Справа № 22-Ц-2128/06 Головуючий у 1 інстанції Маркова О.М.
Категорія 44 Доповідач Оношко Г.М.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня 2006 року колегія суддів судової палатив цивільних справах
Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого Воробйової Н.С., суддів Коцюрби О.П. , Оношко Г.М., при секретарі Велицькому О.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 04 травня 2006 року по справі за позовами ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-
встановила:
У квітні 2006 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. У позові зазначала, що відповідачка-її сусідка, постійно влаштовує сварки та бійки.
Так, 24 серпня 2003 року відповідачка увірвалася до квартири позивачки, штовхнула її, від чого позивачка впала, отримала легкі тілесні ушкоження .
09 жовтня 2004 року близько 11 год. відповідачка також заподіяла позивачці легких тілесних ушкоджень.
Кримінальна справа, порушена за скаргою приватного обвинувачення за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України закрита 29 червня 2005 року у зв»язку з амністією за заявою відповідачки, позов про відшкодування матеріальної шкоди залишився без розгляду.
Посилаючись на те, що відповідачка, крім заподіяння тілесних ушкоджень, пошкодила двері її квартирі, заподіявши матеріальних збитків на суму 793 грн, та моральну шкоду, яку позивачка визначила в розмірі 10 000 грн, просила стягнути з відповідачки матеріальну та моральну шкоду, а також витрати проведенню судово-медичного обстеження 18,8 грн та витрати на правову допомогу 40 грн.
У квітні 2006 року ОСОБА_1 Ввернулася з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 06 жовтня 2004 року, близько 20 год 10 хв. в квартирі матері позивачки АДРЕСА_1 відповідачка умисно заподіяла їй легких тілесних ушкоджень. Крім того вона ж 09 грудня 2004 року близько 11 год на трасі Київ-Сквира побила позивачку, заподіявши їй легкі тілесні ушкодження.
Порушена за скаргою приватного обвинувачення кримінальна справа по ч.1 ст. 125 КК України закрита постановою Білоцерківського міськрайонного суду від 29 червня 2005 року у зв»язку з амністією на підставі заяви відповідачки. Просила стягнути з відповідачки витрати по проведенню судово-медичного обстеження у зв»язу з заподіянням тілесних ушкоджень моральну шкоду , завдану неправомірними діями відповідачки в розмірі 5 000 грн. та витрати по наданню правової допомоги.
Ухвалою судді Білоцерківського міськрайонного суду від 10 квітня 2006 року позови об»єднані в одне провадження.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду від 04 квітня 2006 року в позовах відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять скасувати рішення суду з підстав порушення норм матеріального і процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи та ухвалити нове рішення про задовлення їх позовів .
Перевіривши матеріали справи в порядку ст. 303 ЦПК України, колегія судді вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задовленню з наступних підстав .
Постановляючи рішення про відмову в позові , суд виходив з того, що кримінальна справа , порушена щодо ОСОБА_3 по ч. 1 ст.125 КК України закрита постановою Білоцерківського міськрайонного суду від 29 червня 2005 року на підставі Закону України « Про амністію» за заявою підсудної. Проте своєї вини ОСОБА_3 не визнавала, посилалася на те, що вона також зверталася неодноразово з заявами до міліції у зв»язку з побиттям її та дитини позивачками, захищала себе та своїх дітей від неправомірної поведінки позивачок, що факт пошкодження дверей не встановлений.
Враховуючи наведене , суд першої інстанції дійшов висновку про те , що позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволенню не підлягає.
Проте з таким висновком суду погодитися не можна.
За правилами ст. 1166 ЦК України, майнова шкода , завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи а також шкода , завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з вимогами ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями , діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала , за наявності її вини.
З матеріалів справи вбачається, що сторони по справі - сусіди , проживають в будинку АДРЕСА_1 . Протягом тривалого часу між ними існують непраязні стосунки та виникають конфлікти.
Доводи позивачки ОСОБА_2 про те, що відповідачкою 06 жовтня 2004 року були пошкоджені двері в її квартирі , повністю підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами: актом від 20 грудня 2004 року , яким встановлено, що по дверях нанесено 25-30 ударів молотком, двері втратили свою придатність, вартість робіт та матеріалів 793 грн./ арк 6,7/;
показаннями свідка ОСОБА_4 про те, що 06 жовтня 2004 року ОСОБА_3 била двері в квартирі ОСОБА_2 молотком; навними увідмовному матеріалі поясненнями ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про те , що вони бачив , як ОСОБА_3 06 жовтня 2004 року била молотком по дверях.
Наведена сукупність доказів безспірно с відчить про те , внаслідок неправомірних дія відповідачки було пошодженое майно позивачки , позивачці завдано матеріальних збитків на суму 793 грн.
Згідно з роз»ясненнями , що містяться в п.З Постанови Пленуму Верховного Суду україни « Про судову практику в справах про відшкодування - моральної / немайнової / шкоди, від 31 березня 1995 року №4, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб.
Посилання позивачок на те , неправомірними діями відповідачки, яка била їх, заподіяла тілесних ушкоджень, пошкодила майно позивачки ОСОБА_2 їм було заподіяно також моральної шкоди, підтверджується т показаннями свідка ОСОБА_4 про те, що 06 жовтня 2004 року ОСОБА_3 била молотком по дверях квартири ОСОБА_2 та по руках ОСОБА_1, яка намагалася зачинити двері; постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 15жовтня 2004 року , якою встановлено , що 06 жовтня 2004 року ОСОБА_3 ударила ОСОБА_1 молотком по руках та ногах в квартирі матері ; відмовним матеріалом з якого вбачається , що 09 жовтня 2004 року на зупинці автобуса відповідачка вчинила бійку та спричинила позивачкам легкі тілесні ушкодження ,в тому числі наявними в відмовних матеріалах поясненнями гр. ОСОБА_7, ОСОБА_8 - очевидців події, які підтвердили , що бачили, як ОСОБА_3 тягала за волосся та била позивачок резиною з металевим наконечником по обличчю, голові та тулубу; висновками медичного обстеження ОСОБА_2 та ОСОБА_1, якими встановлено факт заподіяння позивачкам легких тілесних ушкоджень.
Наведені докази свідчать про те, що позивачці ОСОБА_2 внаслідок ушкодження її здоров»я та пошкодження майна були завдані фізичні та моральні страждання , принижена її гідність, порушений звичайний спосіб її життя ;
Позивачці ОСОБА_1 внаслідок ушкодження здров»я було завдано фізичних та моральних страждань, принижена її гідність, порушений звичайний спосіб її життя .
Враховуючи характер немайнових втрат, їх тривалість , стан здоров»я та вік позивачки ОСОБА_2 колегія суддів визначає розмір відшкодування моральної шкоди, завданої ОСОБА_2 500 грн., завданої ОСОБА_1.- 300 грн.
Заподіяння моральної шкоди в більшому розмірі позивачки не довели.
Оскільки кримінальна справа щодо ОСОБА_3 закрита з нереабілітуючих підстав , позовні вимоги щодо стягнення з відповідачки на користь позивачок витрат по проведенню судово -медичного обстеженя підлягають задоволенню. На користь ОСОБА_2 стягуються витрати по проведенню судово-медичного обстеження в сумі 18, 8 грн., на користь ОСОБА_1 - 54 грн.
Крім того , з відповідачки на користь позивачок стягуються витрати по наданню правової допомоги : на користь ОСОБА_2 40 грн, на користь ОСОБА_1 105 грн.
Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи , рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовів , яким стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 811грн./793, грн. + 18 грн./ , моральну шкода 500 грн. , та витрати по наданню правової допомоги 40 грн., а всього 1351 грн. ; на користь ОСОБА_1матеріальну шкоду 54 грн., моральну шкоду 300 грн., витрати по наданню правової допомоги 105 грн грн., а всього 459 грн.
В іншій частині позовів відмовити.
Керуючись ст. ст. 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 04 травня 2006 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позови ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовльнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду 54 грн., моральну шкоду 300 грн. , витрати по справі 105 грн. , а всього 459 грн.; на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду 811 грн., моральну шкоду 500 грн., витрати по справі 40 грн., а всього 1351 грн.
В іншій частині позовів відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.