградівського виробничо-торгового швейного об"єднання "Гроно".
Крім того, суди встановили, що відповідно до Плану приватизації Виноградівського виробничо-торгового швейного об'єднання "Гроно", затвердженого начальником регіонального відділення Фонду державного майна України 15.06.1994 року, до його розділу III - "Характеристика об'єкта приватизації" включено перелік і вартість об'єктів незавершеного будівництва, в т.ч. спірний об'єкт - будинок відпочинку (початок будівництва - 1992р.) та вказано вартість фактично виконаного обсягу робіт - 28242 тис.крб.
Вказаний будинок відпочинку також вказаний у розділі IV - "Порядок і умови використання об'єктів соціально-побутового призначення" у переліку об'єктів, які передаються безоплатно трудовому колективу. Проте, в п.7 розділу III Плану приватизації, який містить перелік і вартість майна підприємства, яке не підлягає приватизації, зазначено лише один об'єкт - житловий будинок вартістю 877 95 тис. крб., в той час як спірний об'єкт - будинок відпочинку у ньому відсутній.
Враховуючи те, що Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Закарпатській області відповідно до ст.ст. 4-3, 33 ГПК України не доведено протилежного, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що спірний об'єкт - будинок відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1", як об'єкт соціально-побутового призначення, був приватизований на пільгових умовах відповідно до положень чинного на той час законодавства, зокрема, ч. 2 ст. 24 Закону України „Про приватизацію державного майна", у чинній на час приватизації редакції закону, шляхом безоплатної передачі товариству покупців Виноградівського виробничо-торгового швейного об'єднання "Гроно" з вилученням вартості цього об'єкту з загальної вартості цілісного майнового комплексу, як об'єкту викупу, оскільки це майно передавалося покупцеві безоплатно.
Залишаючи поза увагою твердження фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про пропуск позивачем позовної давності та необхідність застосування судом наслідків її спливу" згідно вимог ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, суди попередніх інстанцій виходили з того, що при розгляді даного спору не встановлено факту порушення або не визнання відповідачами прав та охоронюваних законом інтересів Держави чи Фонду державного майна України в частині наданої йому законом компетенції по охороні та забезпеченні вказаних прав та інтересів Держави.
Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції, якою рішення місцевого господарського суду залишено без змін, відповідає нормам матеріального і процесуального права та підстав для її зміни або скасування не має.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.1115, 1117 , 1119 - 11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу РВ ФДМ України по Закарпатській області залишити без задоволення.
2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.07.11р. по справі № 5008/287/2011 залишити без змін.
Головуючий, суддя А.М. Демидова
Суддя С.С. Коваленко
Суддя І.М. Волік