ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
від "11" жовтня 2006 р. по справі № 01/111-40
за позовом підприємця ОСОБА_1, м.Луцьк
до управління Служби безпеки України у Волинській області
третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2
про стягнення 14910,12 грн. шкоди,
Суддя Якушева І.О.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 - підприємець (свідоцтво про державну реєстрацію від 20.07.2006р.), ОСОБА_3 - адвокат (дов. від 04.09.2006р.);
від відповідача: Вознюк В.М. (дов. № 54/19/12-д від 05.09.2006р.)
третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2.
В судовому засіданні взяв участь судовий експерт-автотоварознавець Волинської філії Українського центру післяаварійного захисту “Експерт - Сервіс” Семенюк В.М.
Суть спору: позивач в позовній заяві на підставі ст.ст.11, 15, 22, 1166, 1187 Цивільного кодексу України, ст.ст.20, 224, 225, 226 Господарського кодексу України просить стягнути з відповідача 14910,12 грн. шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, належним відповідачу.
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали.
Відповідач у відзиві, представник відповідача в судовому засіданні позову не визнали, посилаючись на таке:
- водій УСБУ у Волинській області не винний у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди;
- вимоги про відшкодування витрат на найм іншого автомобіля, взамін пошкодженого, безпідставні. Позивач не довів, що існує безпосередній причинно-наслідковий зв'язок між пошкодженням його автомобіля та понесенням ним витрат на отримання транспортних послуг від підприємця ОСОБА_4 У роз'ясненні Вищого арбітражного суду №02-5/215 від 01.04.1994 року, на яке посилається позивач визначено, що крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка заподіяла шкоду, і самою шкодою. Позивач не довів того факту, що автомобіль дістав механічні пошкодження, які несумісні з його експлуатацією, не довів того факту, що пошкоджений автомобіль використовувався для міжміських перевезень і саме у зв'язку з його відсутністю він був змушений укладати договір перевезення з підприємцем ОСОБА_4. Документи, які ніби-то посвідчують факт надання підприємцем ОСОБА_4 транспортних послуг позивачу свідчать, що вони оформлені з порушенням вимог законодавства, а саме наказу Мінтрансу та Мінстату України № 488/346 від 29.12.95 року «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» та Правилам перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України 14.10.97 року № 363.
На підставі ст.27 ГПК України до участі у розгляді справи третьою особою на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, було залучено ОСОБА_2 (ухвала суду від 6.09.2006р.).
Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2. пояснив, що працівники ДАІ, які прибули на місце ДТП, склали протоколи на нього - водія ВАЗ-21065, держ.н.НОМЕР_1, та на водія “Форд-Транзит”, держ.н.НОМЕР_2, ОСОБА_5., вважаючи, що у скоєнні ДТП винні вони обоє. Однак, як пояснив ОСОБА_2., судової повістки він не отримував і органи ДАІ не викликався. При огляді автомобіля “Форд-Транзит”, держ.номер ОСОБА_5, експертом був присутній. Заперечень щодо оцінки пошкоджень автомобіля немає.
Для дачі пояснень щодо акта дослідження НОМЕР_3 в судове засідання викликався спеціаліст - автотоварознавець Волинської філії Українського центру післяаварійного захисту “Експерт - Сервіс” Семенюк В.М., письмове пояснення якого приєднано до матеріалів справи.
Подане до господарського суду клопотання від 10.2006р. про відкладення розгляду справи представник позивача в судовому засіданні не підтримав.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, судового експерта-автотоварознавця, господарський суд
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 є суб'єктом підприємницької діяльності, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію, виданим виконкомом Луцької міської ради 20.07.1994р., здійснюючи на автомобілі “Форд-транзит”, реєстр. номер НОМЕР_2 перевезення будівельних матеріалів та інструментів.
18.05.2005р. о 14 год. 25 хв. на нерегульованому перехресті вулиць Баумана - К.Карого м.Луцька сталась дорожньо - транспортна пригода. ОСОБА_2., керуючи автомобілем ВАЗ-21065, держ. номер НОМЕР_1, порушив п.16.11. Правил дорожнього руху, виїжджаючи з другорядної дороги, не дав дороги автомобілю “Форд-транзит”, реєстр. номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5., що рухався по головній дорозі. Внаслідок зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження. ОСОБА_5 керував автомобілем“Форд-транзит” на підставі довіреності від 24.02.2005р.
Постановою Луцького міськрайонного суду від 8.06.2005р. ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правовпорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів терміном на 3 місяці.
Постановою Луцького міськрайонного суду від 10.06.2005р. провадження у справі відносно ОСОБА_5. закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постановою в.о. голови апеляційного суду Волинської області від 26.07.2006р. постанову Луцького міськрайонного суду від 8.06.2005р. щодо ОСОБА_2 залишено без змін.
Постановою голови апеляційного суду Волинської області від 26.09.2006р. постанову Луцького міськрайонного суду від 10.06.2005р. щодо ОСОБА_5. залишено без змін.
В судовому засіданні було оглянуто матеріали адміністративної справи №3-16805/05 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2
Позивач -підприємець ОСОБА_1 - звернувся з позовною заявою до господарського суду, в якій на підставі 11, 15, 22, 1166, 1187 Цивільного кодексу України, ст.ст.20, 224, 225, 226 Господарського кодексу України просить стягнути з відповідача 14910,12 грн. шкоди, як з власника джерела підвищеної небезпеки, посилаючись на те, що шкоду йому завдано з вини водія автомобіля ВАЗ-21065, держ номер НОМЕР_1, який належитьУСБУ у Волинській області.
До складу шкоди позивач включає: вартість дослідження спеціаліста-автотоварознавця Волинської філії Українського центру післяаварійного захисту - 259,20 грн.; вартість ремонту автомобіля - 2384 грн.; вартість запчастин - 2940 грн.; комісійні витрати, сплачені банку, за перерахування цих сум - 11,92 грн.; вартість транспортних послуг, наданих підприємцем ОСОБА_4 - 9315 грн.
Відповідно до ч.2 ст.1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
У відповідності з п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992р. “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статтей 440 і 450 ЦК шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню у повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Відповідач факт перебування автомобіля ВАЗ-21065, держ. номер НОМЕР_1, у власності, а також той факт, що ОСОБА_2. є співробітником управління визнав.
Згідно з дефектною відомістю від 30.09.2005р., складеною Українським центром післяаварійного захисту “Експерт - Сервіс”, в автомобілі “Форд-транзит”, реєстр. номер НОМЕР_2 підлягають до заміни: паливна горловина, панель боковини ліва передня, панель боковини ліва задня, підсилювачі панелі внутрішні; підлягають до ремонту: двері передні ліві, каркас дверей, стійка ліва центральна, стійки підсилюючі внутрішні. В дефектній відомості також зазначено, що після ремонту всі відремонтовані та замінені елементи підлягають антикорозійній обробці та підготовчо-фарбувальним роботам. Вказані пошкодження автомобіля “Форд-транзит” в результаті ДТП підтверджуються також актом НОМЕР_4, складеним судовим експертом-автотоварознавцем Волинської філії Українського центру післяаварійного захисту “Експерт - Сервіс” Семенюком В.М.
При огляді автомобіля “Форд-транзит” був присутній ОСОБА_2. - водій автомобіля ВАЗ-21065, держ. номер НОМЕР_1, про що свідчить його підпис на дефектній відомості. В судовому засіданні ОСОБА_2. підтвердив правильність зафіксованих у дефектній відомості, в акті пошкоджень автомобіля “Форд-транзит”, реєстр. номер ОСОБА_5 внаслідок ДТП.
Відповідно до п.п.1, 2 ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права ( реальні збитки); доходи, яких особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Реально понесені позивачем витрати у зв'язку із пошкодженням внаслідок ДТП його автомобіля підтверджуються:
- фіскальним чеком від 19.10.2005р., згідно з яким позивачем оплачено Волинській філії Українського центру післяаварійного захисту 259,20 грн. за проведення дослідження автомобіля “Форд-транзит” (а.с.16);
- актом НОМЕР_5 виконаних ремонтних робіт автомобіля “Форд-транзит” ТзОВ “ДС Мотор сервіс”, згідно з яким вартість ремонту транспортного засобу (вартість робіт + вартість деталей + вартість матеріалів) становить 2384 грн. (а.с.36);
- квитанцією НОМЕР_6 про оплату ТзОВ “ДС Мотор сервіс” 2384 грн. (а.с.39);
- накладною НОМЕР_7 про оплату підприємцю ОСОБА_6 2940 грн. за придбання у нього боковини лівої, горловини паливної, пробки із замком (а.с.38);
- квитанцієюНОМЕР_8 про оплату Луцькій філії АТ “Укрінбанку” 11,92 грн. комісійних за проведену операцію про перерахування коштів за ремонт (а.с.40).
З огляду на викладене, позовна вимога про стягнення шкоди з відповідача, як з власника джерела підвищеної небезпеки, підлягає до задоволення частково - на суму 5595,12 грн. (259,20+2384+2940+11,92), що становлять витрати на проведення дослідження автомобіля спеціалістом-автотоварознавцем Волинської філії Українського центру післяаварійного захисту; витрати, пов'язані з оплатою вартості ремонту, вартості запчастин; витрати, пов'язані з оплатою банку комісійних за розрахунково-касову операцію.
Звертаючись з позовом до господарського суду, позивач посилається на те, що він займається підприємницькою діяльністю по перевезенню вантажів. У зв'язку із пошкодженням внаслідок ДТП його автомобіля він був змушений найняти автомобіль підприємця ОСОБА_4. Як вказує позивач, витрати, понесені ним на оплату транспортних послуг, наданих підприємцем ОСОБА_4, складають 9315 грн. Цю суму позивач включає до складу шкоди і просить стягнути її з відповідача.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач, включаючи до складу шкоди понесені ним витрати на оплату транспортних послуг , наданих підприємцем ОСОБА_4, у встановленому законом порядку не довів, що інший автомобіль ним було найнято саме у зв'язку із пошкодженням власного, що він використовував свій автомобіль для міжміських перевезень і що саме у зв'язку з його пошкодженням ним було найнято для перевезення автомобіль підприємця ОСОБА_4. Тобто позивачем не доведено безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями заподіювача шкоди і понесеними витратами на оплату транспортних послуг підприємцю ОСОБА_4.
Керуючись ст.ст. 22, 1187 Цивільного кодексу України, постановою Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992р. “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”, ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд
в и р і ш и в :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з управління Служби безпеки України у Волинській області (м.Луцьк, пр-т Перемоги, 4, код ЄДРПОУ 20001487) на користь підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_9) 5595 грн. 12 коп. шкоди, 55 грн. 96 коп. витрат, пов'язаних з оплатою державного мита, 44 грн. 29 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В позові про стягнення 9315 грн. шкоди відмовити.
4. УДК у Волинській області повернути підприємцю ОСОБА_1 50 грн. 10 коп. зайво сплаченого згідно з платіжним дорученням НОМЕР_10 державного мита (платіжне доручення НОМЕР_10 знаходиться в матеріалах справи № 01/111-40).
Суддя І.О.Якушева
Дата виготовлення повного тексту рішення: 16.10.2006р.