ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
____________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.09.11 Справа № 26/138пд/2011
Суддя Єжова С.С., за участю секретаря судового засідання Антонової І.В., розглянувши матеріали справи за позовом
Прокурора міста Луганська в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Луганської міської ради та Луганської міської ради, м.Луганськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Транспеле”, м.Луганськ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів –Управління Держкомзему у м.Луганськ Луганської області, м.Луганськ
про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею від 10.02.1997
в присутності представників сторін:
від заявника –помічник прокурора міста Луганська Трофименко П.В., посвідчення №103 від 06.04.2011;
від позивача-Виконавчого комітету Луганської міської ради –головний спеціаліст-юрисконсульт відділу контрольно-юридичної роботи ОСОБА_1, довіреність №01/03-30./5446/0/2-10 від 24.11.2010;
від позивача-Луганської міської ради –головний спеціаліст-юрисконсульт відділу контрольно-юридичної роботи ОСОБА_1, довіреність №01/03-30./5447/0/2-10 від 24.11.2010;
від відповідача –представник за довіреністю ОСОБА_2, довіреність №04/12 від 03.01.2011;
від 3-ої особи –провідний спеціаліст сектору Держземінспекції з контролю за використанням та охороною земель ОСОБА_3, довіреність №1 від 20.01.2011.
В С Т А Н О В И В:
Обставини справи: заявлено вимогу про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею від 10.02.1997.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 06.09.2011 був продовжений строк розгляду справи до 22.09.2011.
Відповідач відзивом б/н від 19.07.2011 вимоги позову відхилив, посилаючись на неотримання від позивача пропозицій щодо зміни договору.
Позивач надав реєстри рекомендованих листів і повідомлення про отримання цих листів відповідачем.
Третя особа відзивом №4-5-14/3588 від 05.09.2011 позовні вимоги підтримала.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін та заявника, які прибули у судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.
В обґрунтування своїх позовних вимог заявник посилається на наступне.
Відповідно ст.ст.142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об’єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади безпосередньо або через органи самоврядування, в межах їх повноважень, визначених законом, шляхом прийняття рішень, які є обов’язковими до виконання на відповідній території. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.
Відповідно до п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні селищні, міські ради, а за межами населених пунктів –відповідні органи виконавчої влади.
Згідно до ст.33 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” до делегованих повноважень виконавчих органів міських рад віднесено здійснення контролю за дотриманням земельного та природоохоронного законодавства, використанням та охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення.
Статтею 121 Конституції України передбачено, що на органи прокуратури України покладається представництво інтересів громадян або держави в судах у випадках, визначених законом.
Відповідно до ст.20 Закону України „Про прокуратуру” прокурор або його заступник при виявленні порушень закону має право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.
Статтею 36-1 Закону України „Про прокуратуру” визначено, що підставою представництва прокурором в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або з державою.
Підставою звернення прокурора міста Луганська з даною позовною заявою до суду в інтересах держави в особі позивачів є непогодження відповідача з пропозицією внести зміни до договору на право тимчасового користування землею від 10.02.1997, яке тягне за собою недоотримання коштів до міського бюджету та є порушенням вимог діючого законодавства.
Рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради від 27.11.1996 №613 товариству з обмеженою відповідальністю „Компанія „Транспеле” була надана у тимчасове довгострокове користування на умовах оренди терміном на 49 років земельна ділянка загальною площею 0,0302 га за адресою: м.Луганськ, вул.Переяслівська, 50 під розміщення частини будівлі.
На виконання вказаного рішення між виконавчим комітетом Луганської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія „Транспеле” укладено договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 10.02.1997, реєстрація від 10.02.1997 №1827.
Відповідно до п.2.1 договору плата за землю вноситься землекористувачами у вигляді орендної плати в розмірі податку щомісячно рівними частинами.
Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 03.06.2008 № 309-VI” були внесені зміни до Земельного кодексу України та Закону України „Про оренду землі”, згідно з якими річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, та не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки.
Згідно п.1 ч.5 ст.288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення –розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель –трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом. Відповідно до ст.274 Податкового кодексу України, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється в розмірі 1% від їх нормативної грошової оцінки.
Статтею 18 Закону України „Про оцінку земель” передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від цільового призначення не рідше ніж один раз на 5-7 років.
Рішенням Луганської міської ради від 28.12.2007 №28/10 була затверджена нормативна грошова оцінка земель м.Луганська, яка набрала чинності 01.03.2008. В зв”язку з чим до усіх землекористувачів м.Луганська, в тому числі і до відповідача, була застосована нова нормативна грошова оцінка землі.
Також Луганською міською радою було прийняте рішення від 25.04.2008 № 33/13, яким були внесені зміни в рішення Луганської міської ради від 31.10.2007 № 25/5, яким регулюється порядок встановлення розміру орендної плати за землю при передачі земельних ділянок в оренду та при внесенні змін до вказаних рішень та до договорів оренди землі щодо зміни розміру річної орендної плати в залежності від видів діяльності, які здійснюються на земельній ділянці. Вказаним рішенням розмір річної орендної плати встановлено від 3 до 12 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка передається в оренду.
З метою приведення договору оренди землі від 10.02.1997 у відповідність з вимогами діючого законодавства позивачем був надісланий відповідачу лист №01/03-13/2116/0/2-11 від 21.04.2011 з пропозицією про внесення змін до договору оренди. Відповіді на адресу Луганської міської ради не надходило, що стало підставою для звернення прокурора з даним позовом до суду.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.
Відповідно до ст.2 Закону України „Про оренду землі” відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цих Законів, а також договором оренди землі.
Статтею 16 Закону України „Про оренду землі” та ст.124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Стаття 30 Закону України “Про оренду землі” передбачає, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Аналогічна норма закріплена і в ч.4 ст.188 Господарського кодексу України, в якій передбачено, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Отже діючим законодавством України передбачено, що сторона за договором може звернутися до суду з вимогою щодо внесення змін до діючого договору за умови, якщо сторони не дійшли згоди про внесення відповідних змін.
Стаття 651 Цивільного кодексу України визначає, що підставами для зміни або розірвання договору є згода сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст.652 Цивільного кодексу України).
Як вбачається із матеріалів справи, переддоговірну роботу з відповідачем по даному спору позивачем було проведено, що підтверджується листом №01/03-13/2116/0/2-11 від 21.04.2011.
Законом України від 03.06.2008 №309-VI „Про внесення змін до деяких законодавчих актів в Україні” законодавець встановив, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, та не може перевищувати 12% їх нормативної грошової оцінки (ст.21 Закону України „Про оренду землі”).
Статтями 13, 14, 19 Закону України „Про плату за землю” було визначено в якості підстав для нарахування земельного податку дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, договір оренди такої земельної ділянки.
З наведеного випливає, що розмір орендної плати, яку відповідач має сплачувати за договором оренди земельної ділянки, безпосередньо залежить від грошової оцінки земельної ділянки.
Таким чином, є обґрунтованими вимоги прокурора про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 10.02.1997, реєстрація від 10.02.1997 №1827.
До того ж з 01.01.2011 набрав чинності Податковий кодекс України, який аналогічно Закону України „Про оренду землі” регулює дані питання, а саме ст.ст.274, 288 Податкового кодексу України.
Можливість внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 10.02.1997, реєстрація від 10.02.1997 передбачена умовами даного договору (п.3.1 договору) і діючим земельним законодавством.
Відповідно до ч.3 ст.653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
З цього вбачається, що зазначені зміни для сторін набирають сили з моменту набрання чинності рішенням суду та підлягають державній реєстрації відповідно до вимог чинного законодавства.
Враховуючи вищевикладені приписи земельного законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог прокурора та про їх задоволення.
Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, суд вважає необґрунтованими, враховуючи наступне.
Відповідач вважає, що позивачем був порушений порядок внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) №1821 від 10.02.1997, оскільки відповідач не отримував проект договору про внесення змін до вищевказаного договору.
Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх доводів або заперечень.
Відповідач не надав документального підтвердження своїх доводів, у той час як позивачем надані безспірні докази відправлення і вручення відповідачу проекту договору про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) №1821 від 10.02.1997.
На підставі викладеного суд не приймає доводи відповідача, вважає їх недоведеними.
Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно ст.85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 20.09.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області
В И Р І Ш И В:
1. Позов прокурора міста Луганська в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Луганської міської ради та Луганської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Транспеле” задовольнити повністю.
2. Викласти п.2.1 розділу 2 договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на правах оренди) від 10.02.1997, реєстрація від 10.02.1997 №1827, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю „Транспеле” та виконавчим комітетом Луганської міської ради відносно земельної ділянки площею 0,0302 га за адресою: м.Луганськ, вул.Переяслівська, 50, у новій редакції: „Річна орендна плата встановлюється у розмірі 3-х відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка передана в оренду, у гривнях”.
3.Доповнити розділ 2 „Плата за землю” вказаного договору пунктом 2.2: „Орендна плата за земельну ділянку сплачується орендарем у грошовій безготівковій формі за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця”.
4. Доповнити розділ 2 „Плата за землю” вказаного договору пунктом 2.3: ”У разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки протягом терміну дії договору пропорційно змінюється й розмір орендної плати без внесення відповідних змін в договір. Про зміну нормативної грошової оцінки земельної ділянки орган, уповноважений орендодавцем, письмово повідомляє орендаря або робить про це оголошення в місцевому засобі масової інформації”.
5.Виключити з абзацу 4 пп.а) пункту 3.1 розділу 3 „Права та обов’язки сторін” договору від 10.02.1997 слова: „та ставки земельного податку”.
6.Викласти абзац 11 пп.б) п.3.2 розділу 2.3 „Права та обов’язки сторін” договору у новій редакції: „Своєчасно вносити обумовлену цим договором оренду плату за землю. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, з орендаря справляється пеня у розмірі пені, передбаченої діючим законодавством за несвоєчасну сплату земельного податку від несплаченої суми за кожний день прострочення”.
7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Транспеле”, вул.Переяславськая, б.50, м.Луганськ, код 13378964 в доход Державного бюджету України на поточний рахунок 31118095700006, МФО 804013, ОКПО 24046582, одержувач –УДК у м.Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, банк –ГУДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22090200 - державне мито в сумі 85 грн. 00 коп.; в доход Державного бюджету України на р/р 31217264700006, банк ГУДКУ в Луганській області, одержувач УДК у м.Луганську, МФО 804013, ОКПО 24046582, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264 - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ Ленінській міжрайонній Державній податковій інспекції у м.Луганську.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення: 26.09.2011.
Суддя С.С. Єжова
Помічник судді С.І. Заєць
Надр. 7 прим.
1-до справи вих.№
2- заявнику:вул.Леніна, 34, м.Луганськ, 91005 (простою) 6
3- облпрокуратурі
4- 5- позивачам: вул.Коцюбинського, 14, м.Луганськ, 91000 (простою)
6- відповідачу: вул.Пєрєеяславская, 50, м.Луганськ, 91000 (простою)
7-третій особі: вул.50 лєт Образованія СРСР, 65, м.Луганськ, 91000 (простою) 26.09.2011