ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 вересня 2011 року № 2а-12750/11/2670
В приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Хрещатик, 10, Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва
до Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1
про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція у Оболонському районі м. Києва звернулася до суду з позовом про стягнення з Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 податкової заборгованості у розмірі 2 6446,63 грн. Проте, як вбачається з позовної заяви та додатків до неї сума боргу складає 2 646,63 грн.
Ухвалою суду від 7 вересня 2011 року відкрито скорочене провадження у справі та надано відповідачу строк для подання заперечень або заяви про визнання позову до 29 вересня 2011 року.
Відповідач у визначений судом строк заперечення на позовну заяву не надав, заяву про визнання позову також суду не надіслав. Відповідачу надіслана ухвала суду про відкриття скороченого провадження за адресою, зазначеною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
За правилами, встановленими пунктом 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам-підприємцям –за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на Податковий кодекс України, закони України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», «Про державну податкову службу в Україні»та зазначає, що Суб’єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 має податкову заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 742,82 грн., з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 1 828,07 грн. та по сплаті пені в розмірі 75,74 грн.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
ОСОБА_1 зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності Оболонською районною у місті Києві державною адміністрацією 19 лютого 2008 року та перебуває на обліку в органах Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва. Місце проживання ОСОБА_1 –АДРЕСА_1.
Згідно податкової декларації з податку на додану вартість № 245723 від 20 січня 2009 року за 2008 рік платник податку самостійно визначив податкове зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 31 грн.
Згідно податкової декларації з податку на додану вартість № 100693 від 20 травня 2009 року за 4 місяці 2009 року платник податку самостійно визначив податкове зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 17 грн.
Згідно податкової декларації з податку на додану вартість № 114820 від 22 червня 2009 року за 5 місяців 2009 року платник податку самостійно визначив податкове зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 17 грн.
Проте, платник податку не сплатив самостійно визначені податкові зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 65 грн.
За результатами проведеної документальної невиїзної перевірки своєчасності подання податкової звітності Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва складено акт № 435/17-112 від 16 жовтня 2009 року, яким встановлено порушення Суб’єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1 підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме: не подано податкові декларації з податку на додану вартість за січень, лютий, липень, серпень 2009 року протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
На підставі складеного акту 20 жовтня 2009 року Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва винесене податкове повідомлення-рішення № 0060191101/0, яким накладено на Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 штраф у розмірі 680 грн. за платежем: податок на додану вартість, код платежу 14010100.
Вказане податкове повідомлення-рішення отримав ОСОБА_1 особисто 20 жовтня 2009 року.
Згідно підпункту 4.1.4 статті 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі –Закон № 2181-ІІІ, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:
а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;
г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.
Згідно пункту 5.1. статті 5 Закону №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами» (далі –Закон № 2181-ІІІ, який був чинний на час виникнення спірних правовідносин), податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації (розрахунку), вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону №2181-ІІІ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Статтею 17 Закону № 2181-ІІІ передбачено, що за порушення податкового законодавства накладаються штрафні санкції на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.
Згідно підпункту 17.1.1. статті 7 Закону № 2181-ІІІ платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
Таким чином, Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва нараховано відповідачу податкове зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 745 грн.
Враховуючи, що за відповідачем обліковувалася переплата за попередній період в розмірі 2,18 грн., заборгованість з податку на додану вартість становить 742,82 грн.
Згідно декларації про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2007 року № 250703 від 9 лютого 2008 року, Суб’єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 самостійно визначив розмір очікуваного сукупного оподатковуваного доходу на 2008 рік в розмірі 16 000 грн.
15 лютого 2008 року Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва складено розрахунок авансових платежів прибуткового податку на 2008 рік та виписане податкове повідомлення № 0006631701/0, згідно якого ОСОБА_1 повинен сплатити податкове зобов’язання в розмірі 2 400 грн. за платежем: податок з доходів фізичних осіб, що є суб’єктами підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності, код платежу 5011010200, з якого 1 200 грн. до 14 серпня 2008 року та 1 200 грн. до 14 листопада 2008 року.
Вказане податкове повідомлення отримав ОСОБА_1 особисто 17 березня 2008 року.
Згідно Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян»(в редакція, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі –Декрет № 13-92) оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету.
Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.
Відповідно до частини другої статті 14 Декрету № 13-92 оподаткування доходів громадян податковими органами здійснюється, зокрема на підставі декларацій громадян про очікуваний (оціночний) у поточному році або про фактично одержані ними протягом року доходи.
Частиною третьою статті 14 Декрету № 13-92 встановлений порядок сплати податку, обчисленого податковими органами, зокрема протягом року платники щоквартально сплачують до бюджету по 25 процентів річної суми податку, обчисленої за доходами за попередній рiк, а платники, які вперше залучаються до сплати податку, - 25 процентів суми, обчисленої їм податковими органами за оціночним доходом на поточний рiк. Для сплати авансових платежів податку встановлюються такі строки протягом року: до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня i до 15 листопада. У разі значного збільшення або зменшення протягом року доходу платника податковими органами може бути проведено перерахунок сум податку за строками сплати податку, що не настали.
Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону №2181-ІІІ передбачено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.
Згідно з підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону №2181-ІІІ у разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.
Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону №2181 встановлено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно до підпункту 16.1.1 пункту 16.1 статті 16 Закону № 2181-ІІІ після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Пунктом 16.4 статті 16 цього Закону встановлено, що пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті. Зазначений розмір пені діє щодо всіх видів податків і зборів (обов'язкових платежів), крім пені щодо порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється окремим законодавством.
Отже, відповідачу нарахована пеня в розмірі 75,74 грн.
Враховуючи часткову сплату Суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 податкового зобов’язання в розмірі 136,19 грн., заборгованість з податку з доходів фізичних осіб, що є суб’єктами підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності становить 1 828,07 грн.
Станом на день розгляду спору заборгованість, визначена вказаним податковим повідомленням-рішенням та податковим повідомленням, відповідачем не сплачена, рішення відповідачем не оскаржене.
Державна податкова інспекція у Оболонському районі м. Києва 8 січня 2008 року прийняла рішення № 291 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.
Відповідно до підпункту 20.1.18. статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Беручи до уваги те, що суму боргу у розмірі 2 646,63 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, податковий борг є узгодженим, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 98, 160-163, 1832, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва задовольнити повністю.
2. Стягнути з Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_2) до Державного бюджету України заборгованість у розмірі 2 646 (дві тисячі шістсот сорок шість) грн. 63 коп., а саме: з податку на додану вартість в розмірі 742 (сімсот сорок дві) грн. 82 коп. на р/р 31113029700006 в УДК у Оболонському районі м. Києва, банк одержувача: ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, код платежу 14010100, код ЗКПО 26077916, з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 1 828 (одна тисяча вісімсот двадцять вісім) грн. 07 коп. та пеню в розмірі 75 (сімдесят п’ять) грн. 74 коп. на р/р 33113340700006 в УДК у Оболонському районі м. Києва, банк одержувача: ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, код платежу 11010100, код ЗКПО 26077916.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Відповідно до пунктів 9, 10 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя М.А.Бояринцева