ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018,  м. Львів,  вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2011 р.                                                                                    № 2а-2578/11/1370  

12 год. 59 хв.          

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -                                                  Качур Р.П.,

за участю секретаря судового засідання -                     Подібки М. З.

позивача ОСОБА_1, представника відповідача Закорчемного І. Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Жидачівському районі Львівської області про визнання незаконними дій, визнання недійсним акту перевірки та зобов’язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

7 березня 2011 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Жидачівському районі Львівської області про визнання незаконними дій, визнання недійсним акту перевірки та зобов’язання вчинити дії.

З урахуванням заяви про зміну предмета адміністративного позову № 8/4 від 16.04.2011 року позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення –рішення № 0000601701/0/3274 від 15.03.2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням норм законодавства, оскільки в ході проведення перевірки позивача посадові особи податкової інспекції діяли з порушенням норм чинного законодавства України та неправильно визначили суму грошового зобов’язання, в результаті чого складено акт перевірки та винесено податкове повідомлення-рішення.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.

Позиція відповідача викладена в запереченні № №6184/9/10 від 05.05.2011 року, де вказано, що на підставі ст. 77 Податкового кодексу України, у відповідності до направлення № 68 від 21.02.2011 року, наказу ДПІ у Жидачівському районі від 24.01.2011 року № 23 проведена планова перевірка відповідно до плану-графіку проведення документальних перевірок суб’єктів підприємницької діяльності на І квартал 2011 року і переліку питань для здійснення виїзної перевірки фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.12.2010 року. На підставі наданих позивачем до перевірки документів встановлено порушення ст. ст. 13, 14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», а саме: занижено чистий дохід за IV квартал 2009 рік на суму - 103819,87 грн. та занижено чистий дохід за 2010 рік у сумі - 2287,14 грн. Вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення правомірним  та просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченні на позов, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Дослідивши надані суду докази в межах заявлених вимог, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Фізична особа –підприємець ОСОБА_1 зареєстрована 10.10.2008 року, що підтверджено копією Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи –підприємця серія НОМЕР_2.

В період з 07.02.2011 року по 25.02.2011 року Державною податковою інспекцією у Жидачівському районі Львівської області проведено документальну планову виїзну перевірку фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, про що складено Акт № 202-17-1 від 01.03.2011 року про результати документальної планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.12.2010 року. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог ст. 13, ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб за 2009 рік в розмірі 15572,98 грн., за 2010 рік у розмірі 343,07 грн.

15.03.2011 року відповідачем на підставі акта перевірки № 202/17-1/2743103726 від 01.03.2011 року прийнято податкове повідомлення –рішення форми «Р»№ 0000601701/0/3274, яким відповідно до вимог ст. 13, ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» збільшено суму грошового зобов’язання за платежем податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності в сумі 19895,06 грн., у тому числі основний платіж 15916,05 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 3979,01 грн.

Позивач з прийнятим податковим повідомленням –рішенням не погодився, оскаржив вказане рішення в адміністративному порядку. За наслідками адміністративного оскарження оскаржуване податкове повідомлення –рішення залишено без змін, а скарги позивача –без задоволення.

Приймаючи рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Згідно ч. 2 ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручкою у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов’язаними з одержанням доходу звітного періоду. Документально підтвердженими вважаються оплачені витрати поточного звітного періоду, а також попередніх періодів, якщо вони стосуються доходу, отриманого протягом звітного періоду. Громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність подають до державного податкового органу в установленому чинним законодавством порядку декларації форми №1, де зазначають загальні суми одержаного доходу, витрат і сплаченого податку за рік або інший період за який здійснюється оподаткування (оподатковуваний період).

Згідно ст. 14 цього ж Декрету з доходів, зазначених у цьому розділі Декрету, податок обчислюється:

а) підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності при виплаті ними протягом року доходів громадянам, зазначеним у цьому розділі Декрету, про що не пізніш як через 30 днів після виплати повідомляється податковим органам за місцем проживання громадян. Утримані у джерела виплати суми податку враховуються податковим органом при проведенні податкових розрахунків за доходами, одержаними за оподатковуваний період;

б) податковими органами на підставі декларацій, поданих громадянами про очікуваний (оціночний) у поточному році доход або про фактично одержані у звітному календарному році доходи та інших відомостей про доходи громадян, визначених у цьому розділі.

Перерахування утриманих сум податку до бюджету підприємства, установи, організації та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності здійснюють у порядку, передбаченому статтею 10 цього Декрету.

Обчислення податку з фактичного річного доходу провадиться податковими органами за місцем постійного проживання платника, а якщо його діяльність здійснюється в іншому місці - за місцем здійснення цієї діяльності з обов'язковим повідомленням податковому органу за місцем постійного проживання громадянина про розміри одержаного ним доходу i сплаченого податку за минулий рік.

Згідно п. п. 54.3.5. п. 54.3. ст. 54  Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Згідно п. 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Згідно п. п. «а», «б», «в»п. 176.1. ст. 176  Податкового кодексу України  платники податку зобов’язані вести  облік  доходів  і витрат в обсягах,  необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо  такий  платник  податку  зобов’язаний  відповідно  до  цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з  метою повернення   надміру   сплачених   податків,   у  тому  числі  при застосуванні права на податкову знижку; отримувати   та   зберігати   протягом   строку  давності, встановленого цим Кодексом,  документи первинного обліку,  в  тому числі   на  підставі  яких  визначаються  витрати  при  розрахунку інвестиційного прибутку та формується  податкова  знижка  платника податку; подавати  податкову  декларацію  за  встановленою формою у визначені строки у випадках,  коли згідно з нормами цього  розділу таке подання є обов’язковим.

Згідно п. 177.10. ст.177  Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці  зобов'язані  вести  Книгу обліку  доходів  і  витрат  та  мати  підтверджуючі документи щодо походження товару.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що позивачем здійснювалось неналежне ведення обліку доходів та витрат за 2009-2010 роки. Подані сторонами докази, а саме копії: книги обліку доходів і витрат за 2010 р., декларацій про доходи позивача, банківських виписок, заліків зустрічних однорідних вимог, видаткових накладних, актів звірки взаєморозрахунків свідчать про допущення позивачем порушень в процесі ведення обліку доходів і витрат за 2009-2010 роки.

Судом не береться до уваги посилання позивача на те, що під час проведення перевірки позивач знаходився на стаціонарному лікуванні, оскільки порушення, виявлені під час проведення перевірки, були вчинені протягом 2009-2010 років. Крім того, позивач надавав довіреність представнику ОСОБА_3 на представництво інтересів від 04 жовтня 2010 року, якою надано усі права, передбачені для представників фізичних осіб-підприємців як сторін, третіх осіб, що беруть участь у господарській діяльності, судовому процесі, у тому числі подавати заяви, клопотання, інші документи, одержання рішення, ухвали, постанови суду, розписувати за довірителя тощо. Надані представнику повноваження давали можливість подати податковій інспекції документи та пояснення.

Допитана у якості свідка головний державний податковий ревізор-інспектор ОСОБА_4 надала пояснення, що під час проведення перевірки валових доходів  позивача розбіжностей у даних первинних документів та документів податкового обліку не  виявлено. Стосовно валових витрат, під час дослідження наданих до перевірки первинних  документів виявлено розбіжності, які були зафіксовані в акті перевірки. Документів щодо  виявлених розбіжностей по понесених витратах за IV квартал 2009 р. та 2010 р. позивачем до  перевірки не було представлено. Книгу доходів і витрат за 2009 рік на вимогу суду  позивачем не представлено.

В процесі судового розгляду позивачем надано додаткові пояснення по справі, якими підтверджено помилковість занесення даних до декларації про доходи за IV квартал 2009 року та декларації про доходи за 2010 рік. Із наданих позивачем у судові засідання додаткових документів неможливо встановити правильність визначення оподатковуваного доходу за IV квартал 2009 року та 2010 рік по зазначених у деклараціях даних. Допущення таких помилок позивач пояснює відсутністю досвіду та бухгалтерської освіти. Уточнюючих декларацій за зазначений період позивачем не подано.

Суд вважає правомірними висновки відповідача, викладені в Акті перевірки стосовно порушення позивачем ст. 13, ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян». Вказане підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, Суд дійшов висновку про правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0000601701/0/3274 від 15.03.2011 року, оскільки відповідачем доведено належними та допустимими доказами наявність у діях позивача порушень, встановлених Актом перевірки.

Враховуючи вищевикладене, в задоволенні позовних вимог фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Жидачівському районі Львівської області про скасування податкового повідомлення –рішення № 0000601701/0/3274 від 15.03.2011 року слід відмовити повністю.

Правила ст. 94 КАС України про розподіл судових витрат не застосовуються.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 18 жовтня 2011 року.

         Суддя                                                                                 Качур Р.П.