ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2011 р. Справа № 2а-831/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. ,  Тацій Л.В.

за участю секретаря судового засідання  Букар Х.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова, прокуратури Київського району м. Харкова та Науково-виробничого підприємства "Промтехснаб" Товариства інвалідів Київського району м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від  04.03.2011р. по справі № 2а-831/11/2070

за позовом   Науково-виробничого підприємства "Промтехснаб" Товариства інвалідів Київського району м. Харкова     

до  Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова ,  Прокуратура Київського району м. Харкова              

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Науково-виробниче підприємство "Промтехснаб" Товариства інвалідів Київського району міста Харкова, звернувся до суду  з адміністративним позовом до відповідача,  Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова, в якому просив скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000022302/0 від 11.01.2011р. прийняте Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова, за яким Науково - виробничому підприємству “ПРОМТЕХСНАБ” визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 2873291,25грн., в тому числі 2298633,00 грн. за основним платежем та 574658,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2011р. по справі №2-а-831/11/2070 вимоги позивача були задоволені частково. Скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова №0000022302/0 від 11.01.2011р. в частині  визначення основного платежу у сумі 1044833,00 грн. та  штрафної (фінансової) санкцій у сумі  261208,25 грн. В іншій частині позову було відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2011р. по справі №2-а-831/11/2070 позивач, відповідач та прокуратура Київського району м. Харкова подали апеляційні скарги.

Позивач вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2011р. по справі №2-а-831/11/2070 підлягає скасуванню з прийняттям нової про задоволення позову у повному обсязі.

Відповідач вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2011р. по справі №2-а-831/11/2070 підлягає скасуванню з прийняттям нової про відмовлення в задоволенні позову у повному обсязі.

Прокурор вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2011р. по справі №2-а-831/11/2070 підлягає скасуванню з прийняттям нової про відмовлення в задоволенні позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю – доповідача,  представників сторін та прокурора колегія суддів встановила, що ДПІ у Київському районі м. Харкова на підставі направлення від 22.12.2010 року № 1340, в період з 22.11.2010 року по 17.12.2010 року було проведено планову виїзну перевірку НВП “Промтехснаб” Товариства інвалідів Київського району м. Харкова з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.09.2010 року.

За результатами проведення перевірки ДПІ у Київському районі м. Харкова складено акт „Про результати планової виїзної перевірки НВП “Промтехснаб” Товариства інвалідів Київського району м. Харкова з питань дотримання вимог податкового, іншого законодавства та валютного законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.09.2010 року" № 7606/235/30235387 від 24.12.2010 р.

На підставі вказаного Акту перевірки ДПІ у Київському районі м. Харкова 11.01.2011 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000022302/0 про визначення податкового зобов'язання НВП “Промтехснаб” Товариства інвалідів Київського району м. Харкова з податку на прибуток підприємств в сумі 2298633,00 грн. за основним платежем та 574658,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Задовольняючи частково вимоги позивача суд першої інстанції виходив з наступного.

Щодо заниження валових доходів у 3 кварталі 2010 року.

Відповідно до вимог п.4.1 ст.4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валовий дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого  (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Згідно п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 вказаного Закону  валовий дохід, зокрема, включає: доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу.

Станом на 01.04.09р. у НВП “Промтехснаб” Товариства інвалідів Київського району м. Харкова рахувалась кредиторська заборгованість перед ТОВ “Луганськбудмонтаж” в сумі 733900 грн. ТОВ “Луганськбудмонтаж” у періоді, що перевірявся виконувало будівельні роботи для НВП “Промтехснаб” Товариства інвалідів Київського району м. Харкова на підставі договорів на виконання субпідрядних робіт та відвантажувало матеріали на загальну суму 6867800 грн., НВП “Промтехснаб” Товариства інвалідів Київського району м. Харкова розрахувалось за отриманий товар (послуги) частково в сумі 2586500 грн.

Станом на 30.09.2010р. у позивача рахується кредиторська заборгованість перед ТОВ “Луганськбудмонтаж” в сумі 5015200,00 грн. за отримані, але не оплачені  товари (послуги) відповідно до наданих договорів та актів прийому - передачі.

Згідно даних Єдиного Державного Реєстру було отримано відомості стосовно скасування державної реєстрації ТОВ “Луганськбудмонтаж” 21.08.2010р. у зв’язку з визнанням його банкрутом.

Відповідно до абз. 3 п. 1.25 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” безнадійна заборгованість - заборгованість фізичної особи - суб’єкта підприємницької діяльності або юридичної особи, оголошених банкрутами у порядку, встановленому законом, або при їх ліквідації (зняття з реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності).

Також, як вбачається з п.п. 1.22.1 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” безнадійна заборгованість вважається безповоротною фінансовою допомогою.

Оскільки у 3 кварталі 2010 року було скасовано державну реєстрацію ТОВ “Луганськбудмонтаж” зобов’язання позивача по оплаті отриманого товару (робіт, послуг) припинилось, то такий товар (роботи, послуги) є безоплатно отриманими платником податку та набули статусу безповоротної фінансової допомоги, в зв’язку з чим за приписами п.п. 4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” їх вартість підлягає включенню до валового доходу.  

Суд першої інстанції не прийняв до уваги посилання позивача, що  ТОВ “Луганськбудмонтаж” уступило право вимоги заборгованості ТОВ “Востокстройінвест-2006”, оскільки позивач не надав будь-яких доказів наявності в момент проведення перевірки відповідного договору, а тому перевіряючим не міг бути досліджений даний договір та відповідно оцінений.

За таких обставин суд першої інстанції визнав правильним висновок відповідача про заниження валового доходу позивачем у 3 кварталі 2010 року та правомірним прийняття відповідачем податкового повідомлення –рішення про донарахування суми податкового зобов’язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 1253800,0 грн. та штрафної (фінансової) санкції в сумі 313450,0 грн. Отже позов в цій частині не підлягає задоволенню.

Щодо завищення валових витрат у 3 кварталі 2010 року.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника   податку   у   грошовій,   матеріальній   або   нематеріальній   формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За приписами п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Отже з аналізу вказаного закону випливає, що датою формування валових витрат є дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів або оприбуткування платником податку товарів (робіт, послуг).

Позивач отримавши товар (роботи, послуги) за договорами на виконання субпідрядних робіт та відвантажування матеріалів від ТОВ “Луганськбудмонтаж” відніс вартість отриманого товару (робіт, послуг) до складу валових витрат, що відповідає приписам п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Слід  зазначити, що акт перевірки не містить посилань про порушення вимог закону при формуванні валових витрат за правилом першої події, тобто в тому періоді, коли відбувалось оприбуткування товару (робіт, послуг).

Відповідач не спростовує того, що всі первинні документи, що підтверджують валові витрати в сумі 4179333,0 грн. є в наявності у позивача, зауваження на момент формування (період оприбуткування) таких валових витрат відсутні, будь –які зауваження, щодо форми, змісту, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно Закону  України “Про оподаткування прибутку підприємств”, ч.2 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”, спричиняли втрату  юридичного статусу первинних документів в ході перевірки не встановлено.  

Твердження відповідача про порушення п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” не може бути прийнято  до уваги, оскільки зазначений закон не передбачає обов’язку платника податків зменшувати задекларовані суми валових витрат, що виникли в зв’язку з отриманням товару (робіт, послуг), які в подальшому набули статусу безоплатно отриманих. Закон зобов’язує платника податку в даному випадку збільшити валовий дохід відповідного податкового періоду, в якому відбувається зазначена подія на таку суму.

Крім того відповідачем не враховано, що товар (роботи, послуги) отримані позивачем за договорами з ТОВ “Луганськбудмонтаж” набув статусу безоплатно отриманого тільки після ліквідації вказаного контрагента, в зв’язку з чим позивач правильно сформував валові витрати по першій події –оприбуткування товару (робіт, послуг).

У зв’язку з тим, що відсутній об’єкт донарахування податку на прибуток, суд першої інстанції дійшов  висновку про відсутність підстав застосування штрафної (фінансової) санкції передбаченої п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов висновку, що вимога позивача про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000022302/0 від 11.01.2011р. в частині визначення основного платежу з податку на прибуток у сумі 1044833,00 грн. та  штрафної (фінансової) санкцій у сумі  261208,25 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню. В іншій частині підстави для задоволення позову відсутні.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позову  стосовно необґрунтованого донарахування відповідачем по завищенню валових витрат у 3 кварталі 2010 року, оскільки  п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” не передбачає обов’язку платника податків зменшувати задекларовані суми валових витрат, що виникли в зв’язку з отриманням товару (робіт, послуг), які в подальшому набули статусу безоплатно отриманих. Закон зобов’язує платника податку в даному випадку збільшити валовий дохід відповідного податкового періоду, в якому відбувається зазначена подія на таку суму. Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Не можуть бути визнані обґрунтованими висновки суду першої інстанції в частині заниження валових доходів у 3 кварталі 2010 року.

Відповідно до п.1.25 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 18.12.2004р. №334/94-ВР безнадійна заборгованість - це заборгованість, яка відповідає будь - якій із наведених ознак, зокрема заборгованість, що виникла внаслідок недостатності майна юридичної особи, оголошеної банкрутом, у порядку, визначеному законом, або при їх ліквідації (зняття з реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності). Перелік юридичних фактів, які зобов'язують платника податків збільшити валовий дохід податкового періоду на суму заборгованості (її частини) попередньо віднесеної ним до складу валових витрат згідно із п.п. 12.1.1. пункту 12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» або відшкодованої за рахунок страхового резерву згідно з пунктом 12.3 цього Закону, визначений п.п. 12.3, 12.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Жодне із зазначених положень Закону не визначає такого юридичного факту як зняття з реєстраційного обліку суб'єкта господарювання для збільшення валового доходу відповідного податкового періоду. Відповідно до п.п. 4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» доходами платника податків із інших джерел, законодавець визначає суми заборгованості, що підлягає включанню до валових витрат згідно з пунктами 12.3 та 12.4 цього Закону. Отже, законом чітко визначені випадки та процедура визначення та відображення суми валового доходу платника податків.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

НВП «Промтехснаб» мало взаємовідносини з ТОВ «ЛУГАНСЬКБУДМОНТАЖ», але будь - яких валових витрат у 3-му кварталі 2010 року від діяльності з цим підприємством не здійснювало та у відповідних деклараціях не відображало, як це зазначив контролюючий орган (аркуш 8 акту перевірки) та з чим погодився суд першої інстанції. Всі взаємовідносини з цим підприємством закінчені 03.06.2010р. (здійснено останній платіж), а всі виконання договірних робіт - у березні 2010 року. Цю інформацію позивач надавав в письмових запереченнях на акт перевірки. Разом із тим, контролюючий орган прийшов до висновку, що в порушення п.5.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94 від 28.12.1994р. підприємством не проведене самостійне коригування валових витрат, чим завищено валові витрати в сумі 4179333,00 тис. грн. (стор. 8 акту перевірки).

Матеріали справи свідчать про те, що позивач мав договірні відносини з ТОВ «Луганськбудмонтаж», та загальна несплачена сума кредиторської заборгованості перед цим підприємством залишилась в розмірі 5012200,00 грн. В той же час, внаслідок заміни кредитора у зобов'язанні, факт припинення діяльності ТОВ «Луганськбудмонтаж» не має для позивача ніяких податкових наслідків. На момент укладення Договору про відступлення права вимоги від 06.06.2010р. заборгованість позивача перед ТОВ «Луганськбудмонтаж» становила 5012200,00 грн. За зазначеним договором ТОВ «Луганськбудмонтаж» відступило на користь ТОВ «Востокстройінвест - 2006» право вимоги боргу в розмірі 5012200,00 грн., тобто весь об'єм кредиторської заборгованості позивача. Таким чином, обов'язок позивача по сплаті боргу в розмірі 5012200,00 грн. не припинився, є існуючим, а тому відсутній валовий дохід в розумінні Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Відповідні докази, що підтверджують такі фактичні обставини надані позивачем.

Відповідно до ч.4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч.І ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо зміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Отже, на підставі викладеного, єдиним належним та допустимим доказом відступлення зобов'язання сплати боргу, що існував у позивача перед ТОВ «Луганськбудмонтаж», може бути лише відповідний правочин, оформлений у письмовій формі.

Відповідно до ч.І ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Таким чином, боржник ( в даному випадку позивач) не є стороною правочину з відступлення зобов'язання сплати боргу. Відповідно до п.7.9.7. п.7.9. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», листа ДПА України від 05.03.2009р. №6107/7/15-0217 операція з відступлення права вимоги боргу у боржника розглядається як заключна операція та не має для нього податкових наслідків.

Позивачем приєднані до матеріалів справи відповідні докази, а саме: правочин з відступлення права вимоги боргу, повідомлення про сплату боргу, вимога про сплату боргу, угода про проведення розрахунку, акт про передачу векселю. Зазначені обставини підтверджують факти проведених операцій. та розрахунків на суму 5012200,00 грн. Обґрунтуванням рішення суду першої інстанції з цього приводу є відсутність посилання позивача на ці обставини в позовній заяві та запереченнях на акт перевірки. Проте  відсутність відповідного посилання не є доказом відсутності самих фактів та обставин, які підтверджені належними доказами. Факт  відступлення права вимоги боргу на користь ТОВ «Востокстройінвест - 2006» підтверджуються письмовими доказами, дійсність та законність яких не спростована.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади на органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено правомірність донарахування позивачу податкових зобов’язань та застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2011р. по справі №2-а-831/11/2070 прийнята при невідповідності висновків суду обставинам справи і підлягає частковому скасуванню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196,   п. 3 ст. 198, п. 3 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова та прокуратури Київського району м. Харкова залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу позивача Науково-виробничого підприємства "Промтехснаб" Товариства інвалідів Київського району міста Харкова задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2011р. по справі № 2а-831/11/2070 скасувати в частині відмови у задоволенні позову.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення –рішення    Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова №0000022302/0 від 11.01.2011р. в частині визначення основного платежу в розмірі 1253800 грн. та штрафної санкції 313450 грн.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від   04.03.2011р. по справі №2-а-831/11/2070 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Філатов Ю.М.

Судді(підпис)

(підпис)Водолажська Н.С.

 Тацій Л.В.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Філатов Ю.М.

Повний текст постанови виготовлений  23.05.2011  р.