ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2011 року 15:11 Справа № 2а-0870/4090/11
Запорізький окружний адміністративний суд
у складі: головуючого –судді Авдєєва М.П.,
при секретарі судового засідання Задунайському І.О.,
за участю:
представника позивача: - ОСОБА_1 (довірнеісмть б/н від 20.03.2011);
відповідача: - ОСОБА_2 (паспорт серія НОМЕР_2 виданий Ленінським РВ УМВС від 08.02.2001);
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовною заявою Правобережного районного центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття
до ОСОБА_2
про стягнення суми виплаченої допомоги по безробіттю,
ВСТАНОВИВ:
30.05.2011 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Правобережного районного центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення коштів виплаченої допомоги по безробіттю, у розмірі 2351 грн. 62 коп.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 107 КАС України, судом був зроблений запит до адресно-довідкового сектору ВГІРФО ГУМВС в Запорізькій області щодо надання інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_2.
Ухвалою суду від 10.06.2011 після отримання підтверджуючої інформації з сектору ВГІРФО ГУМВС в Запорізькій області про місце проживання відповідача, було відкрито провадження в адміністративній справі. Провадження у справі було зупинено до 17.08.2011.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги викладені у позовній заяві та наполягає на задоволені позову у повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив, та не згоден із стягненням з нього допомоги по безробіттю у розмірі 2351 грн. 62 коп.
В судовому засіданні 17.08.2011 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши матеріали справи судом встановлено наступні обставини.
Відповідач звернувся до Правобережного районного центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття із заявою про надання статусу безробітного.
Наказом Правобережного РЦЗ від 28.01.2010 № НТ100128 відповідачу наданий статус безробітного, як застрахованій особі з призначенням виплати допомоги по безробіттю з 28.01.2010 по 22.01.2011.
В ході виконання Порядку обміну інформацією між Державною податковою адміністрацією України, Пенсійним Фондом України та Державним центром зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, затвердженого наказом від 12.07.2006 №259/407, зареєстрованого в Мін’юсті України 26.07.2006 за №876/12750 було виявлено, що в протоколі обміну інформацією від 03.08.2009 з ДПА за 2 квартал 2010 року (щодо розслідування страхових внесків) у рядку «Ознака доходу нарахованого особі» у ОСОБА_2 у період перебування на обліку в центрі зайнятості проставлено «Заробітна плата нарахована (виплачена)» за 2 квартал 2010 року.
За результатами розслідування спеціалістами центру зайнятості складений акт від 17.03.2011 №38, згідно якого ОСОБА_2 працював за цивільно-правовим договором №1 від 12.05.2010 з ТОВ «НВПП».
За період з 12.05.2010 по 22.01.2011, відповідач отримував від Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття допомогу по безробіттю у розмірі 2351 грн. 62 коп.
Таким чином, позивач, посилаючись на ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» вважає, що відповідач повинна повернути суму виплаченої допомоги по безробіттю.
08.04.2011 відповідачу направлений лист за № 738 з пропозицією про повернення неправомірно отриманої допомоги по безробіттю в добровільному порядку у 15-ти денний строк з моменту отримання листа.
Зважаючи на несплату у добровільному порядку коштів, позивач звернувся до суду.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Згідно ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітні – це громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів.
Згідно пп. б п. 3 ст. 1 Закону в Україні до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю.
Із наданого позивачем договору про надання послуг №1 від 12.05.2010 вбачається, що відповідач виконував підрядні роботи та отримував за це грошову винагороду.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» видами забезпечення є, зокрема, допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності.
Положенням п. 2 ст. 36 Закону передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов’язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
У відповідності пп. 5.5 п. 5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 № 307, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю пов'язаною з одержання доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).
Згідно п. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
В особистій заяві ОСОБА_2 власноруч зазначив, що зобов’язується своєчасно надавати відомості про обставини, які можуть вплинути на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Відповідач згідно пп. «а» п. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення», відноситься до категорії зайнятого населення. Таким чином, з 12.05.2010 ОСОБА_2 відповідно до п.1 ч.1 ст.31 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» повинен був знятися з обліку в центрі зайнятості.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридчна особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовільнити.
2. Сятгнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Правобережного районного центру зайнятості суму виплаченої допомоги по безробіттю, у розмірі 2351 грн. (дві тисячі триста п’ятдесят одна гривня 62 копійок) на р/р 37178001004259, ЄДРПОУ 35628345, МФО 813015, Банк УДК у Хортицькому районі м. Запоріжжя ГУДКУ у Запорізькій області, одержувач Правобережний районний центр зайнятості.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні – з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя М.П. Авдєєв