ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 122
РІШЕННЯ
Іменем України
26.09.2011Справа №5002-34/3177-2011
за позовом Заступника прокурора м. Ялта
(98600, АР Крим, м. Ялта, вул. Кірова, 18)
в інтересах держави в особі Ради міністрів АР Крим
(95000, м. Сімферополь, пр. Кірова,18)
Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим
(95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 114)
до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
(АДРЕСА_1)
про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення 300,95 грн.
Суддя А.Р. Ейвазова
п р е д с т а в н и к и :
від позивача 1– ОСОБА_2 за довіреністю № 01-01/409 від 24.02.2011р.;
від позивача 2 – не з’явився;
від відповідача - ОСОБА_3; ОСОБА_4 за довіреністю №142 від 26.04.2011р.;
від прокуратури – прокурор відділу Шехірєва Н.Ю., посв. № 11016
Суть спору: заступник прокурора м. Ялти в інтересах держави в особі Ради міністрів АР Крим та Республіканського комітету по земельних ресурсах звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та просить:
- зобов’язати відповідача звільнити шляхом знесення будівлі існуючого кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» за його власний рахунок та повернути Раді Міністрів АР Крим самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0070 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2;
- стягнути з відповідача на користь республіканського бюджету шкоду у розмірі 300,95грн., заподіяну самовільним зайняттям земельної ділянки орієнтовної площею 0,0070 га, яка розташована за адресою : АДРЕСА_2.
В обгрунтування заявлених вимог, прокурор посилається на те що, відповідачем відповідна земельна ділянка використовується за відсутності правовстановлюючих документів, а будівля кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" збудована на ній самочинно, оскільки земельна ділянка не була відведена відповідачу для цієї мети. У поданій позовній заяві прокурор зазначає, що розпорядження земельними ділянками державної власності відноситься до повноважень Кабінету Міністрів України та Ради Міністрів АР Крим.
Подання позову прокурором мотивовано порушенням інтересів держави у сфері земельних відносин (а.с.3-4).
26 вересня 2011р. у судовому засіданні прокурор надав заяву про усунення технічної помилки, яка міститься у резолютивної частині позовної заяви та просить читати пункти 2 та 3 відповідно у наступній редакції:
- зобов’язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0070 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 шляхом знесення будівлі існуючого кафе “ІНФОРМАЦІЯ_1” за його власний рахунок та повернути зазначену земельну ділянку Раді Міністрів АР Крим».
- стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь республіканського бюджету шкоду, заподіяну самовільним зайняттям земельної ділянки орієнтованою площею 0,0070 га, розташовану за адресою АДРЕСА_2, у розмірі 300,95 грн. на код бюджетної класифікації по доходам 21080600 “суми стягнені з винних осіб за шкоду заподіяну державі, підприємствам, установам, організаціям.
Позивач – Рада міністрів АР Крим письмового пояснення по суті заявлених вимог не надала. В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позові.
Позивач – Республіканський комітет по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим письмового пояснення по суті заявлених вимог не надав; явку представника в судове засідання не забезпечив.
Відповідач у справі – фізична особа-підприємець ОСОБА_1 у письмовому відзиві на позовну заяву просить у задоволенні позовних вимог прокурора відмовити, посилаючись на їх необґрунтованість. При цьому, відповідач вказує, що Лівадійська селищна рада рішенням №33 від 04.03.2004.р. затвердила матеріали попередніх узгоджень та дозволила скласти проект відводу земельної ділянки орієнтовною площею 1,0 га місця розташування та будівництва торгового комплексу в с. Охотніче суб’єкту підприємницької діяльності ОСОБА_5., який представляв інтереси групи підприємців, у тому числі, і відповідача.
Крім того, у судовому засіданні 29.09.2011р. представник відповідача заявив клопотання про залучення в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору – Лівадійської селищної ради.
У задоволенні вказаного клопотання судом відмовлено, виходячи з наступного:
Згідно ч. 1 ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін; їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду.
Доказів того, що рішення у даній справі може вплинути на права або обов’язки Лівадійської селищної ради щодо позивача чи відповідача не надано, у зв’язку з чим вказана особа не може бути залучена в якості третьої особи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
26 лютого 2011р. працівниками Управління державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства, за результатом якої складений відповідний акт (а.с.5).
Перевіркою встановлено, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 самовільно зайнята земельна ділянка загальною орієнтовною площею 0,0070 га, розташована за адресою АДРЕСА_2, під розміщення кафе “ІНФОРМАЦІЯ_1”, яке належить відповідачу.
На момент перевірки правовстановлюючі документи на земельну ділянку не надані.
10 березня 2011р. відповідачу видано припис № 000609 (а. с. 9), у якому останнього зобов’язано оформити правовстановлюючі документи на зайняту земельну ділянку або звільнити її, а також повідомити про виконання припису до 11.04.2011р.
10 березня 2011 р. за результатами перевірки складено протокол про адміністративне правопорушення № 0000613, за результатами розгляду якого, 18.03.2011р. ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення, передбачене ст.531 Кодексу про адміністративні правопорушення (самовільне зайняття земельної ділянки) (а.с.7).
Доказів оскарження та скасування у встановленому законом порядку даної постанови відповідачем не надані.
Наведені обставини стали підставою для звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі Ради міністрів АР Крим та Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим з позовом про звільнення та повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, а також відшкодування заподіяної правопорушенням шкоди.
Заявлені вимоги є такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
В силу ч. 1 та 2 ст. 78 Земельного кодексу України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
Згідно ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
За змістом ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ст. 126 ЗК України, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується:
- цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою;
- свідоцтвом про право на спадщину.
Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.
Перевіркою встановлено, що у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відсутні необхідні правовстановлюючі документи на землю та рішення органу виконавчої влади про вилучення (надання) земельної ділянки.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель”, самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Відповідачем не надано доказів вжиття заходів до оформлення права на земельну ділянку на момент прийняття рішення у даній справі.
Згідно ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Відповідна земельна ділянка, згідно з інформацією Управління Держкомзему у м.Ялта перебуває у межах с. Охотніче (плато “Ай-Петрі”).
При цьому, рішенням Верховної Ради АР Крим № 670-3/03 від 17.09.2003р. затверджено проект встановлення меж населеного пункту с. Охотніче, проте рішенням Верховної Ради АР Крим № 911-5/08 від 18.06.2008р. зазначене рішення скасовано.
Отже, на момент проведення перевірки межі с. Охотніче визначені не були, у зв’язку з чим органом, у компетенцію якого входить розпорядження відповідною земельною ділянкою, є Рада Міністрів АР Крим.
Так, в силу п.12 Перехідних положень ЗК України, до розмежування земель державної та комунальної власності Рада міністрів Автономної Республіки Крим на території Автономної Республіки Крим здійснює розпорядження землями за межами населених пунктів відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
Таким чином, Рада Міністрів АР Крим є належним позивачем у даній справі.
Відповідно до ст. 212 ЗК України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
За таких обставин, оскільки факт самовільного зайняття відповідачем спірної земельної ділянки є належним чином підтвердженим зібраними у справі доказами, які оцінені у їх сукупності, зокрема, матеріалами справи про адміністративне правопорушення (актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протоколом про адміністративне правопорушення; приписом (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); актом обстеження земельної ділянки), суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, вимоги прокурора про спонукання відповідача звільнити спірну самовільно зайняту земельну ділянку з одночасним приведенням ділянки в придатний для подальшого використання стан шляхом знесення розташованій на ній будівлі існуючого кафе “ІНФОРМАЦІЯ_1” за його власний рахунок та повернути зазначену земельну ділянку Раді міністрів АР Крим.
Крім того, прокурором також заявлені вимоги про стягнення з відповідача шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки, у розмірі 300,95 грн.
В силу ст.211 ЗК України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення, зокрема, самовільне зайняття земельних ділянок.
Згідно ч.2 ст.152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому, в силу ч.3 цієї норми, захист правна земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відшкодування збитків.
Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюються, в силу ст.157 ЗК України, зокрема, юридичними особами, які використовують земельні ділянки, та юридичними особами, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу тощо. При цьому, відповідно до ч.2 цієї норми визначено, що порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінеті Міністрів України від 19.04.93р. №284, затверджено Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам; Методика визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007р. №963.
В силу п.7 Методики, розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться інспекціями Мінприроди або Держземінспекцією та її територіальними органами.
Відповідно до наданого розрахунку, який здійснено Держземінспекцією Управління Деркомзему у м. Ялта АР Крим, розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного заняття спірної земельної ділянки, факт якого підтверджується зібраними у справі письмовими доказами, складає 300,95грн. (а.с.10).
Розрахунок завданої шкоди здійснено у відповідності до Методики визначення розмірів шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покрову (родючого шару) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007р.
Як свідчать матеріали справи, 18.05.2011р. відповідач сплатив 300,95грн. квитанцією 5235828 від 18.03.2011р., однак, не у доход республіканського бюджету, а в доход бюджету м. Ялта, у зв’язку з чим відповідна квитанція не є належним доказом відшкодування заподіяної шкоди. При цьому, відповідач не позбавлений можливості звернутись з заявою про повернення помилково сплачених коштів.
За таких обставин, вимоги в частині стягнення з відповідача 300,95грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення; повний текст рішення складено 29.09.2011р.
З урахуванням викладеного, керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Зобов’язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0070 га, розташовану у м. Ялта, с. Охотнічє (район Метеостанції), шляхом знесення будівлі існуючого кафе “ІНФОРМАЦІЯ_1” за його власний рахунок та повернути зазначену земельну ділянку Раді міністрів АР Крим.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь республіканського бюджету шкоду у розмірі 300,95грн., заподіяну самовільним зайняттям земельної ділянки на код бюджетної класифікації по доходам 21080600 “суми стягнені з винних осіб за шкоду заподіяну державі, підприємствам, установам, організаціям”.
4. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 85грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .
5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Ейвазова А.Р.