21.09.2011 Справа № 2а-1832/11                                                                                                     

  ПОСТАНОВА

Іменем України

21 вересня 2011 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі: головуючого-судді Гонтаренко Т.М., при секретарі Герко Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Світловодська справу за  адміністративним позовом ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України у м.Світловодськ Кіровоградської області про перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії,відповідно до ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом і просить ухвалити постанову якою визнати незаконною бездіяльність та забов»язати  відповідача здійснити перерахунок та виплатити  йому державну пенсію у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком у період з 02.06.1995р. по 08.07.2007р. згідно ст.ст.50,54 Закону України»Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з урахуванням ст.28 «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»,сплаченої різниці та індексів інфляції які діяли в період невиплати доходу та забов»язати УПФ України в м.Світловодськ підвищити призначену йому державну пенсію по інвалідності  на 12% пенсії з 01.09.2004р.,згідно постанови Кабінету Міністрів України №894 від 13.07.2004р. та збільшити у 2,5 разів з 01.01.2006р.,згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2005р. №1293

Позовні вимоги обґрунтовує тим,що він є ліквідатором наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії ,другої групи інвалідності. З моменту виходу на пенсію він отримує державну пенсію по інвалідності та додаткову пенсію за шкоду,заподіяну здоров»ю.Згідно ст.ст.50,54 України»Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» він повинен отримувати державну пенсію з 02.06.1995р. у розмірі не меншому 8 мінімальних пенсій за віком. Розмір додаткової пенсії складає 75% мінімальної пенсії за віком. Відповідач постійно недоплачував йому пенсійне забезпечення до встановленого законом розміру.

У травні 2011р. він звертався до відповідача щодо правових підстав його бездіяльності при нарахування та виплаті йому пенсії та запропонував здійснити перерахунок його пенсії відповідно до вимог законодавства,але отримав відмову.

УПФ України в м.Світловодськ на теперішній час керується положеннями постанов Кабінету Міністрів України №530 від 22.05.2008р. та №654 від 16.07.2008р.,які суперечать Конституції України та Закону України №796-Х11,оскільки зменшують рівень державної та додаткової пенсії. Вважає,що його права можуть бути захищені у повній мірі лише шляхом забов»язання відповідача нарахувати йому державну та додаткову пенсію надалі та по життєво,згідно до ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Представником позивача була надана письмова заява про уточнення позовних вимог ОСОБА_1,а саме: позовні вимоги у період з 02.06.1995р. по 30.06.2002р.  залишити без розгляду, вимоги до відповідача виклали у наступній редакції:- визнати незаконною бездіяльність та забов»язати Управління Пенсійного фонду України в м.Світловодськ здійснити перерахунок державної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком у період з 01.07.2002р. по 08.07.2007р.,відповідно до ст.ст.50,54 вище зазначеного закону з врахуванням ст.28 «Про загальнообов»язкове  державне пенсійне страхування»,сплаченої різниці та індексів інфляції які діяли у відповідний період.

Забов»язати відповідача підвищити йому державну пенсію по інвалідності,обраховану із мінімальної пенсії за віком яка діяла у відповідний період ,з 01.09.2004р. на 12%,згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій,призначених відповідно до ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№894 від 13.07.2004р.,збільшити її у 2,5рази з 01.01.2006р.,згідно постанови Кабінету Міністрів України»Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№1293 від 27.12.2005р. та виплатити різницю між підвищеною/збільшеною/ пенсією та фактично виплаченою за вказаний період.

Забов»язати відповідача виплатити на його користь заборгованість з пенсійних виплат за період недоплати державної і додаткової пенсії,з врахуванням індексу інфляції,в розмірі 367856,73грн. та судові витрати в розмірі 450,00грн. за послуги аудитора.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги і просив їх задовольнити.

Представники відповідача позовні вимоги ОСОБА_1 не визнали і в судовому засіданні пояснили, що вимоги позивача не ґрунтуються на законі,є безпідставними та  такими, що не підлягають до задоволення.

Заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.

В судовому засіданні достовірно встановлено,що позивач ОСОБА_1 , є інвалідом другої групи,ліквідатором 1 категорії,внаслідок ліквідації аварії на ЧАЕС,в період з 20.05.1988р. по 11.08.1988р.,що підтверджується наданими доказами./а.с.6-13/.

Ст.49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачено,що пенсії особам,віднесеним до категорії 1,2,3,4 встановлюються у вигляді:а/державної пенсії; б/додаткової пенсії за шкоду,заподіяну здоров»ю,яка призначається  після виникнення права на пенсію.

Відповідно до ч.4 ст.54 цього Закону,якою визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам,віднесеним до категорії 1 в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів 2 групи,щодо яких установлено зв»язок із Чорнобильською катастрофою,не можуть бути нижчими восьми мінімальних пенсій за віком.

Згідно зі ст.50 цього ж Закону особам,віднесеним до категорії 1 призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду,заподіяну здоров»ю ,зокрема інвалідам 2групи –у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком. Як передбачено ст.53 того самого Закону  виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку,пенсії чи іншого доходу.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування їх посадові особи забов»язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб,що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ч.4 ст.9 КАС України,у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України,закону України,міжнародному договору,згода на обов»язковість якого надана Верховною радою України,або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт який має вищу юридичну силу.

Отже,за конституційними нормами,виходячи з пріоритетності законів над законними актами,при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають ч.1ст.50 та ч.4 ст.54 Закону України»Простатус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ч.3 ст.67 Закону України»Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,що набрала чинності 31.10.2006р.,у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність,визначеного законом,підвищується розмір пенсії,визначений відповідно до ст.54 цього Закону,а також розмір додаткової пенсії за шкоду,заподіяну здоров»ю,особам,віднесеним до 1,2,3,4 категорії,та розмір щомісячної компенсації сім»ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди завданої каліцтвом,іншим ушкодженням здоров»я або смертю.Закон України»Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян,які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи,на охорону їх життя і здоров»я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій ,умов проживання і трудової діяльності на них,соціального захисту потерпілого населення.

Згідно ч.1 ст.1  внаслідок ліквідації аварії на ЧАЕСвідповідають фактичним обставинам справи.Пенсія

 Так як протиправною бездіяльністю відповідач обмежив його у належному відновленні здоров»я,спричинив його здоров»ю шкоду та порушив особисте немайнове право на здоров»я  рішення яким ОСОБА_4 до Виконавчого комітету Світловодської міської ради, Світловодського міського голови  ОСОБА_3 про поновлення на роботі, стягнення  середнього заробітку за вимушений прогул, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_4 звернулася до суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Світловодської міської ради та Світловодського міського голови ОСОБА_3 про визнання протиправними дії міського голови ОСОБА_3 щодо незаконного звільнення, поновлення на посаді спеціаліста першої категорії відділу житла та ОСББ апарату виконавчого комітету Світловодської міської ради, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу із розрахунку середньої заробітної плати в розмірі 56,68 грн. за період часу з дня звільнення по день ухвалення рішення, а також стягнення моральної шкоди у розмірі 5 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що  з 07.08.2008р. працювала  на посаді спеціаліста першої категорії відділу з питань житла та ОСББ апарату виконавчого комітету Світловодської міської ради, має 13 ранг посадової особи місцевого самоврядування.

06.04.2011р. на підставі розпорядження першого заступника Світловодського міського голови звільнена із займаної посади  у зв’язку із скороченням штату працівників апарату виконавчого комітету Світловодської міської ради на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України.

Вважає, що при звільненні Відповідачі порушили ряд вимог, встановлених діючим законодавством України, а саме:

В порушення вимог ст. ст. 40, 43 КЗпП України її звільнено в супереч рішення профспілкового комітету Світловодського міськвиконкому від 31.03.2011р. на якому прийнято відмову  в наданні згоди на розірвання трудового договору з позивачем.

В порушення ст. 49-2 КЗпП України їй не пропонувалася наявна в Світловодському міськвиконкому вакантна посада начальника бухгалтерського відділу, яку за фахом та освітою які є у позивача останній міг виконувати.

Крім цього, вона вважає, що відповідачі незаконними діями спричинили  їй моральну шкоду, яку вона оцінує у 5 000,00 грн. ,посилаючись на те,що вона має неповнолітню дитину, чоловік часто  хворіє,що потребує додаткових зусиль та витрат, а звільнення її з роботи /тим більш незаконне/підірвало як матеріальні так і моральні устої в сім»ї. Внаслідок душевних страждань та переживань погіршився її стан здоров»я.

Зазначає, що на підставі ст. 235 КЗпП України відповідачі повинні сплатити їй середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В судовому засіданні  ОСОБА_4 виклала свої позовні вимоги пославшись на обставини, що є підставою та на докази, які їх підтверджують, наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача - виконавчого комітету Світловодської міської ради в судове засідання 14.09.2011р.  не з’явився, у попередніх судових засіданнях проти позову заперечував та надавав суду пояснення про те, що позивача було звільнено з підстав передбачених п.1. ст. 40 КЗпП України у зв’язку з скороченням штату працівників апарату виконавчого комітету Світловодської міської ради.  03.02.2011р. на підставі рішення восьмої сесії міської ради шостого скликання від 25.01.2011р. «Про структуру, штати виконавчих органів Світловодської міської ради»головою Світловодської міської ради прийнято розпорядження «Про внесення змін в структуру та штатний розклад апарату виконавчого комітету Світловодської міської ради»п.1 якого виведено зі штатного розкладу апарату виконавчого комітету Світловодської міської ради з 07.04.2011р., зокрема,  з відділу з питань житла та ОСББ –посаду спеціаліста першої категорії, тобто посаду яку обіймав позивач. У зв’язку з чим, 04.02.2011р. ОСОБА_4 письмово була попереджена про звільнення з посади в зв’язку з скороченням. Зазначає, що при звільнені позивача було дотримано усіх вимог діючого законодавства України. Вважає також, що вимоги позивача щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди  безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Просить у позові відмовити у повному обсязі.

Відповідач –Світловодський міський голова ОСОБА_3 на виклик  суду в жодне судове засідання не з’явився, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Вислухавши пояснення ОСОБА_4, з’ясувавши обставини справи, перевіривши надані докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з урахуванням наступного.

Відповідно до п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»(з наступними змінами та доповненнями) розглядаючи трудові спори, пов’язані із звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП України, суди зобов’язані з’ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником  або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівників, які є докази щодо змін в організації виробництва та праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу, або що власник чи уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника за його згодою на іншу роботу та тому ж підприємстві, в установі, організації, чи користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення.

Судом встановлено наступні обставини, що передували вивільненню позивача 06.04.2011р.

У відповідності до  розпорядження  № 337-к позивача 07.08.2008р. призначено на посаду першої категорії відділу з питань житла та ОСББ апарату виконавчого комітету Світловодської міської ради  та присвоєно 13 ранг посадової особи місцевого самоврядування (а.с. 11).

Восьмою сесією шостого скликання Світловодської міської ради прийнято рішення № 90  від 25.01.2011р. «Про структуру, штати виконавчих органів Світловодської міської ради», яким зокрема, вирішено затвердити структуру, штати виконавчих органів міської ради (Додатки 1,2); затверджено загальну чисельність працівників виконавчих органів міської ради в кількості 119,5 штатних одиниць; вести в дію структуру і штати виконавчих органів Світловодської міської ради з 07.04.2011р. (а.с. 58-60).

На підставі вказаного рішення головою виконавчого комітету Світловодської міської ради 03.02.2011р. прийнято розпорядження № 47-к «Про внесення змін в структуру та штатний розклад апарату виконавчого комітету Світловодської міської ради»п.1  якого, виведено із штатного розкладу апарату Світловодської міської ради з 07.04.2011р., зокрема, з відділу з питань житла та ОСББ –посаду спеціаліста першої категорії. (а.с. 65-66).

Листом персонального попередження про наступне вивільнення позивача під розписку 04.02.2011р. повідомлено про вивільнення останнього на підставі п.1. ст. 40 КЗпП України та одночасно попереджено про те, що у апараті виконавчого комітету міської ради відсутні посади, що можуть бути запропоновані позивачу (а.с. 67).

На засіданні Кіровоградського обласного комітету профспілки працівників державних установ первинної профспілкової організації працівників міськвиконкому 25.03.2011р. розглядалося подання міського голови від 15.03.2011р. №17-37/1 про надання згоди на розірвання трудового договору 06.04.2011р. з 7 працівниками міськвиконкому у тому числі і з ОСОБА_4 Як зазначено в протоколі,що міським головою ОСОБА_3 ОСОБА_4 була пропонована робота на посаді заступника головного бухгалтера Світловодської ЦРЛ,але пропоноване місце роботи знаходиться за межами установи з якої звільняється позивач та як пояснила в судовому засіданні позивач пропонована їй посада не була вакантною. На Даному засіданні питання про надання згоди на звільнення запропонованих працівників на голосування не ставилось/а.с.14-16/.

На засіданні профкому первинної  профспілкової організації працівників міськвиконкому від 31.03.2011р. було продовжено розгляд подання голови міськвиконкому про надання згоди на розірвання трудового договору в тому числі і з позивачем/а.с.17-18/. На даному засіданні профспілковий комітет розглядав також заяву позивача до міського голови , в якому вона просила залишити її на роботі та обґрунтовувала недоцільність та незаконність її звільнення, а  в разі неможливості, вирішити питання про перевід на іншу роботу згідно її кваліфікації та досвіду роботи/а.с.20/.

На даному засіданні профком вирішив відмовити в наданні згоди на звільнення ОСОБА_4, враховуючи обґрунтовані причини викладені в її заяві.

01.04.2011р.профком письмово повідомив Світловодського міського голову про відмову в наданні згоди на  розірвання трудового договору з ОСОБА_4./а.с.21-23/.

Розпорядженням  від 06.04.2011р.№131-к першого заступника Світловодського міського голови ОСОБА_4 з посади спеціаліста першої категорії відділу з питань житла та ОСББ апарату виконавчого комітету Світловодської міської ради 06.04.2011р. звільнена у зв»язку з скороченням штату/а.с.12/.

З свідоцтва про народження/а.с.29/ видно,що у позивача мається малолітня дитина.

З довідки/а.с.30/ видно,що середньоденна заробітна плата позивача становить 56грн.68коп.

Із п.3.6 пп.6 Колективного договору між міським головою та трудовим колективом виконавчого комітету Світловодської міської ради/а.с.71/видно,що розірвання трудового договору за ініціативою адміністрації не допускається без згоди з профкомом крім випадків передбачених ст.20 Закону України»Про службу в органах місцевого самоврядування». Перевибори міського голови не є підставою для припинення служби посадовими особами місцевого самоврядування.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування ,їх посадові особи забов»язані діяти лише на підставі ,в межах повноважень та у спосіб,що передбачені Конституцією та законами України.

У випадку звільнення працівника з підстав передбачених п.1 ст.40 КЗпП України, працівнику надаються гарантії, пільги та компенсації. Частиною 2 ст.40 КЗпП України встановлено, що звільнення з підстав ,передбачених п.1 ч.1 ст.40 КЗпП  допускається,якщо працівника не можливо перевести за його згодою на іншу роботу. Відповідно до ч.1 ст.43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав,передбачених п.1.ч.1 ст.40 КЗпП України,можливе лише за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації ,членом якої є працівник. Ст. 42 КЗпП України передбачено,що при скороченні чисельності чи штату працівників, у зв»язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікаціє і продуктивністю праці. Ст. 49-2 КЗпП України передбачає порядок вивільнення працівників у випадках змін в організації виробництва та праці,зокрема, працівник повинен бути персонально попереджений про звільнення не пізніше ніж за 2 місяці.

Із грамоти/а.с.80/видно,що ОСОБА_4 як головний спеціаліст відділу з питань житла та ОСББ апарату виконавчого комітету Світловодської міської ради за багаторічну праці в органах місцевого самоврядування та сумлінне  ставлення до виконання посадових обов»язків,заохочувалась виконкомом Світловодської міської ради.

Таким чином, розпорядження від 06.04.2011р. №131-к про звільнення ОСОБА_4 прийнято всупереч ст.43 ч.1 КЗпП України без згоди профкому,при наявності відмови в дачі згоди,тобто заборони на її звільнення.

При звільнені ОСОБА_4 , передбачені ст.42 КЗпП України її переваги не враховувалися.

Всупереч ч.2 ст.40 КЗпП України при наявності вакансії начальника бухгалтерського відділу міськвиконкому дана робота ОСОБА_4 не пропонувалась, хоча за фахом вона могла виконувати  обов»язки на даній посаді.

Будь яких доказів того,що ОСОБА_4 пропонувалась інша робота,або відсутність такої в установі, відповідачами суду не надано.

При постановленні рішення від 25.01.2011р.№90 восьмої сесії шостого скликання Світловодської міської ради Кіровоградської області  «Про структуру ,штати виконавчих органів Світловодської міської ради»та при прийнятті розпорядження про звільнення ОСОБА_4, мотиви та причини виключення із штату посади,яку вона займала та звільнення її особисто ні ким не оговорювалися.

З урахуванням обставин,встановлених судом та на підставі сукупності доказів,які їх стверджують, суд приходить до висновку,що звільнення ОСОБА_4 з посади відбулося з порушенням норм чинного законодавства,а тому Рішення №90 від 25.01.2011р. восьмої сесії шостого скликання Світловодської міської ради Кіровоградської області  «Про структуру,штати виконавчих органів Світловодської міської ради «в частині виключення з штатного розкладу посади спеціаліста першої категорії відділу з питань житла та ОСББ апарату Світловодської міської ради та Розпорядження №131-к від 06.04.2011р. першого заступника Світловодського міського голови»Про звільнення ОСОБА_4.»являються незаконними, у зв»язку з чим ОСОБА_4 підлягає поновленню на роботі.

Відповідно до ст.235 КЗпП України,працівнику ,незаконно звільненому з роботи і поновленому на роботі, виплачується за рішенням органу,який розглядає трудовий спір,середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення.

Із матеріалів справи вбачається,що позивач була звільнена з 07.04.2011р.

Згідно довідки/а.с.30/середня заробітна плата ОСОБА_4 складає 1633грн.74коп.

Період вимушеного прогулу, суд вважає з 07.04.2011р. і по день ухвалення рішення суду.

Суму  компенсації середнього заробітку за час вимушеного прогулу,яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача суд визначає у розмірі 8622грн.14коп.

Суд також вважає доведеним факт заподіяння незаконним звільненням позивачу ОСОБА_4 моральної шкоди,оскільки наслідки, які настали для позивача,знаходяться у причинному зв»язку з діями відповідача,а тому позов в частині стягнення моральної шкоди підлягає задоволенню. Про те розмір шкоди,який визначила ОСОБА_4,суд визнає завищеним і вважає,що достатньою сумою компенсації її моральних страждань буде сума у 2000,00грн.,яка підлягає стягненню з виконавчого комітету Світловодської міської ради на її користь.

Дослідивши матеріали справи,заслухавши пояснення сторін,оцінивши докази в їх сукупності,суд вважає,що позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно ст.256 КАС України,рішення в частині поновлення позивача ОСОБА_4 на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць підлягає негайному виконанню.

               На підставі викладеного та п.1ч.1ст.40,ч.2 ст.40,ст.ст.42,43,49-2, ст. 235, 237-1 КЗпП України,керуючись ст.ст.10,11,69-71,158,160-163 КАС України,суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_4 задовольнити частково.

Визнати Рішення №90від 25.01.2011р.восьмої сесії шостого скликання Світловодської міської ради Кіровоградської області «Про структуру,штати виконавчих органів Світловодської міської ради»в частині вилучення з штатного розкладу посади спеціаліста першої категорії відділу з питань житла та ОСББ апарату Світловодської міської ради та Розпорядження №131-к від 06.04.2011р. першого заступника Світловодського міського голови»Про звільнення ОСОБА_4»- незаконними.

Поновити ОСОБА_4 на посаді спеціаліста першої категорії відділу з питань житла та ОСББ апарату виконавчого комітету Світловодської міської ради Кіровоградської області з 07.04.2011р.

Стягнути з виконавчого комітету Світловодської міської ради на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу із розрахунку середньоденної заробітної плати 56грн.68коп.-

8622,14грн. та у відшкодування моральної шкоди –2000,00грн.

В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_4 відмовити.

Рішення в частині поновлення на роботі ОСОБА_4 та стягнення на її користь середньомісячної заробітної плати підлягає негайному виконанню.

 Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя                                  Т.М.Гонтаренко