Україна  

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 18 жовтня 2011 р.                                                             справа № 2а/0570/16912/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:  < година > 

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді  Давиденко Т.В.

при секретарі          Павленко М.С.

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

при секретарі судового засідання Павленко М.С.

за участю представників сторін:

від позивача –  ОСОБА_1 – довір. від 07.07.2011 року б/н

від відповідача –  ОСОБА_2 – довір. від 10.10.2011 року № 18/2-11

від третіх осіб –  не з’явились

розглянувши  у відкритому судовому засіданні позовну заяву Державного відкритого акціонерного товариства «Автобаза «Донецьквуглезбагачення» Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Донбасвуглезбагачення»

до відповідача Червоногварійського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції

треті особи:

1. ОСОБА_4;

2. Приватне підприємство «Нива – В.Ш.» філія № 5

про визнання дій протиправними, визнання недійсними актів

ВСТАНОВИВ:

Державне відкрите акціонерне товариство «Автобаза «Донецьквуглезбагачення» Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Донбасвуглезбагачення» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Червоногварійського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції, треті особи ОСОБА_4, Приватне підприємство «Нива – В.Ш.» філія № 5 про визнання дій протиправними, визнання недійсними акту від 19.07.2011 року про проведення аукціону по реалізації рухомого майна, яке належить Державному відкритому акціонерному товариству «Автобаза «Донецьквуглезбагачення», а саме, автотранспортного засобу КРАЗ 256 Б1, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2002 року випуску, та  акту від 19.07.2011 року про проведення аукціону по реалізації рухомого майна, яке належить Державному відкритому акціонерному товариству «Автобаза «Донецьквуглезбагачення», а саме, автотранспортного засобу МАЗ 54331, реєстраційний номер НОМЕР_2, 1992 року випуску.

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що в порушення норм ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» відповідачем неправомірно 18.07.2011 року здійснена реалізація майна позивача в рамках виконавчого провадження та не зняті арешти з майна позивача, який  за рішенням Господарського суду Донецької області від 07.07.2011 року у справі № 45/135Б визнаний банкрутом та відносно якого відкрита ліквідаційна процедура.

В позовній заяві позивач просить визнати незаконними дії відповідача щодо реалізації майна та  визнати недійсними акти проведення аукціону по реалізації рухомого майна.

В запереченнях на позовну заяву відповідач вказав на її безпідставність та вказав на те, що позивач в позовній заяві невірно зазначив назву відповідача, тобто, надав позовну заяву до неіснуючої особи.

Наполягає на порушення позивачем строку, встановленому ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду з позовними заявами, які містять вимоги про оскарження рішень, дій (бездіяльності) органів державної виконавчої служби.

Вказує на те, що в позовній заяві не конкретизовано, які саме дії оскаржує позивач.

Зазначає, що повідомлення про визнання позивача банкрутом отримане виконавчою службою 19.07.2011 року, тобто, після проведення аукціону 18.07.2011 року та на час подання позовної заяви державним виконавцем здійснені усі заходи, які передбачені Законом України «Про виконавче провадження» у випадку визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

У судовому засіданні позивач підтримав доводи позовної заяви та просив задовольнити її в повному обсязі, а саме, визнати протиправними дії відповідача щодо реалізації майна та визнати недійсними акти  з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні проти доводів позовної заяви заперечував, надав пояснення, аналогічні викладеним в запереченнях.

Представник третьої особи проти доводів позовної заяви заперечував, надав пояснення, в яких зазначив, що про проведення аукціону він дізнався з системи реалізації конфіскованого та арештованого майна 03.07.2011 року, 18.07.2011 року ним сплачені кошти за таке майно у повному обсязі, вважає правочин правомірним в розумінні ст. 204 Цивільного кодексу України, тому просить в задоволенні позовної заяви відмовити.

Ухвалою від 18.10.2011 року закрите провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсними акту від 19.07.2011 року про проведення аукціону по реалізації рухомого майна, яке належить Державному відкритому акціонерному товариству «Автобаза «Донецьквуглезбагачення», а саме, автотранспортного засобу КРАЗ 256 Б1, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2002 року випуску, та  акту від 19.07.2011 року про проведення аукціону по реалізації рухомого майна, яке належить Державному відкритому акціонерному товариству «Автобаза «Донецьквуглезбагачення», а саме, автотранспортного засобу МАЗ 54331, реєстраційний номер НОМЕР_2, 1992 року випуску.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, заслухавши представників сторін, суд встановив.

07.07.2011 року Господарським судом Донецької області у справі № 45/135Б винесена постанова про визнання боржника ДВАТ «Автобаза» «Донецьквуглезбагачення» ДП ВАТ Державна холдингова компанія «Донбасвуглезбагачення» м. Макіївка банкрутом, призначена ліквідаційна процедура стороком на три місяці, ліквідатором призначений арбітражний керуючий Гарбуз В.В.

12.07.2011 року  ліквідатором Гарбуз В.В. на адресу Червоногвардійського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції та Господарського суду Донецької області направлене повідомлення про зняття арешту, накладеного на майно боржника ДВАТ «Автобаза» «Донецьквуглезбагачення» ДП ВАТ Державна холдингова компанія «Донбасвуглезбагачення» м. Макіївка та надіслати на адресу ліквідатора відповідну постанову (а.с. 28).

Повідомлення отримане Червоногвардійським ВДВС 15.07.2011 року, про що свідчить лист Донецької дирекції Центру поштового зв’язку від 23.08.2011 року № 11-1 Р-315 (а.с. 30).

18.07.2011 року проведений аукціон по реалізації рухомого майна, яке належить ДВАТ «Автобаза «Донецьквуглезбагачення», а саме, автотранспортний засіб КРАЗ 256 Б1, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2002 року випуску та  автотранспортний засіб МАЗ 54331, реєстраційний номер НОМЕР_2, 1992 року випуску, згідно яких переможцем аукціону став ОСОБА_4 (а.с. 36,37).

19.07.2011 року державним виконавцем складені відповідні акти про проведення аукціонів по реалізації рухомого майна, яке належить ДВАТ «Автобаза» «Донецьквуглезбагачення» ДП ВАТ Державна холдингова компанія «Донбасвуглезбагачення» м. Макіївка, а саме, автотранспортний засіб КРАЗ 256 Б1, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2002 року випуску та  автотранспортний засіб МАЗ 54331, реєстраційний номер НОМЕР_2, 1992 року випуску, згідно яких переможцем аукціону став ОСОБА_4  (а.с. 36, 37).

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, позивач просить визнати незаконними дії відповідача та  визнати недійсними акти проведення аукціону по реалізації рухомого майна.

          Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України “Про виконавче провадження”.

Згідно ст. 1 зазначеного Закону виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Таким чином, відповідач у справі – суб’єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладений обов’язок по примусовому виконанню рішень.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, та не заперечується відповідачем, 07.07.2011 року позивач визнаний банкрутом та відносно нього відкрита ліквідаційна процедура, про що відповідач повідомлений 12.07.2011 року.

Згідно п. 7. ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії (або ліквідатору) у разі ліквідації боржника - юридичної особи.

Відповідно п. 1 ст. 50  закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно п. 6 ч.1 ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Тобто, нормами Закону, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку та регулює спірні правовідносини, передбачений обов’язок державного виконавця у разі визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури закривати виконавче провадження та скасовувати арешт, накладений на майно такого боржника.

В порушення зазначених норм Закону відповідачем після визнання господарським судом позивача банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури проведений аукціон з реалізації майна банкрута в рамках виконавчого провадження.

Суд не приймає до уваги довід відповідача щодо того, що повідомлення про визнання позивача банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури отримане ним тільки 19.07.2011 року, оскільки такий довід спростований листом Донецької дирекції Центру поштового зв’язку від 23.08.2011 року № 11-1 Р-315, доданим до матеріалів справи.

Наслідки визнання боржника банкрутом визначені статтею 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відповідно до якої, зокрема, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банкрута чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому цим розділом; скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури; виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбаченому цим розділом.

З аналізу зазначеної норми Закону вбачається, що з дня прийняття рішення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури відчуження майна такого боржника та виконання зобов’язань такого боржника здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Крім того, як зазначалось раніше, нормами Закону України «Про виконавче провадження» передбачений обов’язок державного виконавця закрити виконавчі провадження та зняти арешт з майна боржника, який визнаний банкрутом та відносно якого відкрита ліквідаційна процедура – з дня прийняття такого рішення господарським судом.

Тобто, чинним законодавством визначено, по-перше, що відчуження майна боржника – банкрута здійснюється в порядку, визначеному Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та нормами зазначених Законів встановлений певний обов’язок державного виконавця з дня прийняття господарським судом рішення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури закрити виконавчі провадження та зняти арешт з майна такого боржника.

Таким чином, чинне законодавство передбачає настання певних правових наслідків відносно розпорядження майна боржника – банкрута саме з дня прийняття господарським судом відповідної постанови, а не з дня отримання повідомлення про прийняття такого рішення.

Суд не приймає до уваги довід відповідача про порушення позивачем строку, встановленому статтею 181 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду з позовними заявами про оскарження рішень, дій (бездіяльності) державного виконавця, оскільки про проведення аукціону ліквідатор позивача повідомлений 18.08.2011 року, 26.08.2011 року на адресу відповідача направлені адвокатські запити, відповідь на які на час звернення до суду позивачем не отримана.

Суд не приймає до уваги, також, довід третьої особи щодо правомірності правочину – аукціону в розумінні норм Цивільного кодексу України, оскільки у справі, яка розглядається, предметом позову є дії відповідача - суб’єкту владних повноважень щодо проведення такого аукціону та питання про правомірність правочину не є предметом розгляду у цій справі.

Враховуючи наведене та те, що, оскільки державним виконавцем вчинені дії по реалізації майна боржника, який визнаний банкрутом та відносно якого відкрита ліквідаційна процедура, суд вважає такі дії протиправними, а позовну заяву в цій частині такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного керуючись Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. 2, ст. 11-16, ст. 71, ст. 72, ст. 94, ст. 122-154, ст. 160-163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254  Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву Державного відкритого акціонерного товариства «Автобаза «Донецьквуглезбагачення» Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Донбасвуглезбагачення» до Червоногварійського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції, треті особи ОСОБА_4, Приватне підприємство «Нива – В.Ш.» філія № 5 про визнання дій протиправними, визнання недійсними акту від 19.07.2011 року про проведення аукціону по реалізації рухомого майна, яке належить Державному відкритому акціонерному товариству «Автобаза «Донецьквуглезбагачення», а саме, автотранспортного засобу КРАЗ 256 Б1, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2002 року випуску та  акту від 19.07.2011 року про проведення аукціону по реалізації рухомого майна, яке належить Державному відкритому акціонерному товариству «Автобаза «Донецьквуглезбагачення», а саме, автотранспортного засобу МАЗ 54331, реєстраційний номер НОМЕР_2, 1992 року випуску – задовольнити частково.

Визнати дії Червоногварійського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції щодо реалізації майна боржника, яке належить Державному відкритому акціонерному товариству «Автобаза «Донецьквуглезбагачення», а саме, автотранспортного засобу КРАЗ 256 Б1, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2002 року випуску та   автотранспортного засобу МАЗ 54331, реєстраційний номер НОМЕР_2, 1992 року випуску  – протиправними.

Присудити з Державного бюджету України на користь Державного відкритого акціонерного товариства «Автобаза «Донецьквуглезбагачення» Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Донбасвуглезбагачення» витрати, пов’язані зі сплатою судового збору, в сумі 1 грн. 13 коп.

Постанова Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У судовому засіданні 18.10.2011 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, повний текст постанови виготовлений 21.10.2011 року.

Суддя                                                                                      Давиденко Т.В.