Справа № 2а-1952/08
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 лютого 2008 року Харківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді-Самойлової В.В.
при секретарі- Демченко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1до Харківського обласного військового комісаріату про стягнення грошової компенсації замість не отриманого речового майна,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1звернувся до суду з адміністративним позовом до Харківського обласного військового комісаріату про стягнення грошової компенсації замість не отриманного речового майна у сумі 3028,20 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він проходив військову службу в 173 військовому представництві Міністерства оборони України у військовому званні - «підполковника». Наказом заступника Міністерства оборони України від 03.11.2006р. № 34 був звільнений з військової служби у запас з правом носіння військової форми одягу. Наказом начальника 173 військового представництва Міністерства оборони України № 121 від 07.12.2006р. виключений із особового складу даної установи.
На речовому забезпеченні під час проходження служби перебував у Харківському обласному військовому комісаріаті.
Відповідно до частини 2 ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них”.
Крім того, згідно п. 27 “Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004р. № 1444, передбачено, що військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення.
На день виключення позивача зі списків особового складу факультету сума грошової компенсації замість належного до видачі речового майна до 11.03.2000р. складає 57 грн., а після 11.03.2000р.- 2971,20 грн., про що свідчить довідка № 25 від 06.03.2007р., яка видана Харківським обласним військовим комісаріатом.
Оскільки, на момент виключення позивача зі списків особового складу відповідач не розрахувався з ним стосовно належного до видачі речового майна або грошової компенсації замість нього, відповідаючи на неодноразові звернення відмовою, тому позивач вважає, що з боку останнього має місце противоправність, яка порушує його право на одержання даної грошової компенсації і спричинює шкоду.
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги і просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача, який є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду в судове засідання не з'явився, не повідомивши про причину неприбуття, не надавши заяву про розгляд справи у його відсутності та надав заперечення проти позову, згідно яких позов визнав частково, а тому суд вважає можливим розгляд справи на підставі наявних доказів в порядку ст. 128 КАСУ.
Заслухавши позивача, дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу в 173 військовому представництві Міністерства оборони України у військовому званні - «підполковника». Наказом заступника Міністерства оборони України від 03.11.2006р. № 34 був звільнений з військової служби у запас з правом носіння військової форми одягу. Наказом начальника 173 військового представництва Міністерства оборони України № 121 від 07.12.2006р. виключений із особового складу даної установи. На речовому забезпеченні під час проходження служби перебував у Харківському обласному військовому комісаріаті.
На день виключення позивача зі списків особового складу факультету сума грошової компенсації замість належного до видачі речового майна до 11.03.2000р. складає 57 грн., а після 11.03.2000р.- 2971,20 грн., про що свідчить довідка № 25 від 06.03.2007р., яка видана Харківським обласним військовим комісаріатом.
Згідно ч.2 ст.9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.
Законом України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» від 17.02.2000р. призупинена дія частини 2 ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців» в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна ( за винятком військовослужбовців Міністерства Оборони України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони та Головного управління внутрішніх військ України, що використовують цивільний одяг, який зашифровує особу та відомчу належність військовослужбовців).
Таким чином, вимоги позивача про виплату йому грошової компенсації за період служби до 11.03.2000р. у сумі 57 грн. є законними, відповідають Положенню про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженим Постановою КМУ від 22.07.1998р. № 1135 та обґрунтовані довідкою № 1238, яка видана факультетом військової підготовки Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», а тому підлягають задоволенню.
Оскільки позивач не відноситься до категорії осіб, які використовують цивільний одяг, який зашифровує особу та відомчу належність військовослужбовців, а дія положення про отримання грошової компенсації замість речового майна відносно решти військовослужбовців з 11.03.2000р. зупинена, то вимоги позивача в частині стягнення з відповідача грошової компенсації замість речового майна за період з 11.03.2000р. по час його звільнення в сумі 2971,20 грн. є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
Суд зазначає, що згідно ст. 11 КАСУ суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Виходячи з викладеного, суд вважає, що в період проходження військової служби позивач мав право на забезпечення речовим майно, а в разі звільнення на одержання цього майна в натурі або за бажанням - грошової компенсації замість нього. Також, враховуючи, що дію ч. 2 ст. 91 Закону України „ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців” зупинено, то позивач має право на отримання грошової компенсації за речове майно до 11.03.2000р., а після 11.03.2000р. речове майно підлягає видачи позивачу в натурі, то позивач має право на видачу речового майна в натурі, оскільки його право в частині забезпечення речовим майном в період проходження військової служби було порушено і захист цього права можливо здійснити шляхом видачі вказаного майна. А тому маються підстави для задоволення позову частково.
Керуючись ст. ст. 9, 11, 128, 159 КАСУ, ст. ст. 9, 91 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, Законом України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів», Постановою КМУ «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час», суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Харківського обласного військового комісаріату на користь ОСОБА_1грошову компенсацію замість належного до видачі станом до 11.03.2000р. речового майна у сумі 57 ( п»ятдесят сім ) грн.
Зобов»язати Харківський обласний військовий комісаріат видати ОСОБА_1належне до видачі після 11.03.2000р. речове майно в натурі на суму 2971 ( дві тисячі дев»ятсот сімдесят одна ) грн. 20 коп., а в разі відсутності його вартість стягнути з Харківського обласного військового комісаріату на користь ОСОБА_1.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя-