ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
____________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.09.11 Справа № 5/104/2011
За позовом: Відкритого акціонерного товариства
«Краматорський металургійний завод
імені Куйбишева», м. Краматорськ
Донецької області;
до відповідача: Публічного акціонерного товариства
«Алчевський металургійний комбінат»,
м. Алчевське Луганської області;
про стягнення 37 637 грн. 91 коп.
Суддя Якушенко Р.Є.;
секретар судового засідання: Скрипник М.С.;
в присутності представників
сторін:
від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю
№ 26/12 від 21.03.2011;
від відповідача: ОСОБА_2 провідний юрисконсульт
юридичного відділу, довіреність від 16.05.2011
№ 01-026-1021.
Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду справи не заявлено вимоги про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суть спору: Відкрите акціонерне товариство «Краматорський металургійний завод імені Куйбишева»(далі –ВАТ «Краматорський МЗ імені Куйбишева», позивач у справі) звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат»(далі –ПАТ «АМК», відповідача у справі) заборгованості в сумі 30440 грн. 00 коп., 3% річних в розмірі 1571 грн. 20 коп. за 628 днів прострочення оплати, інфляційних нарахувань в сумі 5626 грн. 71 коп. за період прострочення оплати з жовтня 2009 року по травень 2011 року включно.
Позивач посилаючись на норми статей 526, 625 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) обґрунтовує позовні вимоги порушенням відповідачем зобов’язань по розрахунках за поставлений товар за накладною № 09/13 від 21.09.2009.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Публічне акціонерне товариство «Алчевський металургійний комбінат» (далі –ПАТ «АМК») відповідач у справі, надав відзив на позов, в якому визнав вимоги в частині стягнення боргу в сумі 30440 грн. 00 коп. та подав контррозрахунок інфляційних нарахувань та 3 % річних.
При з'ясуванні фактичних обставин справи, дослідивши надані сторонами докази, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін, суд
В С Т А Н О В И В:
На підставі видаткової накладної від 21.09.2009 № 09/13, яка містить найменування, кількість товару та підписана обома сторонами без заперечень, по довіреності від 21.09.2009 серії ОС № 427 ВАТ «Краматорський МЗ імені Куйбишева»передало ПАТ «АМК»товар на загальну суму 30440 грн. 00 коп. (а.с.12,13) та виписано рахунок –фактуру № 34/618 від 21.09.2009 на вказану суму, який відповідачем не оплачено.
25.12.09 позивач направив відповідачу вимогу про оплату отриманого товару на суму 30440 грн. 00 коп.
Відповідач за отриманий товар не розрахувався, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду за захистом свого порушеного права та законного інтересу з викладеними вище позовними вимогами.
Під час розгляду справи позивач подав уточнений розрахунок 3 % річних в сумі 1443 грн. 60 коп., при цьому змінив період прострочення оплати з 01.01.2010 по 01.08.2011. Також подав уточнений розрахунок інфляційних нарахувань за період прострочення з січня 2010 року по червень 2011 року включно в сумі 4740 грн. 88 коп.
Відповідач визнав вимоги позивача в частині стягнення боргу в сумі 30440 грн. 00 коп. та надав контррозрахунок 3 % річних за період прострочення з 02.01.2010 по 07.07.2011 (552 дня) в сумі 1381 грн. 06 коп. та інфляційних нарахувань за період з прострочення заявлений позивачем з січня 2010 року по травень 2011 року.
Оцінивши подані сторонами докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.
Відповідно до статті 205 ЦК України правочин може вчинятись усно або в письмовій формі.
Стаття 181 ГК України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Відповідно до частини 2 статті 640 ЦК України якщо відповідно до акту цивільного законодавства для укладання договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна, або вчинення певної дії.
Отже, поставкою/отриманням товарів за накладною № 09/13 від 21.09.2009 сторони вчинили фактичні дії, щодо укладення договору купівлі-продажу у спрощений спосіб, а відповідно між сторонами виникли та існують зобов’язальні відносини.
В силу вимог статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у пункті 1 статті 193 ГК України.
За приписами пункту 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Сторони строк виконання відповідачем грошового зобов’язання не встановлювали, тому 25.12.2009 позивач в порядку частини 2 статті 530 ЦК України звернувся до відповідача з вимогою про оплату поставленого йому товару, яка залишена відповідачем без задоволення.
Пунктом 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
У відповідності до статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт поставки позивачем відповідачу товару та факт порушення відповідачем своїх зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати отриманого товару підтверджений матеріалами справи, її фактичними обставинами та не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 30440 грн. 00 коп.
У відповідності зі статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відтак, оскільки відповідач направлену на його адресу вимогу у встановлений статті 530 ЦК України семиденний строк, який вирахуваний від дати отримання вимоги, не задовольнив, тобто допустив прострочення виконання грошового зобов’язання з 02.01.2010, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача, згідно уточненого розрахунку, 3% річних в розмірі 1443 грн. 60 коп. за період прострочення з 01.01.2010 по 01.08.2011.
При подачі позову позивач необґрунтовано визначив період прострочення оплати починаючи з жовтня 2009 року.
Здійснивши уточнений розрахунок 3 % річних та інфляційних нарахувань позивач збільшив період прострочення до 01.08.2011, при цьому заяву про зміну позовних вимог у порядку статті 22 ГПК України не подав.
Отже, обґрунтований період прострочення оплати отриманої продукції для нарахування 3 % річних складає з 02.01.2011 по 11.07.2011 (дати подання позову), а сума 3 % річних, що підлягає до стягнення складає 1391 грн. 07 коп.
Період прострочення, за який нараховується індекс інфляції складає з січня 2010 року по травень 2011 року з урахуванням періоду прострочення заявленого у позові, сума інфляційних нарахувань, що підлягає до стягнення складає 4600 грн. 73 коп.
У відповідності з правилами статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
На підставі статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню в загальній сумі 36431 грн. 80 коп. В решті позовних вимог відмовити.
Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, а саме: державне мито у сумі 364 грн. 32 коп. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у сумі 228 грн. 44 коп.
Керуючись статями 33, 34, 43, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», вул. Шмідта, буд.4, м. Алчевське Луганської області, 94202, ідентифікаційний код 05441447, на користь Відкритого акціонерного товариства «Краматорський металургійний завод», вул. М. Тереза, буд.18, м. Краматорськ Донецької області, 84303, ідентифікаційний код 00191187 борг у сумі 30440 грн. 00 коп., 3 % річних у сумі 1391 грн. 07 коп., інфляційні нарахування у сумі 4600 грн. 73 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 364 грн. 32 коп. та 228 грн. 44 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
3. В решті позовних вимог відмовити.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Дата підписання рішення –16.09.2011.
Суддя Р.Є. Якушенко