УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2008 року березня "06" дня колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Безверхого О.М.
суддів - Демченка М.О., Олійника В.Б.
з участю прокурора - Друченко Т.В.
засудженого - ОСОБА_1
потерпілого - ОСОБА_2
представників потерпілого - ОСОБА_3 і ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1, на вирок Сумського районного суду Сумської області від 10 грудня 2007 року, яким :
ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1, не судимий,
засуджений за ст. 286 ч. 2 КК України на чотири роки позбавлення волі, з позбавлення права керувати транспортними засобами на один рік.
Згідно ст. 75 КК України звільненого від відбуття покарання з випробуванням на іспитовий строк 1 рік 6 місяців.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 14000 грн, за спричинення моральної шкоди, на користь ОСОБА_3 1056 грн.47 коп. за спричинення матеріальних збитків, і 1400 грн. за спричинення моральної шкоди, та 420 грн. витрати за надання юридичної допомоги.
Постановлено стягнути судові витрати на користь держави за проведення експертизи в сумі 564 грн. 90 коп.
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що він 28 серпня 2006 року керуючи автомобілем ВАЗ - 2107 державний НОМЕР_1 на автошляху «Суми - Білопілля» в районі с. Ганнівка Сумського району Сумської області порушив вимоги пунктів: 1.3, 1.5, 2.3, а),б)., 12.2, 12.3, 31.4.3. «б», не забезпечивши технічно справного стану транспортного засобу, а саме зовнішні світлові прилади якого не були відрегульовані, не вибрав безпечну швидкість руху в умовах видимості проїзної частини автодороги, не виявив своєчасно пішохода на проїзній частині, хоча повинен був його виявити, не прийняв своєчасно заходів для зменшення швидкості та зупинки автомобіля, і вчинив наїзд на ОСОБА_2, який перебував на проїзній частині автодороги в порушення пунктів: 1.3, 1.5, 4.1, 4.4, 4.8 а),г) Правил дорожнього руху.
Внаслідок наїзду потерпілому були спричинені тяжкі тілесні ушкодження.
На вирок суду засуджений ОСОБА_1подав апеляцію в якій ставить питання про скасування вироку суду в зв'язку з тим, що суд неналежним чином дослідив зібрані по справі докази, не дав їм належної оцінки і як наслідок незаконно признав його винуватим. Він вказує на те, що по кримінальній справі було проведено декілька автотехнічних експертиз, висновки яких протилежні. Суд не навів жодних мотивів не взявши до уваги висновок тієї експертизи згідно якої він не мав технічної можливості уникнути наїзду на потерпілого.
Крім цього засуджений також не погоджується і з рішенням суду щодо стягнення з нього на користь потерпілих сум за спричинення моральної шкоди і майнових збитків. При цьому він стверджує, що протягом досудового слідства добровільно відшкодовував матеріальні збитки, понесені потерпілим на лікування, а при стягненні на його користь моральної шкоди суд належним чином не врахував те, що потерпілий в момент перебування на проїзній частині дороги сам порушив Правила дорожнього руху і крім цього перебував в нетверезому стані.
Заслухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію, потерпілого ОСОБА_2 і його законних представників - ОСОБА_3, ОСОБА_4, які заперечували проти задоволення апеляції, міркування прокурора Друченко Т.В., про залишення вироку суду без зміни, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи викладені в апеляції колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню.
Органами досудового слідства по справі було проведено цілий ряд судово автотехнічних експертиз. На вирішення цих експертиз задавались питання, що стосувались невідповідностей вимогам Правил Дорожнього руху дій як засудженого, так і потерпілого. Ставилось також питання про існування причинного зв'язку між можливими порушення ПДР і наслідками, які настали.
Вихідні дані при призначенні експертиз мінялись.
Висновки зроблені експертами є протилежними. Згідно висновку експертизи № 2070 від 10.11.2006 року засуджений не мав технічної можливості уникнути зіткнення з потерпілим ( а.с. 79 - 96 ).
В той же час згідно висновку комплексної судово транспортно - трасологічної і автотехнічної експертизи від 3 травня 2007 року № 10978/4467 ( а.с. 116 - 132 ), і додаткової судово - автотехнічної експертизи від 26.06.2007 року № 195 ( а.с. 145 - 149 ) засуджений мав можливість уникнути зіткнення з потерпілим, виконавши ряд вимог передбачених Правилами дорожнього руху. Як зазначено у експертизах ці порушення перебувають в прямому причинному зв'язку з дорожньо транспортною пригодою і наслідками, що настали.
Суд провівши судове слідство оголосив добуті органами досудового слідства докази, в тому числі і матеріали автотехнічних експертиз, але не дослідив їх, не дав їм аналізу тим самим не усунув суперечностей в доказах, а при постановлені вироку, в мотивувальній частині, послався лише на ті докази, які стверджують вину засудженого, не спростувавши при цьому докази, які вказують на протилежний висновок, на що і посилається засуджений в апеляції.
За таких обставин, на думку колегії суддів, суд під час судового слідства допустив однобічність і як наслідок цього зроблений судом висновок викладений у вироку, не в повній мірі відповідає фактичним обставинам справи, і не може бути визнаним обгрунтованим і законним.
Згідно ст.367 КПК України допущені судом порушення є підставами до скасування вироку з направленням справи на новий судовий розгляд.
Що стосується посилання засудженого в апеляції на те, що судом було стягнуто на користь потерпілого, і представника потерпілого занадто великі суми за спричинення моральної шкоди і матеріальних збитків, то ці питання можуть бути предметом дослідження по справі в суді першої інстанції, під час нового судового розгляду.
На підставі викладеного колегія суддів вважає апеляцію засудженого ОСОБА_1 обгрунтованою і підлягаючу задоволенню.
Керуючись ст. ст. 362,366, 367, 377 КПК України колегія суддів ,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Вирок Сумського районного суду Сумської області від 10 грудня 2007 року стосовно ОСОБА_1 засудженого за ч. 2 ст. 286 КК України - скасувати, із за допущеної однобічності, і невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.
Справу направити на новий судовий розгляд в той же суд, іншим складом суддів.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 залишити попередню - підписку про невиїзд.
Головуючий:
судді: