№ 2а-207/08
Україна
Харківський окружний адміністративний суд
ПОСТАНОВА
Іменем України
04 лютого 2008 року м. Харків
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Перцової Т.С.
при секретарі - Кара мушко І.І.
за участю представників сторін :
позивача - ОСОБА_1
першого відповідача - ОСОБА_2.
другого відповідача - Німого О.С. (дов. № 3605/9/10-008 від 28.11.2007 року)
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за адміністративним позовомОСОБА_1 до головного державного податкового-ревізора Харківської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області ОСОБА_2., Харківської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про визнання незаконними дій головного державного податкового-ревізора Харківської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області ОСОБА_2. при проведенні виїзної планової перевірки, визнання незаконним та недійсним акту, прийнятого на підставі виїзної планової перевірки, визнання незаконними дії Харківської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області по організації та проведенні виїзної планової перевірки, визнання недійсними податкових повідомлень-рішень за №№ 0010751720/0, 0010761720/0 від 26.10.2006 року та рішення за №№ 0010751720/1, 0011061720/1 від 20.11.2006 року, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до адміністративного суду з позовом до головного державного податкового ревізора-інспектора Харківської об'єднаної державної податкової інспекції ОСОБА_2, Харківської об'єднаної державної податкової інспекції, в якому після зміни позовних вимог просив суд дії державного податкового ревізора-інспектора Харківської ОДПІ ОСОБА_2при проведенні виїзної планової перевірки згідно з направленням № 754 від 29.09.2006р. визнати такими, що не відповідають вимогам Закону України "Про державну податкову службу в Україні» та незаконними; рішення державного податкового-ревізора Харківської ОДПІ ОСОБА_2, а саме акт № 2289/17-2914211532 від 17.10.2006р., прийнятий на підставі виїзної планової перевірки згідно з направленням № 754 від 29.09.2006р., визнати незаконним та недійсним; дії Харківської ОДПІ по організації та проведенні виїзної планової перевірці згідно з направленням № 754 від 29.09.2006р. визнати такими, що не відповідають вимогам Закону України "Про державну податкову службу в Україні» та незаконними; визнати недійсними податкові повідомлення - рішення від 26.10.2006р. №0010751720/0, №0010761720/0 та рішення від 20.11.2006р. №0010751720/1, №0011061720/1.
В обґрунтування свого позову позивач вказав, що дії відповідачів не відповідають вимогам ст. 111, ст. 112 Закону України "Про державну податкову службу в Україні», а тому такі дії та рішення, прийняті внаслідок цих є незаконними.
В судовому засіданні позивач наполягав на задоволенні зміненого позову та зазначив, що Харківська об'єднана державна податкова інспекція в порушення вимог ст. 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні» провела планову перевірку, не передбачену у плані роботи органу державної податкової служби на 4-й квартал 2006р., і він особисто не отримував письмового повідомлення про проведення перевірки. Таким чином, як зазначив позивач, державний податковий-ревізор Харківської об'єднаної державної податкової інспекціїОСОБА_2, як посадова особа органу державної податкової служби, був не вправі приступати до проведення планової виїзної перевірки без наявності підстав для її проведення, які визначені Законом України "Про державну податкову службу в Україні», чим допустив порушення вимог ст. 11-2 зазначеного Закону.
Перший відповідач у судове засідання з'явився, проти позову заперечував, вказавши, що діяв у межах повноважень, визначених Законом України «Про державну податкову службу в Україні», з дотриманням встановленого порядку проведення перевірок.
Представник другого відповідача в судове засідання з'явився та з позовом не погодився, вказавши, що перевірка ФО-ПОСОБА_1була передбачена планом проведення перевірок, про проведення перевірки платник податків був повідомлений належним чином, при перевірці були використані первинні документи, надані ФО-ПОСОБА_1При цьому представник другого відповідача звернув увагу суду на те, що про відсутність в повному обсязі документів, які б підтверджували склад витрат та склад податкового кредиту з податку на додану вартість, ФО-ПОСОБА_1власноручно повідомив податкову інспекцію.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приписами ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Діяльність органів державної податкової служби України регламентована, зокрема, Законом України “Про державну податкову службу в Україні” та Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Згідно ст. 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” першочерговим завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів податків.
Відповідно до ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” на державні податкові інспекції покладено функції контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, перевірки достовірності документів, пов'язаних з їх обчисленням.
Для реалізації вказаних функцій і завдань згідно ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” та ст. 2 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” органам державної податкової служби, як контролюючим, надано право здійснювати перевірки.
Підстави та порядок проведення таких перевірок викладені в ст. 111 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”. Зокрема, плановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка передбачена в плані роботи органу державної податкової служби.
Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення перевірки.
Судом встановлено, що планом-графіком проведення документальних перевірок суб'єктів підприємницької діяльності Харківської ОДПІ на 3 квартал 2006р. було передбачено проведення перевірки ФО-ПОСОБА_1
Про проведення планової виїзної перевірки, в установлений законом термін, податкова інспекція на адресу ФО-ПОСОБА_1направила відповідне письмове повідомлення від 19.08.2006р. № 9537/10/17-206/1465.
Доводи позивача про те, що він не був повідомлений про проведення перевірки відхиляються судом, оскільки спростовуються долученим до матеріалів судової справи повідомленням про вручення поштового відправлення. Так, з повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що повідомлення про проведення перевірки було направлено на адресу позивача поштою 22.08.2006р. та отримане ФО-ПОСОБА_1особисто 26.08.2006р., що підтверджується його власним підписом.
Як вбачається з матеріалів справи, 19.09.2006р. ФО-ПОСОБА_1надав до Харківської ОДПІ заяву з проханням провести перевірку за адресоюАДРЕСА_1.
29.09.2006р. начальником Харківської ОДПІ виписано направлення на перевірку № 754, яке в той же день під розписку було вручене особисто ФО-ПОСОБА_1
Матеріали справи свідчать про те, що перевірка проводилась головним державним податковим ревізором-інспектором Харківської ОДПІОСОБА_2 з 29.09.2006р. по 12.10.2006р.
Таким чином, суд вправі дійти висновку, що фактично перевірка позивача була розпочата у вересні 2006р., останньому місяці третього кварталу 2006р., що узгоджується з планом проведення перевірок Харківської ОДПІ.
За результатами перевірки складено акт № 2289/17-2914211532, який зареєстровано в ХОДПІ 17.10.2006р. Позивач був ознайомлений зі змістом акту перевірки, про що свідчить його особистий підпис.
Вищевказаним актом перевірки зафіксовані порушення податкового законодавства, зумовлені відсутністю у ФО-ПОСОБА_1документів, які б підтверджували розміри задекларованих витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.
Суд вважає за необхідне зазначити, що Харківською ОДПІ було вжито заходів, спрямованих на надання позивачем документів, які б підтверджували в повному обсязі склад витрат та склад податкового кредиту з податку на додану вартість.
Так, листом від 17.10.2006р. № 11615/10/17-206/2092 Харківська ОДПІ запропонувала ФО-ПОСОБА_1надати пояснення з приводу відсутності документів та документально підтвердити показники податкових декларацій. У відповідності до пояснень позивача від 17.10.2006р., які містяться в матеріалах судової справи, в нього були відсутні відповідні документів, необхідність їх відновленні він не вбачав.
З актом перевірки ФО-П ОСОБА_1 не погодився та надав 18.10.2006р. до податкової інспекції свої заперечення на акт перевірки. У запереченнях зазначено, що документи, яких не вистачало для підтвердження податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат, можливо були загублені і будуть відновлені. Ніяких документів, які б могли спростувати виявлені в ході перевірки порушення, не додавалось.
Заперечення позивача були розглянуті керівником ХОДПІ, про що ФО-ПОСОБА_1був повідомлений листом № 11761/10/25-009 від 23.10.2006р., яким акт перевірки був визнаний таким, що відповідає вимогам діючого законодавства, а заявнику було роз'яснено його право на оскарження протягом десяти днів податкового повідомлення-рішення після отримання останнього. Вказаний лист позивач отримав особисто 26.10.2006р., про що свідчить його підпис на поштовому повідомленні, копія якого знаходиться в матеріалах справи.
Як свідчить копія листа Харківської ОДПІ від 23.10.2006р. № 11883/17-206/2132, яка знаходиться в матеріалах справи, ФО-П ОСОБА_1 було запрошено до податкової інспекції на 26.10.2006р. для винесення та ознайомлення з податковим повідомленням-рішенням за результатами перевірки; повідомлялось, що у разі неявки податкове повідомлення-рішення буде винесено у відсутність позивача.
Після чого, 26.10.2006р. начальником Харківської ОДПІ були винесені податкові повідомлення-рішення № 0010761720/0 на суму 12974,0 грн. (8536,00грн.-ПДВ, 4438,00грн.-санкція) та № 0010751720/0 на суму 4920,63грн. (податок з доходів фізичних осіб), які отримані особисто ФО-П ОСОБА_1
Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем до Харківської ОДПІ відповідно до ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Рішенням начальника Харківської ОДПІ від 20.11.2006р. № 12823/10/25-009 за результатами розгляду скарги податкове повідомлення-рішення від 26.10.2006р. № 0010751720/0 на суму 4920,63 грн. залишено без змін, податкове повідомлення-рішення від 26.10.2006р. № 0010761720/0 скасовано в частині застосування фінансових санкцій в розмірі 170,00грн., в іншій частині (на суму 12804,00 грн.) - залишено без змін.
Відповідно до Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001р. № 253, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.2001р. за № 567/5758, Харківською ОДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення від 20.11.2006р. № 0010751720/1 на суму 4920,00 грн. і № 0010761720/1 на суму 12804,00 грн..
Листом від 20.11.2006р. № 3173/10/17-206/2312 вказані податкові повідомлення- рішення були направлені на адресу позивача та отримані ним особисто 28.11.2006р. згідно повідомлення про вручення поштового відправлення.
З урахуванням вищенаведеного, суд не вбачає підстав для визнання незаконними дій головного державного податкового-ревізора Харківської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області ОСОБА_2. при проведенні виїзної планової перевірки, визнання незаконними дії Харківської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області по організації та проведенні виїзної планової перевірки та вправі дійти висновку про те, що перевірка позивача була здійснена з дотриманням вимог ст. 111, ст. 112 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платн иків податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
При цьому суд зазначає, що в ст. 112 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначено умову допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових виїзних перевірок - надання платнику податків під розписку направлення на перевірку. При цьому вказана законодавча норма встановлює, що недотримання даної умови має єдиний наслідок - виникнення підстав для недопущення посадових осіб органів державної податкової служби до проведення перевірки. Матеріали ж судової справи свідчать та не заперечується позивачем, що перевіряючий фактично був допущений до проведення перевірки.
Щодо позовної вимоги про визнання незаконним та недійсним акту № 2289/17-2914211532 від 17.10.2006 року, прийнятого на підставі виїзної планової перевірки суд вказує, що сам по собі акт не має і не може мати для платника податків будь-яких наслідків. Цей документ предназначений керівнику податкового органу, який на його підставі повинен прийняти відповідне рішення, і вже прийняте рішення, яке містить конкретні приписи для платника податків може бути останнім оскаржене в судовому порядку.
Таким чином, суд робить висновок про те, що оскаржуваний акт перевірки не може бути предметом спору в адміністративному суді.
Як вбачається з позову ФО-П ОСОБА_1 він також просить суд визнати недійсними податкові повідомлення - рішення від 26.10.2006р. №0010751720/0, №0010761720/0 та рішення від 20.11.2006р. №0010751720/1, №0011061720/1. З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.
В ході розгляду справи встановлено, що ФО-ПОСОБА_1взято на податковий облік 19.04.2005р. у Харківській ОДПІ, свідоцтво платника ПДВ видано 05.05.2005р. за № 80996588.
Перевіркою ХОДПІ правильності визначення податкового кредиту з ПДВ встановлено порушення п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, а саме, не підтверджено податковими накладними суму ПДВ в розмірі 10678,00грн.
Перевірка правильності визначення податкових зобов'язань з ПДВ проводилась по наданих платником податку первинних документах. В ході перевірки встановлено невідповідність податкових зобов'язань в сторону зменшення на суму 2142,00грн.
Приписами п.п.7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлено обов'язок платників податків вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком.
Згідно з п.7.3 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
· або дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці;
· або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податків.
Виходячи зі змісту п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) в бюджет або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду і сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду (п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”).
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
П.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що у разі, коли контролюючий орган самостійно данараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті “б” п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 цього Закону (за даними документальних перевірок), такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10% від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору, починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше 50% такої суми та не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Беручи до уваги вищенаведене, суд вважає, що податкові зобов'язання з податку на додану вартість, належні до сплати в бюджет, ФО-ПОСОБА_1занижені на суму 8536,00грн.
За таких обставин, суд дійшов висновку про правомірність визначення податковим органом згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 20.11.2006 року № 0011061720/1 суми податкового зобов'язання за основним платежем у розмірі 8536 грн. та застосування, з урахуванням вимог п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, до платника податків фінансові санкції в розмірі 4268,00грн.
Крім того, в ході проведення перевірки встановлено порушення п.4 ст.14 розділу розділу ІV Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян”. Зокрема, платником податків до декларацій про отримані доходи за перевіряємий період були включені перекручені дані щодо визначення сум валового доходу, витрат та оподатковуваного доходу.
Відповідно до п.1.2 ст.1 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” дохід - це сума будь-яких коштів, вартість майна, інших активів, що мають вартість, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел.
Статтею 7 вищевказаного Закону встановлено ставку податку на рівні 13 % від об”єкта оподаткування.
Згідно з п.18.1 ст.18, п.19.1 ст.19 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” річна декларація про майновий стан і доходи подається платником податку, який зобов”язаний подавати таку декларацію згідно з нормами цього Закону або інших законів; платники податку зобов'язані вести облік доходів і витрат у обсягах, достатніх для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі коли такий платник податку зобов'язаний цим Законом подавати декларацію; на вимогу податкового органу та у межах його компетенції, визначеної законодавством, пред'являти документи і відомості, пов'язані з виникненням доходу, обчисленням і сплатою податку та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у декларації з цього податку.
Відповідно до ст.13 розділу ІV Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» оподаткуванню підлягають доходи громадян, отримані впродовж календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи.
Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом та документально підтвердженими витратами, які безпосредньо пов'язані з отриманням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків по нормах, визначених Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.
Норми витрат, що враховуються при оподаткуванні доходів громадян, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, та інших доходів, затверджені Головною державною податковою інспекцією України 18.01.1993р. № 36-32.
Згідно п.4 ст.14 розділу ІV Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, подають податковому органу декларації по результатах кожного звітного кварталу, а також звітного року в строки, визначені законом. В декларації вказуються загальні суми отриманого доходу, витрат та сплаченого податку за звітний рік або інший період, за який здійснюється оподаткування.
Згідно наданих під час перевірки платником податків - ФО-П ОСОБА_1 документів (банківські виписки - реєстр кредитових платежів, товарні чеки та інші) встановлено:
· невідповідність суми валового доходу за даними декларацій та даними перевірки на суму 7204,00грн.;
- невідповідність суми понесених витрат на суму 30647,00грн.
Таким чином, сума заниження оподатковуваного доходу склала 37851,00грн., в зв'язку з чим ФО-П ОСОБА_1, згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0010751720/1 від 20.11.2006 року, було правомірно донараховано податок з доходів фізичних осіб в розмірі 4920,63грн. (37851,00грн. * 13%).
Щодо податкових повідомлень-рішень № 0010761720/1 від 26.10.06р., № 0010751720/0 від 26.10.06р., суд зазначає, що рішенням начальника Харківської ОДПІ від 20.11.2006р. № 12823/10/25-009 за результатами розгляду скарги податкове повідомлення-рішення від 26.10.2006р. № 0010751720/0 на суму 4920,63 грн. залишено без змін, податкове повідомлення-рішення від 26.10.2006р. № 0010761720/0 скасовано в частині застосування фінансових санкцій в розмірі 170,00грн., в іншій частині (на суму 12804,00 грн.) - залишено без змін. Внаслідок вказаних дій були прийняті податкові повідомлення-рішення від 20.11.2006р. № 0010751720/1 на суму 4920,00 грн. і № 0010761720/1 на суму 12804,00 грн.
Згідно ч. 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судом встановлено, що доводи відповідачів про правомірність своїх дій та прийнятих рішень підтверджені належними доказами.
В зв'язку з вищенаведеним, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ФО-П Ключки В.В. і вважає, що відповідачами доведено правомірність своїх дій та рішень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8,19 Конституції України, ст.ст. 11, 11-1, 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ст.ст.2, 17 Закону України ”Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, ст.ст. 4, 7, 8, 11, 17, 19, 71, ч. 1 ст. 158, ст.ст. 160, 161-163, 167, 186 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позовуОСОБА_1 до головного державного податкового-ревізора Харківської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області ОСОБА_2., Харківської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про визнання незаконними дій головного державного податкового-ревізора Харківської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області ОСОБА_2. при проведенні виїзної планової перевірки, визнання незаконним та недійсним акту, прийнятого на підставі виїзної планової перевірки, визнання незаконними дії Харківської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області по організації та проведенні виїзної планової перевірки, визнання недійсними податкових повідомлень-рішень за №№ 0010751720/0, 0010761720/0 від 26.10.2006 року та рішення за №№ 0010751720/1, 0011061720/1 від 20.11.2006 року - відмовити в повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова в повному обсязі виготовлена 08.02.2008 року.
Суддя Т.С. Перцова