Справа №7112 Головуючий у 1 інстанції Дрюк П.М.
Категорія 40 Доповідач Лук'янова С.В.
РІШЕННЯ Іменем України
15 серпня 2006 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Новодворської О.І. суддів Лук'янової С.В., Соломахи Л.І.
при секретарі Лозняковій Т.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за
апеляційною скаргою відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою
відповідальністю „Колос" на рішення Великоновосілківського районного суду Донецької
області від 13 березня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до
Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Колос" про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду , пояснення позивачки та представника відповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд
встановив:
30 січня 2006 року позивачка звернулася в суд до відповідача з вказаним позовом, в обґрунтування якого вказала, що з 23 березня 2000 року працювала у відповідача спочатку різноробочою, потім птахівницею на птахофермі. Наказом відповідача НОМЕР_1 її звільнено з роботи за п.4 ст.40 КЗпП України за прогул, який вона, начебто, зробила 23 грудня 2005 року. Вона вважає її звільнення незаконним, оскільки 23 грудня 2005 року прогул не вчиняла. На птахофермі працює три особи, вони працюють цілодобово. 22 грудня 2005 року вона заступила на зміну о 7 годині і працювала одна до 7 години 23 грудня 2005 року. Про відсутність прогулів свідчить складений і підписаний нею і зоотехніком ОСОБА_2 табель виходів на роботу за грудень 2005 року. Якби вона здійснила прогул, то її негайно б звільнили з роботи, а не чекали б 18 днів, як це мале місце. Вона вважає, що дійсною причиною її звільнення є її звернення до прокуратури зі скаргою на відповідача, який відмовляється відшкодувати шкоду, спричинену загибеллю її сина 19 вересня 2000 року. 10 січня 2006 року її повідомили, що її звільнено. На її запитання про причину звільнення генеральний директор підприємства відповів, що це за те, що вона скаржилася на керівництво підприємства до прокуратури. Крім того, її звільнення не було погоджено з профспілковим комітетом. З 1976 року вона працювала у даному господарстві (колгоспі ім. 22 з'їзду КПРС, КСП ім. 22 з'їзду КПРС і СТОВ „Колос"). За всі роки трудової діяльності вона не мала дисциплінарних стягнень, а мала лише заохочення, обиралася членом правління, депутатом сільської ради, а тепер відповідач зробив її прогульницею. Це призвело до її душевних страждань, тому у відшкодування моральної шкоди вона просила стягнути тисячу гривень. Крім того, з
відповідача на її користь необхідно стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, поновивши її на роботі на птахофермі птахівницею (а.с.2-3).
Рішенням Великоновосілківського районного суду Донецької області від 13 березня 2006 року частково задоволено вказаний позов: позивачка поновлена на роботі птахівницею у відповідача; з відповідача на користь позивачки стягнуто заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 1203 грн. 70 коп. та 500 грн. у відшкодування моральної шкоди. Цим рішенням встановлено, що позивачка довела, що вона та птахівниця Загуменна працювали не кожен день; 23 грудня 2005 року у позивачки був вихідний день; на попередження зоотехніка про проведення переліку птахів позивачка попередила зоотехніка, що її на роботі не буде; це підтвердив і зоотехнік ОСОБА_2. Тому суд прийшов до висновку, що позивачка не скоювала прогулу. Середньоденна зарплата позивачки складає 18,5 грн., а за дні вимушеного прогулу - 1203 грн. 70 коп. Незаконним звільненням позивачки з роботи позивачці спричинена моральні страждання; це змусило позивачку приймати додаткові зусилля для організації свого життя. Але враховуючи фінансовий стан відповідана, суд частково задовольнив позовні вимоги в цій частині і у відшкодування моральної шкоди на користь позивачки з відповідача стягнув 500 грн. (а.с.43-44).
В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 13 березня 2006 року і направлення справи на новий розгляд через невідповідність висновків суду дослідженим доказам. Позивачка звільнена з роботи за прогул без поважної причини правомірно, а рішення суду ухвалено передчасно, без врахування наданих доказів і фактичних обставин справи. Наказом НОМЕР_2 позивачка була призначена завідуючою птахофермою. Птахоферма є об'єктом з неперервним виробничим циклом. У зв'язку з цим у завідуючої птахоферми встановлений шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем у неділю. За грудень 2005 року у табелі зоотехніком зроблений запис про скоєні позивачкою 23 і 24 грудня 2005 року прогули. Суд безпідставно зробив висновок, що позивачка працювала не завідуючою птахоферми, а птахівницею і 23 грудня 2005 року у позивачки був вихідний день і тому прогул у цей день вона не скоїла (а.с.48-50).
В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача повністю підтримав доводи апеляційної скарги; позивачка не визнала апеляційну скаргу і просила залишити без зміни рішення суду першої інстанції.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції від 13 березня 2006 року - скасуванню з ухвалення по справі нового рішення про часткове задоволення вказаного позову через наступне.
Відповідно вимогам п.п.З, 4 ч.І ст.З11 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
Наказом НОМЕР_2 позивачка призначена на посаду завідуючої птахофермою СТОВ „Колос" з 1 січня 2005 року з посадовим окладом 500 грн. (а.с.51). Призначення позивачки завідуючою Птахофермою з 1 січня 2005 року підтверджується також відповідним записом у трудовій книжці позивачки (а.с.5), штатним розписом відповідача на 2005 рік (а.с.53-54). Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає доказаним, що на час звільнення позивачка працювала у відповідача завідуючою птахофермою. Пояснення позивачки і свідків, а також табелі виходу на роботу (а.с. 17-20) і
розрахунки нарахування заробітної плати (а.с.21-24) не спростовують наказу НОМЕР_2, запису в трудовій книжці позивачки і в штатному розпису про призначення позивачки з 1 січня 2005 року завідуючою птахофермою.
Для позивачки - завідуючої птахофермою відповідним розпорядком встановлений шестиденний робочий тиждень з вихідним днем у неділю (а.с.73). І пояснення свідків і пояснення позивачки підтверджують, що 23 грудня 2005 року (п'ятниця) позивачка була відсутня на роботі. Пояснення позивачки про те, що вона повідомляла зоотехніка ОСОБА_2 про неможливість вийти на роботу 23 грудня 2005 року, свідок ОСОБА_2 підтвердив в судовому засіданні суду першої інстанції. Але позивачка не надала доказів того, що вона належним чином вирішила питання про можливість невиходу її на роботу 23 грудня 2005 року: позивачка не зверталася з відповідною заявою до керівника відповідача і не отримала від нього у встановленому законом порядку дозвіл на невихід на роботу 23 грудня 2005 року. Відповідно вимогам ч.І ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Згідно ст.,60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Позивачка не надала доказів у підтвердження того, що 23 грудня 2005 року вона була відсутня на робочому місці з поважної причини. Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що 23 грудня 2005 року позивачка скоїла прогул без поважної причини.
Згідно ст..148 КЗпП країни дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення. Прогул позивачка скоїла 23 грудня 2005 року, а дисциплінарне стягнення на неї накладено 10 січня 2006 року, тобто з дотриманням вимог ст.. 148 КЗпК України.
У відповідності до вимог ч.І ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення 10 січня 2006 року від позивачки отримано письмове пояснення (а.с.32). Наказом НОМЕР_1 позивачку звільнено з роботи за п.4 ст.40 КЗпП України (а.с.4).
У відповідності до вимог діючого законодавства за пропозицією суду (а.с.9) 17 лютого 2006 року повноважний профспілковий комітет, який обрано на підприємстві відповідача, дав згоду на звільнення позивачки з роботи за п.4 ст.40 КЗпП України(а.с.11,12-13). Присутня на засіданні профкому позивачка пояснювала, що на роботі 23 грудня 2005 року вона дійсно не була, оскільки відпросилася з роботи у головного зоотехніка (а.с.12). .'
Прогул без поважної причини є порушенням трудової дисципліна. Перелік дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни передбачено ст..147КЗпП України. Але згідно ч.З ст. 149 КЗпП України при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Матеріали справи не підтверджують, що позивачка будь-коли притягалася до дисциплінарної відповідальності. Але ці матеріали підтверджують, що позивачка при встановленій нормі трудоднів за рік - 200, у 2003, 2004 і 2005 роках відпрацювала відповідно 243, 299 і 302 трудодні, що підтверджується відповідними записами у трудовій книжці позивачки (а.с.5). Не дивлячись на відсутність позивачки на роботі 23 грудня 2005 року, намічений на 23 грудня 2005 року перерахунок птиці на птахофермі відбувся, що підтверджується відповідним актом (а.с.29).
Враховуючи викладене у сукупності, апеляційний суд вважає, що у відповідача не було підстав для застосування до позивачки дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з роботи, оскільки відповідач не врахував попередню роботу позивачки, відсутність заподіяння шкоди. Тому апеляційний суд вважає, що позивачка підлягає поновленню на роботі на посаду завідуючої птахофермою.
Позивачка незаконно звільнена з роботи 10 січня 2006 року і поновлена на роботі рішенням суду першої інстанції від 13 березня 2006 року, яке суд допустив до негайного виконання. Тому за період з 11 січня по 13 березня 2006 року включно з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу. Ця сума визначається у відповідності до вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8лютого 1995року №100 (з відповідними змінами):
500 грн. (заробітна плата позивачки за листопад 2005 року) + 444 грн. 44 коп. (заробітна плата позивачки за грудень 2005 року) = 944 грн. 44 коп.
26 робочих днів листопада 2005 року + 24 робочих дні за грудень 2005 року = 50
днів. 944 грн. 44 коп.: 50 робочих днів =18 грн. 89 коп. - середньоденна заробітна плата позивачки.
Згідно довідці відповідача у період з 11 січня по 13 березня 2006 року включно позивачка повинна була б відпрацювати 52 дні (а.с.75). Таким чином, за час вимушеного прогулу за період з 11 січня по 13 березня 2006 року включно з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню заробітна плата за час вимушеного прогулу у розмірі: 18 грн. 89 коп. х 52 дні = 982 грн. 28 коп.
Згідно ст..237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством. Згідно п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (з відповідними змінами) незаконне звільнення є однією з підстав для відшкодування моральної шкоди. Але діюче законодавство передбачає, що і сам факт поновлення особи на роботі свідчить про відшкодування особі моральної шкоди. Враховуючи конкретні обставини справи, апеляційний суд вважає, що поновленням позивачки на роботі позивачці фактично відшкодовано моральну шкоду, тому позов в частині стягнення з відповідача на користь позивачки грошової суми у відшкодування моральної задоволенню не підлягає.
У відповідності до вимог ч.З ст.88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 59 грн. 50 коп. (51 грн. матеріальний,позов + 8 грн. 50 коп. немайновий позов).
У відповідності до вимог ч.З ст.81 ЦПК України, постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів" від 21 грудня 2005 року №1258 з відповідача на розрахунковий рахунок Державного підприємства „Судовий інформаційний центр" підлягає стягненню 30 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення суду в частині поновлення на роботі і стягнення середньої заробітної плати в межах суми за один місяць у розмірі 346 грн. 32 коп. піддати негайному виконанню. Керуючись ст.ст.303, 304, 307 ч.І п.2, 309 ч.І п.п.З, 4, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу відповідач Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Колос" задовольнити частково.
Рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 13 березня 2006 року скасувати.
Поновити ОСОБА_1 на посаді завідуючої птахофермою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Колос".
Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Колос" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 982 грн. 28 коп.
Відмовити ОСОБА_1 у стягненні грошової компенсації у відшкодування моральної шкоди. Стягнути, з Сільськогосподарського товариства з обмеженою .відповідмьністіо „Колос":
судовий збір в сумі 59 грн. 50 коп. на розрахунковий рахунок 31414537600004, отримувач - місцевий бюджет Ворошиловського району міста Донецька, банк УДК в Донецькій області, ОКПО 24164870, МФО 834016 ;
витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. на розрахунковий рахунок 26001014180002 Відкритого акціонерного товариства „Банк Універсальний" міста Львів; МФО банку 325707; код ЄДРПОУ 30045370; отримувач Державне підприємство „Судовий інформаційний центр".
Рішення суду в частині поновлення на роботі і стягнення середньої заробітної плати в межах суми за один місяць у розмірі 346 грн. 32 коп. піддати негайному виконанню. Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку шляхом подання скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.