Справа № 2а-354/08
Україна
Харківський окружний адміністративний суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2008 року м.Харків
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Перцової Т.С.
при секретарі судового засідання - Карамушко І.І.
за участю представників сторін:
позивача - Межерицького А.О. (дов. № 583/9/10-035 від 21.02.2007р.)
першого відповідача - ОСОБА_2 ( дов. без № від 06.02.2006 р.)
другого відповідача - не з'явився
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Харкові адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова до ФОП ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю „Техноспец” про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 26 від 14.05.2004р., укладеного між ТОВ „Техноспец” та ФОП ОСОБА_1, визнання недійсним господарських зобов'язань ФОПОСОБА_1та ТОВ „Техноспец”, які виникли на підставі договору купівлі-продажу №26 від 14.05.2004 року, стягнення з ФОПОСОБА_1на користь ТОВ „Техноспец” на загальну суму 404598,00 грн., стягнення з ТОВ „Техноспец” в доход держави грошових коштів, отриманих від ФОПОСОБА_1згідно договору купівлі-продажу №26 від 14.05.2004 року в сумі 404598,00 грн., -
встановив :
Позивач, Державна податкова інспекція у Московському районі м.Харкова звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ФОП ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю „Техноспец”, в якому просить суд визнати недійсним господарських зобов'язань ФОПОСОБА_1та ТОВ „Техноспец”, які виникли на підставі договору купівлі-продажу №26 від 14.05.2004 року, стягнути з ФОПОСОБА_1на користь ТОВ „Техноспец” на загальну суму 404598,00 грн., стягнення з ТОВ „Техноспец” в доход держави грошових коштів, отриманих від ФОПОСОБА_1згідно договору купівлі-продажу №26 від 14.05.2004 року в сумі 404598,00 грн..
В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на той факт, що договір купівлі продажу № 26 від 14.05.2004 року, між фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 та ТОВ „Техноспец” було укладено з порушенням вимог ст. 203 Цивільного кодексу України, та, відповідно до ст. 234 ЦК України він є фіктивним, а також укладений з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Позивач також зазначає, що податки, які повинно було сплатити ТОВ „Техноспец” до бюджету при отриманні виручки від продажу соняшника не сплачено. В зв'язку з ненадходженням до державного бюджету сум податкового зобов'язання від продавця товару, бюджет терпить збитки, здійснюючи відшкодування цих сум податкового кредиту з бюджету, що наносить матеріальні збитки інтересам держави. Згідно до ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладене учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнану судом недійсним повністю або в частині. Відповідно до ст. 208 ГК України, якщо господарські зобов'язання визнано недійсним, як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави. Таким чином господарське зобов'язання, що виникли на підставі фіктивної угоди або угоди укладеної з порушенням вимог закону є недійсними.
Позивачем було надано уточнення до мотивувальної частини позовних вимог, в якому позивач вказує, що у відповідності до ст. ст. 56, 57 ГК України підприємство діє на підставі статуту. Статут затверджується власником (власниками) майна, а для державних підприємств - власником майна за участі трудового колективу. У статуті підприємства визначається власник та найменування підприємства, його місце знаходження, предмет і ціль діяльності, його органи управління, порядок їх формування, компетенція та повноваження трудового колективу і його виборних органів, порядок утворення майна підприємства, умови реорганізації та припинення діяльності підприємства.
Оскільки згідно рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 19.12.2005 року установчі документи ТОВ „Техноспец” визнано недійсними, то вся діяльність останнього з моменту його реєстрації є незаконною, а отже суперечить інтересам держави і суспільства. Зокрема ТОВ „Техноспец” немало право укладати та виконувати договір купівлі-продажу соняшника з ФОП ОСОБА_1. Але договір укладено і виконано. Податки, які повинно було сплатити ТОВ „Техноспец” до бюджету при отриманні виручки від продажу соняшника не сплачено.
Крім цього, представник позивача в судовому засіданні пояснив, що 14.05.2004 року між фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 та ТОВ „Техноспец” було укладено договір купівлі - продажу соняшника № 26, за яким, ТОВ „Техноспец” продало, а ФОП ОСОБА_1 прийняла та сплатила грошові суми за соняшник, при цьому факт отримання товару підтверджено податковою накладною № 31 від 14.05.2004 року на суму 404598,00 грн., а факт розрахунку за придбаний товар підтверджено прибутковим касовим ордером № 31 від 14.05.2004 року. Просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити в повному обсязі, посилаючись на докази, викладенні у позовній заяві та уточненнях до неї.
Відповідач - ФОП ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2у судовому засіданні проти позову заперечують, про що представником відповідача було надано до суду письмові заперечення на позовну заяву, в якій позов не визнається. При цьому відповідач вказує на те, що вимоги позивача не є обґрунтованими та не відповідають закону, а саме: у позовній заяві не міститься достатніх доказів що підтверджують наявність як об'єктивної, так і суб'єктивної складової правопорушення, передбаченого ст. 207, 208 ГК України. Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Представник відповідача ТОВ „Техноспец” у судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся повістками з поштовими повідомленнями, які направлялись за офіційним місцем знаходження згідно з довідкою органу реєстрації, однак були повернуті поштою з відміткою про те, що за вказаною адресою відповідач не знаходиться.
Згідно з ст.35 КАС України відповідач є належно повідомлений про дату, час та місце судового засідання. Відповідач заперечення на позовну заяву не надав, правом участі у судовому розгляді справи не скористався.
Суд вважає, що неприбуття відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами.
Ухвалою суду від 22.11.2007 року по справі, що розглядається за клопотанням представника позивача, в зв'язку з необхідністю надання додаткових доказів, провадження по справі було зупинено. Ухвалою суду від 26.01.2008 року провадження по справі було поновлено.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно копії свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємцяОСОБА_1 зареєстрована виконавчим комітетом Харківської міської ради 13.08.2003р., номер запису про включення відомостей про фізичну особу-підприємця до ЄДР 2 480 017 0000 023779. З 18.05.2005 рокуОСОБА_1взята на облік як платник податків за № 6521/К/28-112. Перший відповідач також є платником податку на додану вартість та має відповідне свідоцтво № 8181612 та індивідуальний податковий номер 3074206182, копія якого додана до матеріалів справи.
Згідно копії свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності-юридичної особи ТОВ „Техноспец” зареєстровано виконкомом Бабушкінської районної ради в м.Дніпропетровськ 10.03.2004р., про що 09.03.2004р. зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за № 04052442Ю0033175.
Рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровськ від 19.12.2005р. визнано недійсними установчі документи (статут, свідоцтво про державну реєстрацію, свідоцтво платника податку на додану вартість, фінансово-господарські документи та первинні бухгалтерські документи ТОВ „Техноспец”, код ЄДРПОУ 32906041 з моменту реєстрації виконкомом Бабушкінської районної ради м.Дніпропетровська з 10.03.2004р.
Матеріалами справи підтверджено і не заперечується сторонами по справі, що 14.05.2004 року між фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 та ТОВ „Техноспец” було укладено договір купівлі - продажу соняшника № 26, за яким, ТОВ „Техноспец” продало, а ФОП ОСОБА_1 прийняла та сплатила грошові суми за соняшник, при цьому факт отримання товару підтверджено податковою накладною № 31 від 14.05.2004 року на суму 404598,00 грн., а факт розрахунку за придбаний товар підтверджено прибутковим касовим ордером № 31 від 14.05.2004 року.
Відповідно до ст.ст. 207,208 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка за відомо суперечить інтересам держави та суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка за відомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
Виходячи з наведеного, однією з ознак, яка дає підстави для визнання господарського зобов'язання таким, що не відповідає вимогам закону є наявність наміру на укладання угоди з метою, що завідомо суперечить інтересам держави й суспільства.
Як стверджує сам позивач в позові та його представник в судовому засіданні зобов'язання по договору купівлі-продажу № 26 від 14.05.2004р. ФО-П ОСОБА_1 виконані в повному обсязі на суму 404598,00 грн. Тобто, питання наявності наміру на укладання угоди з метою, що завідомо суперечить інтересам держави й суспільства у ФО-П ОСОБА_1 у позивача не виникає, і він не заперечує проти того, що метою спірного договору з боку першого відповідача була саме купівля-продаж соняшника та одержання прибутку від підприємницької діяльності, а не ухилення від оподаткування.
У якості доказів щодо наявності у ТОВ „Техноспец” умислу на укладання угоди з метою, що завідомо суперечить інтересам держави й суспільства, позивач пропонує вважати визнання судом недійсними його установчих документів.
Згідно ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними доказами є докази, що містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Предметом доказування по даній справі є наявність у ТОВ «Техноспец» умислу, спрямованого на укладання спірного договору з метою, що заздалегідь суперечить інтересам держави та суспільства.
Наявність умислу не може бути підтверджена лише рішенням районного суду про визнання установчих документів однієї із сторін договору недійсними та скасування державної реєстрації, оскільки предметом дослідження у такій справі є, зокрема, відповідність установчих документів вимогам чинного законодавства, а не наявність протиправного умислу при укладенні угод, що мали місце під час підприємницької діяльності суб'єкта.
Юридичним наслідком визнання установчих документів підприємства недійсними, неподання підприємством податкової звітності і т.і., може стати лише підставою для скасування в судовому порядку його державної реєстрації, а також здійснення ліквідаційної процедури, під час якої вирішуються питання про задоволення вимог кредиторів, в тому числі держави. Навіть факт скасування державної реєстрації підприємства, не тягнув би за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту його державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру.
Більш того, держава, через державні податкові органи, прийняла на себе певну відповідальність за факт надання ТОВ „Техноспец” статусу суб'єкта господарювання, легалізувавши діяльність підприємства та видавши останньому: свідоцтво про державну реєстрацію; довідку про взяття на податковий облік; свідоцтво платника податку на додану вартість.
Сам по собі факт визнання недійсними установчих документів суб'єкта підприємницької діяльності не є підставою для визнання недійсними укладених ним угод з іншими суб'єктами господарювання, оскільки це не передбачено законом та порушує основні принципи діючого законодавства, зокрема доведеність вини, недопущення позбавлення права власності, крім випадків, прямо передбачених Конституцією України та законами України, свободу підприємницької діяльності не забороненої законом, справедливість, сумлінність та розумність.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В даному випадку, позивач не надав суду доказів існування у ТОВ «Техноспец» умислу, направленого на укладання спірної угоди з метою, що заздалегідь суперечить інтересам держави та суспільства.
З огляду на вищевказані обставини, суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог, а саме, недоведеність обов`язкових ознак правопорушення, передбаченого ст. 207 Господарського кодексу України, що робить неможливим застосування наслідки даної правової норми.
За таких обставин, з урахуванням приписів п.1 ст.71 КАС України, правомірність вимог позивача про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 26 від 14.05.2004р., укладеного між ТОВ „Техноспец” та ФОП ОСОБА_1, визнання недійсним господарських зобов'язань ФОПОСОБА_1та ТОВ „Техноспец”, які виникли на підставі договору купівлі-продажу №26 від 14.05.2004 року, стягнення з ФОРПОСОБА_1на користь ТОВ „Техноспец” на загальну суму 404598,00 грн., стягнення з ТОВ „Техноспец” в доход держави грошових коштів, отриманих від ФОПОСОБА_1згідно договору купівлі-продажу №26 від 14.05.2004 року в сумі 404598,00 грн. не доведена, не обґрунтована і не підтверджена належними доказами по справі, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.8 Конституції України, ст.ст. 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив :
В задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова до ФОП ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю „Техноспец” про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 26 від 14.05.2004р., укладеного між ТОВ „Техноспец” та ФОП ОСОБА_1, визнання недійсним господарських зобов'язань ФОПОСОБА_1та ТОВ „Техноспец”, які виникли на підставі договору купівлі-продажу №26 від 14.05.2004 року, стягнення з ФОРПОСОБА_1на користь ТОВ „Техноспец” на загальну суму 404598,00 грн., стягнення з ТОВ „Техноспец” в доход держави грошових коштів, отриманих від ФОПОСОБА_1згідно договору купівлі-продажу №26 від 14.05.2004 року в сумі 404598,00 грн. - відмовити в повному обсязі.
На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 25.02.2008 року.
Суддя Т.С.Перцова