< Список >
Донецький окружний адміністративний суд
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 жовтня 2011 р. Справа № 2а/0570/17544/2011
за участі секретаря судового засідання Паращевіної О.О.,
з участю представників:
позивача – Виговської Л.В.,
відповідача – не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтовуглесервіс» до Державної служби геології та надр України про скасування наказу від 27.07.2011 року № 43 в частині анулювання ліцензії (спеціального дозволу) на користування надрами № 2892 від 17.01.2003 року, -
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахтовуглесервіс» (далі - позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби геології та надр України (далі - відповідач) про скасування наказу від 27.07.2011 року № 43 в частині анулювання ліцензії (спеціального дозволу) на користування надрами № 2892 від 17.01.2003 року.
В адміністративному позові позивач також просив суд постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову до ухвалення рішення у справі шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу.
Згідно поданої представником позивача заяви (арк. справи 70), позивач просив суд не розглядати вимоги в частині постановлення ухвали про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову до ухвалення рішення у справі шляхом зупинення дії наказу від 27.07.2011 року № 43 в частині анулювання ліцензії (спеціального дозволу) на користування надрами № 2892 від 17.01.2003 року.
10.10.2011 року, до відкриття провадження у справі, позивачем подане клопотання щодо невідкладного розгляду і вирішення справи, яке обґрунтоване тим, що позивачу анульована ліцензія на користування надрами, у зв’язку із чим він вимушений був зупинити фактично всю роботу з видобутку вугілля, внаслідок чого позивач несе великі фінансові витрати на заробітну плату робітникам, витрати на виконання господарських договорів, які укладались товариством до анулювання ліцензії (арк. справи 19).
Згідно ч. 3 ст. 110 Кодексу адміністративного судочинства України за обґрунтованим клопотанням позивача суддя вживає заходи щодо невідкладного розгляду і вирішення справи. У такому разі виклик осіб, які беруть участь у справі, чи повідомлення про постановлені судом ухвали здійснюються за допомогою кур'єра, телефону, факсу, електронної пошти чи іншого технічного засобу.
З огляду на те, що вказане клопотання визнане обґрунтованим, судом вжито заходів щодо невідкладного розгляду і вирішення справи, у зв’язку із чим виклик сторін у судове засідання та повідомлення про постановлену судом ухвалу (ухвалу про відкриття провадження у справі) здійснювалося за допомогою засобів зв’язку (факсу).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно з наказом Державної служби геології та надр України від 27.07.2011 року № 43, анульовано ліцензію (спеціальний дозвіл) на користування надрами № 2892 від 17.01.2003 року, яка була видана Товариству з обмеженою відповідальністю «Шахтовуглесервіс» з метою здійснення останнім видобування вугілля. Причиною анулювання відповідачем зазначені п.п. 11 п. 23 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року №615, оскільки суб'єкт господарювання протягом двох років з початку дії дозволу не приступив до користування ділянкою надр без поважної причини та не виконав інші вимоги служби геологічного контролю в частині виконання вимог законодавства про надра. Позивач зазначає, що порядок анулювання дії дозволу з підстави не користування надрами протягом двох років в Кодексі України про надра та у вказаному Порядку врегульовані по різному. Відповідно до ч. 2 ст. 26 вказаного Кодексу – право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування лише за згодою надрокористувача, а в разі незгоди – в судовому порядку, а відповідно до Порядку, право користування надрами з вищенаведеної підстави може бути припинено Держгеонадрами безпосередньо або за поданням органів державного гірничого або санітарно-епідеміологічного нагляду, державного геологічного і екологічного контролю, органів місцевого самоврядування, органів державної податкової служби (пункт 23 Порядку).
Позивач наголошує, оскільки має місце конкуренція норм, то, відповідно до законодавства, застосуванню підлягає нормативно правовий акт, який має вищу юридичну силу, тобто Кодекс України про надра.
Під час розгляду питання про припинення дії дозволу №2892 на право користування надрами Відповідач повинен був з’ясувати думку позивача щодо припинення його дії та в разі незгоди з рішенням про анулювання дії дозволу – повинен звернутись до суду для вирішення даного питання.
З огляду на повідомлені обставини позивач вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваного наказу діяв у порушення норм Конституції, просив суд скасувати наказ від 27.07.2011 року № 43 в частині анулювання ліцензії (спеціального дозволу) на користування надрами № 2892 від 17.01.2003 року, який виданий позивачу.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином.
З огляду на положення ч. 4 ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, на підставі наявних у справі доказів.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахтовуглесервіс», зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Шахтарської міської ради Донецької області 23.06.1999 року за №1 265 120 0000 000006, код ЄДРПОУ 30379509, основним видом діяльності є добування та збагачення кам’яного вугілля (арк. справи 5, 6).
Згідно п. 1, 2 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого указом Президента України від 06.04.2011 року за №391/2011, Державна служба геології та надр України (Держгеонадра України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Держгеонадра України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства екології та природних ресурсів України, іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України та Міністра, а також цим Положенням.
17.01.2003 року Міністерством екології та природних ресурсів України надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Шахтовуглесервіс» ліцензію (спеціальний дозвіл) на користування надрами № 2892, згідно якого об’єкт ліцензування визначений як поле шахти «Західна» (ділянка «Ольхова Східна»), користування надрами – видобування кам’яного вугілля (арк. справи 9).
Державним комітетом України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду 09.01.2007 року позивачу надано гірничий відвід з метою розробки родовища кам’яного вугілля в межах поля шахти «Західна» (ділянка «Ольхова Східна», що підтверджується відповідним Актом про надання гірничого відводу, який внесений до реєстру Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду за №1313 (арк. справи 7).
У період з 25.11.2010 року по 13.12.2010 року Донецькою територіальною інспекцією Державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр проведено перевірку виконання ліцензійних умов на розробку ділянки надр, визначених спеціальним дозволом №2892 від 17.01.2003 року, користувачем надр - Товариством з обмеженою відповідальністю «Шахтовуглесервіс» з видобування кам’яного вугілля на ділянці шахти «Західна» (ділянка «Ольхова Східна», за результатами якої складено Акт перевірки користувача надр (арк. справи 33-37 ).
Пунктами 2.10, 2.12 вказаного Акту перевірки встановлено, що роботи з видобування вугілля не розпочаті.
У відповідності до п. 5 цього ж Акту рекомендовано винести на розгляд Міжвідомчої робочої групи з питань надрокористувачів питання щодо зупинення спеціального дозволу №2892 від 17.01.2003 року, наданого позивачу.
Наказом Державної служби геології та надр України від 27.07.2011 року № 43 за порушення позивачем пункту 5 частини 2 статті 24, абзацу 9 статті 56 Кодексу України про надра, статті 125 Земельного кодексу України, анульовано ліцензію (спеціальний дозвіл) на користування надрами № 2892 від 17.01.2003 року, який був виданий Товариству з обмеженою відповідальністю «Шахтовуглесервіс» з метою здійснення видобування вугілля (арк. справи 38 -39).
Підставою анулювання відповідачем ліцензії (спеціального дозволу) на користування надрами № 2892 від 17.01.2003 року зазначений підпункт 11 п. 23 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року №615.
Спірним питанням у справі є правомірність дій відповідача щодо прийняття ним наказу № 43 від 27.07.2011 року в частині анулювання ліцензії (спеціального дозволу) № 2892 від 17.01.2003 року на користування надрами, виданого позивачеві.
Прийнятий відповідачем наказ є правовим актом індивідуальної дії, правомірність винесення якого здійснюється за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Обов'язок суду вирішувати спори на підставі Конституції України закріплений положеннями принципу законності викладеного у пункті 1 частини першої статті 9 КАС України.
Відповідно до статті 19 Кодексу України про надра у користування підприємствам, установам, організаціям та громадянам надра надаються лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на таке користування засвідчується актом про надання гірничого відводу. Останній є частиною надр, наданою користувачам для промислової розробки родовищ корисних копалин та цілей, не пов'язаних із видобуванням корисних копалин. Користування надрами за межами гірничого відводу забороняється. Гірничі відводи для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення надаються Верховною Радою Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими Радами народних депутатів і підлягають реєстрації в органах державного гірничого нагляду (стаття 17 Кодексу).
Статтею 25 Кодексу України про надра передбачено, що права користувачів надр охороняються законом і можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених законодавством України. Збитки, завдані порушенням прав користувачів надр, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до законодавчих актів України.
Статтею 26 Кодексу України про надра визначено, що право користувача надрами припиняється у разі: "1" якщо відпала потреба у користуванні надрами; "2" закінчення встановленого строку користування надрами; "3" припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; "4" користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення; "5" використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; "6" якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 1800 календарних днів не приступив до користування надрами; "7" вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.
Відповідно до частини другої статті 26 Кодексу право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку.
Аналіз приписів зазначеної статті доводить те, що припинення користування надрами здійснюється як за рішенням органу, який надав надра в користування так і в певних випадках, зокрема за п. 6 ч. 2 вказаної статті, виключно в судовому порядку - у разі незгоди користувачів.
При цьому, підпунктом 11 п. 23 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року №615, який вказаний відповідачем як підстава для прийняття оскаржуваного наказу, передбачено, що право користування надрами припиняється Держгеонадрами безпосередньо або за поданням органів державного гірничого та санітарно-епідеміологічного нагляду, державного геологічного і екологічного контролю, органів місцевого самоврядування, органів державної податкової служби, у разі коли суб'єкт господарської діяльності протягом двох років, а щодо нафтогазоперспективних площ, родовищ нафти і газу - 180 календарних днів та газу (метану) вугільних родовищ - одного року з початку дії дозволу без поважної причини не розпочав користування надрами. Припинення права користування надрами здійснюється шляхом прийняття Держгеонадрами наказу про анулювання дозволу.
Отже, вказаним Порядком передбачене право припинення користування надрами безпосередньо Держгеонадрами без наявності відповідного рішення суду.
Відповідно до частини 4 статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
У роз’ясненні Пленуму Верховного Суду України, яке міститься в постанові від 1 листопада 1996 року № 9 (пункт 5) зазначено, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Зважаючи на зазначену суперечність між законом і підзаконним актом, які по-різному врегульовують одне й те саме питання, колегія суддів звернула на це увагу, дала оцінку та зробила висновки, виходячи з вимог частини 4 статті 9 КАС України та вищезгаданого роз’яснення Пленуму Верховного Суду України.
Приймаючи до уваги, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Шахтовуглесервіс» згода на припинення права користування надрами не надавалась, то у відповідача з огляду на імперативні положення ч. ст. 26 Кодексу України про надра були відсутні повноваження для прийняття спірного наказу в частині анулювання ліцензії (спеціального дозволу) на користування надрами.
Згідно зі ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Вищезазначена правова позиція також узгоджується із постановою Верховного суду України від 25.06.2011 року, у справі за позовом дочірнього підприємства "Виробничий підрозділ «Шадурський кар'єр «Карат» закритого акціонерного товариства «Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат «Біличі» до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України про визнання протиправним та скасування наказу від 29.10.2009 року №565 в частині анулювання спеціального дозволу від 20.06.2006 року №3900, виданого підприємству на користування надрами.
Отже, на підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень за приписами ч. 2 ст. 71 КАС України не довів правомірність прийняття наказу від 27.07.2011 року № 43 в частині анулювання ліцензії (спеціального дозволу) на користування надрами № 2892 від 17.01.2003 року, виданого позивачеві.
З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтовуглесервіс» до Державної служби геології та надр України про скасування наказу від 27.07.2011 року № 43 в частині анулювання ліцензії (спеціального дозволу) на користування надрами № 2892 від 17.01.2003 року, підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню з Державного бюджету України на його користь.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 121-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 181, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтовуглесервіс» до Державної служби геології та надр України про скасування наказу від 27.07.2011 року № 43 в частині анулювання ліцензії (спеціального дозволу) на користування надрами № 2892 від 17.01.2003 року, – задовольнити повністю.
Скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 27.07.2011 №43 в частині анулювання ліцензії (спеціального дозволу) на користування надрами № 2892 від 17.01.2003 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтовуглесервіс» судові витрати у розмірі 51 грн. 00 коп.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 14 жовтня 2011 року.
Повний текст постанови виготовлений 18 жовтня 2011 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Донецький окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Зінченка О.В.,
суддів – Грищенка Є.В., Кірієнка В.О.,
Головуючий суддя Зінченко О.В.
Судді
Кірієнко В.О.
Грищенко Є.І.