Справа № 2-272/11                    

РІШЕННЯ

іменем України

11 травня 2011 року

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

в складі :  головуючої –судді   Заполовської Т.Г.,

                             при секретарі            Ковальовій З.С.,

сторони по справі: позивач –ОСОБА_1, представник позивача ОСОБА_2, представники відповідача –Гаврилюк І.Д., Сімчук В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Новоград-Волинський цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Новоград-Волинського промислово-економічного технікуму про поновлення на роботі, оплату вимушеного прогулу, перерахунок відпускних, притягнення до відповідальності за невиконання рішення суду, порушення КЗпП України та зловживання службовим становищем, -

в с т а н о в и в :

Позивач 14.01.2011 року звернулася до суду з цим позовом та просить визнати незаконним наказ № 449 від 31.12.2010 року про переміщення, № 450 від 31.12.2010 року про звільнення, поновити її на посаді бухгалтера-касира Новоград-Волинського промислово-економічного технікуму (НВПЕТ), стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, здійснити перерахунок відпускних за період з вересня 2009 року по грудень 2010 року, провести повний розрахунок по рішенню суду від 30.11.2010 року, розрахунок по депонованим сумам заробітної плати, індексацію оплати праці за весь час вимушеного прогулу з 26.03.2010 року по 30.11.2010 року, притягнути до відповідальності за невиконання рішення суду директора НВПЕТ ОСОБА_4 та головного бухгалтера ОСОБА_5 А також стягнути з відповідача витрати, пов’язані з оплатою юридичної допомоги –500 грн. та 10 000 грн. завданої моральної шкоди.

В обґрунтування позову зазначає, що рішенням суду від 30.11.2010 року вона поновлена на посаді бухгалтера-касира НВПЕТ з 26.03.2010 року. Вказує, що фактично не була допущена до роботи, тому писала заяви про надання відпусток, 16.12.2010 року написала заяву про звільнення за згодою сторін, однак керівництвом було відмовлено у звільненні за такою статтею. Після виходу з відпустки її намагалися ознайомити з наказом про переміщення та безпідставною зміною функціональних обов’язків. Беручи до уваги вказане та атмосферу морального тиску та нетерпимості з боку колег та керівництва змушена була написати заяву про звільнення за власним бажанням. Також керівник вузу не надав їй двотижневого терміну відпрацювання.

В судовому засіданні позивач зменшила свої вимоги та відмовляється від позовних вимог  щодо проведення повного розрахунку по рішенню суду від 30.11.2010 року та розрахуватися по депонованим сумам заробітної плати, оскільки дані виплати були їй проведені у повному обсязі. Всі інші позовні вимоги підтримала.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали у повному обсязі. Надали суду заперечення проти позову, в яких зазначено, що звільнення проведено законно. Вказують про відсутність будь-якого тиску на ОСОБА_1

Заслухавши пояснення сторін, покази свідків, дослідивши надані докази по справі, суд дійшов до такого висновку.

Судом встановлено, що згідно рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду від 30.11.2010 року по справі № 2-1086/10 ОСОБА_1 була поновлена на посаді бухгалтера-касира НВПЕТ з 26.03.2010 року (а.с.7).

01.12.2010 року ОСОБА_1 було написано  ряд заяв про поновлення на роботі, виконання виконавчого листа.

Також 10.12.2010 року позивачем написано заяви з вимогою поновити на роботі, ознайомити з графіком роботи, графіком документообігу, графіком прийому та здачі виручки та надати відпустку до 31.12.2010 року.

16.12.2010 року позивачем надана заява з вимогою звільнити з роботи за згодою сторін з 31.12.2010 року, у задоволенні якої адміністрацією НВПЕТ відмовлено (а.с. 25).

31.12.2010 року по НВПЕТ видано наказ про переміщення бухгалтера-касира ОСОБА_1 в межах спеціальності і кваліфікації, обумовлених трудовим договором, з попереднім графіком роботи та оплатою праці в розмірі посадового окладу, визначивши місце роботи кабінет № 107 та визначено нові функціональні обов’язки (а.с. 30-31).

31.12.2011 року ОСОБА_1 подано заяви вхідний № 350, що вона не може приступити до роботи та вхідний № 352 про звільнення за власним бажанням.

На підставі заяви позивача звільнено за ст. 38 КЗпП України, що підтверджується копією наказу № 450 від 31.12.2010 року (а.с. 34).

Суд вважає безпідставними вимоги позивачки про визнання незаконним наказу № 449 від 31.12.2010 року про переміщення ОСОБА_1, оскільки адміністрацією НВПЕТ були дотримані вимоги ст. 32 КЗпП України (в даному випадку немає переведення, переміщення здійснено у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором, відсутні докази про протипоказання за станом здоров’я).

Суд також не вважає даний наказ засобом тиску для написання заяви на звільнення, оскільки даним наказом її лише переведено в інший кабінет, а зміна функціональних обов’язків працівників погоджується з головою комітету профспілки та затверджується директором підприємства і не вбачає порушень у включенні до посадових обов’язків ОСОБА_1 окремих посадових обов’язків, які раніше були у головного бухгалтера.

Стосовно позовної вимоги про визнання незаконним наказу № 450 від 31.12.2010 року про звільнення, суд вважає її також безпідставною.  

Стаття 38 КЗпП України визначає, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

ОСОБА_1 була звільнена 31.12.2010 року, тобто у строк, в який вона просила. Того ж дня вона отримала трудову книжку та розрахунки, що підтверджується як показами свідків, та не заперечувалось самою ОСОБА_1 в судовому засіданні.  Протягом двох тижнів вона не зверталася до адміністрації НВПЕТ з вимогою відкликати свою заяву про звільнення.

Посилання позивачки, що з дня поновлення на роботі їй не було передано основні засоби –каса, документація, програмне забезпечення - представник відповідача пояснює відсутністю ОСОБА_1 на робочому місці, так як вона фактично з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року знаходилася у відпусках, що підтверджується як копіями власноручних заяв позивача, копіями наказів по НВПЕТ та не заперечувалось позивачем в судовому засіданні.

Тому суд не може трактувати даний факт як примушення до написання заяви про звільнення.

Відповідно до принципу змагальності цивільного процесу, закріпленого ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Факт атмосфери морального тиску та нетерпимості з боку керівника та колег, погроз головного бухгалтера ОСОБА_5, а також інших дій, що свідчать про подавлення волі позивача при написанні заяви про звільнення з 31.12.2010 року  не було доведено в судовому засіданні ні показами свідків, ні іншими документами, доданими до матеріалів справи.

З огляду на вищевикладене суд відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді бухгалтера-касира НВПЕТ та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу.

Вимогу позивача про перерахунок відпускних за період з вересня 2009 року по грудень 2010 року, так як вони були нараховані не у повному обсязі, суд вважає безпідставною, оскільки представники НВПЕТ надали копії документів про проведення виплат вказаних сум, а позивачем не надано доказів про неправильність таких нарахувань.

З таких же підстав суд відмовляє і у задоволенні вимоги про виплату індексації оплати праці та компенсації за несвоєчасну оплату праці.

Позовна вимога про притягнення до відповідальності за невиконання рішення суду директора НВПЕТ ОСОБА_4 та головного бухгалтера ОСОБА_5 не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Оскільки не встановлено неправомірного діяння зі сторони НВПЕТ по звільненню ОСОБА_1 суд відмовляє також у стягненні моральної шкоди, яку позивач з метою покарання винних осіб визначила у розмірі 10 000 грн. та 500 грн. на сплату витрат на юридичну допомогу.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 209, 212-215, 294 ЦПК України, ст. 38 Кодексу Законів про працю України, постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів»суд –

в и р і ш и в :

У задоволенні позову  ОСОБА_1 до Новоград-Волинського промислово-економічний технікуму про поновлення на роботі, оплату вимушеного прогулу, перерахунок відпускних, притягнення до відповідальності за невиконання рішення суду, порушення КЗпП України та зловживання службовим становищем - відмовити.

          Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

     Головуюча: