01.04.2011

Справа № 2-719/10

Р і ш е н н я

І м е н е м  У к р а ї н и

01 квітня 2011 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

Головуючого - судді Бойко О.М.

При секретарі Прохорові С.С.           

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Ювілейне цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Підгородненської міської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, Дніпропетровський районний відділ земельних ресурсів, ВАТ КБ «Надра»в особі філії ВАТ КБ «Надра», ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 треті особи Приватний нотаріус Дніпропетровського районного нотаріального округу ОСОБА_6, ОСОБА_7  про визнання рішення міської ради частково недійсним, визнання недійсним договорів купівлі-продажу земельної ділянки, визнання частково недійсним договору іпотеки, -  

в с т а н о в и в :

Позивачі звернулися до суду із вищевказаним позовом, посилаючись на те, що він, ОСОБА_2, є батьком ОСОБА_1 Їхня родина проживає в АДРЕСА_1, що належить, на праві особистої власності ОСОБА_8. У даному будинку проживають в цілому чотири сім'ї, сім чоловік.

По АДРЕСА_2 була покинута неприватизована земельна ділянка, на якій знаходився зруйнований будинок, що раніше належав ОСОБА_9, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Вказану земельну ділянку вони звільнили від сміття і рішенням за № 207 від 12.05.03 року Підгородненської міськради він був виділений на його, ОСОБА_2, ім'я в користування під город.

Оскільки в будинку проживали чотири сім'ї, виникла гостра потреба в додатковому житлі, то він, ОСОБА_2 звернувся з письмовою заявою в Підгородненську міськраду з питання виділу йому даної земельної ділянки під забудову. На заяву була дана відповідь про те, що дане питання знаходиться у стадії дозволу. Він як і раніше продовжував користуватися даною земельною ділянкою.

Рішенням від 10.03.2006 року Підгородненською міськрадою дана земельна ділянка площею 1202 кв.м по АДРЕСА_2 була прийнята в комунальну власність. І того ж дня рішенням цієї ж сесії дана земельна ділянка була виділена відповідачу по даному позову ОСОБА_3 для будівництва індивідуального житлового будинку з надвірними будовами.

По даному факту він звернувся до суду, і рішенням суду Дніпропетровського району від 28 серпня 2007 року його, ОСОБА_2, позовні вимоги були задоволені і дії Підгородненської міськради про відмову йому у виділенні вищезгаданої земельної ділянки розмірами 1202 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 а також рішення від 10.03.2006 року Підгородненської міськради "Про надання земельної ділянки розмірами 1202 кв.м за вищезгаданою адресою на ім'я ОСОБА_3, були визнані недійсними.

Згодом йому, ОСОБА_1, рішенням Дніпропетровської райради була виділена земельна ділянка площею 1000 кв.м. + 202 кв.м. для будівництва індивідуального житлового будинку і ведення особистого підсобного господарства і дозволено будівництво будинку. Потім йому було дано дозвіл на складання проекту виділення земельної ділянки в приватну власність, тобто даний дозвіл на її приватизацію.

Одержавши даний дозвіл, він приступив до виконання будівельних робіт, але випадково в центрі м. Підгородне побачив оголошення про те, що продається земельна ділянка по АДРЕСА_2

Це викликало у нього серйозні підозри, і він приступив до збору документів, що стосуються зазначеної земельної ділянки і йому стало відомо наступне:

Рішенням суду від 28.08.07 року було визнано недійсним рішення Підгородненської міськради за № 1810 від 10.03.06 року, яким була виділена земельна ділянка за вищезгаданою адресою на ім'я ОСОБА_3, проте до моменту винесення судом названого рішення, про що їм не було відомо, на ім'я ОСОБА_3 до того моменту вже були видані Дніпропетровським районним відділом земельних ресурсів і Підгородненською міськрадою 23.10.2006 року Державні акти на право приватної власності на земельну ділянку (Серія ЯГ№ 568157 земельна ділянка розмірами 0,10 га., Серія ЯГ № 568158- на земельну ділянку розмірами 0,0189 га.) Обидва державні акти були видані на підставі рішення Підгородненської міськради.

На той час ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу продав дані земельні ділянки відповідачу ОСОБА_4.

Пізніше ОСОБА_4 одержала на своє ім'я Державні акти на право приватної власності на земельні ділянки розмірами 0,1000 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, і на 0,0189 га - для ведення особистого підсобного господарства, Державні Акти на право приватної власності на земельні ділянки серія ЯЕ № 150851, серія ЯЕ № 150852, видані Дніпропетровським відділом земельних ресурсів 27.04.2007 року.

Одержавши Держакти на підставі договору купівлі-продажу вона продала земельні ділянки відповідачу по даному позову ОСОБА_5. Про що складений договір купівлі-продажу від 27 вересня 2007 року.

І на підставі вищезгаданого договору купівлі-продажу тепер уже на ім'я ОСОБА_5 були видані Дніпропетровським відділом земельних ресурсів Державні акти на право приватної власності - на земельну ділянку 0,1000 га, по АДРЕСА_2 і на земельну ділянку розмірами 0,0189 га. за цією ж адресою.

          Враховуючи той факт, що Відповідач - ОСОБА_5 володіючи земельними ділянками уклав на них договір іпотеки, який вже на момент укладання порушував право землекористувача його, ОСОБА_1, тому вони також прочуть визнати його як такий, що укладений на підставі недійсних правовстановлюючих документів.

У судовому засіданні позивачі підтримали свої позовні вимоги.

Представники відповідачів та третіх осіб проти позову заперечували та просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, з урахуванням обставин, які згідно з ч. 1 ст.61 ЦПК не підлягають доказуванню, оскільки визнані сторонами, суд дійшов наступного.

Встановлено, що Рішенням від 10.03.2006 року Підгородненською земельна ділянка площею 1202 кв.м. по АДРЕСА_2 в м. Підгородне була виділена ОСОБА_3 для будівництва індивідуального житлового будинку з надвірними будовами. ОСОБА_3 до були видані Дніпропетровським районним відділом земельних ресурсом і Підгородненською міськрадою 23.10.2006 року Державні акти на право приватної власності на земельну ділянку(Серія ЯГ №568157 розмірами 0,100 га., Серія ЯГ № 568158 - на земельну ділянку розмірами 0,0189 га.) Обидва державні акти були видані на підставі рішення 4 сесії 5 скликання Підгородненської міськради за №177-4/5 від 08.08.2006 року, зареєстровані в Книзі записів державних актів на право власності відповідно за №№010612002992 і 010612002993.

Згодом ОСОБА_3 продав дані земельні ділянки ОСОБА_4. Договір купівлі-продажу був засвідчений 05.12.2006 року приватним нотаріусом Дніпропетровського районного нотаріального округу   ОСОБА_6 за реєстраційним № 3916. Згодом, ОСОБА_4 одержала на своє ім'я Державні акти на право приватної власності на земельні ділянки розмірами 0,1000 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, і на 0,0189га - для ведення особистого підсобного господарства, Державні Акти на право приватної власності на земельні ділянки серія ЯЕ № 150851, серія ЯЕ № 150852, видані Дніпропетровським відділом земельних ресурсів 27.04.2007 року. Одержавши Держакти на підставі договору купівлі-продажу вона продала земельні ділянки відповідачу по даному позову ОСОБА_5. Договір купівлі-продажу засвідчений 27 вересня 2007 року (ВКА №091069) приватним нотаріусом Дніпропетровського районного нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрований за № 5237.

На ім'я ОСОБА_5 були видані 11.06.2008 року Дніпропетровським відділом земельних ресурсів Державні акти на право приватної власності - на земельну ділянку 0,1000 га., по АДРЕСА_2 Держакт Серія ЯЖ № 138758, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів за № 010812003338 і на земельну ділянку розмірами 0,0189 га. за цією ж адресою Серія ЯЖ № 138757, зареєстрований в Книзі записів реєстрації держактів за № 010812003339.

Згідно вимог ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, що і було зроблено між ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені чч. 1 - 3, 5, 6 ст. 203 ЦК України. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів (ст.216 ЦК України), тому суд не вбачає підстав для задоволення заявлених позовних вимог позивачів.

Відповідно до вимог ст. 16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і в силу ст. 10 ЦПК України зобов'язаний довести правову та фактичну підставу предґявленого позову.  

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 61, 212, 215, 214 ЦПК України, ст.ст.16, 220,215,657 ЦК України, суд -

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпроптеровської області через Дніпроптеровський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня оголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя                                         О.М. Бойко