ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2011 р. Справа № 66202/09
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, у складі:
головуючого судді Любашевського В.П.
суддів Заверухи О.Б.
Старунського Д.М.
При секретарі судового засідання Золотому Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу
за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Самбірський завод «Сигнал» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.07.2009 р. по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Самбірський завод «Сигнал» до Державної податкової інспекції у Самбірському районі про скасування рішення та застосування штрафних санкцій, -
В С Т А Н О В И Л А:
У лютому 2009 року позивач – ВАТ «Самбірський завод «Сигнал» звернувся в суд із позовом до відповідача – Державної податкової інспекції у Самбірському районі. У позовній заяві просив визнати нечинним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.10.2008 року № 0000532300, яке було прийнято за наслідками планової виїзної перевірки, оформленої актом від 29.09.2008 року № 770/23-1/14311732.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29.07.2009 р. у задоволенні позову відмовлено. Постанова суду мотивована тим, що ВАТ «Самбірський радіозавод «Сигнал» на підставі імпортного контракту № 5 від 10.01.2007 року, укладеного з компанією « Jiaxing Layo Import and Export Group CO», Китай, 25.01.2007 року перерахував кошти за готову продукцію, а саме: за комплектувальні вироби для стартерів люмінесцентних ламп в сумі 16340,40 дол. США. Готова продукція поступила 31.05.2007 року згідно ВМД на загальну суму 16340,40 дол. США, що становить 22 дні прострочення термінів розрахунків у сфері ЗЕД. Відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» ДПІ у Самбірському районі донараховано пеню в сумі 5446,26 грн. Окрім цього позивач на підставі імпортного контракту № 38/5-46 від 17.07.2006 року на загальну суму 60000.00 дол. США, укладеного з «Laminazione Sottile SPA», Італія, перерахував кошти за готову продукцію в сумі 51731,44 дол. США, а саме: 21.03.2007 року в сумі 20 000 дол. США, 22.03.2007 року в сумі 4000 дол. США, 28.04.2007 року в сумі 10731,44 дол. США, 26.04.2007 року в сумі 17000.00 дол. США. Готова продукція поступила 27.06.2007 року згідно ВМД на загальну суму 51731.44 дол. США, з них на 24000,00 дол. США товару поступило з простроченням термінів розрахунків, а саме: 4 000 дол. США - 7 днів прострочки, 20 000 дол. США - 8 днів прострочки, чим порушено ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» Відповідно до ст.4 зазначеного Закону, порушення нерезидентами термінів, передбачених ст. 2 цього Закону тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми митної вартості недопоставленої продукції в: іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним, курсом НБУ на день виникнення заборгованості. Всього, за дане порушення донараховано пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у сумі 2848,20 грн.
При цьому, суд першої інстанції дійшов висновку, що при проведенні імпортних операцій датою імпорту у випадках ввозу продукції на територію України, якщо остання підлягає митному оформленню, слід вважати дату завершення оформлення ВМД (типу ІМ-4.0 «Імпорт»). Тому, рішення відповідача про застосування штрафних, (фінансових) санкцій від 07.10.2008 року №0000532300 на думку суду першої інстанції є правомірним та визнанню нечинним не підлягає.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку. У апеляційній скарзі просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.07.2009 р. скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом невірно встановлено момент імпорту поставленого на митну територію України товару, оскільки таким слід вважати момент фактичного перетину товаром митного кордону України.
З’ясувавши обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду – скасуванню, з наступних підстав:
Розглядаючи справу, суд першої інстанції вірно встановив, що відповідно до Акту від 29.09.2008 року № 770/23-1/14311732 «Про результати виїзної планової перевірки ВАТ «Самбірський радіозавод «Сигнал» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.03.2008 року» було прийнято оспорюване рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій від 07.10.2008 року за №0000532300. Відповідно до якого на підставі ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» було застосовано до ВАТ «Самбірський радіозавод «Сигнал» штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 8294.46 грн.
Фактичною підставою для прийняття вказаного рішення, яке стало предметом оскарження став висновок контролюючого органу про те, що ВАТ «Самбірський радіозавод «Сигнал» на підставі імпортного контракту № 5 від 10.01.2007 року, укладеного з компанією «Jiaxing Layo Import and Export Group CO», Китай, 25.01.2007 року перерахував кошти за готову продукцію, а саме: за комплектувальні вироби для стартерів люмінесцентних ламп в сумі 16340,40 дол. США. Готова продукція поступила 31.05.2007 року згідно ВМД на загальну суму 16340,40 дол. США, що становить 22 дні прострочення термінів розрахунків у сфері ЗЕД. Відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» ДПІ У Самбірському районі донараховано пеню в сумі 5446,26 грн. Окрім цього позивач на підставі імпортного контракту № 38/5-46 від 17.07.2006 року на загальну суму 60000.00 дол. США, укладеного з «Laminazione Sottile SPA», Італія, перерахував кошти за готову продукцію в сумі 51731,44 дол. США, а саме: 21.03.2007 року в сумі 20 000 дол. США, 22.03.2007 року в сумі 4000 дол. США, 28.04.2007 року в сумі 10731,44 дол. США, 26.04.2007 року в сумі 17000.00 дол. США. Готова продукція поступила 27.06.2007 року згідно ВМД на загальну суму 51731.44 дол. США, з них на 24000,00 дол. США товару поступило з простроченням термінів розрахунків, а саме: 4 000 дол. США - 7 днів прострочки, 20 000 дол. США - 8 днів прострочки, чим порушено ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Відповідно до ст.4 зазначеного Закону, порушення нерезидентами термінів, передбачених ст. 2 цього Закону тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми митної вартості недопоставленої продукції в: іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним, курсом НБУ на день виникнення заборгованості. Всього, за дане порушення донараховано пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у сумі 2848,20 грн. При цьому вирішальним при вирішенні справи став висновок суду про те, що при проведенні імпортних операцій датою імпорту у випадках ввозу продукції на територію України, якщо остання підлягає митному оформленню, слід вважати дату завершення оформлення ВМД (типу ІМ-4.0 «Імпорт»). Колегія суддів із вказаним висновком суду першої інстанції не погоджується, враховуючи при цьому, що для встановлення дати імпорту з метою практичного застосування статті 2 Закону слід керуватися нормами валютного, митного законодавства та законодавчими актами, яким регулюється зовнішньоекономічна діяльність, оскільки нормами цього Закону не передбачено конкретної дати надходження товарі по імпорту, яка застосовується для відрахування 90-денного терміну розрахунків.
Поставкою імпортованого товару як об'єкта регулювання Закону і валютного контролю з боку податкових органів при здійсненні імпортних операцій є факт ввезення товару на митну територію України, оскільки норма статті 2 Закону є імперативною, якою не ставиться надходження в Україну товару в залежність від переходу права власності на товар. Юридичний перехід права власності, як і деякі інші нюанси договірних відносин між сторонами імпортного контракту, перебуває за межами валютного контролю.
Питання про визначення термінів «перетин митного кордону України», «момент здійснення імпорту» та інших регулюється валютним та митним законодавством України. Так, згідно статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в не грошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами. Моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується або імпортується, від продавця до покупця.
Відповідно до Митного кодексу України, поняття «перетин товаром митного кордону України» та «пропуск через митний кордон України» не є тотожними, але такими, які є взаємопов'язаними і обов'язковими для врахування при вирішенні питання визначення дати імпорту. При цьому пропуск через митний кордон у відповідності із п. 35 ст. 1 Кодексу є дозвіл на переміщення товарів через митний кордон України. Таким чином, спочатку здійснюється пропуск товару, за ним - переміщення товару через митний кордон, тобто фактичне ввезення товару на митну територію України.
Вантажна митна декларація згідно з Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 р. № 574, не є єдиним документом, виключно яким засвідчується факт та дата фактичного переміщення через митний кордон України товарів, а є документом, який є заявою, що містить відомості про товари та інші предмети і транспортні засоби та мету їх переміщення через митний кордон України, та засвідчує надання суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності права на розміщення товарів у визначений митний режим (визначає статус товарів) або про зміну митного режиму щодо цих товарів і підтверджує, а не встановлює права та обов'язки зазначених у вантажній митній декларації осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських та інших операцій.
На виконання вимог валютного законодавства України, зокрема ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», підприємство повинно ввезти (перемістити) товар на митну територію України, для чого повинен бути здійснений пропуск через митний кордон (тобто митним органом повинен бути наданий дозвіл на переміщення цього товару через митний кордон).
Факти перетину товаром митного кордону України до 12.06.2007р., підтверджені проставленням Державною митною службою відтиску штампа на товаросупровідних документах, зокрема: штамп Південної регіональної митниці «Під митним контролем» від 21.04.07 р. на груповому коносаменті про ввезення на територію України контейнера № СN7281703 по контракту № 5 від 10.01.2007 р. та штамп Чопської митниці «Під митним контролем» від 18.06.2007 р. на інвойсі № 2513 від 13.06.2007 р. фірми «Laminazione Sottile SPA» по контракту 38/5-46 від 17/07/06 р.
Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги факт наявності у підприємства позивача документів, що свідчать про фактичне ввезення товару на територію України, підприємством не порушено ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а тому висновки контролюючого органу про наявність підстав для застосування до позивача штрафних санкцій є безпідставним, що свідчить про незаконність оскаржуваного рішення, а тому таке підлягає визнанню нечинним та скасуванню. Натомість, суд першої інстанції розглядаючи справу вказаного не врахував, що свідчить про порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, яке в силу п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України є підставою для скасування постанови суду.
Зважаючи на викладене, та керуючись ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Самбірський завод «Сигнал» задовольнити, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.07.2009р. по справі № 2а-1577/09/1370 – скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Самбірський завод «Сигнал» до Державної податкової інспекції у Самбірському районі про скасування рішення та застосування штрафних санкцій задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Державної податкової інспекції у Самбірському районі від 07 жовтня 2008 року № 0000532300.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.
Головуючий суддя В. П. Любашевський
Судді О.Б. Заверуха
Д.М. Старунський