ЛЬВІВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

У  Х  В  А  Л  А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

18 лютого 2008 року                                                                                             м. Львів

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого                                                                           

суддів:                                                                                 

за участю секретаря - Фацієвича М.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Косівського районного суду Івано-Франківської області від 19 червня 2007 року по адміністративній справі №2-А-43/07 за позовом ОСОБА_1 до Віце прем'єр-міністра України ОСОБА_2 про визнання незаконними дій та стягнення моральної та матеріальної шкоди,-

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 звернувся в квітні 2007 року в місцевий суд з позовом до Віце прем'єр-міністра України ОСОБА_2 про визнання незаконними дій та стягнення моральної 1500 грн. та матеріальної 307,76 грн. шкоди.

Вимоги мотивовані тим, що 28.11.2006 року він відповідно до графіку прийому громадян Віце прем'єр-міністром України ОСОБА_2, приїхав в м. Київ з метою попасти на особистий прийом, однак того дня його було прийнято консультантом останнього, якому він передав письмове звернення, а той пообіцяв порушені у зверненні питання розглянути. Вважає, що подібним було порушено правила особистого прийому громадян та ст.22 Закону України «Про звернення громадян». Поряд з цим, його заява належним чином не розглянута та залишено поза увагою ряд питань, які він просив вирішити і взагалі його звернення було направлене для розгляду в ті інстанції на які він скаржився, що є грубим порушенням чинного законодавства.

Постановою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 19 червня 2007 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. Суд виходив з того, що ОСОБА_1 був на особистому прийомі у Кабінеті Міністрів України, прийнято для розгляду його письмову заяву, тобто він використав своє право згідно з нормами Закону України «Про звернення громадян». Заява позивача була розглянута і по суті порушених питань йому була дана обґрунтована відповідь державним органом до компетенції якого належав розгляд питань, що порушувалися заявником.

Не погодившись із зазначеними судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та позов задоволити.

Покликання маються окрім на обставини викладені в позовній заяві й на те, що відповідачем не вчасно скерована його заява в інший орган для розгляду. Крім того, подібне проводиться у випадку коли, звернення мало місце не в компетентний орган. Не з'ясовано судом де конкретно перебував відповідач, що позбавило можливості потрапити до нього на особистий прийом. У постанові мається покликання на реєстраційну-контрольну картку яка відсутня в матеріалах справи та не проведено технічну фіксацію процесу за вимогою позивача.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 28.11.2006 року ОСОБА_1 відповідно до графіку прийому громадян Віце прем'єр-міністром України ОСОБА_2, приїхав в м. Київ з метою попасти на особистий прийом у відповідності до ст.22 Закону України «Про звернення громадян».

Згідно з даних реєстраційно-контрольної картки № 41-К-030437/09П, позивач перебував на особистому прийомі у Кабінеті Міністрів України, який здійснювали консультант служби Віце прем'єр-міністра України ОСОБА_2 та його радник. На зазначеному прийомі прийнято для розгляду письмову заяву позивача та 7 грудня 2006 року ОСОБА_2 по ній доручено Міністерству внутрішніх справ України і Івано-Франківській облдержадміністрації надати громадянину ОСОБА_1 висновки, зроблені робочою групою з виїздом на місце, та вжити відповідних заходів щодо інформування про результати розгляду порушених у його заяві питань.

Про результати розгляду заяви, ОСОБА_1 та відповідача було повідомлено першим заступником Міністра внутрішніх справ України.

Щодо відсутності 28.11.2006 року на прийомі Віце прем'єр-міністра України ОСОБА_2, то виходячи з повідомлення керівника служби, яке мається в матеріалах справи та нічим не спростоване і суд надає йому віри, що в цей день Віце прем'єр-міністр України брав участь в інших загальнодержавних заходах і не міг бути присутнім на прийомі громадян.

Місцевий суд прийшов до вірного висновку, що позивач звернувся особисто до органу державної влади і був прийнятий посадовими особами цього органу, а відповідач особисто надав доручення щодо розгляду по суті заяви позивача та надання йому відповіді. Заява ОСОБА_1 була розглянута і по суті порушених питань йому була дана обґрунтована відповідь державним органом до компетенції якого належав розгляд питань, що порушувалися заявником.

Таким чином позивач використав своє право на особистий прийом, що було доведено відповідачем у відповідності до ч.2 ст.71 КАС України.

За відсутності протиправних дій, рішень чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, виключаються підстави для стягнення з нього шкоди.

Доводи апелянта, що відповідачем не вчасно скерована його заява в інший орган для розгляду не були предметом розгляду місцевого суду, а у відповідності до ч.3 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції не може розглядати вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції.

Покликання місцевого суду в постанові на реєстраційну-контрольну картку яка відсутня в матеріалах справи пояснюється допущеною помилкою, так як досліджувалась реєстраційно-контрольна картка № 41-К-030437/09П, що вбачається дальше по тексту.

Відносно непроведенння фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, то це не складає підстав для скасування правильного по суті судового рішення, так як фіксація проведена протоколом судового засідання на який не подано жодних зауважень.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись статтями 195. 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Косівського районного суду Івано-Франківської області від 19 червня 2007 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом одного місяця після набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

 Головуючий:

 судді: