ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 24/22229.07.11
За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
до Приватного підприємства "Юніверс Паллет Експорт"
про стягнення 24 860, 00 грн.
Суддя Шевченко В.Ю.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1 (дов. №497 від 07.05.2009р.)
Від відповідача: не з’явився.
У судовому засіданні 29 липня 2011 року, згідно з вимогами статті 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі –позивач, перевізник) звернулася до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з приватного підприємства "Юніверс Паллет Експорт" (далі –відповідач, вантажовідправник) заборгованості в сумі 24 860,00 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.05.2011р., порушено провадження у справі №24/222 та призначено справу до розгляду на 11.07.2011р.
У судові засідання 11.07.2011р., 25.07.2011р. та 29.07.2011р. з’явився представник позивача та підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві.
Представник відповідача в судові засідання не з’явився, відзиву на позов не надав та про причини неявки суд не повідомив.
Згідно ст. 64 ГПК України, суд надсилає сторонам копію ухвали про порушення провадження у справі за адресою, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якій вказується час та місце проведення судового засідання. У разі відсутності сторони за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена належним їй чином.
Зазначена в позовній заяві адреса відповідача підтверджується довідкою з ЄДРПОУ станом на 26.07.2011р. наданій позивачем у судовому засіданні 29.07.2011р.
Таким чином, ухвали суду надіслані за вказаною адресою вважаються врученими відповідачеві належним чином, а тому підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, господарський суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані сторонами документи, та з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, господарський суд м. Києва,-
В С Т А Н О В И В:
19.11.2010р. на адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 від приватного підприємства "Юніверс Паллет Експорт" надійшло замовлення на перевезення вантажу автомобільним транспортом за маршрутом с. Комунар, Харківської області –м. Франкфурт-на-Одері.
24.03.2011р. на адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 від приватного підприємства "Юніверс Паллет Експорт" надійшло замовлення на перевезення вантажу автомобільним транспортом за маршрутом м. Київ –м. Франкфурт-на-Одері.
Згідно заяви від 19.11.2010р. вбачається, що вартість перевезення становить 1 050,00 євро, а відповідно до заявки від 24.03.2011р. вартість перевезення складає 1 150, 00 євро.
На виконання замовлення, позивач здійснив перевезення вантажу по маршруту с. Комунар, Харківська область –м. Франкфурт-на-Одері, як було обумовлено в замовленні від 19.11.2010р., та по маршруту м. Київ –м. Франкфурт-на-Одері, згідно з замовленням від 24.03.2011р. Зазначена обставина підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними (CMR) від 22.11.2010р. та №0059740 від 24.03.2011р., копії яких надані позивачем та долучені до матеріалів справи, а оригінали оглянуті судом в судовому засіданні.
Позивач наполягає, що на момент звернення з позовом до суду, відповідач свої зобов’язання щодо оплати суми боргу не виконав. Сума заборгованості становить 2 200,00 євро, що станом на 18.05.2011р. за офіційним курсом НБУ складає 24 860, 00 грн.
22.07.2011р. представник позивача через канцелярію господарського суду м. Києва подав заяву про збільшення позовних вимог. Збільшення вимог обґрунтоване тим, що за замовленням від 24.03.2011р. позивачем було надано власний рухомий склад для перевезення вантажу, а саме: автомобіль марки "Вольво" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та причіп державний реєстраційний номер НОМЕР_2. Вказаний автомобіль був завантажений 25.03.2011р. та замутнений 26.03.2011р. 01.04.2011р. автомобіль був розмитнений та прибув на розвантаження в м. Ліфершайнт.
Однак, як зазначає позивач, у зв’язку з тим, що відповідач не розрахувався за надані послуги з експедицією "Spaarman transit", позивачу було відмовлено у розвантаженні автомобіля від вантажу відповідача та перенаправлено автомобіль до м. Бад Бевенсен, яке знаходиться на відстані 64 км. від місця розвантаження зазначено в заявці. Автомобіль був розвантажений на складі "Werner Gollner KG International Spedition" із значним запізненням.
Згідно з умовами заявки від 24.03.2011р. нормативний простій транспорту у Європі становить дві доби. Понаднормовий простій автомобіля позивача склав сім діб та відповідно до умов заявки на перевезення вантажу від 24.03.2011р. відповідач має сплатити на користь позивача вартість понаднормового простою у розмірі 700,00 євро, що в еквіваленті до національної валюти становить 7 917,00 грн.
У зв’язку з вищевикладеним, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 32 777,00 грн.
Оскільки зазначена заява позивача відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, господарський суд розглядає остаточні вимоги про стягнення з відповідачів 32 777,00 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.
Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.
Частиною 1 статті 208 цього кодексу визначено, що у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.
Статтею 306 ГК України встановлено, що перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.
Наявними в справі доказами підтверджується, що на підставі замовлення від 19.11.2010р. позивач здійснив перевезення вантажу автомобільним транспортом за маршрутом с. Комунар, Харківської області –м. Франкфурт-на-Одері та замовлення від 24.03.2011р. здійснив перевезення вантажу автомобільним транспортом за маршрутом м. Київ –м. Франкфурт-на-Одері.
Оскільки, відповідно до ст. ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна підтвердити поданими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обов’язок підтвердити належними доказами факт своєчасної та в повному обсязі оплати вартості перевезення, покладається на відповідача.
Відповідач надані послуги з перевезення прийняв, але свої зобов’язання, щодо оплати наданих послуг не виконав.
Враховуючи вказані обставини господарський суд дійшов висновку, що дії сторін по справі та складені ними документи підтверджують досягнення позивачем та відповідачем домовленості про встановлення відносин перевезення (правочин).
Виникнення сторін було спрямоване на виникнення цивільних прав та обов’язків та створення правових наслідків.
За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.
Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, позов про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 32 777,00 грн. є обґрунтованим та підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито у сумі 327, 77 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236, 00 грн. підлягають стягненню з відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 32, 33, 44, 47, 49, 75, 82–85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, –
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з приватного підприємства "Юніверс паллет експорт" (02068, м. Київ, вул. Драгоманова, 12, кв. 1, код ЄДРПОУ 37258128) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) 32 777 (тридцять дві тисячі сімсот сімдесят сім) грн. 00 коп. –основного боргу, 327 (триста двадцять сім) грн. 77 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя В.Ю. Шевченко
Дата підписання рішення 12.10.2011 р.