№ 2-44/2008              КОПІЯ

                                               Р І Ш Е Н Н Я                              

                                                               І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

            6 березня  2008 р.                                                                с-ще Решетилівка

            Решетилівський районний суд Полтавської області в складі:

                                   головуючого - судді                                                 Горулько О.М.

                                   при секретарі -                                                         Гудзенко С.В.,

з участю:         позивача, він же - представник позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5 -                                  ОСОБА_1,

                        представника відповідача -                                    Маліч О.І.,    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Решетилівка справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5  до відділу ДВС Решетилівського РУЮ про визнання права власності на майно, звільнення його з-під арешту та зняття заборони на його відчуження -

                                                           В С Т А Н О В И В :

            Позивачі  ОСОБА_1, ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5  звернулися до суду із позовом,  в якому просять визнати за ними право власності на автомобіль САЗ-3507 реєстраційний номер 18-91 ПОС, звільнити його з-під арешту та відмінити заборону на його відчуження, посилаючись на те, що вони є власниками майнових паїв агрофірми «Авангард». Рішеннями загальних зборів співвласників майнових паїв спірний автомобіль виділений їм у спільну власність, але при зверненні до Кобеляцького МРЕВ з питання перереєстрації автомобіля вони дізналися, що даний автомобіль перебуває під арештом і накладена заборона на його відчуження.

            В судовому засіданні позивач, він же - представник позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5 - ОСОБА_1 позов підтримав, просив його задовольнити і суду пояснив, що позивачі є співвласниками майнових паїв колишньої агрофірми «Авангард». Спірний автомобіль віднесений до майна, що підлягало розпаюванню. Оскільки між власниками майнових паїв та ПАПФ «Відродження» було укладено договір оренди майна, зазначений автомобіль також перебував в оренді ПАПФ «Відродження», при цьому з метою більш зручного його використання Кобеляцьким МРЕВ автомобіль був перереєстрований на ПАПФ «Відродження» без права його відчуження. Співвласники майнових паїв, які ще не одержали свою частку в майні, 16.01.2005 року уклали між собою договір про спільне користування та розпорядження майном, що залишилося у їхній власності, визначили групи виходу з єдиного майнового комплексу та попередньо визначили перелік майна, що належатиме кожній групі. 29.01.2005 року загальні збори співвласників майнових паїв затвердили ці групи виходу та перелік майна. Після проведення інвентаризації майна, 19.07.2006 року загальними зборами співвласників майнових паїв була створена комісія по розпаюванню майна. 13.09.2006 року цією комісією була затверджена група виходу у складі позивачів та майно, що належатиме цій групі при виході з єдиного майнового комплексу, а саме - спірний автомобіль.  Цього ж дня між позивачами було укладено договір про спільне володіння, користування та розпорядження майном, а 13 вересня 2007 року зазначений автомобіль був переданий позивачам. При зверненні до Кобеляцького МРЕВ з питання перереєстрації автомобіля позивачі дізналися, що на даний автомобіль накладено арешт та заборону на його відчуження, а тому автомобіль не був перереєстрований на позивачів.

            Представник відповідача - ВДВС Решетилівського РУЮ Маліч О.І. позов в частині звільнення спірного автомобіля з-під арешту та зняття заборони на його відчуження визнала, в частині визнання права власності за позивачами на автомобіль свою позицію визначити не може, покладається у вирішенні цього питання на розсуд суду, і суду пояснила, що дійсно у серпні 2003 року на підставі ухвали Октябрьського районного суду м. Полтави та виконавчих документів різних стягувачів на все майно ПАПФ «Відродження», в тому числі і на спірний автомобіль було накладено арешт та заборону на його відчуження. Цей арешт та заборона на відчуження до цього часу не зняті. В даний момент вона розуміє, що ПАПФ «Відродження» не є власником спірного автомобіля, а тому на нього не може бути накладений арешт на підставі виконавчих документів про стягнення з ПАПФ «Відродження» заборгованості, тому і визнає позов в цій частині, але вона не може визначитися в тому, хто із співвласників майна має право власності на цей автомобіль.

            Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав:

            судом встановлено, що згідно ксерокопій свідоцтв про право власності на майновий пай позивачі є власниками майнових паїв членів колишньої агрофірми «Авангард».

            Із ксерокопій договорів про спільне користування, володіння та розпорядження майном від 16.01.2005 року та від 13.09.2006 року, переліку майна, що підлягає розподілу між співвласниками майнових паїв, рішень загальних зборів співвласників майнових паїв від 29.01.2005 року та від 19.07.2006 року, акта приймання - передачі майна членам групи виходу та накладної на передачу спірного автомобіля вбачається, що спірний автомобіль є частиною майна колишньої агрофірми «Авангард» і віднесений до переліку майна, що підлягає розпаюванню, загальні збори співвласників майнових паїв затвердили групи виходу з єдиного майнового комплексу та перелік майна, що передається кожній групі. Серед інших груп виходу затверджена і група у складі позивачів, їм передано у власність спірний автомобіль.

            Із ксерокопії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 вбачається, що автомобіль САЗ-3507 д.н. НОМЕР_2, шасі (рама) НОМЕР_3 зареєстрований 22.06.2001 року, власником автомобіля зазначена ПАПФ «Відродження», у графі «Особливі відмітки» зазначено, що відчуження даного автомобіля можливе за згодою орендодавців. Таким чином із даного свідоцтва вбачається, що даний автомобіль на момент його реєстрації перебував в оренді ПАПФ «Відродження» і не є її власністю.

            Згідно ч.1 ст. 3 ЦПК  України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

            Згідно ч.1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду за позовом про визнання права на майно і звільнення його з-під арешту.

            Відповідно до п/п. 10 п.3 Типового положення про комісію з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 року № 177 комісія з організації вирішення майнових питань вносить пропозиції щодо виділення групі осіб (окремим особам), які є власниками паїв, індивідуально визначених об»єктів із складу майна реорганізованого підприємства та передачі їх у спільну власність.

            Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

            Згідно ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

            Таким чином суд приходить до висновку, що в судовому засіданні  знайшов своє об»єктивне підтвердження факт набуття позивачами права власності на спірний автомобіль на підставах, що не заборонені законом, це право власності є правом спільної часткової власності, оскільки частка кожного із співвласників в грошовому виразі зазначена у їхніх свідоцтвах про право власності на майновий пай.

            Керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, 328, 355 ЦК України, ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», Типовим положенням про комісію з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 року № 177 суд ,-

                                                           Р І Ш И В :

            Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5  -  задовольнити.

            Визнати право спільної часткової власності ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5  на автомобіль САЗ-3507 д.н. НОМЕР_2, шасі (рама) НОМЕР_3, 1991 року випуску.

Звільнити автомобіль САЗ-3507 д.н. НОМЕР_2, шасі (рама) НОМЕР_3, 1991 року випуску, з-під арешту та зняти заборону на його відчуження.

            Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

            Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження  або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Полтавської області через Решетилівський районний суд.

                                               Головуючий :            ПІДПИС

                                                                                  СУДДЯ: