У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 19 лютого 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Херсонської області на вирок Великолепетиського районного суду Херсонської області від 6 липня 2007 року  щодо ОСОБА_1.   

Цим вироком засуджено

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше не судимого,

- за ч.3 ст. 286 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на        4 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки.

Відповідно до ст.75 КК України  ОСОБА_1 звільнено від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки з покладенням на підставі ст. 76 КК України обов'язку повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та  роботи.

За вироком суду ОСОБА_1 засуджено за те, що він 15.09.2006 року близько 19.30 год. на 66 км 300 м автошляху "Кам'янка Дніпровська - Велика Лепетиха - Каховка" на території Великолепетиського району Херсонської області, керуючи автомобілем "DAEWOO SENS" і рухаючись нагору по правій смузі у бік м. Каховка, порушив п.п."в" п.14.2, п.п."г" п.14.6 Правил дорожнього руху України, виїхав на зустрічну смугу, де скоїв наїзд на автомобіль ВАЗ-2109 під керуванням ОСОБА_2, який рухався у зустрічному напрямку, в результаті чого водій та пасажир автомобіля ВАЗ-2109 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали тілесні ушкодження, від яких настала їх смерть, а пасажир автомобіля "DAEWOO SENS" ОСОБА_4 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження.

У апеляційному порядку вирок не переглядався.

         У касаційному поданні заступник прокурора Херсонської області стверджує, що призначене ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст.75 КК України є м'яким. Окрім того, вказує, що суд усупереч ст.77 КК України звільнив ОСОБА_1 від відбування додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами. Просить вирок суду щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення прокурора на підтримання касаційного подання, пояснення засудженого ОСОБА_1, який просив касаційне подання залишити без задоволення, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного у вироку злочину підтверджується доказами, дослідженими судом, і не заперечується у касаційному поданні.

Дії засудженого правильно кваліфіковано за ч.3 ст. 286 КК України.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть зміну чи скасування вироку, перевіркою матеріалів справи не встановлено.

Покарання ОСОБА_1 за вчинений злочин призначено відповідно до вимог ст.ст. 65, 69, 75 КК України з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу засудженого та пом'якшуючих покарання обставин.

Зокрема, судом було ураховано те, що ОСОБА_1 злочин учинив вперше, за місцем проживання, роботи, військової служби характеризувався виключно позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не знаходився, перебував у контингенті миротворчих сил в республіці Ірак, мав на утриманні малолітню дитину, 31.01.2003 року народження, та вагітну дружину, повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому, добровільно частково відшкодував завдану шкоду, що визнано пом'якшуючими його покарання обставинами.  Також суд урахував й те, що ОСОБА_1 вчинено злочин з необережності, засуджений має інвалідність 2 групи, потерпілі в судовому засіданні просили  не позбавляти його волі.

Як видно з наданих суду касаційної інстанції документів, у ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась друга дитина, яка разом із його старшою донькою та дружиною, що перебуває у відпустці по догляду за дитиною, знаходяться на його утриманні; засуджений позитивно характеризується за місцем роботи і керівництвом кримінально-виконавчої інспекції за місцем відбування покарання, вживає заходів для подальшого відшкодування заподіяної потерпілим  шкоди.  

За таких обставин суд дійшов правильного висновку, з яким погоджується і колегія суддів, про можливість виправлення ОСОБА_1 без відбування  основного покарання.

Твердження прокурора про те, що суд на підставі ст. 75 КК України звільнив ОСОБА_1 не тільки від основного, а й від додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 2 роки, є безпідставним, оскільки суд при постановленні вироку керувався вимогами ст.ст. 75, 77 КК України, згідно з якими  допускається звільнення від відбування   з випробуванням  тільки основного покарання, у тому числі у виді позбавлення волі на строк до 5 років, а додаткове покарання у виді  позбавлення права керувати транспортними засобами виконується реально.

Як видно з наданого протоколу від 07.08.2007 року, вирок суду щодо ОСОБА_1 в частині позбавлення його права керувати транспортними засобами строком на 2 роки був звернутий до виконання судом і  фактично виконаний - у ОСОБА_1 вилучено посвідчення водія.    

Те, що ОСОБА_1 вчинив особливо тяжкий злочин, було взято до уваги судом при призначенні засудженому покарання. Ця обставина не є перешкодою для застосування ст. 75 КК України.

Посилання прокурора на те, що ОСОБА_1 не відшкодована потерпілій ОСОБА_5 матеріальна шкода  у розмірі 128733 грн., безпідставні, оскільки, як убачається з матеріалів справи,  потерпіла ОСОБА_5 заявляла позов  про відшкодування матеріальної шкоди на суму 28733 грн., частина з яких їй добровільно відшкодована засудженим, та про відшкодування моральної шкоди на суму 100000 грн..  ОСОБА_1 цей позов визнав повністю.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_1 із застосуванням ст.ст. 69, 75 КК України покарання є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Підстав вважати призначене покарання м'яким немає.

Керуючись ст. ст. 394-396 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

касаційне подання заступника прокурора Херсонської області залишити без задоволення, а вирок Великолепетиського районного суду Херсонської області від    6 липня 2007 року  щодо ОСОБА_1  - без зміни.

судді:

Міщенко С.М.                          Кліменко М.Р.                        Кармазін Ю.М.