Суддя у I інстанції: Шевчук С.М. Справа № 22-а-2646/08
Рівненський окружний адміністративний суд ряд. стат. звіту № 32
№ 2-а-1149/07
Суддя-доповідач: Онишкевич Т.В.
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2008 року м. Львів
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого-судді - Онишкевича Т.В.,
суддів - Улицького В.З., Багрія В.М.,
при секретарі - Гідеї К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Рівненського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2007 року у справі № 2-а-1149/07 за позовом ОСОБА_1 до Рівненського міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ України у Рівненській області про зобов'язання до виконання вимог ст. 97 КПК України та стягнення моральної шкоди, -
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив зобов'язати Рівненський міський відділ управління Міністерства внутрішніх справ України у Рівненській області (далі - Рівненський МВ УМВСУ у Рівненській області) виконати вимоги ст. 97 КПК України та стягнути з відповідача 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями, рішеннями та бездіяльністю.
Оскаржуваною ухвалою судді Рівненського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2007 року у відкритті провадження у справі було відмовлено на підставі п.1 ч.1 ст. 109 КАС України.
ОСОБА_1 у поданій апеляційній скарзі просить зазначену ухвалу судді скасувати та зобов'язати відкрити провадження у справі. У обґрунтування своїх вимог покликається на те, що бажає, щоб його позов розглядався у порядку адміністративного судочинства.
Особи, які беруть участь у справі, на виклик адміністративного суду не прибули, що відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких міркувань.
Як вбачається з матеріалів справи, у відкритті провадження за позовом апелянта було відмовлено на підставі п.1 ч.1 ст. 109 КАС України, відповідно до вимог якого суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Одночасно суддя першої інстанції покликався на положення п. 2 ч. 2 ст. 17 КАС України, які передбачають, що компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, які належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Однак, з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується і вважає їх помилковими, виходячи з таких міркувань.
Норми діючого КПК України дійсно встановлюють порядок розгляду судами скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи чи про відмову у порушення кримінальної справи, проте не встановлюють порядку оскарження бездіяльності вказаних органів при прийнятті процесуальних рішень відповідно до вимог ст. 97 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Положеннями ч. 2 ст. 4 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
На підставі системного аналізу вказаних правових норм колегія суддів приходить до переконання, що бездіяльність органу дізнання, слідчого, прокурора, що полягала у неприйнятті за заявою про злочин жодного із рішень, передбачених частиною другою статті 97 КПК України, може бути оскаржена у порядку адміністративного судочинства.
Тому суддя першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали допустив порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, а тому оскаржувана ухвала судді від 31 жовтня 2007 року підлягає скасуванню.
Разом із тим, оскільки вимоги апелянта про зобов'язання відкрити провадження у справі виходить за межі повноважень суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, передбачених положеннями ст. 199 КАС України, то у їх задоволенні слід відмовити.
З огляду на наведене колегія суддів приходить до переконання про необхідність направлення справи до суду першої інстанції на новий розгляд зі стадії відкриття провадження.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 199 п.6, 205, 206 КАС України колегія суддів, -
у х в а л и л а :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Скасувати ухвалу судді Рівненського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2007 року у справі № 2-а-1149/07 за позовом ОСОБА_1 до Рівненського міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ України у Рівненській області про зобов'язання до виконання вимог ст. 97 КПК України та стягнення моральної шкоди і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
У решті вимог апеляційної скарги - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий Т.В.Онишкевич
Судді В.З.Улицький
В.М.Багрій