ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 24/23815.07.11
За позовомПриватного акціонерного товариства “Страхова компанія “УНІКА”
ДоПублічного акціонерного товариства "ХДІ страхування"
Простягнення 3 804, 78 грн.
Суддя Шевченко В.Ю.
Представники:
Від позивачаОСОБА_1 (дов. №154 від 01.03.2011р.)
Від відповідачаОСОБА_2 (дов. №221-Ю від 12.05.2011р.)
У судовому засіданні 15 липня 2011 року, згідно з вимогами статті 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:
Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “УНІКА” (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "ХДІ страхування" (далі –відповідач) 3 804, 78 грн. відшкодування майнової шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.05.2011 порушено провадження у справі №22/238 та призначено справу до розгляду на 15.07.2011р.
У судовому засіданні 15.07.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві від 25.05.2011р.
Представник відповідача проти позову заперечував з підстав викладених в його письмовому відзиві на позовну заяву.
Розглянувши подані сторонами документи, та з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги, господарський суд м. Києва,-
В С Т А Н О В И В:
30.09.2009 р. закритим акціонерним товариством “Страхова компанія “Кредо-класік”, яке, згідно протоколу №191 від 17.02.2010р. було перейменовано на приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “УНІКА”, (далі - страховик) та гр. ОСОБА_3 (далі - страхувальник) був укладений договір страхування транспортних засобів №009013/0431/0000040 (далі - договір страхування), відповідно до якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля марки “Mitsubishi Colt”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі - застрахований автомобіль).
22.08.2010 року в м. Запоріжжя на вул. К. Маркса, 95 відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю застрахованого транспортного засобу, автомобіля “Mitsubishi Colt”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіля “ГАЗ”, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням гр. ОСОБА_4.
Постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 27.09.2010р. по справі №3-3369/2010, гр. ОСОБА_4 (страхувальника відповідача) визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України та скоєні ДТП.
Вартість відновлювального ремонту, що настав у зв'язку з пошкодженням застрахованого автомобіля у результаті вказаної ДТП, склала 4 314, 78 грн. (чотири тисячі триста чотирнадцять грн. 78 коп.), що підтверджується автотоварознавчим дослідженням №1183 від 07.09.2010р. (копія в матеріалах справи, оригінал досліджено в судовому засіданні).
На виконання договору страхування позивач на підставі заяви страхувальника від 25.08.2010р. та страхового акту від 08.10.2010р. сплатив гр. ОСОБА_3 суму страхового відшкодування у розмірі 4 314 (чотирнадцять тисяч триста чотирнадцять) грн. 78 коп., що підтверджується платіжним дорученням №027807 від 13.10.2010р.
Позивач наполягає на стягнені з відповідача в регресному порядку відшкодованих страхувальнику 3 804, 78 грн., обґрунтовуючи позов тим що відповідач є страховиком особи винної в ДТП.
Дослідивши подані матеріали, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва вважає, що позов має бути задоволений частково з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України "Про страхування" №85/96-ВР від 07.03.1996р. визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги в сумі 3 804, 78 грн. - страхове відшкодування до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Вина гр. ОСОБА_4 в скоєнні ДТП встановлена постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 27.09.2010р. по справі №3-3369/2010 і додаткового доведення не потребує.
Цивільна відповідальність гр. ОСОБА_4 на момент настання страхової події була застрахована в публічному акціонерному товариству “ХДІ страхування” за договором обов'язкового страхування (у формі полісу) цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВЕ/0488927 (тип договору –1-й).
Строк дії вказаного договору з 27.05.2010р. (0:00) до 26.05.2011р.
Відповідно до полісу ВЕ/0488927 страхувальником - особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом, є ОСОБА_4, забезпеченим транспортним засобом - автомобіль “ГАЗ”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, а тому відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації гр. ОСОБА_4, автомобіля “ГАЗ”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, була застрахована відповідачем.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" №1961-IV від 01.07.2004р. при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Вказаним договором (полісом № ВЕ/0488927) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) становить 25 500 грн., франшиза –510,00 (п’ятсот десять) грн. 00 коп. (пункт 2 полісу).
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.
Позивач з листом №194 від 01.11.2010р., до якого додані документи, передбачені ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", звернувся до відповідача з вимогою відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП.
Відповідно до ст. ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна підтвердити ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, поданими доказами.
Відповідач у своєму відзиві, поданому через відділ діловодства Господарського суду м. Києва 12.07.2011р. зазначив, що розмір збитку повинен бути зменшений на коефіцієнт фізичного зносу транспортного засобу і сума страхового відшкодування з урахуванням наведеного повинна становити 2 653, 23 грн.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»встановлено, що у зв’язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов’язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Статтею 32 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»встановлено, що страховик або МТСБУ не відшкодовує: 32.7. шкоду, пов’язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу.
Згідно ст. 37 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»страховик має право здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих ті інші послуги, пов’язані з відшкодуванням збитків.
Відповідно до звіту №1183 розмір матеріального збитку з урахуванням вищезазначених коефіцієнтів складає 3 163, 23 грн.
Отже сума збитків право на відшкодування яких має позивач становить 2 653, 23 грн. (3 163, 23 грн. –510,00 франшиза).
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову ПАТ “Страхова компанія “УНІКА” та стягнення з ПАТ "ХДІ Страхування" на користь позивача суми страхового відшкодування у розмірі 2 653, 23 грн.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито у сумі 102,00 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва –
шВ И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "ХДІ Страхування" (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 102, код ЄДРПОУ 22868348) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “УНІКА” (01601, м. Київ, вул. Рейтарська, 37; код ЄДРПОУ 20033533) 2 653 (дві тисячі шістсот п’ятдесят три) грн. 23 коп. страхового відшкодування, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя В.Ю. Шевченко
Дата підписання рішення 11.10.2011 р.