ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 27 вересня 2011 року   18:22                                    Справа №  2а-0870/5179/11

             Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Авдєєва М.П.,

          при секретарі судового засідання Сандиги В.М.,

за участю представників:

позивача – ОСОБА_3 (довіреність б/н від 07.07.2011);

відповідача – ОСОБА_2 (довіреність №21093/10-024 від 19.08.2011),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АТМ»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя

про визнання дій протиправними,

                                                ВСТАНОВИВ:

06.07.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю «АТМ» звернулося до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя, в якому уточнивши позов  просить:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя стосовно коригування податкових зобов’язань з податку на додану вартість та податкового кредиту з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «АТМ» (код ЄДРПОУ: 30693912) з 01.10.2010 по 28.02.2011 без винесення податкового повідомлення-рішення;

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя щодо визнання нікчемними правочинів, укладених Товариством з обмеженою відповідальністю «АТМ» (код ЄДРПОУ: 30693912) з контрагентами: ТОВ «ВБК ПЕРСПЕКТИВА» (код ЄДРПОУ 36163450) та ВАТ «БМУ ЗАПОРІЖСТАЛЬБУД-1» (код ЄДРПОУ 04851255) на підставі порушення статей 203, 215, 228 ЦК України, що знайшло своє відображення та зафіксовано в акті №96/2305/30693912 від 23.06.2011 невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «АТМ» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинами з постачальником ТОВ «ВБК ПЕРСПЕКТИВА» (код ЄДРПОУ 36163450) за період з 01.10.2010 по 28.02.2011;

-  визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя щодо визнання правочинів, укладених Товариством з обмеженою відповідальністю «АТМ» (код ЄДРПОУ: 30693912) з контрагентами: ТОВ «ВБК ПЕРСПЕКТИВА» (код ЄДРПОУ 36163450) та ВАТ «БМУ ЗАПОРІЖСТАЛЬБУД-1» (код ЄДРПОУ 04851255) такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені цими правочинами, що знайшло своє відображення та зафіксовано в акті №96/2305/30693912 від 23.06.2011 невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «АТМ» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинами з постачальником ТОВ «ВБК ПЕРСПЕКТИВА» (код ЄДРПОУ 36163450) за період з 01.10.2010 по 28.02.2011;

-  визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя, які полягають в  визнанні відсутності у Товариства з обмеженою відповідальністю «АТМ» (код ЄДРПОУ: 30693912) об’єктів оподаткування за період з 01.10.2010 по 28.02.2011, які підпадають під визначення ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», що знайшло своє відображення та зафіксовано в акті №96/2305/30693912 від 23.06.2011 невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «АТМ» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинами з постачальником ТОВ «ВБК ПЕРСПЕКТИВА» (код ЄДРПОУ 36163450) за період з 01.10.2010 по 28.02.2011.

Позов мотивовано тим, що викладені в Акті перевірки факти та висновки є безпідставними, оскільки ґрунтуються на припущеннях і не містять достатніх фактичних даних на підтвердження висновків про нікчемність правочинів, а відповідно є такими, що вчинені з порушенням норм чинного законодавства. Первинні документи були досліджені, але не були взяті до уваги перевіряючи ми ДПІ. ДПІ не мало права робити висновки про недійсність та фіктивність правочинів, оскільки ці питання вирішуються виключно у судовому порядку. В акті перевірки не зазначено аналізу жодного із правочинів, які вчинені в період, що був предметом перевірки і на думку ДПІ є нікчемними. З висновків Акту неможливо визначити до яких з угод за участю Позивача та за який період часу слід застосовувати наслідки нікчемних угод. Саме законом, а не актами податкової перевірки встановлені умови визнання правочину недійсним. Акт перевірки не доводить умислу посадових осіб підприємства на порушення публічного порядку та не пояснює в чому саме полягає таке порушення. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях. Відповідач був зобов’язаний винести податкове повідомлення-рішення у встановлений законом строк, однак цього не зробив. Таким чином, посадови особи ДПІ своїми діями грубо порушили встановлений  Податковим кодексом України порядок проведення перевірки, умисно не дослідили первинні документи, що підтверджують господарську діяльність ТОВ «АТМ» та зробили неправомірні висновки щодо фіктивної діяльності реально працюючого підприємства. Неправомірні дії Відповідача по визнанню угод нікчемними покладають на Позивача зобов’язання по перерахунку власних доходів та витрат.

Ухвалою суду від 08.07.2011 відкрито провадження у справі №2а-0870/5179/11 закінчено підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду на 26.07.2011.

22.07.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю «АТМ»  звернулося до суду із заявою про забезпечення позову в якій просило:

- зупинити дію акту Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя №96/2305/30693912 від 23.06.2011 невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «АТМ» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинами з постачальником ТОВ «ВБК ПЕРСПЕКТИВА» (код ЄДРПОУ 36163450) за період з 01.10.2010 по 28.02.2011 в частині застосування наслідків визнання нікчемними правочинів , укладених ТОВ «АТМ» з ТОВ «ВБК ПЕРСПЕКТИВА» та ТОВ «АТМ» з ВАТ «БМУ ЗАПОРІЖСТАЛЬБУД-1», зазначеними в акті перевірки до вирішення справи по суті;

-  заборонити Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя та іншим органам державної податкової служби вчиняти дії, а саме використовувати факти, викладені в акті Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя №96/2305/30693912 від 23.06.2011 невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «АТМ» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинами з постачальником ТОВ «ВБК ПЕРСПЕКТИВА» (код ЄДРПОУ 36163450) за період з 01.10.2010 по 28.02.2011, як доказову інформацію при виявленні порушень податкового, валютного та іншого законодавства при проведенні перевірок контрагентів ТОВ «АТМ», у тому числі ВАТ «БМУ ЗАПОРІЖСТАЛЬБУД-1» (код ЄДРПОУ 04851255) за ланцюгами виконання робіт, придбання товарів, які були предметами договорів, визнаних актом перевірки нікчемними.

Ухвалою суду від 26.07.2011 у задоволенні клопотання про забезпечення позову Товариству з обмеженою відповідальністю «АТМ» - відмовлено.

Провадження у справі на підставі п. 4 ч. 2 ст. 156 КАС України зупинялося до 16.08.2011, до 20.09.2011 та до 27.09.2011.                       

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у наданих письмових запереченнях, згідно з якими перевіркою Позивача було встановлено факт укладення угод без мети настання реальних наслідків. В зв’язку з тим, що угоди поставками вважаються нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю. В даному випадку відсутні як база, так і об’єкт оподаткування податком на додану вартість. ТОВ «АТМ» провадило діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов’язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Перевіркою встановлено відсутність у ТОВ «АТМ» об’єктів оподаткування по операціям з реалізації товарів (послуг) підприємствам-покупцям та по операціях з придбання цих товарів (послуг) у підприємств – постачальників у періоді, який перевірявся в розумінні ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997. За результатами перевірки встановлено, що платником ПДВ – наступним отримувачем «схемного податкового кредиту» є ВАТ «БМУ «ЗАПОРІЖСТАЛЬБУД-1», яким включено до податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 1135005,76 грн., в тому числі:

-          за жовтень 2010 в сумі 258902,97 грн., - за січень 2011 в сумі 197712,74 грн.;

-          за грудень 2010 в сумі 477376,46 грн., - за лютий 2011 в сумі 201013,59 грн.

     У зв’язку з зазначеним просить у задоволенні позову відмовити

     У судовому засіданні, відповідно до ст.160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови, разом з тим оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення сторін та перевіривши наявні у матеріалах справи докази, судом встановлене наступне.  

На підставі наказу начальника ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя №758 від 09.06.2011 Державною податковою інспекцією Шевченківському районі м. Запоріжжя проведено невиїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «АТМ» з питань взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «ВБК ПЕРСПЕКТИВА» за період з 01.10.2010 по 28.02.2011.

За наслідками перевірки складений акт №96/2305/30693912 від 23.06.2011.

Актом перевірки встановлено, що:

-          підприємство здійснювало операції з фінансово - грошовими потоками відповідно до правочинів, які укладені в порушення ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України, їх зміст суперечить зокрема інтересам держави і суспільства, суперечить і моральним засадам суспільства. Зазначені правочини не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст. 203 ЦК України). Недодержання в момент вчинення правочину сторонами цієї вимоги є підставою недійсності правочину;

-          відповідно до частини 1, 5 ст. 203, п. 1,2 ст. 215 Цивільного кодексу України, правочини, здійсненні з ТОВ «ВБК «ПЕРСПЕКТИВА» (ЄДРПОУ 30616508) на суму ПДВ в розмірі 806278,88 грн. (в тому числі за жовтень 2010 в сумі 208060,20 грн., за грудень 2010 – 310255,04 грн., за січень 2011 – 142141,44 грн., за лютий 2011 – 145822,20 грн.) мають ознаки нікчемності та вважаються нікчемними в силу припису закону. Таким чином, правочини, укладені ТОВ «АТМ» (код 30693912) з ВАТ «БМУ «ЗАПОРІЖСТАЛЬБУД-1» (код 04851255) порушують публічний порядок , суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб, а саме в сумі 1135005,76 грн., в тому числі:

                  - за жовтень 2010 – в сумі 258902,97 грн.;

                  - за грудень 2010 – в сумі 477376,46 грн.;

                  - за січень 2011 – в сумі 197712,74 грн.;

                  - за лютий 2011 – в сумі 201013,59 грн.

           Перевіркою встановлено факт укладення угод без мети настання реальних наслідків. В зв’язку з тим, що угоди поставки вважаються нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю. В даному випадку відсутні як база, так і об’єкт оподаткування податком на додану вартість.   

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

          Проаналізувавши зміст акту перевірки, суд зазначає, що не тільки висновки акта перевірки не відповідають  вимогам чинного законодавства, а також і сам акт перевірки складений з численними порушеннями вимог наказу Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 р. № 327 «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (надалі – Порядок № 327), який діяв на час існування спірних правовідносин.

          Так, зокрема, відповідно до пунктів 1.3, 1.5, 1.6 Порядку № 327  - результати перевірки оформлюються складанням відповідного акту. Акт, це службовий документ, який не тільки підтверджує проведення перевірки фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб’єктами господарювання, але він є єдиним передбаченим законом документом, який повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушення норм податкового, валютного та іншого законодавства. За результатами перевірки в акті викладаються усі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства.

          Згідно з підпунктами 2.3.1, 2.3.2 пункту 2.3 статті 2 Порядку № 327 результати перевірки групуються за окремими видами податків і зборів (обов’язкових платежів) та у розрізі податкових періодів. За кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно:

- висвітлити показники, які відображаються суб’єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб’єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;

-у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб’єкта господарювання щодо встановлених порушень;

- зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб’єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів;

           Відповідно до підпункту 2.3.4 пункту 2.3 статті 2 Порядку № 327 не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб’єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб’єкта господарювання (наприклад, «приховування об’єкта оподаткування», «розкрадання», «привласнення», «описка» тощо).

           Тому, враховуючи вищевикладене, суд встановив, що дії відповідачів при проведенні перевірки та складанні акту перевірки не відповідають вимогам законодавства чинного на момент перевірки. Так, судом встановлено, що висновки в акті перевірки  зроблено відповідачами без належного дослідження при проведенні перевірки правовстановлюючих та  первинних документів (договорів, прибуткових (видаткових) накладних, платіжних доручень, договорів підряду, актів прийому – передачі, податкових накладних, договорів оренди транспортних засобів та ін.). Без дослідження цих документів, встановлення недійсності (нікчемності) угод, укладених суб’єктом господарювання, а також відсутності об’єктів оподаткування  не є можливим.

           Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки, на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів) незалежно від способу їх подачі.

            Між тим, у судових засіданнях позивачем було надано докази дійсності та реальності угод, укладених у перевіряемий період (прибуткові (видаткові) накладні, платіжні доручення, договорі підряду, акті прийому – передачі, податкові накладні, договорі оренди транспортних засобів).

            Проаналізувавши  зміст акта перевірки суд встановив, що висновки про нікчемність правочинів є необґрунтованими, оскільки відповідачами не наведено жодної підстави та не надано належних доказів вважати укладені позивачем угоди - нікчемними правочинами. Посилання відповідачів на статті 203, 215, 216 Цивільного кодексу України є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку. Відповідно до ст. 234 Цивільного кодексу України, на яку зроблено посилання в акті перевірки, правочин, який вчинений без наміру створення юридичних наслідків, є фіктивним правочином. Про те, у цієї статті цивільного кодексу України жодним чином не вказується  на його нікчемність. Навпаки, відповідно до ч. 2 ст. 234 Цивільного кодексу України недійсність такого правочину встановлюється судом.

          Таким чином, вимога позивача про визнання протиправними дії відповідача щодо визнання нікчемними правочинів не може бути задоволена, оскільки нікчемність угоди не повинна доводиться, нікчемний правочин не потребує визнання та він є нікчемним в силу закону.

          Суд зазначає що викладені в акті перевірки висновки впливають на інтереси позивача, його права та обов’язки, оскільки  висновки відповідачів про визнання угод нікчемними може призвести до невиконання контрагентами позивача  своїх зобов’язань по укладеними з позивачем договорам, що  в свою чергу може призведе до неможливості позивачу провести розрахунки з постачальниками, виплатити заробітну плату працівникам, сплатити податки, збори, обов’язкові платежі і таке інше.

         За правилами статті 2, пункту 1 частини 1 статті 17 КАС України  до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов’язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

         Із наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб’єкта владних повноважень.               

        Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов’язки у сфері публічно-правових відносин.

        Суд  зазначає, що правила частини 3 статті 105 КАС України, стосовно зазначення позивачем у позовній заяві способу захисту судом порушених прав, не виключають можливості обрання іншого способу захисту самим судом, а зазначені у частині 2 статті 162 КАС України  способи захисту порушеного права не містять виняткового переліку. У абзаці другому зазначеної статті законодавець вказав, що суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

        При  цьому зміст принципу офіційного з’ясування всіх обставин у справі також зобов’язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права.

        У зв’язку з цим суд доходить до висновку,  що  оскаржувані поставили позивача у правову невизначеність, оскільки  наявність висновків акта перевірки про встановлені порушення і в той же час відсутність можливості для позивача оскаржити такий акт або визнати його незаконним позбавляє позивача права визначитись на   предмет   майбутніх господарських відносин зі своїми контрагентами.

       Що стосується вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача стосовно коригування податкових зобов’язань з податку на додану вартість та податкового кредиту з податку на додану вартість суд зазначає наступне.         

       Згідно приписів пункту 4.11 Порядку № 327 - податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок або вручення його поштою суб’єкту господарювання (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб суб’єкта господарювання до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді суб’єкту господарювання.

        Відповідно до пункту 1.3 Порядку № 327 за результатами проведення невиїзних документальних перевірок фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства складається довідка.

        Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб’єктами господарювання.

         Довідка - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання і є носієм доказової інформації про не встановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб’єктами господарювання.

         Відповідно до п. 14.1.157 ч. 14 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

        Оскільки Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Запоріжжя не було визначено податкове зобов’язання під час проведення перевірки, то і підстав для винесення податкового повідомлення-рішення не було.

         Матеріалами справи спростовуються висновки відповідачів з приводу наявності підстав  щодо нікчемності вищенаведених правочинів.

         Статтею 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, зниження, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним

       Таким чином до правочинів, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, відносяться правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу, землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватися вина яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

        Разом з тим спірний акт перевірки позивача не тільки не містить посилань на вищезазначені обставини, а й не доводить умислу посадових осіб підприємства на порушення публічного порядку, не пояснює в чому саме таке порушення полягає.

        Правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цим правочином, про що йдеться в акті, визначається законом як фіктивний (ст. 234 ЦК України).                    

        Фіктивні правочини не віднесено законом до нікчемних, їх недійсність визнається тільки судом..

        Статтею 207 ГК України встановлено, що господарське зобов'язання, що відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

        Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені підприємством правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі позовної заяви зацікавленої особи після повного та всебічного судового розгляду. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

        Між тим, позивачем було надано докази дійсності та реальності угод, укладених у перевіряемий період (прибуткові (видаткові) накладні, платіжні доручення, договорі підряду, акті прийому – передачі, податкові накладні, договорі оренди транспортних засобів).

        Отже, відповідач, зробивши висновок у акті перевірки про нікчемність правочинів, міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, його позиція про те, що ці правочини очевидно суперечать інтересам держави, не підкріплені належними доказами чи відповідними судовими рішеннями.

        Також суд зазначає, що з правового аналізу положень ст. 20 Податкового кодексу України, які регламентують права органів державної податкової служби, вбачається, що податковим органам, відповідно до покладених на них функцій та повноважень, не надано прав щодо встановлення висновків в актах перевірки про нікчемність, або недійсність правочинів, укладених суб'єктами господарювання.

        Таким чином, орган податкової служби при складанні акту протиправно вийшов за межі своїх повноважень і самостійно, поза судової процедури, визнав правочини, укладені позивачем недійсними.

        Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

        Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України та перевіряє чи дотримувався суб’єкт владних повноважень, приймаючі (вчиняючи) рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

         Відповідно до ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

        Згідно з ч. 1, 2 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

        Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

         Відповідач правомірність своїх дій належним чином не довів.

         Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з вищезазначених підстав.

          Керуючись ст.ст. 161-163, 167 КАС України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов – задовольнити частково.

2.          Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя стосовно коригування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «АТМ» (код ЄДРПОУ 30693912) з 01.10.2010 по 28.02.2011.

3.          Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя щодо визнання правочинів, укладених Товариством з обмеженою відповідальністю «АТМ» (код ЄДРПОУ: 30693912) з контрагентами: ТОВ «ВБК ПЕРСПЕКТИВА» (код ЄДРПОУ 36163450) та ВАТ ЗАПОРІЖСТАЛЬБУД-1» (код ЄДРПОУ 04851255) такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені цими правочинами, що знайшло своє відображення та зафіксовано в акті №96/2305/30693912 від 23.06.2011 невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «АТМ» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з постачальником ТОВ «ВБК ПЕРСПЕКТИВА» (код ЄДРПОУ 36163450) за період 01.10.2010 по 28.02.2011.

4.          Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя, які полягають в визнанні відсутності у Товариства з обмеженою відповідальністю «АТМ» (Код ЄДРПОУ: 30693912) об'єктів оподаткування за період з 01.10.2010 по 28.02.2011, які падають під визначення ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», що знайшло своє ображення та зафіксовано в акті №96/2305/30693912 від 23.06.2011 невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «АТМ» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з постачальником ТОВ «ВБК ПЕРСПЕКТИВА» (код 36163450) за період  01.10.2010 по 28.02.2011.

5.          В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення  апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні – з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                                                    М.П. Авдєєв