Справа № 2-4075/11

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2011 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді –          Цокол Л.  І. ,

при секретарі –                    Шарапа М. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу  за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ХАННЕР-СХІД» про повернення безпідставно набутого майна,

В С Т А Н О В И В :

 Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду і просить стягнути з відповідача ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ХАННЕР-СХІД» безпідставно отримані за нікчемним договором кошти в загальній сумі 294 786,17 грн., з яких : 195 000грн. – основна сума; 81 150 грн. - сума інфляційних збитків; 18 636,17грн.- 3% річних, а також відшкодувати судові витрати в сумі 1 920грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач  починаючи з 30 травня 2008 року безпідставно  володіє грошовими коштами перерахованими позивачем відповідно до нікчемного договору. Попередній договір  укладений  сторонами від 30 травня 2008 року є нікчемним  у зв’язку з недотриманням форми нотаріального посвідчення правочину, враховуючи, що для  основного  договору ,який був намір вчинити передбачав саме таку форму. Недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення свідчить про нікчемність такого договору. При цьому визнання його таким в судовому порядку не вимагається, а наслідки застосовуються протягом десяти років.  Безпідставне одержання або збереження відповідачем грошових коштів дає підстави позивачу для застосування положень ст.. 625 ЦК України, тобто застосування індексу інфляції та 3% річних до основного боргу за весь час прострочення.

Представник позивача ОСОБА_2 під час судового розгляду підтримала вимоги позивача ОСОБА_1 , просила їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позові. Звертала увагу суду на тому, що строк позовної давності позивачем не пропущений з огляду на положення діючого законодавства про застосування наслідків нікчемності правочину. Вважала повністю обґрунтованими вимоги позивача про нарахування суми боргу з урахування індексу інфляції та 3%річних, оскільки нормами цивільного законодавства передбачено нарахування відсотків за користування безпідставно одержаними або збереженими коштами.

Представник відповідача Крапівіна О.С. вимоги позивача ОСОБА_1 не визнала, заперечувала проти  їх задоволення, посилаючись на те, що при укладенні договору сторонами було досягнуто усіх істотних умов договору, що свідчить про те, що  волевиявлення сторін було спрямовано  на його виконання . Крім того відповідачем було направлено позивачу  пропозицію щодо укладення та  нотаріальне  посвідчення  договору купівлі-продажу, проте позивач ухилився від підписання договору та його нотаріального засвідчення. Зазначені обставини свідчать про те, що позивач не виконав вимоги  договору, і відповідно забезпечувальний платіж йому не повертається. Представник також звертала увагу суду на безпідставність вимог позивача з посилання на ст.. 625 ЦК України, оскільки не регулюють взаємовідносини що виникли між сторонами. Також представник просила застосувати строк позовної давності до вимог позивача, оскільки з дня виконання договору , 12 червня 2008 року , минуло понад три роки.

Суд вислухавши пояснення представника позивача ОСОБА_2 та представника відповідача Крапівіної О.С., дослідивши письмові докази по справі, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст.. 203 ЦК України правочин має вчинятись у формі, встановленій законом.

Відповідно до ст. 204 цього Кодексу правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст.. 209 цього Кодексу правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Відповідно до ст..220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Відповідно  до ст.. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Відповідно до ст.. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов’язана  повернути такого повернення. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватись за домовленістю сторін.

Судом встановлено наступне. 30 травня 2008 року між ВАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ХАННЕР-СХІД» та ОСОБА_1 укладено попередній договір  купівлі-продажу квартири №Fm/PrDog-2-08. Предметом договору   визначено квартиру АДРЕСА_1.

На виконання зазначеного договору позивачем ОСОБА_1 було перераховано 12.06.2008р. на рахунок відповідача 180 000грн., та 05.11.2008р. 15 000грн., а всього 195 000грн.

01 грудня 2009 року ВАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ХАННЕР-СХІД» направило ОСОБА_1 пропозицію щодо укладення основного договору та його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ст.. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов’язуються протягом певного строку(у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного  договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Відповідно до ст.. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Суд оцінивши встановлені обставини та відповідні їм норми закону прийшов до наступного висновку.

Встановлені обставини свідчать про те, що попередній договір купівлі-продажу квартири, укладений 30 травня 2008 року між ВАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ХАННЕР-СХІД» та ОСОБА_1 №Fm/PrDog-2-08 є нікчемним з огляду на  не додержання сторонами  його нотаріального посвідчення.

Дійсність попереднього договору у відповідності до ст.. 215 ЦК України судом не визнавалась.

Відповідно до ст.. 258 ЦК України позовна давність у десять років застосовується до вимог про застосування наслідків нікчемного правочину.

Отже позивач правомірно, в межах строків позовної  давності, просить застосувати наслідки нікчемного правочину.

Відповідно до ст.. 216 ЦК України відповідач повинен повернути позивачу усе одержано на виконання нікчемного правочину.

На виконання нікчемного правочину відповідач одержав грошові кошти в  загальній сумі 195 000грн. Вказані вимоги позивача є повністю обґрунтованими, і підлягають задоволенню.

Суд відхиляє вимоги   позивача про застосування положень ст.. 625 ЦК України до  відносин, яки виникли  між сторонами.

Так, положення ст.. 625 ЦК України передбачають  відповідальність за порушення грошового зобов’язання, тобто прострочення виконання грошового зобов’язання. В даному випадку між сторонами вказаних правовідносин  не виникло.

Відповідно до ст..1212 ЦК України особу, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов’язана повернути потерпілому це майно. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Відповідно до ст.. 1214 ЦК України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Відповідно до ст.. 536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Позивач не навів переконливих доводів та не зазначив розміру процентів, який підлягає нарахуванню за користування коштами.

Судові витрати підлягають відшкодуванню відповідно до частини задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.. ст.. 15,16,203,209,215,216,220,236,635,657 ЦК України, ст.ст.8,10,60,88,208,212,213,214, 215  ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

   Позов задовольнити частково.

Стягнути з  Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "ХАННЕР-СХІД" на користь  ОСОБА_1  грошові коштив в сумі 195 000грн., судові витрати в сумі 1920грн., а всього 196 920грн. ( сто дев"яносто шість тисяч дев"ятсот двадцять гривень).

В решті вимог відмовити.   Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя                                                                                           Л. І. Цокол