ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м  У к р а ї н и

18 грудня 2024 року м.Дніпросправа № 160/4210/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді  Баранник Н.П.,

суддів:  Малиш Н.І., Щербака А.А.,    

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від  29 серпня 2024 року у справі №160/4210/24 (суддя Савченко А.В.) за адміністративним позовом скаргу ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі відповідач) № Ф-16378-53/64 від 08.02.2021 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 липня 2024 року позовні вимоги позивача було задоволено частково. Суд визнав протиправною та скасував оскаржену позивачем вимогу відповідача про сплату боргу (недоїмки) в частині нарахування суми 14483,55грн. В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

29 серпня 2024 року суд ухвалив рішення у справі №160/4210/24, яким відмовив у задоволенні заяви позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить додаткове рішення скасувати, як таке, що прийняте з порушенням норм процесуального права. Просить ухвалити нове рішення про задоволення заяви позивача та стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правничу допомогу у сумі 22  500 грн..

Скарга обґрунтована тим, що судом не зазначено, які саме витрати не підлягають відшкодуванню, не наведено належної мотивації такої відмови, не враховано судом, що відповідач не подавав заперечень щодо зменшення розміру заявлених до відшкодування сум.

Відповідач  подав письмовий відзив на апеляційну скаргу позивача. Зазначив у відзиві, що погоджується з висновками суду першої інстанції, а доводи, викладені в апеляційній скарзі вважає безпідставними.

Апеляційний розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, враховує наступне.

Види судових витрат, підстави та порядок їх розподілу врегульовано приписами глави 8 розділу 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом першим частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої другої статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Правове регулювання витрат на професійну правничу допомогу містить стаття 134 КАС України.

Так, частиною першою цієї статті визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частин другої-п`ятої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Позивач звернувся до суду із письмовою заявою про стягнення з відповідача судових витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги у сумі 22500 грн.

В обґрунтування заяви, вказав, що адвокатом надана допомога по справі на загальну суму 22500,00 грн., що включає:

- консультація усна з вивченням документів (1 год.) 1 000,00 грн.;

- ознайомлення з матеріалами справи за наданим пакетом документів Клієнтом (1 год.) 1 500,00 грн.;

- підготовка адвокатського запиту 1 000,00 грн.;

- складання позовної заяви 4 000,00 грн.

- гонорар за прийняття рішення на користь клієнта 15 000,00 грн.

Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність).

На підтвердження складу та розміру витрат суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат.

Як встановив суд, до заяви про ухвалення додаткового рішення позивачем додано лише акт від 30.07.2024р. про надання послуг правової допомоги згідно з Договором №09/01 від 22.01.2024р..

Будь-яких інших додаткових доказів, що підтверджують обсяг часу, витраченого на надання правничої допомоги адвокатом, у даній справі не надано. Зокрема, не надано договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату, детальний розрахунок сум.

В той же час, за змістом статті 134 КАС, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки договору про надання правової допомоги, доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, а факт оплати послуг має бути підтверджено належними документами.

Таким чином є правильними висновки суду, що на час вирішення судом питання розподілу судових витрат у справі, були відсутні підстави для відшкодування витрат позивача на правничу допомогу, а отже і ухвалення  додаткового рішення про розподіл судових витрат.

Дослідивши обставини та матеріали справи, аргументи, наведені в апеляційній скарзі позивача, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив оскаржене рішення з дотриманням норм процесуального права, підстави для  його скасування відсутні.

При цьому, колегія суддів не надає оцінку новим доказам, що долучені позивачем до апеляційної скарги на підтвердження факту понесених ним витрат на правничу допомогу, оскільки такі докази не були надані суду першої інстанції до заяви про розподіл судових витрат та до матеріалів справи на час ухвалення судом додаткового рішення.

Керуючись ст. 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ст.ст.322, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -  залишити без задоволення.

Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2024 року у справі №160/4210/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена  до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.

Головуючий - суддя                                                                      Н.П. Баранник

                               суддя                                                                      Н.І. Малиш

                               суддя                                                                      А.А. Щербак