Справа № 2-69/2008
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2008 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області, в складі головуючого - судді Волошиної Н.Л., при секретарі Доненко Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Світловодську справу за позовом ОСОБА_1до виконавчого комітету Світловодської міської ради, Світловодської центральної районної лікарні, Світловодської міської ради про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення недоплаченої заробітної плати, відшкодування моральної шкоди, третя особа - Управління охорони здоров”я виконавчого комітету Світловодської міської ради, -
Встановив:
ОСОБА_1звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Світловодської міської ради, Світловодської центральної районної лікарні та просить поновити його на роботі в Світловодську ЦРЛ на посаду завідуючого відділенням швидкої медичної допомоги, стягнути солідарно з відповідачів середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 14 лютого 2007 року з розрахунку середнього заробітку в розмірі 1440 грн. 72 коп, а також відшкодувати заподіяну моральну шкоду у сумі 100000 грн.
28 вересня 2007 року позивач заявлені позовні вимоги уточнив та доповнив, просить поновити його на роботі в Світловодську ЦРЛ на посаду завідуючого відділенням швидкої медичної допомоги, стягнути солідарно з відповідачів середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 14 лютого 2007 року, з розрахунку середнього заробітку в розмірі 1490 грн. 72 коп, зобов”язати відповідачів сплатити з виплаченого середнього заробітку загальнообов”язкові страхові внески у відповідні фонди, стягнути з відповідачів недоплачену заробітну плату за час роботи з 13 грудня 2006 року по 14 лютого 2007 року в розмірі 70 % посадового окладу, що становить 1103 грн 20 коп, а також відшкодувати моральну шкоду в розмірі 54337 грн.
Ухвалою Світловодського міськрайонного суду від 09 листопада 2007 року до участі у справі в якості співвідповідача було залучено Світловодську міську раду.
В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали, просять позов задовольнити мотивуючи тим, що звільнення позивача з посади головного лікаря Світловодського міського лікувально - профілактичного закладу - Станція швидкої та невідкладної медичної допомоги 14 лютого 2007 року з підстав п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв”язку з реорганізацією Світловодського міського лікувально - профілактичного закладу - Станція швидкої та невідкладної медичної допомоги та скороченням посади головного лікаря є незаконним, оскільки при реорганізації даного закладу шляхом приєднання до комунального підприємства Світловодська центральна районна лікарня у якості відділення, яка відбулась 01 лютого 2006 року, посада головного лікаря, на яку був поновлений позивач 13 грудня 2006 року з 02 вересня 2005 року на підставі рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 12 грудня 2006 року , фактично не була скорочена, а мала місце зміна назви посади, а саме посада головного лікаря перейменована на посаду завідуючого відділенням швидкої та невідкладної медичної допомоги Світловодської ЦРЛ. З цих підстав просять поновити позивача на посаду завідуючого відділенням швидкої та невідкладної медичної допомоги Світловодської ЦРЛ як на таку, що є рівноцінною тій, яку він займав до реорганізації закладу. Зазначають, що незаконне звільнення позивача завдало йому значної моральної шкоди, яка полягає у порушенні трудових прав, фізичних та моральних стражданнях, втраті нормальних життєвих зв”язків , які вимагають додаткових зусиль для організації праці та матеріального забезпечення сім”ї. Вважають, що за період роботи з 13 грудня 2006 року по 14 лютого 2007 року позивачеві недоплачена заробітна плата у сумі 1103 грн 20 коп, оскільки йому безпідставно не нараховувалась премія згідно умов контракту за відсутності попередження про зміну умов оплати праці в бік погіршення.
Представник виконавчого комітету Світловодської міської ради, Світловодської міської ради в судовому засіданні з позовними вимогами ОСОБА_1не погодився, вважає, що звільнення позивача було проведено з дотриманням законодавства про працю, а премія йому не нараховувалася в зв”язку з тим, що дана виплата не входить до основної заробітної плати і позивач не довів, що він виконував додаткові виробничі завдання і функції та отримав право на отримання премії.
Представник Світловодської ЦРЛ в судовому засіданні позов не визнала з тих підстав, що ОСОБА_1не обіймав посади завідувача відділення швидкої та невідкладної медичної допомоги, не був з неї звільнений, а відтак не може бути поновлений на дану посаду. Зазначає, що звільнення позивача було проведено на законних підставах та з дотримання встановленого законом порядку.
Представник третьої особи до зали суду не з”вився, заперечень щодо позовних вимог не представив.
Вислухавши пояснення позивача та його представника, представників відповідачів, дослідивши письмові матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 12 грудня 2006 року ОСОБА_1був поновлений на роботі на посаду головного лікаря Світловодського міського лікувально - профілактичного закладу - Станція швидкої та невідкладної медичної допомоги з 02 вересня 2005 року.
На виконання вказаного рішення було видано розпорядження секретаря Світловодської міської ради № 489-к від 13 грудня 2006 року “Про поновлення на роботі ОСОБА_1.”, яким позивач був поновлений на роботу на посаді головного лікаря міського лікувально - профілактичного закладу “Станція швидкої та невідкладної допомоги “ з 02 вересня 2005 року. (а.с. 10)
До поновлення позивача на роботі, згідно рішення сесії Світловодської міської ради № 1176 від 15 листопада 2005 року “Про реорганізацію МК ЛПЗ “Станція швидкої та невідкладної медичної допомоги” шляхом приєднання до Світловодської ЦРЛ” , міський комунальний заклад “Станція швидкої та невідкладної медичної допомоги” з 01 лютого 2006 року було реорганізовано шляхом приєднання до комунального підприємства Світловодська центральна районна лікарня у якості відділення, а працівники попереджені про зміни в організації праці з 01 лютого 2006 року. (а.с.9)
Під змінами в організації виробництва і праці у відповідності з положеннями п. 1 ст. 40 КЗпП України розуміється ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Пленум Верховного Суду України у п. 19 Постанови № 9 від 06 листопада 1992 року “Про практику розгляду судами трудових спорів” роз”яснив, що при реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за п. 1 ст. 40 КзпП України може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами в їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями. Працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації, поновлюється на роботу в тому підприємстві, де збереглося його попереднє місце роботи.
Судом встановлено, що в даному випадку мало місце як реорганізація підприємства, що підтверджується рішенням сесії Світловодської міської ради № 1176 від 15 листопада 2005 року “Про реорганізацію МК ЛПЗ “Станція швидкої та невідкладної медичної допомоги” шляхом приєднання до Світловодської ЦРЛ”, Статутом Світловодської ЦРЛ ( нова редакція), витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних - осіб - підприємців, довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних - осіб - підприємців ( а.с.112, 113, 120 т. 1 цивільна справа № 2-236/2006) , так і скорочення чисельності або штату працівників. Так, як вбачається з штатного розпису МКЛПЗ Станція швидкої та невідкладної медичної допомоги , затвердженого 12 січня 2006 року, чисельність посад лікарського складу до реорганізації мала 6 одиниць, а саме головний лікар, старший лікар, 3 лікарі швидкої допомоги та лікар - стажист швидкої допомоги. (а.с. 130) При цьому після реорганізації МКЛПЗ “Станція швидкої та невідкладної медичної допомоги” шляхом приєднання до Світловодської ЦРЛ в якості відділення чисельність посад лікарського складу мала скорочення до 5 одиниць, а саме завідувач відділення швидкої та невідкладної медичної допомоги, 3 лікарі відділення швидкої та невідкладної медичної допомоги та лікар - стажист відділення швидкої та невідкладної медичної допомоги. Внесення змін до штатного розпису є правом власника. При цьому введення посади завідувача відділенням швидкої та невідкладної медичної допомоги Світловодської ЦРЛ за штатним розписом Світловодьскої ЦРЛ не можна розцінювати як перейменування посади головного лікаря Світловодського міського лікувально - профілактичного закладу - Станція швидкої та невідкладної медичної допомоги, оскільки посадові обов”язки працівників на даних посадах не є рівноцінними, що підтверджується посадовою інструкцією завідувача відділенням швидкої та невідкладної медичної допомоги Світловодської ЦРЛ та контрактом від 02 жовтня 2001 року, яким визначено посадові обов”язки головного лікаря (а.с. 85). Таким чином, в даному випадку мало місце скорочення чисельності працівників та зміни в їх складі за посадами, що , як зазначалося вище, у відповідності до п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року “Про практику розгляду судами трудових спорів” є підставою для звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП України.
Вказані висновки суду повністю узгоджуються з рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 12 грудня 2006 року ( цивільна справа № 2-235/2006). Так, на момент вирішення апеляційним судом Кіровоградської області питання про поновлення ОСОБА_1на роботі реорганізація міського комунального закладу “Станція швидкої та невідкладної медичної допомоги” у відділення швидкої та невідкладної медичної допомоги Світловодської ЦРЛ вже була проведена і ОСОБА_1. заявлялись позовні вимоги щодо поновлення його на роботі на посаді завідуючого відділенням швидкої та невідкладної медичної допомоги Світловодської ЦРЛ ( а.с. 125, т. 1 цивільна справа № 2-235/2006) як на посаді, що відповідає посаді головного лікаря , яка була лише перейменована після реорганізації. При цьому, рішенням апеляційного суду ОСОБА_1 був поновлений на роботі на посаду головного лікаря Світловодського міського лікувально - профілактичного закладу - Станція швидкої та невідкладної медичної допомоги , а не завідувача відділенням швидкої та невідкладної медичної допомоги Світловодської ЦРЛ , що, з огляду на п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року “Про практику розгляду судами трудових спорів” , дає підстави вважати, що попереднє місце роботи позивача не збереглося у відділенні швидкої та невідкладної медичної допомоги Світловодської ЦРЛ.
Розпорядженням № 42-к від 14 лютого 2007 року „Про звільнення ОСОБА_1.”, згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв”язку з реорганізацією міського комунального закладу „Станція швидкої та невідкладної медичної допомоги”, скороченням посади головного лікаря цього закладу позивач був звільнений з займаної посади з 14 лютого 2007 року.
Зважаючи на викладене вище, суд приходить до висновку, що звільнення позивача 14 лютого 2007 року було здійснено за наявності для того законних підстав згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України.
Перевіряючи дотримання порядку звільнення позивача з роботи, суд встановив, що у відповідності з вимогами положень ст.. 49 - 2 КЗпП України, розпорядженням № 490-к від 14 грудня 2006 року, листом персонального попередження ОСОБА_1був попереджений про наступне вивільнення та йому було запропоновано іншу роботу за фахом , а саме посади лікаря - педіатра дільничного, лікаря - педіатра підліткового кабінету, лакея - педіатра шкільного, лікаря - педіатра дошкільного дитячого закладу, від яких позивач відмовився (а.с.33-34)
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що звільнення ОСОБА_114 лютого 2007 року мало місце з підстав та в порядку, визначеному законодавством про працю, а відтак підстав для задоволення позовних вимог в частині поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним звільненням, немає.
Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1щодо стягнення на його користь недоплаченої заробітної плати суд виходив з наступного.
Умови оплати праці позивача встановлені додатковою угодою від 03 квітня 2003 року до контракту від 02 жовтня 2001 року, відповідно до якої йому нараховується заробітна плата, виходячи з встановлених місячного посадового окладу згідно умов оплати праці відповідно до наказів МОЗ України, надбавки за інтенсивність праці та особливий характер роботи 50% посадового окладу, допомоги на оздоровлення в розмірі одного місячного посадового окладу на рік, розміру премії 70 відсотків посадового окладу. (а.с.84) Разом з тим, судом встановлено, що в період роботи позивача з 13 грудня 2006 року по 14 лютого 2007 року ОСОБА_1премія у розмірі 70 відсотків від посадового окладу не виплачувалась. Згідно ст.. 103 КЗпП України, про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження. При цьому , змінюючи умови оплати праці позивача в бік погіршення та не виплачуючи йому премію, власником не було дотримано положень ст.. 103 КЗпП України. Додатковою угодою визначено випадки, у яких премія не нараховується, до яких відносяться нещасний випадок на виробництві із смертельним наслідком, невиконання договірних зобов”язань, невиконання чи неналежне виконання своїх обов”язків. Однак в судовому засіданні не було встановлено наявності жодного із перерахованих випадків, які б давали підстави для не нарахування позивачеві складової заробітної плати у вигляді премії у розмірі, визначеному угодою, а відтак є підстави для стягнення на користь позивача з Світловодської міської ради, як власника, недоплаченої заробітної плати. При визначені розміру недоплаченої заробітної плати суд враховує те, що позивач 15 грудня 2006 року, а також з 19, 22 та 23 січня 2007 року ( а.с. 39, 66) перебував у відпустці без збереження заробітної плати, а відтак на його користь підлягає стягненню 1029 грн. 72 коп недоплаченої заробітної плати. ( 1103, 20 грн. - 73, 48 грн( відрахування періоду перебування у відпустці без збереження заробітної плати) = 1029, 72 грн.)
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 40, 49-2, 103 КЗпП України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року “Про практику розгляду судами трудових спорів” , ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 213-215 ЦПК України, суд, -
Вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1задовольнити частково.
Стягнути зі Світловодської міської ради на користь ОСОБА_1недоплачену заробітну плату у сумі 1029 грн. 72 коп.
В задоволення решти позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області .
Заява про апеляційне оскарження може бути подана через Світловодський міськрайонний суд протягом 10 днів з моменту проголошення рішення. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя Н.Л.Волошина.