Справа №6778 Категорія 33
Головуючий у 1 інстанції Кононихіна Н.Ю. Доповідач Лук'янова С.В.
РІШЕННЯ Іменем України
15 серпня 2006 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Новодворської О.І. суддів Лук'янової С.В., Соломахи Л.І.
при секретарі Позняковій Т.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою відповідачки ОСОБА_1 на рішення Червоногвардійського районного суду міста Макіївки Донецької області від 31 травня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи Макіївська міська рада, Головне міське управління містобудування і архітектури Макіївської міської ради, Макіївське міське управління земельних ресурсів про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника відповідачки, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд
встановив:
У липня 2003 року позивачка звернулася до відповідачки з вказаним позовом, в обгрунтування якого вказала, що їй належить на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 29 липня 1980 року, 1/2 частина домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Квартира НОМЕР_1 у цьому ж будинку належить відповідачці. Рішенням Червоногвардійського районного суду міста Макіївки від 26 серпня 1986 року було визначено порядок користування земельною ділянкою, згідно якому їй було виділено 105,5 кв.м землі в лівій стороні городу ,а ОСОБА_3 (особі, яка на той час володіла другою половиною будинку) - 105,5 кв.м з правої сторони городу; двір за спільною згодою було залишено у загальному користуванні. ОСОБА_3 подарувала належну їй частку будинку відповідачці. У червня 2003 року відповідачка почала капітальне будівництво своєї квартири, внаслідок чого фундамент повністю перекрив їй прохід на виділену їй судом частку городу. З часом вона знесла на території двору належний їй гараж, а минулий господар - сарай. У зв'язку з цим площа двору значно збільшилася, змінився і його план. Тому вона просила змінити порядок користування двором вказаного будинку та усунути перешкоди у користуванні частиною двору вказаного будинку шляхом знесення побудованих відповідачкою фундаменту і частини стіни вказаної квартири (а.с.3-5).
Ухвалою Червоногвардійського районного суду міста Макіївки від 31 травня 2006 року позов в частині зміни порядку користування двором виділено у окреме провадження (а.с.371).
Рішенням Червоногвардійського районного суду міста Макіївки від 31 травня 2006 року задоволені позовні вимоги в частині усунення перешкод в користуванні двором, розташованим за адресою: АДРЕСА_1, і знести за рахунок ОСОБА_1 самовільну прибудову до будинку А-1-1 площею 38,48 кв.м, яка має Г-образну форму і розміри по периметру 1,4 м х 14 м х 7,3 м х 3,2 м, прибудовану до тамбуру „а" частини будинку, який належить ОСОБА_1, та до частини 11 будинку А-1-1 з правого кута, що примикає до городів і знаходиться у внутрішній частині спільного двору будинку згідно схемі прибудови від 24 червня 2003 року, зробленої головним спеціалістом інспекції ГАСК міста Макіївки ОСОБА_4. Цим рішенням встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 29 червня 1980 року позивачка придбала право власності на 1/2 частину будинку АДРЕСА_1. В теперішній час позивачці належить 1/5 частина вказаного будинку. Колишній співвласниці другої половини будинку ОСОБА_3 після перевлаштувань належало 4/5 вказаного будинку. Рішенням Червоногвардійського районного суду міста Макіївки від 23 серпня 1986 року між позивачкою і ОСОБА_3 було встановлено порядок користування земельною ділянкою: їм було виділено у користування по 105,5 кв.м городу: позивачці -ліва частина, ОСОБА_3 - права частина городу; двір площею 160 кв.м було залишено у загальному користуванні співвласників. В теперішній час на підставі договору дарування від 20 травня 2003 року 4/5 частини вказаного будинку належить відповідачці. На підставі акту від 28 березня 2003 року встановлено, що на спірній земельній ділянці знаходиться самовільна, зведена без відповідного дозволу, будова відповідачки площею 38,48 кв.м. Ця самовільна будова перешкоджає позивачці проходити на виділену їй у користування частину городу. Позов в частині зміни порядку користування двором виділено в окреме провадження (а.с.372-377).
В апеляційній скарзі відповідачка ставить питання про скасування рішення
Червоногвардійського районного суду міста Макіївки Донецької області від 31 травня 2006 року і ухвалення по справі нового рішення про відмову у задоволенні вказаного позову через порушення судом норм матеріального і процесуального права. Справа розглянута з участю неналежного позивача, оскільки згідно ч.7 ст.376 ЦК України позов про знесення нерухомого майна пред'являється відповідним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, а у даному ипадку позов заявлено громадянином. Із цієї ж норми випливає, що спочатку суд повинен винести рішення, яке зобов'язує особу, яка здійснила самовільне будівництво, провести відповідну перебудову і лише у тому випадку коли це неможливо або рішення про перебудову не виконується, виноситься рішення про знесення будови. Суд зобов'язав знести стіну, яка є частиною допоміжного приміщення житлового будинку, і не обговорив питання про інженерні комунікації, які знаходяться у вказаному приміщенні. Суд не врахував, що відповідно ч.4 ст..З76 ЦК України знесення допускається, якщо самовільне будівництво здійснене на чужій земельній ділянці. У даному випадку будівля знаходиться у дворі, який відведено їй і позивачці для загального користування (рішенням суду від 26 серпня 1986року двір площею 160 кв.м залишено у загальному користуванні). Останнім рішенням позивачка була зобов'язана усунути перешкоду у користуванні двором для чого повинна була прибрати паркан і хвіртку, але не зробила цього. Суд розглянув справу у відсутність представника Державного архітектурно-будівельного контролю Макіївського міськвиконкому, але в рішенні послався на пояснення представника вказаної установи, які останній надав у суді три роки тому назад. Таким чином, не оспорюючи самого факту самовільного будівництва, яке було вимушеною мірою для збереження її будинку від руйнування у зв'язку з самовільною перебудовою позивачкою своєї частини будинку, вона не згодна з рішенням суду про знесення, оскільки судом неправильно застосована ст..376 ЦК України (а.с.391-393).
В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідачки повністю підтримав доводи апеляційної скарги.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції від 31 травня 2006 року - скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про відмову у задоволенні позову в частині усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою через наступне.
Відповідно вимогам п.п.З, 4 ч.І ст.ЗП ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
Матеріали справи підтверджують, що позивачка є власницею частини будинку АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 29 липня 1980 року (а.с.6); ця частина у теперішній час складає 1/5. Відповідачка на підставі договору дарування від 12 травня 2003 року є власницею 4/5 вказаного будинку (а.с.101). Земельна ділянка не є власністю сторін. І в матеріалах інвентарної справи БТІ, долучених до справи (а.с.208-311), і в матеріалах справи відсутній акт про встановлення меж земельної ділянки, розташованої в АДРЕСА_1, в натурі (на місцевості). Висновок судової будівельно-технічної експертизи від 9 березня 2006 року також підтверджує відсутність у сторін правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку (а.с.313-316).
Згідно ст.. 125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Відповідно вимогам ч.І ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не
інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього
Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які
беруть участь у справі. Згідно ст..60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті
обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази
подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню
підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у
сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування, не може
ґрунтуватися на припущеннях.
У зв'язку з відсутністю у сторін акту про відвід земельної ділянки в натурі (на місцевості) неможливо встановити чи порушує відповідачка права позивачки. Враховуючи викладене у сукупності, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга відповідачки підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції від 31 травня 2006 року про усунення перешкод в користуванні часткою двору будинку АДРЕСА_1 шляхом знесення прибудови, зробленої відповідачкою, - підлягає скасуванню з ухваленням по справі в цій частині позову нового рішення про відмову в задоволенні позову про усунення перешкод.
Згідно ст..З03 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Керуючись ст.ст.303, 307 ч.І п.2, 309 ч.І п.З, 4, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Червоногвардійського районного суду міста Макіївки Донецької області від 31 травня 2006 року скасувати і відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позову до ОСОБА_1 в частині усунення перешкод у користуванні частиною двору АДРЕСА_1.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку шляхом подання скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.