Справа №2-а-3454/2011 року

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

        19 серпня 2011 року суддя Оболонського районного суду міста Києва Андрейчук Т.В., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій суб’єкта владних повноважень неправомірними, зобов’язання здійснити перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення, –

в с т а н о в и в:

        Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку адміністративного судочинства з позовом до відповідачів управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій суб’єкта владних повноважень неправомірними, зобов’язання здійснити перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення.

        Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що він є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, інвалідом ІІ групи внаслідок захворювання, пов’язаного виконанням робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а тому згідно з положеннями ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” він має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат. Оскільки відповідачем управлінням праці та соціального захисту населення Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації відмовлено позивачеві у проведенні перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення у відповідності до ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а відповідачем Київським міським центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат –у виплаті допомоги, останній і звернувся до суду про захист порушеного права та просить суд визнати протиправними дії відповідачів щодо відмови йому в нарахуванні та виплаті щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік в розмірі 5 мінімальних заробітних плат; зобов’язати відповідача управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації здійснити нарахування щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, інваліду ІІ групи та згідно зі ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, починаючи з 28.01.1993 року; зобов’язати відповідача Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснити виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік в розмірі 5 мінімальних заробітних, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, інваліду ІІ групи та згідно зі ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

        Суд, керуючись вимогами ч.2 ст.183-2 КАС України, ухвалив розглянути справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних в справі доказів.

        Ухвалою судді Оболонського районного суду м. Києва від 23.06.2011 року відкрито скорочене провадження по розгляду даної справи в частині позовних вимог про визнання дій протиправними, зобов’язання здійснити нарахування та виплату щорічної допомоги на оздоровлення у відповідності до ст.48 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, починаючи з 01.12.2010 року, а позовні вимоги в частині визнання дій протиправними, зобов’язання здійснити нарахування та виплату щорічної допомоги на оздоровлення з урахуванням положень ст.48 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” за період з 2010 року по 01.12.2010 року залишено без розгляду.         

        Відповідачі письмових заперечень проти позову у строк, визначений ч.3 ст.183-2 КАС України, суду не надали.

        Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому їх дослідженні, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.            Позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, йому безстроково встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов’язаного виконанням робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Він перебуває на обліку в управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації.

        Згідно зі ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” особи, які є учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, мають право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення, зокрема, інваліди ІІ групи –у розмірі 5 мінімальних заробітних плат.

        Позивач звернувся до управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації із заявою про перерахунок і виплату щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі, встановленому ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, однак листом від 17.11.2010 року відповідач відмовив у здійсненні перерахунку та виплаті щорічної допомоги на оздоровлення у зазначеному розмірі.

         Відмова була мотивована тим, що відповідачем здійснювалось нарахування щорічної допомоги на оздоровлення позивачеві як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, інваліду ІІ групи, у порядку та розмірах Кабінетом Міністрів України, а саме: постановою Кабінету Міністрів України “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 26.07.1996 року №836 та постановою Кабінету Міністрів України “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 26.07.1996 року №836 та постановою Кабінету Міністрів України „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 12.07.2005 року №562, виходячи з того, що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інвалідам ІІ групи виплачується щорічна допомога на оздоровлення у розмірі 120,00 грн. Виплата допомоги у зазначених розмірах здійснювалась Київським міським центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.

        П.п.1 п.28 розділу II Закону України “Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесено зміни до ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та викладено цю статтю в наступній редакції: “Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім’ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України”.

        Згідно з рішенням Конституційного Суду України у справі від 22.05.2008 року №10-рп/2008 зупинення дії положень ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, передбачене п.п.11 п.28 розділу ІІ Закону України “Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним). У п.5 резолютивної частини цього рішення Конституційного Суду України зазначено, що вони втрачають чинність з дня його ухвалення Конституційним Судом України, тобто з 22.05.2008 року. У цьому рішенні Конституційним Судом України сформовано правову позицію, яка полягає в тому, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки це призводить до обмеження прав і свобод людини і громадянина.

        Рішення Конституційного Суду України мають преюдиційне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Положення Законів України, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковими для виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

        Ч.4 ст.9 КАС України передбачено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

        Відтак, виходячи із зазначеного принципу пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, суд вважає, що при вирішення даного спору підлягають застосуванню ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не положення постанови Кабінету Міністрів України „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 12.07.2005 року №562.

        Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, веде реєстр пільговиків, провадить нарахування, однак виплати щорічної допомоги на оздоровлення у відповідності до Типового положення про центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №147 від 25.04.2006 року здійснює Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.

        Виплата позивачеві щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік була здійснена відповідачем Київським міським центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у квітні 2011 року, а тому вимоги про її перерахунок та виплату у розмірі, встановленому ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, подані з дотриманням шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду, встановленого ст.99 КАС України.

        Відповідно до ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати допомоги на оздоровлення.

        Отож, зважаючи на викладене, суд вважає такими, що підлягають задоволенню, вимоги позивача в частині визнання протиправними дій відповідача управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації при нарахуванні позивачеві щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік, зобов’язання відповідача управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації здійснити нарахування щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, інваліду ІІ групи, виходячи з розміру 5 мінімальних заробітних плат на момент виплати, як це передбачено ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, зобов’язання відповідача Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснити виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, інваліду ІІ групи, виходячи з розміру 5 мінімальних заробітних плат на момент виплати, як це передбачено ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

        Зважаючи на вищенаведене, відповідно до ст.ст.19, 22, 75, 92 Конституції України, ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Закону України “Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, та керуючись, ст.ст. 2, 17, 69, 71, 99, 158, 159, 160, 162, 163, 167, 183-2, 256 КАС України, суд, –

п о с т а н о в и в:

        Позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій суб’єкта владних повноважень неправомірними, зобов’язання здійснити перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення –задовольнити.

        Визнати протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації щодо здійснення нарахування ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік.

        Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації здійснити нарахування ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, інваліду ІІ групи, у відповідності до ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з розміру 5 мінімальних заробітних плат на момент виплати, з урахуванням раніше здійснених виплат.

        Зобов’язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснити виплату ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, інваліду ІІ групи, у відповідності до ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з розміру 5 мінімальних заробітних плат на момент виплати, з урахуванням раніше здійснених виплат.

        Допустити негайне виконання постанови в межах суми платежу за один місяць.

        Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Оболонський районний суд міста Києва шляхом подання в десятиденний строк з дня отримання копії цієї постанови апеляційної скарги.

        Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

    Суддя                                                                                                                                   Т.В. Андрейчук

 01.09.2011 Справа № 2-а-3454/11