ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
____________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.09.11 Справа № 26/147/2011
Суддя Єжова С.С., за участю секретаря судового засідання Антонової І.В., розглянув матеріали справи за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю „ТАТ-АГРО”, м.Київ
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт.Новопсков Луганської області
про стягнення 24392 грн. 05 коп.
в присутності представників сторін:
від позивача –представник не прибув;
відповідач –підприємець ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Новопсковським РВ УМВС України в Луганській області 27.12.1999.
В С Т А Н О В И В:
Обставини справи: заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 1425 грн. 79 коп., 3% річних в сумі 5839 грн. 57 коп., інфляційні нарахування в сумі 17126 грн. 69 коп.
Заявою від 03.08.2011 №03-2/08 позивач просив суд припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу 1425 грн. 79 коп. на підставі п.11 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач відзивом б/н від 03.08.2011 вимоги позову визнав частково з підстав, викладених у відзиві.
Телеграмою №1536 від 06.09.2011 позивач просив суд розглянути справу без його участі.
Суд з урахуванням думки відповідача дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши відповідача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області встановив наступне.
Товариством з обмеженою відповідальністю „ТАТ-АГРО”, м.Київ (позивач) протягом березня –квітня 2009 було поставлено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, смт.Новопсков Луганської області насіння сільськогосподарських культур (соняшник) на загальну суму 207190 грн. 80 коп.
Даний факт підтверджений позивачем видатковою накладною №РН-0036/2 від 31.03.2009 на суму 137647 грн. 85 коп., довіреність серії ЯМА №859781 від 31.03.2009, видатковою накладною №РН-0000120 від 30.04.2009 на суму 69543 грн. 00 коп., довіреністю серії ЯМА №859782 від 30.04.2009 та відповідачем не оспорюється.
10.04.2009 позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру №РН-00046.
Відповідач в свою чергу прийняв поставлений товар, але оплатив його лише частково, що підтверджується банківськими виписками.
Станом на 06.07.2011 заборгованість відповідача склала 1425 грн. 79 коп.
Як було встановлено судом під час розгляду справи та підтверджено позивачем заявою №03-2/08 від 03.08.2011, відповідач після звернення позивача з позовом погасив 13.07.2011 суму заборгованості 1425 грн. 79 коп., тому в цій частині провадження у справі слід припинити на підставі п.11 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
Також позивачем були нараховані відповідачу 3% річних в сумі 5839 грн. 57 коп. та інфляційні нарахування в сумі 17126 грн. 69 коп.
Дані вимоги підлягають до задоволення, враховуючи наступне.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань) є, зокрема, договір.
Згідно ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч.1 т.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Статтею 657 Цивільного кодексу України передбачена форма окремих видів договорів купівлі-продажу.
В даному випадку дії сторін, що підтверджено матеріалами справи, зокрема, передача позивачем товару відповідачу за видатковими накладними та прийняття товару відповідачем за довіреностями, свідчать про виникнення між ними правовідносин поставки.
Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 ст.655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.1, ч.2, ч.3 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього , якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Таким чином, з моменту отримання відповідачем товаророзпорядчих документів на поставлений позивачем товар за видатковими накладними №РН-00036/2 від 31.03.2009 та №РН-0000120 від 30.04.2009, виник обов’язок його оплатити, враховуючи приписи ст.692 Цивільного кодексу України.
Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Порушенням зобов’язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, тобто –неналежне виконання.
Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи викладені норми законодавства суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних за видатковою накладною №РН-00036/2 від 31.03.2009 за період з 02.04.2009 по 02.02.2011 в сумі 2051 грн. 20 коп., 3% річних за видатковою накладною №РН-0000120 від 30.04.2009 за період з 01.05.2009 по 06.07.2011 в сумі 3788 грн. 37 коп., інфляційних нарахувань за видатковою накладною №РН-00036/2 від 31.03.2009 за період з квітня 2009 по січень 2011 в сумі 5146 грн. 22 коп. та інфляційних нарахувань за видатковою накладною №РН-0000120 від 30.04.2009 за період з травня 2009 по травень 2011 в сумі 11980 грн. 47 коп. обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи.
Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
Зайве сплачені позивачем при поданні позовної заяви витрати по державному миту в сумі 28 грн. 08 коп. підлягають поверненню з Державного бюджету України.
У судовому засіданні 08.09.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Керуючись ст.ст.44, 47, 49, п.11 ст.80, ст.ст.82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області
В И Р І Ш И В:
1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „ТАТ-АГРО”, м.Київ до Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, смт.Новопсков Луганської області задовольнити частково .
2.Стягнути з Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ТАТ-АГРО”, вул.Глушкова, б.12, кв.5, м.Київ, код 33294293 3% річних в сумі 5839 грн. 57 коп. та інфляційні нарахування в сумі 17126 грн. 69 коп., державне мито в сумі 243 грн. 92 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.
3.Провадження у справі в частині стягнення 1425 грн. 79 коп. припинити.
4. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ТАТ-АГРО”, вул.Глушкова, б.12, кв.5, м.Київ, код 33294293 зайве сплачені за платіжними дорученнями №284 від 04.07.2011 та №286 від 04.07.2011 витрати по державному миту в сумі 28 грн. 08 коп.
Повернення витрат по державному миту здійснюється на підставі даного рішення, підписаного та засвідченого гербовою печаткою господарського суду.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення: 12.09.2011.
Суддя С.С. Єжова
Помічник судді С.І. Заєць
Надр. 3 прим. вих.№
1-до справи
2- позивачу: вул.Глушкова, 12 кв.5, м.Київ, 03187 (рекомендованою+гербова печатка) 2
3- відповідачу: вул.К.Маркса, 198, смт.Новопсков Луганської області, 92300 (простою) 12.09.2011