ПОСТАНОВА
справа № 2-а-1028 / 2009
Іменем України
22 жовтня 2009 року. Суддя Болградського районного суду Одеської області Шевера В.Д., розглянувши у порядку ПИСЬМОВОГО ПРОВАДЖЕННЯ справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Болградської районної державної адміністрації Одеської області «про стягнення заборгованості на оздоровлення»,
ВСТАНОВИВ:
Позивач просить ухвалити рішення, яким визнати неправомірними дії відповідача щодо неповної виплати йому, позивачу, як інваліду війни 3 групи, щорічної допомоги на оздоровлення за 2007, 2008 і 2009 роки у розмірі 4 мінімальних заробітних плат, посилаючись на те, що відповідач виплатив йому в 2007 році всього лише 90 гривень замість 1760 грн., в 2008 році всього 90 гривень замість 2060 гривень, в 2009 році всього лише 90 гривень замість 2500 гривень а тому він, позивач, просить стягнути з відповідача на його, позивача, користь 6050 грн., а також зобов’язати відповідача виплачувати йому, позивачу, згідно зі ст.. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чернобильської катастрофи» щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 4 мінімальних заробітних плат на момент виплати
Відповідач позов не визнав посилаючись на відсутність відповідних коштів.
Позов підлягає задоволенню.
Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії Чорнобильської катастрофи (категорія 1) і визнаний інвалідом 3 групи, що підтверджується його посвідченням серія НОМЕР_1 від 27.08.2009 року.
Відповідно до ч.3 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивач має право на отримання щорічної грошової допомоги на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, розмір якої визначається на момент виплати.
Відповідач виплатив позивачу 21.09.2007 року - 90 гривень; 4.02.2008 року - 90 гривень і 5.05.209 року - 90 гривень.
Разом з тим станом на вересень 2007 року розмір мінімальної заробітної плати був встановлений в сумі 440 гривень, станом на лютий 2008 року - в сумі 515 гривень і на травень 2009 року - в сумі 625 гривень.
Відповідач згідно з ч.3 ст. 48 вищеназваного закону зобов’язаний був виплатити позивачу щорічні грошові допомоги на оздоровлення у вересні 2007 року 440 х 4 = 1760 гривень, у лютому 2008 року 551 х 4 = 2060 гривень і в травні 2009 року 625 х 4 = 2500 гривень., а всього загальну суму 1760 + 2060 + 2500 = 6320 гривень. Не дивлячись на вимогу вищеназваного закону відповідач за 2007, 2008 і 209 рік виплатив позивачу загальну суму лише 90 + 90 + 90 = 270 гривень. Таким чином відповідач не до нарахував і не до виплатив позивачу за 2007-2009 роки загальну суму щорічної грошової допомоги на оздоровлення, а саме: 6320 - 270 - 6050 гривень.
Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України " Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", суди України, при розгляді справ, застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї, а також практику Європейського суду - як джерело права.
Відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 до названої Конвенції, кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Борги розглядаються у сенсі поняття "власності", яке міститься у ч. 1 ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції і яке не обмежене власністю на фізичні речі та залежить від формальної класифікації у національному законодавстві, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як "майнові права" і, таким чином, як власність.
Європейський Суд з прав людини при розгляді справи "Кечко проти України" зауважив, що в межах свободи дій держави визначати які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, припиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними, У зв’язку з чим Європейський Суд не прийняв до уваги позицію Уряду України про колізію двох нормативних актів - Закону України, відповідно якому встановлені надбавки з бюджету і який є діючим, та Закону України "Про державний бюджет" на відповідний рік, де положення останнього Закону, на думку Уряду України, превалювали як Lex specialis. Європейський Суд не прийняв і аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання свої зобов’язань.
Пільги, компенсації і гарантії, право на які передбачене чинним законодавством, є додатком до основаних джерел існування, необхідною складовою конституційного права на забезпечення життєвого рівня (стаття 48 Конституції України), тому суд вважає, що право на соціальний захист не може бути обмежено на строк позовної давності, а тому вона, позовна давність, на соціальні виплати не поширюється.
Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами, суд вважає, що вимога позивача щодо покладення зобов’язання на відповідача щорічно нараховувати і виплачувати позивачу щорічну грошову допомогу на його оздоровлення згідно зі ст. 48 вищеназваного закону підлягає задоволенню.
Суд вважає, що згідно з ч. 2 п. 1 ст. 256 КАС України вимога позивача про звернення цієї постанови до негайного виконання про стягнення всієї суми боргу підлягає задоволенню, оскільки відповідач безпідставно протягом трьох років не до нараховував і не до виплачував позивачу щорічні грошові допомоги, які потрібні позивачу на його лікування.
Керуючись п. 10 ст. З, ст. 11, 69-71, 105, ч.3 ст. 122, ст. 160-162, 185, 186, 256 ч. 2 п. 1 КАС України, ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд,
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Дії Управління праці та соціального захисту населення Болградської районної державної адміністрації Одеської області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті щорічної разової допомоги на оздоровлення, як інваліду 3 групи за 2007 - 2009 роки, виходячи з розміру 4 мінімальних заробітних плат на день її виплати в сумі 6050 гривень -визнати неправомірними.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Болградської районної державної адміністрації Одеської області на користь ОСОБА_1 6050 гривень
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Болградської районної державної адміністрації Одеської області починаючи з 1 січня 2010 року виплачувати ОСОБА_1 щорічну разову допомогу на оздоровлення, як інваліду 3 групи -учаснику ліквідації наслідків аварії Чорнобильської катастрофи (категорія 1) згідно зі ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру 4 мінімальних заробітних плат на день її виплати.
Цю постанову про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Болградської районної державної адміністрації Одеської області на користь ОСОБА_1 6050 (шість тисяч п’ятдесят) гривень звернути до негайного виконання.
На постанову протягом 10 днів з дня її проголошення може бути подана заява про її апеляційне оскарження, а апеляційна скарга - протягом 20 днів з дня подання названої заяви.