Справа № 2-1971/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.08.2011 року  Ленінський районний суд м.Кіровограда у складі:

головуючого-судді:                                 Драного В.В.

при секретарі:                                          Магомедові А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-

   В С Т А Н О В И В:  

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2,   у розмірі 1/3 з усіх видів  заробітку (доходу) на кожну дитину щомісяця, але не менше 30 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дітьми повноліття.В обґрунтування позову зазначила, що 10 серпня 2002 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем у Первозванівській сільській раді Кіровоградського району Кіровоградської області, актовий запис № 7. Від спільного шлюбу  мають двох малолітніх дітей – сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2,  які проживають разом з матір’ю та знаходяться на її утриманні. Позов мотивує тим, що спільне життя не склалося з причин різних поглядів на сімейне життя, відсутність взаємопорозуміння. Вказала, що сім’я розпалася і існує лише формально, так як з квітня 2011 року вони проживають окремо, вважає, що зберегти сім'ю не можливо, на примирення не згодна. Спору  з приводу розполілу спільного майна подружжя немає. В добровільному порядку надавати матеріальну допомогу на утримання синів відповідач не бажає.

В судове засідання позивач не з’явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги повністю підтримала, посилаючись на обставини викладені у позові.

Відповідач в судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій позовні вимоги визнав повністю та не заперечував проти задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10 серпня 2002 року сторони зареєстрували шлюб у  Первозванівській сільській раді Кіровоградського району Кіровоградської області, актовий запис № 7, (а.с. 5).

Від спільного шлюбу  мають двох малолітніх дітей - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають разом з матір’ю та знаходяться на її утриманні, що підтверджується довідкою квартального комітету № 1 від 02 липня 2011 року за № 726 (а.с. 8).

Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_1, виданого 22 листопада 2004 року Центральним відділом реєстрації актів цивільного стану Кіровоградського обласного управління юстиції, актовий запис про народження № 2193, батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.6).

Відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_2, виданого 26 листопада 2007 року Центральним відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Кіровоградській області, актовий запис про народження № 2453, батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.7).

Враховуючи те, що сторони фактично припинили шлюбні відносини з квітня 2011 року, спільне життя не склалося через відсутність взаєморозуміння в сім’ї, що призвело до втрати взаємної довіри і поваги, суд вважає, що шлюб підлягає розірванню, так як подальше проживання подружжя і збереження  шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

Відповідно до ч. 2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Таким чином, позовні вимоги в частині розірвання шлюбу є доведеними та обгрунтованими, базуються на чинному законодавстві, а тому підлягають задоволенню.

Статтею 19 Конвенції про права дитини, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, набула чинності в Україні з 27 вересня 1991 року і відповідно до ст.9 Конституції України є складовою національного законодавства, держави-учасниці, які її підписали, взяли на себе зобов'язання вживати усіх необхідних законодавчих та інших заходів з метою захисту дитини від  неналежного піклування з боку батьків чи будь-якої іншої особи.   

Одним із способів захисту прав неповнолітньої дитини при ухиленні батьків від обов'язку її утримувати є законодавчо передбачена можливість судового стягнення коштів на їх утримання.

Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 1 ст. 183, ч.2 ст. 182 СК України  суд стягує з відповідача аліменти у розмірі ? частини з усіх видів його заробітку (доходів), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.

Відповідно до ч.2 ст.84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка – батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 191 СК України, стягнення аліментів у зазначеному розмірі слід здійснювати, починаючи від дня пред’явлення позову, тобто з 04.07.2011 року та до досягнення дітьми повноліття.

Як визначено у ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того підстав ухвалює рішення про задоволення позову.  

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що обов’язок утримувати дитину є рівною мірою обов’язком як матері, так і батька, при цьому суд враховує, що діти проживають з позивачем і знаходяться на її утриманні, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення аліментів обґрунтовані, ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню.                      Згідно п.1ст. 367 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів  підлягає негайному виконанню в частині суми платежу за один місяць.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України у разі, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Керуючись ст.ст. 88, 212, 213- 215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 10 серпня 2002 року у Первозванівській сільській раді Кіровоградського району Кіровоградської області, актовий запис № 7– розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Кіровограда, Кіровоградської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частки всіх видів доходів (заробітку), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно на кожну дитину починаючи з 04 липня 2011 року і до досягнення ними повноліття, а саме до 15.11.2022 року та до ІНФОРМАЦІЯ_3 року, відповідно.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 51 грн., а також витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.          

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його оголошення.  Особи,  які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Кіровоградської області через Ленінський районний суд м. Кіровограда.

Суддя Ленінського районного

суду м. Кіровограда                                                                                Драний