ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 24/23615.07.11
За позовомПриватного акціонерного товариства транспортно-експедиційний комбінат "Західукртранс"
ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Караван-транс"
Простягнення 18 292, 00грн.
Суддя Шевченко В.Ю.
Представники:
Від позивачаОСОБА_1 (дов. №10/12-378-21 від 27.12.2010 р.)
Від відповідачане з'явився
У судовому засіданні 15 липня 2011 року, згідно з вимогами статті 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:
Закрите акціонерне товариство транспортно-експедиційний комбінат "Західукртранс" (далі –позивач або перевізник) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення товариства з обмеженою відповідальністю "Караван-транс" (далі –відповідач або замовник) 18 292,00 грн. заборгованості, з яких 15 000,00 грн. –основної заборгованості, 1 367, 00 грн. –пені, 1 410, 00грн. –інфляційні збитки, та 515, 00 –відсотки річних за договором про перевезення вантажу у міжнародному сполученні №261-04/2008 від 03.04.2008р.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.05.2011р, порушено провадження у справі №24/236 та призначено справу до розгляду на 15.07.2011р.
У судове засідання 15.07.2011р. з’явився представник позивача та підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві №11/05-14621 від 23.05.2011р.
Відповідач у судове засідання 15.07.2011р. не з’явився, повноважного представника не направив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №15625132 від 04.07.2011р.
Враховуючи те, що відповідач із клопотанням про відкладання розгляду справи не звертався, нез’явлення його представника в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, а подані матеріали є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, господарський суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі доказами.
Розглянувши подані сторонами документи, та з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, господарський суд м. Києва,-
В С Т А Н О В И В :
03.04.2008р. закритим акціонерним товариством транспортно-експедиційним комбінатом "Західукртранс", яке в зв’язку з перейменуванням змінило назву на приватне акціонерне товариство транспортно-експедиційний комбінат "Західукртранс", що підтверджується п. 1.2 Статуту товариства, та товариством з обмеженою відповідальністю "Караван-транс" укладений договір №261-04/2008 про перевезення вантажу у міжнародному сполученні.
Відповідно до п.1.1 договору предметом його регулювання є взаємовідносини між сторонами, що виникають при плануванні, організації та здійсненні міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом та оплаті наданих транспортних послуг.
Згідно з п. 4.2 договору №261-04/2008 розрахунок за виконане перевезення здійснюється експедитором (відповідач) протягом 7 банківських днів з моменту отримання підтверджуючих документів, оплата проводиться в гривнях.
На виконання договору № 261-04/2008 позивачем було здійснено перевезення вантажу за вказаним маршрутом, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) №150433. (копія в матеріалах справи).
Позивач виставляв відповідачу рахунок № СФА-01044 від 03.03.2010р. на оплату за надані послуги в розмірі 27 106, 00 грн.
Відповідачем було частково здійснено оплату наданих транспортних послуг, а саме: здійснено оплату рахунку №СФА-01044 від 03.03.2010р. на суму 12 106,00 грн.. що підтверджується наданими позивачем копіями банківських виписок.
З матеріалів справи вбачається що позивач звертався до відповідача з претензією № 10/06-171-21 від 23.06.2010р. про сплату заборгованості в сумі 27 106,00 грн. Отримання відповідачем претензії з доданими документами підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення від 01.07.2010р. з відміткою відповідача про отримання.
Відповідач відповіді на претензію не надав.
Дослідивши подані матеріали, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва вважає що позов має бути задоволений повністю з наступних підстав.
Частина 1 ст.193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Статтею 306 ГК України встановлено, що перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.
Допоміжним видом діяльності, пов'язаним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція.
Статтею 316 ГК України встановлено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Згідно з статтями 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Оскільки, відповідно до ст. ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна підтвердити поданими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обов’язок підтвердити належними доказами факт оплати вартості виконаних робіт в повному обсязі та у встановлені строки покладається на позивача.
Сторони погодили строк виконання зобов’язання щодо оплати вартості отриманих послуг (п. 4.2 Договору № 261-04/2008).
Відповідач доказів належного виконання зобов’язання суду не надав.
Таким чином, господарський суд вважає доведеним факт порушення відповідачем договірних зобов’язань та наявності у відповідача перед позивачем, станом на 23.05.2011р., заборгованості по договору № 261-04/2008 в сумі 15 000,00 грн.
Отже, позовну вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 15 000,00 грн. суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
За невиконання зобов’язання позивач також наполягає на стягненні з відповідача пені в сумі 1 367, 00 грн. за період з 01.04.2010р. по 30.09.2010р., річних відсотків у розмірі 515,00 грн. за період 01.04.2010р. по 23.05.2011р. та інфляційних збитків в сумі 1 410, 00 грн. за період з травня 2010р. по квітень 2011р.
Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 625 цього Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою.
Згідно ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України, правочин, щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі.
Пунктом 5.6.4 договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати за надану перевізником послугу, експедитор сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми фрахту за кожний день прострочення, але не більше ніж розмір плати за перевезення, а також річні та інфляційні витрати.
Розрахунок суми пені, річних відсотків та інфляційних збитків, наведений позивачем, діючому законодавству відповідає, в зв’язку з чим господарський суд м.Києва дійшов висновку що вимоги позивача про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Караван-транс" пені в сумі 1 367,00 грн., річних відсотків у розмірі 515,00 грн. та інфляційних збитків в сумі 1 410,00 грн. також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Таким чином, позов приватного акціонерного товариства транспортно-експедиційної компанії "Західукртранс" підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита у сумі 182, 92 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн., підлягають стягненню з відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва –
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Караван-Транс" (02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 11-А, оф. 603; ЄДРПОУ 32958807) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь приватного акціонерного товариства транспортно-експедиційний комбінат "Західукртранс" (82100, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. П. Орлика, 22; ЄДРПОУ 13825481) 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. – основної заборгованості, 1 367 (одна тисяча триста шістдесят сім) грн. 00 коп. –пені, 515 (п’ятсот п’ятнадцять) грн. 00 коп. –три проценти річних, 1 410 (одна тисяча чотириста десять) грн. 00 коп. –інфляційних збитків, 182 (сто вісімдесят дві) грн. 92 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя В.Ю. Шевченко
Дата підписання рішення суду 11.10.2011р.