Судове рішення #183161
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

м. Чернівці 29 серпня 2006р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого                          Гончарук Г.М.

Суддів                                   Струбіцької О.М., Петлюка В.І.

За участю прокурора                 Хоміцької Т.Б.

Та адвоката                            ОСОБА_1.

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2., захисника ОСОБА_1. в інтересах засудженого ОСОБА_2. на вирок Герцаївського районного суду Чернівецької області від 29 травня 2006р.

Цим вироком                  ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець АДРЕСА_1, житель АДРЕСА_2 Герцаївського району Чернівецької області, румун, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, не працюючий, не одружений, раніше не судимий в порядку ст. 89 КК України засуджений за ст. 115 ч. 1 КК України на десять років позбавлення волі, за ст. 122 ч. 1 КК України на три роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України шляхом повного складання покарань остаточно призначено ОСОБА_2. тринадцять років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу до набраним вироком законної сили залишено тримання під вартою.

Строк відбуття покарання відраховано з 17 березня 2005 року.

Справа № 11-344/2006р.                Головуючий у 1 інстанції Єфтемій C.M.

Категорія ст. 1І5 ч. 1,121 ч. 1                 Доповідач : Струбіцька О.М.

КК України.

 

Згідно вироку ОСОБА_2. визнаний винним і засуджений за те, що 16 березня 2005 року, близько 16 годин перебуваючи у стані алкогольного сп»яніння у власному житловому будинку, що знаходиться у АДРЕСА_2 Герцаївського району Чернівецької області на ґрунті побутової сварки спричинив тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент спричинення ОСОБА_3. від яких наступила її смерть, та спричинив тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості своїй співмешканці ОСОБА_4., яка являється дочкою ОСОБА_3.

На вказаний вирок подано апеляції засудженим ОСОБА_2. та в його інтересах захисника ОСОБА_1.

В своїй апеляції засуджений ОСОБА_2. просить пом»якшити призначене йому покарання, застосувати ст. 70 ч. 1, ст. 69 КК України.

Вимоги своєї апеляції ОСОБА_2. обґрунтовує тим, що судом не враховано всіх обставин, що пом»якшують покарання: скоєння злочинів не навмисно, в стані сильного душевного хвилювання, через аморальну поведінку потерпілої.

Захисник ОСОБА_1. у апеляції просить скасувати вирок стосовно ОСОБА_2. та постановити свій, яким зменшити призначене покарання.

Вимоги апеляції захисник ОСОБА_2. обґрунтовує тим, що вважає що судом не враховано обставин, що характеризують особи потерпілих, їх поведінку в побуті, безпідставно відмовлено у проведенні судово-психолого-психіатричної експертизи підсудного, безпідставно враховано як обставину, що обтяжує покарання скоєння злочину у стані алкогольного сп»яніння, не враховано, що засуджений визнав вину, попросив пробачення у потерпілої.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_2., який підтримав апеляційну скаргу, міркування прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, ОСОБА_2. та в його інтересах захисника ОСОБА_1. колегія суддів прийшла до висновку що вони підлягають частковому задоволенню на основі нище поданого.

Судом правильно встановлено фактичні обставини справи і зроблений обґрунтований висновок про доведеність винності ОСОБА_2. у вчиненні злочинів. Такий висновок ґрунтується на зібраних у ході судового слідства і перевірених судом доказах.

Доводи засудженого ОСОБА_2. про те, що злочини ним скоєно не навмисно, в стані сильного душевного хвилювання, внаслідок аморальної поведінки потерпілої є необґрунтованими.

Суд правильно оцінивши докази по справі, прийшов до обґрунтованого висновку про вчинення ОСОБА_2. умисних злочинів.

Так, спричинення ОСОБА_2. потерпілій ОСОБА_3. цілеспрямовано у життєво важливі органи багаторазових ударів, позбавило її можливості здійснювати цілеспрямовані дії, внаслідок чого протягом часу , що вимірювався секундами, декількома хвилинами наступила її смерть, що підтверджується висновком експерта ( а. с. 234 ). Це може свідчити про наявність умислу ОСОБА_2. на умисне вбивство потерпілої ОСОБА_3.

Наявність умислу на умисне спричинення середнього ступеня тяжкості

 

тілесних ушкоджень, що спричинило довготривалий розлад здоров»я потерпілої ОСОБА_4., у ОСОБА_2. при їх нанесенні, підтверджується висновком експерта ( а. с. 167 ), з якого випливає, що тілесні ушкодження у вигляді синяка передпліччя, перелому середньої третини діафази лівої ліктьової кістки з боковим зміщенням, відломком, оскольчаті переломи четвертої п»ятсної, п»ятої п»ястної, п»ятої основної кісток з підвивихом значним зміщенням уламків виникши в результаті дії твердих тупих предметів, не менше двох ударів, характерні для самозахисту потерпілої.

Висновки судових експертиз належно аргументовані з наукової точки зору відповідають фактичним обставинам справи та не суперечать, а підтверджуються показами потерпілої, свідків, протоколом огляду.

Засуджений ОСОБА_2. в ході досудового та судового слідства по своєму відтворюючи деталі скоєного наводив такі дані стосовно своєї участі; якими по суті, доповнив показання потерпілої, свідків і в такий спосіб викрив самого себе у вчиненні злочинів.

Доводи засудженого ОСОБА_2. про скоєння злочинів у стані сильного душевного хвилювання не знайшли свого підтвердження, спростовуються матеріалами справи, належно дослідженими та оціненими судом доказами.

Відповідно до диспозиції ст. 116 КК України умисне вбивство визнається вчиненим у стані сильного душевного хвилювання, якщо таке хвилювання виникло раптово внаслідок протизаконного насильства, систематичного знущання або тяжкої образи з боку потерпілого.

У справі не виявлено даних, які б давали підстави вважати, що у момент вчинення вбивства засуджений перебував у такому стані.

Доводи засудженого про, те що злочин ним скоєно внаслідок аморальної поведінки потерпілої, не підтвердили будь-якими обставинами, щоб своєю поведінкою потерпілі могли сприяти оправданню умисних злочинних дій ОСОБА_2.

Навпаки, судом правильно враховано, той факт, що ОСОБА_2. був особою схильного до скоєння правопорушень, оскільки притягався до адміністративної відповідальності за скоєння насильства в сім»ї стосовно потерпілих.

Даних стосовно потерпілих, враховуючи їхні характеристики, які є задовільними, які б вказували, на них виключно з негативної сторони, чи їхню схильність до правопорушень по справі не здобуто. Цим спростовано твердження як засудженого так і його захисника у апеляціях про, те, що судом не враховано даних про особи потерпілих.

Доводи захисника про безпідставність відмови судом у проведенні повторної судової психологічно-психіатричної експертизи є необгрунтованими.

Згідно ст. 75 КПК України повторна експертиза призначається, коли висновок експерта буде визнано необгрунтованим, чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або таким викликає сумніви в його правильності.

Згідно акту комплексної судової психолого-психіатричної експертизи ( а. с. 123) ОСОБА_2. ознак психічного захворювання не виявлено, може віддавати звіт у своїх діях та керувати ними , під час скоєння злочину в стані

 

фізіологічного афекту не перебував, в емоційному стані не знаходився, на період цього часу ознак хронічного психічного захворювання та ознак будь-якого іншого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявив, міг віддавати собі звіт у своїх діях та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Ця експертиза відповідає вимогам законодавства, є науково-обгрунтованою, з наданням повних відповідей на поставлені питання, не суперечить іншим матеріалам справи.

Зважаючи на відсутність сумнівів у правильності первинної експертизи, чи осудності, психічного стану ОСОБА_2. судом підставно відмовлено у проведенні повторної судової і психологічно-психіатричної експертизи.

Необгрунтованими є доводи захисника у апеляції, про те, що судом безпідставно враховано як обставину, що обтяжує покарання-скоєння злочинів ОСОБА_2. у стані алкогольного сп»яніння.

Ця обставина належно встановлена в ході досудового та судового слідства, як із показань самого засудженого, який вказував що в день скоєння злочину пив спиртне, так і свідка ОСОБА_5., який показав, що пив із засудженим алкоголь, свідків ОСОБА_6., ОСОБА_7., потерпілої ОСОБА_4., які показали, що засуджений був у стані алкогольного сп»яніння.

Колегія суддів прийшла до висновку, що стосовно ОСОБА_2. не має підстав застосування ст. 69 КК України, оскільки для призначення покарання нижче найниищої межі встановленої санкцією статті, або переходу до іншого більш м»якого виду основного покарання необхідно, щоб були у наявності декілька обставин, що пом»якшують покарання, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, необхідно врахування даних про особу винного.

Перелік обставин, що обтяжують покарання засудженого, дані про його особу, вказують на те, що ним скоєно злочини у стані алкогольного сп»яніння, стосовно особи похилого віку, з настанням тяжких наслідків, сам ОСОБА_2. негативно характеризується по місцю останнього проживання, притягався до адміністративної відповідальності судом, а тому зазначені обставини виключають можливість застосування стосовно нього ст. 69 КК України .

Однак, зважаючи на розмір призначеного судом покарання за ст. 115 ч. 1 КК України, який не є мінімальним згідно санкції цієї статті, судова колегія прийшла до висновку, про те, що є необхідність застосування при призначенні ОСОБА_2. покарання принципу поглинання менш суворого покарання більш суворим, а не повного складання призначених судом покарань. Це сприятиме тому, щоб ОСОБА_2. поніс покарання за вчинені злочини, яке буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, тому в частині призначення остаточного покарання за сукупністю злочинів вирок суду підлягає зміні.

На підставі наведеного, керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_2. задоволити частково.

 

Апеляцію захисника ОСОБА_1. задоволити частково.

Вирок Герцаївського районного суду від 29 травня 2006 року щодо ОСОБА_2 в частині призначеного йому покарання змінити.

Вважати ОСОБА_2. засудженим за ст. 115 ч. 1 КК України на десять років позбавлення волі;

За ст. 122 ч. 1 КК України на три роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_2 призначити десять років позбавлення волі.

В решті вирок Герцаївського районного суду від 29 травня 2006 року залишити без змін.

Головуючий                                                     Гончарук Г.М.

Судді                                                               Струбіцька О.М.

Петлюк В.І.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація