Справа №2-4013/2011 року

З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

25 серпня 2011 року              Оболонський районний суд міста Києва в складі:  

                                                  головуючого судді -     Андрейчука Т.В.

                                                  при секретарі          -     Каракаю О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Соверен” до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов’язаних із виплатою страхового відшкодування, –

в с т а н о в и в:

        У червні 2011 року позивач приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “Соверен”   (надалі –ПАТ “СК “Соверен”) звернулося до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов’язаних із виплатою страхового відшкодування.

        Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 01.07.2009 року між закритим страховим акціонерним товариством “Соверен” (надалі –ЗСАТ “Соверен”), правонаступником якого є ПАТ “СК “Соверен”, та ОСОБА_2 було укладено договір страхування транспортного засобу №1-274-005/09, предметом якого є страхування ризиків, пов’язаних з володінням, користуванням, розпорядженням належним страхувальнику на праві власності автомобілем марки “MITSUBISHI Lancer”, д.р.н. НОМЕР_1.

        08.12.2009  року в м. Києві на вул. Щербакова трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля марки “MITSUBISHI Lancer”, д.р.н. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3

        Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 26.01.2010 року ОСОБА_1 була визнана у винною у вчиненні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди та притягнута до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.124 КУпАП.

        Позивач зазначив, що вказана подія за участю застрахованого автомобіля визнана ЗСАТ “Соверен” страховою, про що був складений страховий акт від 23.04.2010 року №04/10-34 Т, та прийнято рішення про виплату страхового відшкодування.

        Сума страхового відшкодування у розмірі 5361,70 грн. була сплачена ЗСАТ “Соверен”  ОСОБА_2

        На підставі ст.27 Закону України “Про страхування”, ст.ст.993, 1191 ЦК України позивач стверджував, що оскільки він виплатив страхувальнику за договором страхування транспортного засобу від 01.07.2009 №1-274-005/09 страхове відшкодування, до нього у межах фактичних витрат перейшло право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки, котрим є ОСОБА_1

        З цих підстав позивач просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 5361,70 грн. на відшкодування в порядку регресу витрат, пов’язаних із виплатою страхового відшкодування та                173,62 грн. судових витрат, сплачених позивачем про зверненні до суду.

        Відповідач в судове засідання не з’явилася, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлялася, про причини неявки в судове засідання суд не повідомила.

        За таких обставин та за відсутності заперечень представника позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

        Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.   

        Як вбачається з матеріалів справи, 04.10.2007 року між 01.07.2009 року ЗСАТ “Соверен”, правонаступником якого є ПАТ “СК “Соверен”, та ОСОБА_2 було укладено договір страхування транспортного засобу №1-274-005/09, предметом якого є страхування ризиків, пов’язаних з володінням, користуванням, розпорядженням належним страхувальнику на праві власності автомобілем марки “MITSUBISHI Lancer”, д.р.н. НОМЕР_1 (а.с.9-10).

        08.12.2009  року в м. Києві на вул. Щербакова трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля марки “MITSUBISHI Lancer”, д.р.н. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3

        Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 26.01.2010 року ОСОБА_1 була визнана у винною у вчиненні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди та притягнута до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.124 КУпАП (а.с.15, 16).

        Згідно з ч.4 ст.61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення що набрала законної сили є обов’язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

        Таким чином, винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилась 08.12.2009 року за участю автомобіля марки “MITSUBISHI Lancer”, д.р.н. НОМЕР_1, є ОСОБА_1

        Ч.2 ст.8 Закону України “Про страхування” визначено, що страховий випадок –подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов’язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

        У відповідності до положень ч.1 ст.990 ЦК України, яка кореспондується з положеннями ч.1 ст.25 Закону України “Про страхування”, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт складається страховиком у формі, яка ним встановлюється.

        Враховуючи те, що внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобілю марки “MITSUBISHI Lancer”, д.р.н. НОМЕР_1, спричинено механічних пошкоджень, страховиком за договором страхування транспортного засобу від 01.07.2009 №1-274-005/09 ЗСАТ “Соверен” складено страховий акт від 23.04.2010 року №04/10-34 Т, яким даний випадок визнаний страховим, та прийнято рішення про виплату страхувальнику ОСОБА_2 страхового відшкодування у сумі 5361,70 грн. (а.с.5-6).

        У відповідності до п.3 ч.1 ст.988 ЦК України та п.3 ч.1 ст.20 Закону України “Про страхування” страховик зобов’язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у строк, встановлений договором.

        З відомості про виплату страхового відшкодування №11 та платіжного доручення від 28.04.2010 року №213 вбачається, що позивач здійснив виплату ОСОБА_2 страхового відшкодування у розмірі 5361,70 грн. (а.с7, 8).

        Ст.27 Закону України “Про страхування” передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

        Відповідно до ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

        Згідно з ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

        Потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилась 08.12.2009 року, є                        ОСОБА_2, а оскільки ЗСАТ “Соверен” сплатило йому страхове відшкодування, право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, якою є ОСОБА_1, перейшло до зазначеного страховика.        

        Таким чином, повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити, стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ “СК “Соверен” 5361,70 грн. на відшкодування в порядку регресу витрат, пов’язаних із виплатою страхового відшкодування.

        Також суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 173,62 грн. судових витрат, сплачених позивачем про зверненні до суду.

        З огляду на вищевикладене, відповідно до ст.ст.16, 979-985, 988-992, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, ст.ст.16, 27 Закону України „Про страхування”, керуючись ст.ст.4, 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд, –

в и р і ш и в:

        Позов приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Соверен” до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов’язаних із виплатою страхового відшкодування –задовольнити.

        Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Соверен” 5361 (п’ять тисяч триста шістдесят одна) гривня 70 (сімдесят) копійок на відшкодування в порядку регресу витрат, пов’язаних із виплатою страхового відшкодування.

        Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Соверен” судові витрати у розмірі 173 (сто сімдесят три) гривні 62 (шістдесят дві) копійки.

        Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

        Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

        Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

    Суддя                                                                                                                              Т.В. Андрейчук

 01.09.2011 Справа № 2-4013/11